Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Український шлях · “Сьогодні ми є свідками й учасниками повернення нашої історичної пам’яті в деталях”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

“Медвинське повстання у фактах, постатях, спогадах”

Слово Просвіти, №17 за 2023 рік

повстання, які ідеали мали його очільники, повела мову упоряд# ниця книжки, літературознави# ця, працівниця Національного музею Революції Гідності Мари# на Гогуля: “У нас люблять казати, що Медвин – це “бандитське” село, але кажуть із гонором, бо це означає й те, що Медвин може за себе заступитися. Якщо говорити про тих медвинців, яких совєти називали “бандитами”, то можна дійти цікавих висновків. На світ# лині, де зображено вільних коза# ків та майбутніх керівників Мед# винського повстання, ми бачимо вчителів, офіцерів і ветеранів Першої світової війни, заможних селян. Ці люди вміли воювати та знали, за що воюють”. Під час заходу виступив та зі# грав твори часів Української ре# волюції (пісню про отамана Зеле# ного, “Як хлопці у бій виступа# ли”, “Зів’ялі квіти”) бандурист Святослав Силенко, який став, які його батько бандурист Тарас Силенко, одним із натхненників створення книжки. “Історія цього повстання мог# ла б мати інше продовження, якби було краще проведено підготовчу роботу, якби це було не лише в од# ному Медвині, а люди в інших се# лах працювали разом, – зазначив він. – Не було чіткої узгодженої структури, всі були такими собі острівцями, за рахунок чого всіх поодинці ліквідували. Дивлячись на сучасні події, розуміємо, що маємо історичний шанс, щоб увінчати Медвинське повстання, чин холодноярських героїв та всіх, хто працював для захисту України, адже сьогодні Україна стоїть єди# ним сильним кулаком, а не роз# дріблена на маленькі угрупован# ня, і кожен має працювати до спільної перемоги”. Головним музичним гостем був Тарас Компаніченко, який ви# конав на бандурі композиції “Суд Байди” та “Повстанську ду# му”. Кульмінацією заходу став виступ колективу “Хорея Ко# зацька” у малому складі, де разом зі Святославом Силенком і Мак# симом Бережнюком він виконав пісні Української революції, зок# рема гімн “Слава Вкраїні”, укра# їнський революційний марш “Шалійте, шалійте, скажені ка# ти”, пісні “Гей, вкраїнці”, “За рідний край”, “Славний батько наш Петлюра”, “Оборонцям Ук# раїни” (“Слава вам, браття, ли# царство відважне”), “Січовий марш”, “Стяг”, “Пісню про пар# тизанів”. До слова запросили й дослід# ника визвольного руху Романа Ко# валя, який із Петром Гогулею ви# дав перші праці, присвячені Мед# винському повстанню, – “Медвин у вогні історії” (2000), “Медвин# ське повстання” (2014). Він розпо# вів про одного з його учасників – репресованого повстанця Мусія Хижняка, біографія якого ввійшла до книжки Романа Коваля “Бать# кам скажеш, що був чесний”. “Мусія Хижняка арештували 19 квітня 1929 року, – зазначив автор книжки. – Він і справді за# винив перед совєтською владою. Служив у Петлюри, брали участь у Медвинському повстанні з ота# маном Хомою Сидоренком у за# гоні Дмитра Цвітковського, де Хижняк посідав “значне стано# вище”. Відмовлявся брати участь у продовольчій політиці совєт# ської влади, зберігав зброю, по# грожував комсомольцям і міліці# онерам… На початку 1929 року інкримінували йому зберігання зброї. Свідок бачив, як улітку 1928 року Мусій Хижняк чистив кулемет Льюїса, мабуть, чистив із певною метою. Тоді в Медвині було багато людей, які не побоя# лися стати на захист Мусія й під# писалися під тим, що він є справ# ді чесний громадянин. Його в тюрму не кинули, а на три роки вислали в “сєвєрниє області”… 1934 року він повернувся в Мед# вин, і в 1937 році його заарешту# вали, інкримінували, що він слу# хав, як косарі на колгоспному ла# ну співали “Ще не вмерла Украї# на” й не доніс на них”. Значну роль у створенні книж# ки відіграв Український інститут національної пам’яті, який підго# тував її до друку та організував ви# готовлення оригінал#макета. Пра# цівниця інституту, письменниця та член журі Літературного кон# курсу імені Івана Дубинця Ната# лія Позняк-Хоменко сказала: “Сьогодні ми є свідками й учасниками повернення нашої історичної пам’яті в деталях, пам’яті, до якої можна доторкну# тися, слідами якої можна пройти та зробити її частинкою своєї іс# торії. Іще в 90#х роках була ідея вести історію незалежної України з часів УНР. Навіть створили таку громадську ініціативу, кілька мільйонів осіб записалися в гро# мадяни УНР. Але чомусь тоді су# спільна свідомість до такого не доросла, і тільки тепер ми почи# наємо відроджувати історію УНР, відновлювати цей місточок, який було перервано радянською оку# пацією, – а це була духовна оку# пація, культурна окупація, тери# торіальна. Знищувалася наша культурна еліта. Упорядники книжки заснували також Літера# турний конкурс імені Івана Ду# бинця, тому люди, які пишуть для нього історію Медвинського повстання, вивчають, пропуска# ють через себе — стають носіями цієї історії. Варто було б найкра# щі твори зібрати й видати окре# мою книжкою”. Також під час презентації ви# ступили видавець книжки Микола Сергійчук, який говорив про півто# рарічну роботу над нею, гості захо# ду Микола Шинкарук та Григорій Салата з Медвина, а син Героя Не# бесної Сотні Володимира Куль# чицького Ігор Кульчицький розпо# вів про повстанця Івана Плаксуна, з яким пов’язаний його рід. Сторінку підготувала Марина ГОГУЛЯ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин