Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Суспільство · “Це живий та сильний елемент нашого часу та творення сучасної української культури”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

“Книжкова країна” – фестиваль творення

Слово Просвіти, №16 за 2026 рік

Олександра ГАХ, студентка КНУ імені Тараса Шевченка У час соціальних мереж, штучного інтелекту і постійної прокрутки стрічки тисячі людей прийшли на фестиваль, аби взяти до рук книги та поспілкуватися з авторами. 105 видавництв, 17 книгарень, сотні фахівців видавничої справи і власне самих письменників. З 23 по 26 квітня у Києві на ВДНГ відбувся найбільший книжковий фестиваль України. Це ніби невелике містечко всередині великої столиці. Стенди видавництв, майстер-класи, лекції, дискусії, презентації, читання поезії, ігри, фотозони, аніматори та ресторанний дворик. Тут є все для того, аби забути про буденні справи та поринути у світ літератури. Також представлена дитяча література. Зони для дітей, ігротеки та яскраві персонажі у костюмах запам’ятаються надовго наймолодшим читачам. Важливо, що до фестивалю долучилися благодійні фонди, громадські організації та ініціативи, які допомагають і збира- 9 квітня в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбувся міжнародний форум “Розвиток українознавчих студій у контексті сучасних глобальних трансформацій”, на якому обговорили формування України як суб’єкта світового академічного дискурсу. Форум згуртував близько ста фахівців з України, Великої Британії, Чехії, Франції, Польщі, Німеччини, США, Італії та Республіки Ботсвани, що підтвердило міжнародний інтерес до українознавчих студій. Учасники обговорювали, як українознавчі студії сьогодні перетворюються на міждисциплінарний діалог, який виходить за межі традиційної філології, літератури та історії й залучає соціологію, політологію, журналістику та інші галузі. Як зазначили організатори форуму – Підготовче відділення для іноземних громадян і Відділ міжнародних зв’язків КНУ, це допомагає зробити українознавчі студії не лише національною, а й глобальною мережею. Відкриваючи міжнародний форум, ректор КНУ Володимир Бугров зазначив, що Шевченків університет є активним учасником Глобальної коаліції українських студій – міжнародної ініціативи, започаткованої Першою леді України Оленою Зеленською. Володимир Бугров також наголосив, що українознавчі студії сьогодні, у час війни, не просто популяризують і розвивають наукові ідеї, а є зброєю проти російських наративів, тому важливо, що українознавчі студії переходять до мережування. “Навіть у період незалежності Україна переважно сприймалася у світі як геополітична та ментальна частина “руського міра”. Широкомасштабне вторгнення росії почало змінювати цю ситуацію. Зараз є зацікавленість Україною, і на цей запит ють кошти на Збройні Сили України. Окрім видавництв, були павільйони з медіа, які радо ділилися досвідом. На фестивалі можна було зустріти не лише автора улюбленої книги, а й медійних осіб, блогерів та акторів. “На „Книжковій країні“ я вже учетверте, і щоразу мені тут дуже подобається, адже щось залишається сталим, а щось є особливим. Попри те, що зараз лунає тривога, тут чудова атмосфера. „Книжкова країна“ – це привід зустрітися з класними людьми, долучитися до ініціатив на підтримку ЗСУ та приєднатися до спільнот. Купа цікавих людей в одному місці та в один час”, – ділиться враженнями Анастасія, відвідувачка фестивалю. “Для мене це привід купити нову книжечку, про яку потім пам’ятатимеш, що вона саме з „Книжкової країни“”, – говорить Катруся, відвідувачка. “Вже не вперше відвідую фестиваль „Книжкова країна“. Він дуже демократичний. Коли їхав у метро, було враження, наче всі їдуть саме сюди. Великий вибір літератури: і сучасної, і перекладної. Бачу людей із покупками. Багато відомих людей. Зустрів кількох народних депутатів, щоправда, не з монобільшості. Багато мілітарної літератури, зокрема книжок про російсько-українську війну. Тобто автори не відкладають цю тему на потім, а пишуть зараз. І це важливо. Раджу цікавитися книжками та читати”, – зазначає Ігор Зоц, головний редактор газети “Слово Просвіти”. Особисто мене здивувала кількість людей. У будні відвідувачів було менше, а у вихідні кількість гостей значно зросла. І це показник того, що людям українська книжка цікава та потрібна. Вони в захваті від фестивалю. Дехто приходив сюди кілька днів підряд, бо щодня – різні події та програма. Також не можу не відзначити особливу атмосферу. Організатори, видавництва, автори та гості створили живий культурний простір, де кожен міг знайти щось своє. Ця подія є яскравим прикладом того, що люди цікавляться літературою, пишуть книги, читають їх і обговорюють. Такі фестивалі згуртовують представників і представниць різного віку та інтересів, мотивують більше читати й цікавитися книжками. Сьогодні, коли все так швидко змінюється, дуже важливо зберігати власну культурну ідентичність. Такі події, як “Книжкова країна”, формують спільні цінності, що об’єднують суспільство навколо українського слова. Це не просто фестиваль – це живий та сильний елемент нашого часу та творення сучасної української культури. Письменник і видавець Володимир Шовкошитний у колі шанувальників

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин