16 Наші обереги · “Експозиція налічує понад 500 одиниць зразків українського вишиваного текстилю й інших експонатів”. · с. 16сторінка оригіналу ↗
Глибше пізнаватимемо себе
Слово Просвіти, №17 за 2024 рік
Олександра КАСЬЯНОВА Фото Сергія ТЕРЕЩЕНКА, відділ зв’язків із громадськістю ННІФ КНУ ім. Т. Шевченка
Кілька місяців тому народна артистка України, співачка, керівниця та ведуча телепроєкту “Фольк-music” Оксана Пекун звернулася до керівництва Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Бугрова та до директора Навчально-наукового інституту філології Григорія Семенюка з проханням “прихистити” експонати народної творчості, зібрані з різних куточків України за роки існування програми, знаної кожному українцеві. Керівництво університету та інституту підтримало таку ініціативу. А втілили задум у життя кафедра фольклористики на чолі з Олесею Наумовською та співробітники Центру фольклору та етнографії з координатором Володимиром Щибрею. “У глобальному світі важливо зберігати власне “я”! Це основа не просто нашого виживання, а й нашої перемоги!” – наголосив ректор Володимир Бугров, розпочинаючи відкриття “Світлиці”. Володимир Анатолійович зазначив, що облаштована авдиторія є не лише науковою лабораторією для студентів-фольклористів та етнокультурологів, а й стане тим простором, де кожен, прийшовши, упізнає щось рідне, а отже – відчує власне “я”. “Сьогодні в Інституті важлива подія. На мапі нашого корпусу поряд із такими знаковими місцинами, як Всеукраїнський навчально-науковий центр шевченкознавства, Музей-форум Олеся Гончара, авдиторія “Ретро”, центри та відділ в ім’я загиблих воїнів, улюблений скверик із Тарасовою вербою та пам’ятними знаками на честь полеглих студентів і викладачів, з’явилася справжня народна перлина – “Світлиця”. І це завдяки добрій волі та щирій українській душі – Оксані Пекун та Володимиру Коваленку. Передані експонати відіграватимуть у студентсько-викладацькому середовищі культурно-освітницьку та виховну ролі. Крім споглядання та ознайомлення, наші студенти будуть пізнавати тут ази народної творчості, досліджувати її. Тут є зразки традиційного мистецтва, що сягають давнини, а також такі, що потрактовані людьми “посвоєму”. Однак важливим є те, що через народну творчість ми глибше пізнаватимемо себе”, – зазначив директор Навчально-наукового інституту філології Григорій Семенюк на відкритті “Світлиці”. “Коли російські війська стояли довкола Києва, ми в родині спакували у тривожну валізу документи і… вишиванки. У моїй родині, на жаль, не збереглися давні вишиванки. Але вишиванка як символ українськості не має часових вимірів. Ця сила української культури пробилася крізь численні заборони та знищення. Народна творчість завжди додавала сил, допомагала та надихала українців. І в совєтський час на Соловки, заслання, і навіть мігруючи зараз, українці везуть у валізах вишиванки. В усі часи – і раніше, і нині – речі у стилі “етно” слугували для українців маркерами самоідентифікації. Експонати, презентовані в лабораторії, засвідчують незнищенність духу українців і демонструють неоднорідність елементів фольклору. Адже народна творчість – це не лише давні зразки “етно”, а й сучасні елементи, які є стилізацією тієї вишуканої автентики, збереженої з давнини, і навіть кітч. І завдання фольклориста – у жодному разі не селекціонувати, не відкидати, не забороняти, а вивчати, досліджувати й аналізувати, тому лабораторія слугуватиме практичним майданчиком для наших студентів”, – прокоментувала надбання “Світлиці” завідувачка кафедри фольклористики Олеся Наумовська. “Експозиція, яку нам передали Оксана Пекун і Володимир Коваленко, налічує понад 500 одиниць зразків українського вишиваного текстилю й інших експонатів. Зрозуміло, що у “Світлиці” ми презентували найцікавіше. Але є й ще частина у фондах. Крім того, для всіх у коридорі виставили 12 вітрин з національними костюмами. Переконаний, що кожного філолога та гостя нашого корпусу зацікавить тради-
Днями в Навчально-науковому інституті філології (ННІФ) відкрили лабораторію народної творчості “Світлиця”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
