Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Посилаються на загальну владу — насправді кожен керує окремо”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

Закінчення статті «ГАРЯЧА ТЕМА», с. 10

ГАРЯЧА ТЕМА

Слово Просвіти, №17 за 2007 рік

них розкопок у п’ятдесят тисяч гривень. Потім кошторис перерахували фахівці з Інституту археології, і сума трохи збільшилася. Йшлося до того, що Центр повинен профінансувати розкопки Романківської стоянки, а саме цього і не хотілося робити! І тоді Центр займає наступну позицію: немає ніякої стоянки, і все! І видано другий дозвіл на проведення земляних робіт! Та не можна ж брехати так відверто! Бо живий же і Д. Я. Телегін, який розкопав ділянку цієї стоянки, дай йому, Боже, здоров’я в його 87 років. Працюють його учні, які брали участь у тих розкопках: і директор Інституту пам’яткознавства НАН України О. М. Титова, і завідувач відділу кам’яної доби Кримської філії Інституту археології В. П. Чабай, і старший науковий співробітник Інституту археології Д. Ю. Нужний. Нікуди не поділися співробітники Інституту археології, які склали акт про обстеження земельної ділянки Романківської стоянки 16 березня минулого року: завідувач відділу кам’яного віку доктор історичних наук Л. Л. Залізняк, а також я і М. В. Квітницький. Невже можна вдаватися до таких недостойних дій? Виявляється, можна! Далі були звернення Інституту археології до прокуратури, до Міністерства культури, до Київської обласної державної адміністрації. Жодна з цих поважних структур не стала на захист пам’ятки археології. Найкращу відповідь Інститут археології отримав від прокуратури Київської області. Документ мав назву “Постанова про відмову у порушенні кримінальної справи”. Цитую: “З пояснень та матеріалів, наданих директором обласного центру з охорони пам’яток … встановлено, що … територія пам’ятки, що залишилася неушкодженою … розташована з іншого боку дорожнього полотна та не потрапляє в зону проведення земляних робіт по прокладенню газопроводу”. Хай це залишиться на совісті працівників прокуратури. Приблизно так само відписали і з облдержадміністрації. А лист із Міністерства культури просто дивовижний. Підписав його голова державної служби охорони пам’яток М. М. Кучерук. Цитую: “Згідно з положеннями ч. 9 ст. 118 та ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, проекти відведення земельних ділянок погоджуються з органами охорони культурної спадщини. Обласний центр з охорони пам’яток на даний час функцій органу охорони культурної спадщини не виконує. Надання погоджень Центром є порушенням пам’яткоохоронного законодавства України, про що було повідомлено Київську обласну державну адміністрацію”. Виявляється, що Центр — це звичайна контора, що просто здійснює незаконну діяльність, яку їй не доручало Міністерство культури! То чому ж ми дивуємось? Гроші — головне для Центру, а пам’ятки археології — тільки ширма. Розпитував я одного працівника Центру: скільки ж вам вдалося виявити пам’яток археології, які потрапляють під забудову? Він відповів, що поки що такого не було зроблено жодного разу. А Центр працює вже близько 10 років. Висновки робіть самі. Я зробив для себе остаточний висновок: жоден чиновник ніколи не захищатиме археології. Не царська це справа. Саме українське чиновництво колись-таки зможе відрапортувати: проблема охорони пам’яток археології вирішена остаточно, жодної пам’ятки археології в Україні вже немає. Тому хочу звернутися до тих парламентарів і суспільних діячів, які вже багато років пишуть про “монополізм Інституту археології”, докоряють керівництву Інституту про некоректність такого стану справ. По-перше, ніякої монополії Інституту археології в справі охорони пам’яток не існує. Монополістами стали контори, які існують під дахом дуже великих посадовців. По-друге, може, якби монополія Інституту справді існувала, то не так би це було погано? Пам’ятками археології займалися б археологи, а не чиновники з освітою, яка виключає навіть можливість того, що вони щось знають про археологічну науку. Але, мабуть, такого не буде ніколи. Коли перед державою стоїть питання про обрання для виконання конкретної справи фахівця чи прохіндея, завжди буде обрано прохіндея. Так що археологічна прохіндіада триває.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин