Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

Буковинська “Просвіта” і Франкове тлумачення “собачого обов’язку” інтелігенції перед своїм народом

Слово Просвіти, №17 за 2025 рік

Микола ТИМОШИК, доктор філологічних наук, професор Фото з відкритих джерел У незвичний спосіб почалася мандрівка мого “Змосковлення Буковини” районами Чернівецької області. Цього разу низку її презентацій зініціювали громади з гірських країв – Вижницького, Путильського, Глибоцького. Своєрідне благословення нової просвітницької акції я отримав на крайовому зібранні просвітян у місті моєї журналістської юности, куди був запрошений як член Головного проводу “Просвіти”. У сакральній Червоній залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбувались звітні збори однієї з найстаріших і найавторитетніших в Україні “Просвіт”. Тональність свого виступу на цьому поважному зібранні свідомо сфокусував на двох маловідомих фразах генія української нації Івана Франка. За гострі висловлювання про продажність і збайдужіння української інтелігенції земляки-інтелігенти часто звинувачували його в… непатріотизмі. Чи не за це Івана Франка не допустили до професорської катедри у Львівському університеті (1895)? Свої ж провалили його спробу стати професором і Чернівецького університету (1899). Не міг не згадати в цьому контексті і нашу незабутню посестру Ірину Фаріон. Після ганебного і незаконного звільнення її з професорської посади Львівської політехніки не знайшлося в Україні жодного (!) університету, жодної (!) українознавчої катедри, керівництво якої вважало б за честь запросити її на роботу, у такий спосіб виправити кричущу несправедливість долі до неповторної ученої і просвітянки... Отож її нагле вбивство є на совісти й нинішньої еліти нації, якою б мала вважатися чолова частина національної інтелігенції... Геній українців мусив вступати в полеміку з тими земляками, які часто прикривалися вишиванками, а насправді патріотами ніколи не були. Посил цей і сьогодні, як ніколи, звучить набатом – про собачу любов до Батьківщини і вірність їй у конкретних справах. Він архіактуальний і для багатьох сучасних інтелігентів – журналістів, учителів, викладачів вишів, митців, часто пригодовуваних владою чи олігархами-власниками ЗМІ заради лояльности до них: Ти, брате, любиш Русь, Я ж не люблю, сарака! Ти, брате, патріот, А я собі собака. Ти, брате, любиш Русь, Як хліб і кусень сала, – Я ж гавкаю раз в раз, Щоби вона не спала. Вдруге до цієї теми Франко звернувся в своїй автобіографії для поляків: “Коли… почуваю себе русином і по змозі й силі працюю для Русі, ото (…) не з причин сентиментальної натури. До цього примушує мне почуття собачого обов’язку. Як син українського селянина, вигодуваний чорним селянським хлібом, працею твердих селянських рук, почуваю обов’язком, панщиною всього життя відробити ті шеляги, які видала селянська рука на те, щоб я міг видряпатися на висоту, де видно світло, де пахне воля, де ясніють вселюдські ідеали…” З приємністю повідомив колегам про недавнє одностайне рішення комітету зі Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка з визнання цьогорічним лавреатом у галузі громадської і релігійної діяльности відомого на цілу Україну борця за ідеали Української національної церкви, виступи якого у соціальних мережах збирають сотні тисяч прихильних відгуків, отця Романа Грищука з Глибокої. Щира подяка буковинським колегам за суголосність думок і однозгідне прагнення, засукавши рукава, працювати заради порятування нації, захисту її зраненої і зневіреної душі, ствердження українського в Україні: новообраному очільнику крайової “Просвіти”, професорові і народному артистові України Івану Дерді, його заступниці Тамарі Мінченко, почесному голові буковинської “Просвіти” професорові Остапу Савчуку, професорові університету Володимиру Антофійчуку, поетесі і громадській діячці Вірі Китайгородській, просвітянці з Глибокої Ользі Шевченко, меценатові з путильського села Розтоки Ігору Яків’яку, журналістам Світлані Масловській, Вадиму Пелеху, директорці Чернівецького літературномеморіального музею Ю. Федьковича Лесі Колодій. Від редакції: До блогу Миколи Тимошика долучаємо інформацію, що в роботі просвітянської конференції взяв участь і виступив заступник голови облради, керівник Чернівецької територіальної організації політичної партії “Європейська Солідарність” Михайло Павлюк. Він подякував просвітянам за їхню самовіддану працю та наголосив на важливості захисту української мови – не лише в культурному, а й у законодавчому вимірі. Адже право говорити, читати й молитися рідною мовою нині виборюють на фронті українські захисники. Посадовець також повідомив про відновлення обласної програми книговидання, що покликана підтримати українських і місцевих авторів та утвердити українське слово. На думку редакції, участь посадовців влади у просвітянських заходах треба тільки вітати, а відтак дякуємо, пане Павлюк. Своєю чергою редакція приєднується до привітань Івану Дерді з обранням головою Буковинської “Просвіти”! Плідної роботи! ТЕТЯНА ЛЬОЗОВА ПЕРЕДПЛАТА—2025 Тижневик "Слово Просвіти" (індекс 30617) можна передплатити у відділеннях "Укрпошти" за допомогою "Каталогу медіа України" на 2025 рік (стор. 22). Вартість є такою: 1 міс. — 65 грн. 3 міс. — 195 грн. 6 міс. — 390 грн. 7 міс. — 455 грн. Будьмо, друзі, разом!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин