Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Постаті · “Це ті речі, які саме зараз дозволяють ширше розглядати релігійні питання в Україні, що воістину є питанням національної безпеки”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

Постать Євгена Гакмана – понад часом Духівник, політик, просвітянин

Слово Просвіти, №17 за 2023 рік

Формуючи редакційну полі# тику і видавництва “Пролог”, і журналу “Сучасність” Мирослав Прокоп дуже впевнено орієнту# вався у тогочасному літературно# му процесі підрадянської Украї# ни. Різко реагував він на вислов# лювання Костянтина Паустов# ського у своїх спогадах, в яких той образив національну гідність українців, принизивши значення української мови – мови, якою творили не лише Тарас Шевчен# ко, Іван Котляревський, Нечуй# Левицький, а й Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Василь Стефаник, Лесь Мартович, широко використову# ючи у стилістиці власних творів галицькі діалекти. Паустовський, як, власне, тодішня московська творча еліта, мав упереджене ставлення до Західної України і все з нею пов’язане, бо в цьому регіоні України спротив росій# ським колонізаторам особливо був затятий як у роки війни, так ів повоєнний час. Під вогонь критики Миро# слава Прокопа потрапили і Олек# сандр Корнійчук за його вірно# підданство Кремлю і принижен# ня ролі українського народу в пе# ремозі над нацистською Німеч# чиною, Андрій Малишко за псев# допатріотичний вірш “Україно моя”, Остап Вишня за пасквілі на бандерівське підпілля, Павло Загребельний за фальсифікацію національно#визвольного руху ОУН#УПА у романі “Шепіт”. Повними антиподами до згадува# них письменників постають у публікаціях Прокопа Василь Си# моненко, Василь Стус, Ігор Ка# линець, Ліна Костенко, котрі, як вважав Мирослав Прокоп, не торгували власним сумлінням, не підлещувалися до партійної вер# хівки як у Москві, так і Києві за# ради дрібної вигоди, а своїми творами, здебільшого поширени# ми через самвидав, говорили правду про радянську дійсність, демаскували колоніальний статус українського народу. Робили це свідомо, незважаючи на репресії, часом навіть ціною власного життя. Колишній вояк Армії Україн# ської Народної Республіки, голо# ва Ради народних міністрів УНР в екзилі Іван Кедрин називав Ми# рослава Прокопа одним із най# кращих знавців визвольних рухів у новітній історії України, якому з нечисленними його ровесника# ми й активістами українського визвольного підпілля пощастило дожити і побачити, як він напи# сав у передмові до однієї з книг, чудо відродження державної не# залежності України в 1991 році. Інший сподвижник Прокопа – Анатолій Камінський, публіцист, політолог, керівник української служби радіо “Свобода” у Мюн# хені, стверджує, що Мирослав одним із перших на еміграції обґ# рунтував важливість і доцільність поєднання людських прав із пра# вом на національне визволення. Мирослав Прокоп давно став уособленням великого україн# ського патріота, який все своє свідоме життя віддав боротьбі за відновлення Україною державної незалежності, за розбудову і зміц# нення рідної нації. Поза всяким сумнівом, Ми# рослава Прокопа з повним пра# вом можна назвати високоідей# ною людиною, для якої перша за# повідь з Декалога ОУН – здобу# деш Українську Державу, або за# гинеш у боротьбі за Неї, – визна# чала зміст усього життя. Свою Батьківщину він сприймав Ду# ховним Храмом, який неодмінно постане на уламках московської імперії, вбачаючи у цьому зако# номірний підсумок тисячолітньої боротьби з віковічним ворогом. Світлана ВИЖНИЦЬКА, Чернівецька обл. Таку тему “круглого столу” з нагоди 230#річчя від народження та 150#х роковин упокоєння пер# шого Митрополита Буковини і Далмації Євгена Гакмана запро# понували організатори зібрання – Чернівецька обласна “Просві# та”, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федькови# ча, філологічний факультет (ка# федра філософії та культурології) та телеканал ТВА з проєктом “Життя з присмаком війни”. У заході взяли участь просві# тяни, священнослужителі, нау# ковці, студенти ЧНУ та педагоги, учні Чернівецького ліцею № 19 ім. О. Кобилянської, журналісти. Вони вшанували хвилиною мов# чання загиблих у війні з москов# щиною захисників України, від# давши честь ЗСУ, та пам’ять просвітянина#дослідника Олек# сандра Столяра, який покинув цей світ три роки тому. З вітальним словом до учас# ників “круглого столу” звернули# ся проректор з науково#педаго# гічної роботи Тамара Марусик і заступник голови Чернівецької обласної ради Михайло Павлюк. Чи можливе визнання нашого духовного світоча на всеукраїн# ському рівні, аби Євген Гакман став символом єднання право# славних України довкола ПЦУ? Так! Це потверджували доповіда# чі – заступник голови обласної “Просвіти”, професор ЧНУ, на# родний артист України Іван Дер# да, священники ПЦУ: о. Микола Шкрібляк, о. Микола Щербань, о. Роман Грищук, о. Ростислав Семенчук, о. Віталій Мензак, о. Назарій Гагалюк (капелан), го# лова Вижницької “Просвіти” Дмитро Никифоряк, директор наукової бібліотеки ЧНУ Михай# ло Зушман, просвітянка Тамара Мінченко, проводячи історичні паралелі між часом Гакмана і сьо# годенням, окреслюючи кроки до канонізації Митрополита (адже прах цього Духівника, покрив# джений енкаведистами в 1976 р., досі не знайдено), доводячи фе# номен цієї особистості не лише як церковного діяча – духовного Гетьмана, який “без зброї й була# ви зробив те, на що була неспро# можна тодішня влада” (о. Р. Се# менчук), але й далекоглядного політика, дипломата, патріота, борця за православ’я, громад# ського діяча#просвітника (з його ініціативи у краї створена перша просвітницька організація “Русь# ка бесіда”), благодійника. Виступаючі взяли до уваги цінності й боротьбу, які сповіду# вав духовний поводир краю, кот# рий не лише будував храми та школи, але й умів відділяти релі# гійні й політичні розбіжності, бу# ти поборником православ’я і нав# чати цього буковинців, залишаю# чись українським патріотом. Це ті речі, які саме зараз дозволяють ширше розглядати релігійні пи# тання в Україні, які воістину є питанням національної безпеки. Мовилося також про всесторон# ність підготовки майбутніх свя# щенників у Чернівецькому уні# верситеті, їхню спроможність не лише бути духовними наставни# ками, а й уміти виступити на все# народних зібраннях та повести за собою людей. Власне, такі свя# щеннослужителі, які є випускни# ками ЧНУ, показали свою муд# рість на цьому зібранні. Звучали й критичні зауважен# ня щодо сьогодення, коли вчите# лі історії та філології Буковини вірять казкам священників МП про старослов’янську мову, про невинуватість у війні цієї фсб# шної структури, чим суперечать програмі цих предметів. Але тому на цьому форумі присутні педа# гоги, студенти, учні, аби уроки Євгена Гакмана засвоювали в ни# нішніх умовах боротьби україн# ців проти московщини. Усі залюбки та з принципови# ми висновками переглянули фільм, створений каналом ТВА (Світлана Новицька) “Повернен# ня Митрополита”. В ухвалі “круглого столу” ви# значено, що постать Є. Гакмана може змінити сьогодення, є взір# цем боротьби за Українську Цер# кву. Для продовження процедури канонізації Митрополита Євгена – популяризувати життєдіяль# ність духовного сина нації через всеукраїнські ЗМІ. Вирішили: а) звернутися до Чернівецької обласної ради з проханням оголосити 2023#й ро# ком Євгена Гакмана та з пропози# цією заборонити УПЦ (МП) на території краю; б) внести до програми вивчення у школах іс# торії рідного краю матеріали життєдіяльності Євгена Гакмана; в) демонструвати фільм “Повер# нення Митрополита” на всіх можливих платформах. Завдяки заснованій Черні# вецькою обласною та Заставнів# ською “Просвітою” духовно# просвітницькій премії імені Єв# гена Гакмана перший її лавреат о. Роман Грищук (настоятель хра# му Рівноапостольної Княгині Ольги Чернівецько#Буковин# ської Єпархії ПЦУ, смт Глибока) отримав диплом та премію (3 ти# сячі гривень) за продовження справи Євгена Гакмана з відрод# ження та єднання українського православ’я. Грошову винагороду священник адресував волонтерам – для потреб ЗСУ. Структуровану розмову й конструктивну дискусію забезпе# чувала модераторка заходу, голо# ва Заставнівської “Просвіти” Світлана Масловська. Учасники зібрання наголоси# ли, що отримали масу нової, ці# кавої інформації, якою ділити# муться зі співвітчизниками, що є основою просвітницької роботи. P. S. Чернівецьке обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка на чолі з Вірою Китайгородською звертається до Міністерства освіти і науки України, ректорату Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Чернівецької обласної ради, Чернівецької військової адміністрації з клопотанням відновити філософсько-теологічний факультет у стінах цього вишу, зважаючи на величезний суспільний запит у підготовці священників та капеланів. Пропонуємо, аби факультет на перспективу був удостоєний імені митрополита Євгена Гакмана.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин