Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Пошта “СП” · “Час, сконденсований у музичній фразі, доносить нам свіжість і гостроту емоцій, що їх колись пережили попередники”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

Молитися за Україну

Слово Просвіти, №16 за 2024 рік

Світлана МАСЛОВСЬКА, Чернівецька обласна “Просвіта” Вшановуючи пам’ять першого Митрополита Буковини і Далмації, ініціатори й організатори круглого столу “Євген Гакман – відомий український святитель і незвіданий святий” Буковинська “Просвіта” та Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича ставили перед собою конкретне завдання – активізувати нашу діяльність щодо прискорення процесу канонізації духовного світоча Буковини. Передувала заходу поминальна панахида за Євгеном Гакманом, яку звершив у храмі свт. вмуч. Іоанна Нового (ЧНУ) єпископ Чернівецький і Буковинський Феогност. Модератори зібрання – Микола Шкрібляк, доцент кафедри філософії ЧНУ, та Світлана Масловська, заступниця голови Чернівецької обласної “Просвіти”, – закликали учасників увиразнити посутню тему з інтонаційним наголосом: наш Пастир – не лише гордість, а має стати й нашою силою. Слова вітання до поважної аудиторії від ректорату ЧНУ адресувала Тамара Марусик, прорек- Валентина ДАВИДЕНКО, журналістка, м. Київ Смак і повітря епохи, кажуть, найвиразніше передає музика. Час, сконденсований у музичній фразі, доносить нам свіжість і гостроту емоцій, що їх колись пережили попередники. У минулому десятилітті я писала статтю про музику композитора Михайла Чембержі в кінематографі й театральному мистецтві. А кілька днів тому слухала його п’єси для дітей на фестивалі “Весняні голоси” у столичній музичній школі № 3 імені В. С. Косенка. Їх зіграли всі конкурсанти – від наймолодших до старших. Цей фестиваль, який має двадцятилітню історію, започаткувала Наталія Павлівна Роменська, одна з найкращих музичних педагогів столиці. І цього разу він був присвячений пам’яті Михайла Івановича Чембержі. Я рідко пишу на своїй сторінці у Фейсбуці розлогі тексти навіть на актуальні теми. Але деякі світлі й надихаючі образи нашої перше, продати у приватну власність усі пасовища та сіножаті під ріллю, а по-друге, дозволять місцевим землевпорядникам самостійно і безконтрольно вносити межі земельних ділянок до кадастру. Наперекір здоровому глузду, світовій практиці, напрацюванням і досвіду вітчизняних учених-аграрників у “рамках консолідації земель” запрограмовано... ліквідацію незайманих зон між полями. “Кабмін пнеться розорати всі степи, луки і пасовища! А селяни проживуть і так”, – пише журналіст Микола Нечипоренко. Про відреставрований Будищанський вітряк розповідають “Сільські вісті” (№6, 06.02). Цей об’єкт культурної спадщини регіону розташований у Національному заповіднику “Батьківщина Тараса Шевченка”, що в селі Шевченкове (до 1929 року – Кирилівка), де минуло дитинство поета. Вітряк єдиний з 28-ми, які діяли в Шевченковому з ХІХ століття. 200-річна споруда з плином часу стала потребувати ремонту, і одна з благодійних фундацій зробила добру справу, привівши пам’ятку до належного стану. тор з науково-педагогічної роботи з питань навчально-виховного процесу. Основною фігурувала теза від єпископа Феогноста, який виголосив історичне рішення: “З благословення Блаженнійшого Епіфанія розпочинається збір матеріалів та підготовка відповідних документів щодо канонізації Євгена Гакмана”. Доповіді Миколи Шкрібляка (доктор філософських наук, протоієрей) “Постать Євгена у світській і церковній історіографії”, Миколи Лагодича (кандидат наук з богослов’я, протоієрей) “Канонізація владики Євгена Гакмана в контексті православної традиції зачислення до лику святих”, Миколи Щербаня (кандидат богословських та історичних наук, митрофорний протоієрей) “Митрополит Євген Гакман – контраверсійність постаті на тлі епохи” спонукали до жвавого обговорення теми та породжували нові думки. Відомий у краї духовно-просвітницький проповідник, настоятель храму Рівноапостольної Княгині Ольги ПЦУ смт Глибока о. Роман Грищук отримав грамоту від Центрального правління Журнал “Країна” (№7) публікує статтю Володимира Горбуліна і Валентина Бадрака під заголовком “Час шукати нешаблонні рішення, гуртуватися з відмовою від власного егоїзму”. Автори зазначають, що світ зразка початку 2024 року став крихкішим і вразливішим передусім внаслідок нерішучості та зволікання ухвалення важливих для світової безпеки рішень. “Ера миру закінчилася. Ми перейшли до передвоєнного світу”, – цитують автори британського міністра оборони Гранта Шаппса з його промови 16 січня. Відтак, В. Горбулін і В. Бадрак вважають, що “для знищення злочинного московського режиму все-таки потрібна антипутінська коаліція – група держав, які відверто проголосять необхідність, якщо не зміни політичного ладу в РФ, то приборкання чинного режиму зі шлейфом воєнних злочинів”. Відповідаючи на запитання журналу “Країна” (№8), підприємець і викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар заявив, що “українська економіка страждає від еконо- ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, а настоятель церкви Святого Василія Великого с. Дорошівці ПЦУ о. Віталій Мензак став лавреатом Чернівецької обласної премії ім. Євгена Гакмана. Священник передав свою премію на придбання автопричепа для вивезення з полів бою пошкодженої техніки. Свої пропозиції щодо прискорення процесу канонізації владики Євгена висловили: Володимир Антофійчук, доктор філологічних наук, професор, заступник голови обласної “Просвіти”; о. Сергій Горбик, протоієрей; Микола Шкурко, голова Ніжинської “Просвіти”, Чернігівська обл.; Павло Михед, професор Ніжинського державного університету; Оксана Палійчук, керівниця управління Державної служби оцін-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин