Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Ексклюзив · “Виходить так, що Америка сьогодні є нашим культурним союзником”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

Українка з Каліфорнії Наталя Багмут

Слово Просвіти, №17 за 2023 рік

Приступаючи до роботи над цим феноменальним фактажем, я думав про те, яку форму йому надати. Зробити у вигляді інтерв’ю з героїнею оповіді, написати матеріал у кращих традиціях нашого славного піару чи все ж поміркувати над характерними і болісними моментами існування нас, українців, на Богом даній нам землі та за її межами? Вибрав останнє, тому що деякі речі треба осмислювати і усвідомлювати їхню цінність. Анатолій МАТВІЙЧУК, народний артист України А почну з того, що майже чотири роки тому, перед 30#річчям Незалежності Украї# ни, пролунав телефонний дзвінок. Це була моя знайома Наталя Багмут. Вона повідо# мила, що тепер живе за океаном, у Калі# форнії, в місті Сакраменто, і поділилася мрією, що хоче створити на місцевому ра# діо “Етно ФМ” свою програму, присвяче# ну українській пісні та її найвідомішим, найславетнішим сучасним виконавцям. Сказала, що вже отримала добро і нині за# писує інтерв’ю з деякими майбутніми ге# роями своїх програм. Спитала, чи не маю бажання записати таку програму? Я одразу ж погодився, але зауважив, що значно краще було б не записувати її, а вийти у прямий ефір – це додає передачі особливої напруги і драйву. – Чому ж ні, можна спробувати, але за київським часом це має бути третя година ночі! Чи готовий ти себе так мучити? – спитала вона. – Звичайно, готовий! Тим більше, що в цей час, як правило, я ще не сплю, – від# повів я. – Тож хай буде прямий ефір! У визначений час ми вийшли в ефір, хоча ще десять років тому створити такий контент, де присутній не лише звук, а й кар# тинка, де цілу годину триває жвава розмова з піснями і поезією, з гумором та імпровіза# цією – та ще й через океан – це було не# мислимо! Але в наші часи можливо все. І як я й сподівався, програма вийшла нас# тільки неординарною, жвавою і змістов# ною, що це стало справжньою подією в Сакраменто. Кількість людей, які зазвичай слухали програму підскочив майже в де# сять разів! Її слухали не лише ті українці, що виїхали до Каліфорнії останніми рока# ми, а й ті, хто народився уже в Америці, але не втратив зв’язку з українською мо# вою. Слухали її як дивину, упиваючись со# ковитим голосом та інтонаціями ведучої, насолоджуючись українськими піснями. В інформаційному просторі Каліфорнії стався український прорив, інакше це не назвеш. І саме після цієї програми гене# ральний директор радіо “Етно ФМ” Давид Пономар запропонував Наталі Багмут вибрати будь#який час ефіру для її програ# ми, аби він був зручним як для американ# ської, так і для української авдиторії. Від# тоді щоп’ятниці, о 19:00 за київським ча# сом (9:00 за каліфорнійським), програма “Час української пісні” стала регулярно виходити в ефр і розлітатися по всьому сві# ту в мережі Інтернету. Унікальний формат програми – зустрі# чі онлайн через океан з улюбленими співа# ками, народними і заслуженими артиста# ми України – зробили програму надзви# чайно популярною в українській діаспорі Америки, а завдяки соціальним мережам – і в усьому світі. А далі трапилося взагалі неймовірне! За підсумками року на щорічній церемонії акції “Людина року” в Каліфорнії Наталя Багмут отримує Диплом визнання за най# краще радіошоу року на “Етно ФМ” (Na# taliya Bagmut Best Radio Show of the Year Ethno Fm Radio – 2019). Отримавши такий величезний по# штовх натхнення і довіри, Наталя Багмут стає засновницею та головною організа# торкою Першого Міжконтинентального онлайн радіофестивалю української пісні у США “UNITED BY SONG” (об’єднані піснею). І саме для цього фестивалю у неї народжуються вірші, які стануть основою для справжнього гімну. Цей гімн буде присвячений українській пісні – справж# ньому скарбові нашого народу, і матиме однойменну назву. А записали його одразу шість яскравих і неповторних народних артистів України – Оксана Білозір, Оксана Пекун, Алла Кудлай, Алла Попова, Анато# лій Гнатюк і Анатолій Матвійчук – автор музики і аранжування. У фестивалі “Об’єднані піснею”, при# свяченому 30#річчю Незалежності Украї# ни, взяли участь близько тисячі виконав# ців із різних куточків нашої планети. Про# тягом трьох місяців – з 1 червня по 24 сер# пня 2021 року – ефір американського ра# діо був наповнений українськими пісня# ми. То було справжнє творче єднання ук# раїнства. За три місяці ротації Фестиваль отримав 10 мільйонів (!) переглядів у соц# мережах від українців Світу. Дипломи лав# реатів вирушили в різні країни по обидва боки океану, а пісні#переможці та їх вико# навці назавжди залишаються у вільній ро# тації на радіо в Каліфорнії. До речі, Гран#прі в конкурсній програ# мі Фестивалю отримала чудова молода спі# вачка, яскрава і непересічна особистість Руслана Лоцман – саме за неї було віддано більшість голосів величезної слухацької авдиторії. Однак настав трагічний для всіх укра# їнців час. 24 лютого 2022 року в Україну прийшла Велика війна, і українська пісня стихла під ударами гармат і авіабомб. Але знову#таки спрацювала українська солі# дарність: Наталя Багмут створює на “Етно ФМ” у своїй програмі новий мистецький проєкт – Міжконтинентальний фестиваль патріотичної пісні – “UNITED FOR UK# RAINE–2022”. Фестиваль відкрив свій мистецький фронт за Україну. Щоденно до програми “Час української пісні” по елект# ронній пошті надходили пісні, створені патріотами України, як професійними ав# торами, так і аматорами. Пісні, які підні# мали дух українців і наближали нашу Пе# ремогу у війні. Дивовижно, що в самій Україні, ні тоді, ні зараз, ніхто не спромігся зробити щось подібне. Чому?! Невже інтереси власників медія такі далекі від інтересів народу? Ад# же пісня – могутній засіб консолідації, во# на підтримує і надихає патріотів України. Завдяки цьому Фестивалю народилися де# сятки нових творів, а також були актуалі# зовані пісні, створені колись і забуті в архі# вах. Значення фестивалю “UNITED FOR UKRAINE–2022” важко переоцінити ще й з того погляду, що українці Каліфорнії, яких до цього об’єднувала хіба що україн# ська церква, відчули велику потребу в ук# раїнській культурі – у програмах Наталі зазвучала також і поезія Вадима Крищен# ка, Ліни Костенко, Анатолія Матвійчука, Петра Маги. А згодом саме Наталя Багмут виступила координаторкою мистецьких турів найбільшими містами США членів журі Фестивалю, народних артистів Украї# ни Оксани Білозір, а пізніше й Анатолія Матвійчука. Її працездатність, наполегли# вість і комунікабельність до# лали межі різних Штатів і до# літали до практично всіх ук# раїнських громад і спільнот, що існують у США. І ось позаду надзвичайно важка зима в Україні – з ра# кетними ударами, загибеллю мирних людей, відключення# ми світла і тепла. Україна протрималась! Понад те, вона нарощує свій міжнародний авторитет. Світ аплодує на# шій незламності і силі духу. В самій Україні стаються зна# кові зміни: українською по# чинають говорити і співати навіть ті, хто не спромігся цього зробити за усі роки Не# залежності. А за океаном, у далекій Каліфорнії, на радіо “Етно ФМ” 21 лютого 2023 року вже стартує черговий мистецький проєкт На# талі Багмут – Міжконтинентальний Радіо# фестиваль української пісні – “Співай ук# раїнською!”. Велике єднання українців Світу заради України, її мови і культури – триває! Адже це так важливо, щоб світ на# решті зрозумів: Україна – не уламок росій# ської імперії, вона велика і неповторна країна зі своєю історією, культурою і мо# вою. Зі своєю яскравою піснею! І вже но# вий твір Наталі Багмут з музикою Анатолія Матвійчука звучить як заклик до всіх укра# їнців світу: Співай рідною – солов’їною! Співай рідною – з Україною! Співай рідною – материнською, Співай рідною – українською!!! Я пригадую, як важко записувалася ця важлива пісня. Світло давали лише на де# кілька годин і аранжування робилося дуже швидко, але й цей процес переривася, ко# ли електроенергія раптово зникала. Але наступного дня все починалося знову. А потім запис вокалу у холодній студії, нама# гання встигнути вчасно додому до комен# дантської години. Але цінність таких пі# сень є високою, тому що вони увібрали в себе весь драматизм наших реалій. Нинішній фестиваль “Співай україн# ською!” викликав неймовірну цікавість не лише у професійних виконавців. За океан до Сакраменто полетіли сотні і тисячі за# писів від народних, самодіяльних аматор# ських колективів, вокальних ансамблів із численних центрів творчості і навіть сіль# ських будинків культури. Пісні присилали масово. За кожним ефіром стежили і сте# жать тисячі людей з різних регіонів Украї# ни – Черкащини і Полтавщини, Чернігів# щини і Львівщини, Івано#Франківщини і Київщини. Довкола Фестивалю об’єдналася ціла когорта талановитих українських митців, що увійшли до почесного журі. Вони сьо# годні живуть по всьому світу. Це, зокрема, народні артисти України Оксана Білозір, Анатолій Матвійчук, Павло Зібров, Петро Мага, Алла Попова (Україна), Людмила Касьяненко, Олег Шак, Крістіна V (США), Інесса Братущик (Канада). Як пояснити той феномен, що фести# валь викликав таку потужну хвилю ціка# вості серед непрофесійних виконавців і са# модіяльних колективів України? Це пояс# нюється перш за все дефіцитом уваги до традиційної культури. Відсутністю в теле# та радіоефірах того пласту культури, який найбільш затребуваний народом. Але ж колись давно в ефірі українського телеба# чення існував проєкт “Сонячні кларнети”, де робився акцент на виступах аматор# ських і народних колективів. А ще у НП “Україна” відбувалися щорічні звіти кра# щих колективів всіх областей. Пізніше в телеефірі з’явилася циклова програма ве# дучої Оксани Пекун “Фольк#music”, у якій впродовж кількох років професіонали і аматори співали кращі зразки з того, що залишили нам попередні співочі поколін# ня українців. Однак останні років п’ять в Україні майже не чути не те що народну, а навіть традиційну естрадну українську піс# ню. Буквально все заполонила новітня мо# лодіжна поп#культура. Тож не дивно, що як тільки з’явилась можливість презенту# вати свою творчість в ефірі, та ще й за оке# аном, – люди стрепенулися, проявили не# абияку творчу активність... Виходить так, що Америка сьогодні є не лише нашим стратегічним воєнним со# юзником, постачаючи нам зброю, вона ще є і нашим культурним союзником, допо# магаючи виживати рідній пісенній культу# рі, яка у себе вдома зазнає чимало кривди від власників медіпростору. Завдяки Аме# риці і в мене народився мистецький про# єкт “Across the оcean” (Через океан), де я активно співпрацюю з когортою виконав# ців Америки українського походження. Задумаймось, чому в нашій рідній краї# ні все відбувається так. Чому ми не чуємо в радіо# і телеефірах наших найкращих ар# тистів, співаків, композиторів, поетів? Чо# му спостерігається такий разючий розрив між мистецькими поколіннями? Чому Ук#

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин