Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
На часі · “Історична місія українців – не лише заборонити рашизм, а й зруйнувати російську імперію зла”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

Чому Україні потрібна ядерна зброя?

Слово Просвіти, №17 за 2023 рік

Валерій ШВЕЦЬ, м. Одеса Жоден клаптик європейської землі не политий так густо кров’ю, як українська земля. Цей висновок стосується не лише давнього минулого України. Найкривавіша війна людства – Друга світова війна — зменшила довоєнне населення України у 41 млн осіб на 14 млн осіб. Це найбільші відносні втрати одного народу на одній війні за всю історію людства. Мільйони ук# раїнців загинули на фронтах чужої для нас війни. Переможцем у цій війні вийшло аб# солютне світове зло під назвою Радян# ський Союз. Щоб остаточно добити укра# їнський народ на території України у після# воєнні 1946–1947 роки, радянською вла# дою був організований черговий штучний голод, що забрав життя ще 2 млн українців. Криваве придушення національно#виз# вольної війни на теренах Західної України мало ще більше деморалізувати українську націю. Якщо згадати геноцид українців го# лодом у 1933 році, коли було знищено 10,5 млн осіб, то виникає запитання – хто був справжнім окупантом української землі? Війна, війна, кров, смерть, голод і зно# ву смерть – це доля української землі про# тягом століть, особливо часів Радянського Союзу. У 1991 році ми здобули незалеж# ність, і які кроки робили майже всі наші керманичі протягом років незалежності? Озброювали український народ, готували його до оборони своєї держави, виховува# ли український патріотизм, який є най# сильнішою зброєю у будь#якій війні? Ні іще раз ні. Вони шаленими темпами роз# зброювали країну. Передали практично все стратегічне озброєння нашому спо# конвічному ворогу. Україна мала ядерну зброю – тепер не має. Україна мала страте# гічну авіацію – тепер не має. Україна мала потужний ракетний щит – сотні шахтних пускових установок – тепер не має, всі во# ни були підірвані. З потужного Чорномор# ського флоту ми не отримали практично нічого. Майже всі роки незалежності ми наполегливо і послідовно послаблювали оборонний потенціал нашої держави, і ко# ли наш споконвічний ворог вирішив, що цей потенціал вже не становить для нього серйозної небезпеки, він на нас напав. Ізнову українська земля у руїнах, полита нашою кров’ю, і війні не видно кінця. Я вірю в нашу перемогу, але що буде після неї? Я стверджую: миру не буде, у кращому разі буде перемир’я. Це пере# мир’я триватиме доти, доки Московія не залиже рани своєї поразки, поки ми вчер# гове не впадемо у свій традиційний паци# фізм і не ослабимо нашу оборонну могут# ність. А тоді знову агресія нашого спокон# вічного ворога на нашу землю, чергова йо# го спроба фізичного винищення україн# ського народу. Моє розуміння минулого і майбутнього таке. Криваві війни на нашій землі тривали тисячоліття. Вони й надалі триватимуть. Кожна з наступних війн за# кінчуватиметься черговою нашою перемо# гою лише у разі, якщо ми завжди будемо напоготові. Після кожної війни ми повин# ні ставати сильнішими, а наш споконвіч# ний ворог — слабшим, тим самим зменшу# ючи вірогідність нової війни у ближчому майбутньому. Що конкретно робити? Озброюватись, ставати сильнішими сьогодні. Якою має бути кінцева мета на цьому шляху? Від# новлення того рівня військового потенціа# лу, який ми мали у 1991 році. Ми маємо відновити всі його компоненти, включно з ядерним потенціалом. Але цей шлях ми маємо пройти разом з нашими стратегіч# ними союзниками при їх матеріальній і моральній підтримці. Для цього потрібна наполеглива робота нашої дипломатії та масова підтримка українського населення всіх цих кроків. І ще патріотичне, я б сказав, націона# лістичне, виховання українців, подолання духу пацифізму, притаманного нашій на# ції. Озброєння патріотичної частини на# шого населення вогнепальною зброєю, поширення розгалуженої системи терито# ріальної оборони навіть у мирний час. Ми маємо пам’ятати, що всі європейські наро# ди є нашими кровними братами, крім кон# гломерату народів Сходу, з якими ми вою# ємо всю нашу історію і будемо воювати у майбутньому. Ми повинні відшукати в своєму середо# вищі майбутніх керівників з масштабним і націоналістичним мисленням або взагалі відмовитись від виборної посади “царя”, якому ми заздалегідь надаємо право вирі# шувати всі наші проблеми, які ми лінує# мось або не здатні вирішувати самі. Велика Британія не обирає собі царя на загальних виборах, але є дивовижною за внеском у Україна територіально затиснута між потужною економічно Європою і слабкою економічно, але вкрай агресивною Московією. Агресивність нашого північного сусіда цілком компенсує його економічну слабкість і робить його вкрай небезпечним для всього цивілізованого світу.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин