Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Музика · “Світ вже знає українців як хороших вояків, а ще повинен знати, що ми талановиті музикантиBкомпозитори і виконавці”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Музична дипломатія Ірини Шестеренко

Слово Просвіти, №17 за 2023 рік

У Великій залі імені Василя Сліпака Національної музичної академії України відбувся ювілейний творчий вечір Ірини Шестеренко – відомої української піаністки-солістки та концертмейстерки, кандидатки мистецтвознавства, професорки кафедри загального та спеціалізованого фортепіано НМАУ, заслуженої діячки естрадного мистецтва України, лавреатки та дипломантки міжнародних та всеукраїнських конкурсів. Едуард ОВЧАРЕНКО Фото Валерія СТЕПАНЯНА Народилася майбутня піаністка 29 січ# ня 1963 року в Києві у сім’ї інтелігентів. Мама – Алла Іванівна Шестеренко – була талановитою художницею по костюмах на Київській кіностудії імені Олександра Довженка (саме вона створила костюми до відомих фільмів “Пропала грамота”, “За# хар Беркут”, “Білий птах з чорною відзна# кою”, “Богдан#Зиновій Хмельницький” та ще близько 50 стрічок). Батько – Віктор Євгенович Шестеренко – працював у Го# ловному управлінні Держстраху при Мі# ністерстві фінансів. Він бездоганно воло# дів літературною українською мовою (ро# бив вигляд, що російську не розуміє), дру# жив із письменниками, за що його назива# ли “буржуазним націоналістом”, проте по# важали як професіонала; добровільно пра# цював на ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році. Ірина з дитинства мріяла стати піаніст# кою. Їй надзвичайно поталанило не тільки з природними музичними даними, а й з професійними викладачами. Перша вчи# телька – Роза Шарипівна Рамазанова – допомогла їй з технічно#піаністичними, музично#образними і концертними навич# ками, які згодом розвивалися під час нав# чання в Київській музичній школі імені Миколи Лисенка в класі заслуженої артист# ки України Наталії Кирилівни Толпиго# Русіної та в Київській державній консерва# торії (нині НМАУ) у класі професорки, заслуженої артистки України Ольги Дмит# рівни Ліфоренко. Ще до закінчення фортепіанного фа# культету (з відзнакою) Ірина Шестеренко почала працювати концертмейстеркою ка# федри народних інструментів, а з 1991 ро# ку – викладачкою кафедри загального та спеціалізованого фортепіано вищеназва# ної консерваторії. У 2009 р. захистила кан# дидатську дисертацію зі спеціальності “Музичне мистецтво” на тему: “Творчість Віталія Кирейка в аспекті біографічних досліджень”. Згодом отримала звання до# цента кафедри загального та спеціалізова# ного фортепіано консерваторії. А з 2019#го працює на посаді професора цієї ж кафед# ри. Протягом творчого життя пані Ірина поєднує концертну, наукову та педагогічну діяльність, показуючи приклад високо# професійного служіння українському мис# тецтву. Серед її випускників – плеяда тала# новитих митців, які працюють як в Украї# ні, так і за кордоном. За кілька десятиліть концертної діяль# ності вона зіграла близько двох тисяч кон# цертів (сольно та з різними солістами й ан# самблями) на багатьох сценах України та інших країн Європи з концертними про# грамами, що охоплюють твори різноманіт# них форм, жанрів та епох як українських, так і зарубіжних композиторів. Плідною була співпраця І. Шестеренко з народними артистами України: Валенти# ною Антонюк, Ігорем Борком, Олексан# дром Василенком, Іриною Даць, Людми# лою Ларіковою, Романом Майбородою, Фемієм Мустафаєвим, Оксаною Несте# ренко, Леонідом Сандуленком, Валенти# ною Степовою; заслуженими діячами мис# тецтв України: Миколою Сікорою, Ми# хайлом Кірішевим, Петром і Павлом Приймаками, Андрієм Маслаковим, а та# кож Інною Андріяш, Сергієм Возіяном, Леонідом Гуком, Сергієм Скубаком, Ва# лентиною Семеновою та ін. Серед відомих солістів#інструменталіс# тів з піаністкою співпрацювали: Дейл Ан# дервуд (саксофон, США), Ернст Вольф (кларнет, Швейцарія), виконавці на акаде# мічних народних інструментах: заслуже# ний артист України Юрій Алексик (бала# лайка), народний артист Георгій Агратіна та заслужені артисти України Андрій Вой# чук (цимбали) та Володимир Левицький (домра), близько ста інструменталістів, се# ред яких заслужені артисти України Мико# ла Кононов (гобой), Мирослава Которо# вич (скрипка), Олександр Погорєлов (альт), а також Олена Муржа (балалайка), Галина Тимах (флейта), скрипалі Артем Ірина Шестеренко з Оксаною Нестеренко та Леонідом Сандуленком Дзегановський, Костянтин Цепков, Ірина Загорна, Інна Чкан, віолончелістка Віра Корнілова та ін. Вперше в історії музикознавства, ґрун# товно досліджуючи творчість композито# ра#корифея Віталія Кирейка, Ірина Шес# теренко стала і першою інтерпретаторкою його фортепіанних, вокальних та інстру# ментальних творів (як концертмейстер). Піаністці присвячені фортепіанні тво# ри Віталія Кирейка, записані нею до Фон# ду Українського радіо: “Симфонічні варіа# ції” для фортепіано з оркестром, сонати №№ 6, 8, 10, 11, 12, 13, “Елегія”, “Вальс# багатель” та “Вальс#фантазія”. Фортепіан# на спадщина В. Кирейка (в тому числі “Фантазія” для фортепіано і струнного ор# кестру), як і вокальні та інструментальні твори, були виконані на фестивалях сучас# ної музики “Київ Музик Фест”, “Прем’єри сезону” та в щорічних концер# тах з творів митця, організованих піаніс# ткою. У її супроводі до фонду Українського радіо були записані й інші твори Віталія Кирейка: “10 пісень з Полтавщини” (ра# зом з Валентиною Антонюк), “Соната” для скрипки та фортепіано (з Артемом Дзегановським), “Новелета” для флейти та фортепіано (з Галиною Тимах) та роман# си (з Миколою Сікорою). Ювілейний творчий вечір Ірини Шес# теренко “Із скарбниці української музич# ної класики” відбувся на підтримку Зброй# них Сил України та Національної гвардії України. На захід запросили українських військових. У програмі концерту прозву# чали фортепіанні та вокальні твори Мико# ли Лисенка, Віталія Кирейка, Левка Ре# вуцького, Анни Гаврилець, Костянтина Данькевича, Семена Гулака#Артемовсько# го, Михайла Жербіна, а також дуети й об# робки українських народних пісень. Разом з Іриною Шестеренко виступи# ли народні артисти України Ігор Борко, Олександр Василенко, Оксана Нестеренко та Леонід Сандуленко. Режисеркою вечора була народна артистка України Ірина Даць, а ведучим – доктор мистецтва Олек# сандр Співаковський. Вдячна публіка зу# стрічала кожен номер програми гучними оплесками, а на завершення разом із вико# навцями заспівала Гімн України. – Музика дає нам силу, яка здатна пі# діймати дух, – переконана Ірина Шесте# ренко. – З початку війни я практично не переривала своєї роботи. Телефонувала своїм студентам, ми намагалися працюва# ти онлайн. Це допомагало нам морально й фізично витримати жахи перших місяців війни. У цьому навчальному році у нас змі# шана форма навчання. Адміністрація створила всі умови, аби студенти та викла# дачі могли працювати і навчатися у звич# ному для них режимі. Якщо говорити про концерт, то збира# лася зробити його ще восени, до ювілею своєї творчої діяльності. Але через непрос# ту обстановку його дата кілька разів пере# носилася. Врешті вирішили, що краще провести концерт навесні, коли оживає природа. Адже весна дає нам сили для оновлення. Вдячна керівництву Академії за те, що безкоштовно надали велику залу, задіяли для проведення концерту необхідні техніч# ні служби. Здається, вдалося все заплано# ване. Свідомо склала програму винятково з творів українських композиторів. Вва# жаю, що сьогодні особливо актуально представляти українську класичну музику. Сподіваюсь найближчим часом викласти цей концерт у YouTube. Хотілося б, аби він зацікавив як українських, так й іноземних слухачів. Нашу музику сьогодні мало хто знає. А якщо ми, українці, не виконуватимемо її, то й надалі її не знатиме світ і вважатиме нас третьосортною нацією. Але ж у нас прекрасна культура, тільки треба активні# ше популяризувати її серед світової спіль# ноти. Планувала програму так, щоб спершу прозвучала класика, а далі – обробки жар# тівливих українських пісень. У всіх соліс# тів великий репертуар, є з чого вибрати. Хотілося, щоб прозвучали твори, які бу# дуть цікаві для слухача. Також долучили музику сучасних композиторів#корифеїв – Ганни Гаврилець та Віталія Кирейка. Однією з центральних під час концерту була творчість основоположника україн# ської композиторської школи Миколи Лисенка – його фортепіанні та вокальні твори. У моєму репертуарі є твори й зарубіж# них композиторів різних жанрів та епох. Але сьогодні актуальна саме популяриза# ція української класичної музики. Зізнаюсь: я дуже щаслива, що цей кон# церт відбувся. Всі учасники виклалися на повну і самі отримали задоволення. Мені здається, що задоволення отримали і слу# хачі в залі. А запрошені на концерт вій# ськові зазначили, що не могли навіть уяви# ти, яка прекрасна українська класична му# зика. Якби цю музику активно популяри# зували з телеекранів, виховували на ній слухача, то люди більше б цінували власну національну культуру. На жаль, з величез# ною українською музичною спадщиною знайомі навіть не всі музиканти, не кажу# чи вже про пересічних громадян. Тож ро# боти непочатий край. Вже думаю над новою програмою, що теж включала б українську музичну класи# ку. Якщо не ми, то хто це робитиме? Світ вже знає українців як хороших вояків, а ще повинен знати, що ми талановиті музи# канти#композитори і виконавці.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин