На часі · “Ми ніколи не здамося, але нам вкрай потрібні розуміння і допомога наших партнерів”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Подих свободи
Слово Просвіти, №16 за 2024 рік
Закінчення. Поч. на стор. 1 З чим союзник повертається допомога Україні – військова і фінансова, з вимогливою позицією щодо зміцнення демократичних інституцій в самій Україні. По-друге, повна обструкція Москви в міждержавних та економічних стосунках з боку держав Західного світу. Так, це складна і дуже витратна робота, її неможливо зробити тут і одразу, але вектор має бути саме такий. По-третє, справді, не чекати, що цей колос на глиняних ногах впаде від поразок на фронтах і міждержавної обструкції – з цим імперія зла давно навчилась жити і виживати до своїх кращих часів. Цього мало, має включитись агентурна робота, діяльність засобами “народної дипломатії”, інформаційний натиск, залучення національних та регіональних еліт до послаблення імперського цементу на території імперії зла, формування розколу та жорсткої конкуренції між різними баштами Кремля. Які підсумки та нагальні завдання далі, в поточному ході цього протистояння, авангардом якого є Україна? Отже, Конгрес нарешті в повному форматі погодився надіслати додаткову допомогу Україні на суму 60,8 мільярда доларів. Так, для України це рішення (хоча й запізніле) є необхідною умовою для успіху, але аж ніяк не достатнє. Для цього восени має перемогти Джо Байден, і бажано в обох палатах Конгресу – перемога Демократичної партії. Знаю, що, на жаль, для більшості українського навколовладного істеблішменту це не відповідає їхньому світогляду й очікуванням. Але для України це обов’язкова достатня умова для перемоги у протистоянні з Москвою. Єдине, що важливо, – те, що це добре для України. А істеблішмент – це не вічне й мінливе. Ця умова нашого успіху не залежить від нас напряму, але наші успіхи на фронтах війни з ординським злом певною мірою посприяють такому позитиву, і таким чином допоможуть подальшим нашим
У Синій залі Будинку кіно відбувся показ документального фільму “Дух свободи. Історія однієї мандрівки” (TDK Media) режисера Максима Кушніра, у якому йдеться про незвичайних музик і їхні мандрівки під час російуспіхам у цій війні аж до перемоги.
Хто з Patriot до нас? Але на США сподівайся, а й сам роботи не цурайся! Цей вислів стосується не тільки України, а й наших партнерів в Європі. Я вже наголошував, що в Європі є значне пробудження після сну розуму, який спотворював європейську геополітику протягом останніх трьох десятків років. Тепер, коли факти і суть війни Росії проти України стали явними і все більш очевидними, і коли Європа усвідомила, що замало покладатися у військовій могутності головним чином на США, європейські політики приходять до тями, можливо, не так швидко, як хотілось би, але все ж прогрес відчутний. Окремим спонуканням до протверезіння Європи стала певна небезпека перемоги Трампа на майбутніх президентських виборах та республіканців у палатах Конгресу, в умовах панування в цій партіях трампістів. Захист Європи – це, перш за все, справа європейців, і захист України – це справа українців разом з усіма європейцями. Ось декілька повідомлень зі стрічки новин останніх днів. Минулого тижня європейські глави держав і урядів пообіцяли посилити підтримку протиповітряної оборони України після заяви Німеччини про те, що вона надсилає систему ППО Patriot до Києва. “Це вже не питання місяців, це питання днів і тижнів”, – сказав президент Європейської Ради Шарль Мішель після зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також пообіцяв, що найближчими днями буде оголошено про додаткову допомогу протиповітряній обороні України. Данія повідомила, що її літаки F-16 вже влітку будуть в Україні, хоча раніше планувалось їхнє прибуття лише через рік, у 2025 році. Швеція готова фінансувати сько-української війни Україною та зарубіжжям. Це стрічка про культурну дипломатію та цікавих людей, які її роблять, про дух, жагу до життя та ідеї, що втілюють талановиті митці. Фільм про талановитих і творчих музикантів, які роблять корисну справу. Хоча картина дебютна для режисера Кушніра, але в ній втілено стільки любові і стільки щирого бажання познайомити світ із перлинними надбаннями нації! Тими самими надбаннями, які нині так прагнеться знищити рашистським оркам. Одразу після демонстрації відбувся концерт народних музик – героїв картини. Це співочий хор “Древо” із села Крячківка, нині Лубенського, а донедавна Пирятинського району Полтавської області. Близько десятка виконавців співали і грали на старовинних інструментах – кобзі, лірі, торбані.
постачання систем Patriot та ракет до них, і думає про постачання систем, які є у неї в наявності. Європейські держави тиснуть на Іспанію та Грецію, у яких є системи Patriot, аби вони надали їх Україні. Загалом шість країн ЄС мають ці системи: Німеччина, Польща, Греція, Румунія, Іспанія та Нідерланди, але незрозуміло, хто з них може стати спонсором для Києва. Німеччина вже надавала і ще надасть, Нідерланди теж надавали, Польща і Румунія – маловірогідні кандидати, бо знаходяться неподалік Росії. Хоча наразі небагато країн ЄС публічно відповіли на заклик Берліна надіслати Україні системи протиповітряної оборони, але деякі країни, певно, робитимуть це не публічно. А про ініціативу та масштабну діяльність Чехії щодо постачання боєприпасів для ЗСУ не знає хіба що ледачий і до всього байдужий.
Не зупинятися в підтримці Але поновлена підтримка України з боку США може розслабити Європу, тому важливо не допустити цього. Як, зокрема, висловився міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс: “Ми не маємо права спотикатися, йдучи цією дорогою. Я розумію, що Сполучені Штати повертаються до дій, є відчуття великого полегшення, але це не знімає тиск обов’язку з боку Європи. Ми все ще повинні продовжувати набирати темп”. Так, треба сказати прямо: у короткостроковій перспективі ситуація в Україні настільки тривожна, що потрібна будь-яка допомога і негайно. Бо 7 місяців трампістського збройового “голодомору” для України спричинили жахливі наслідки. Ми за цей час не здались, ми не здаємось і зараз, ми ніколи не здамося, але нам вкрай потрібні розуміння і допомога наших партнерів. Щоб гасло “до перемоги – разом!” стало дієвим дороговказом на цьому шляху.
Головною зіркою вечора, як у фільмі, так і поза ним, став Юрій Фединський – бандурист і композитор, який чверть століття тому приїхав з Америки на батьківщину своїх предків і поселився в селі Крячківка. Юрій із дружиною надбали вже п’ятеро діточок. Фединський займається не просто народним співом і досяг дуже високого рівня – треба бачити, з яким натхненням і якою майстерністю виконує він пісні, як вібрує й голубиться в його руках кобза та торбан! Подвижник кобзарської справи заснував кобзарський цех у Крячківці, досконало вивчив народні інструменти, та осяг весь огром кобзарської культури, нерозривно пов’язаної з часами Козаччини…
Протягом кількох місяців Україна вимагала більше артилерії, систем протиповітряної оборони, ракет великої дальності та винищувачів, а військовики на передовій і провідні політики стверджували, що вони ризикують втратити позиції на полі бою – і, можливо, навіть програти війну. Відновлена підтримка США неодмінно допоможе, але, якщо дивитися правді в очі, не відвертатися від неї лякливо, то очевидно, що це фінансування, ймовірно, може лише допомогти стабілізувати позицію України на цей рік і дозволить почати підготовку до операцій вже в наступному, 2025, році. Хоча в оптимістичному світлі це може статися і раніше. До речі, я не виключаю той варіант, що в разі перемоги Байдена на президентських виборах і демократів в Конгресі, США нададуть додатковий пакет, понад передбачену допомогу, згідно із законом, прийнятим у Палаті представників минулої суботи. Це не прогноз, не передбачення, але цілком можлива подія. Отже, щодо довгострокової перспективи: хоча пакет допомоги США зараз – це чудово і потужно, але Європа має стати самодостатньою, сильною і здатною дати відсіч московському експансіонізму, Європа повинна значно посилити підтримку України та зміцнити власні оборонні можливості замість того, щоб продовжувати покладатися на парасольку безпеки США. Бо США і самі у внутрішній небезпеці. Ризик повернення Трампа в Білий дім після листопадових виборів формує імператив переосмислення безпеки, але потрібно це робити швидше і набагато більше, без популізму, без лукавства і бажання тихенько пересидіти погану погоду у світовій політиці. Не вийде. Європейським країнам потрібно навіть не подвоїти, а багатократно примножити свої зусилля, щоб зупинити Зло, що насувається з царства мороку й насилля, що нищить і
Старовинному селу вже три сотні літ, і, як сказала одна з виконавиць, “співаємо ці пісні теж вже триста років”. І справді, це пісні, народжені ще за Козаччини, вони й оспівують звитягу того часу, в них чари тієї доби. Навіть імена солісток з козацькими прізвищами – Ніна Рева і Надія Роздобара. На мій погляд, фільм Макси-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
