Культура без провінції · “Вони вливають у серця людей добрий настрій, викликають почуття закоханості у безцінні скарби природи рідного краю”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
Життя у творенні краси Антонові Григоруку – 75
Слово Просвіти, №17 за 2025 рік
Олена КУШНІРУК, м. Коломия
Антон Антонович Григорук – художник, живописець і графік, багаторічний викладач відділу художнього розпису Косівського інституту та коледжу прикладного та декоративного мистецтва, член Національної спілки художників України та Спілки художників “Клуб українських митців”, член редакційної колегії журналу “Гуцули і Гуцульщина”, ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка та Клубу інтелігенції ім. І. Пелипейка. Не кожному дано бути художником та ще й педагогом. Треба завдячувати Богу, що нагородив такими талантами. На долю митця, котрого змалечку полонив світ прекрасного, випала ще й клопітка освітянська праця. Антон Антонович веде здібну молодь у країну високого мистецтва, відкриває прекрасне у простих, здавалося б, речах. Він навчає вихованців-студентів з повагою ставитись до мистецьких надбань, гідно продовжувати багаті і невмирущі українські народні традиції, щиро передаючи їм усе надбане у процесі своєї творчої діяльності. Серед колишніх учнів Антона Антоновича багато талановитих художників – відомі митці, члени Національної спілки художників, викладачі спеціальних і загальноосвітніх закладів, учасники та лавреати міжнародних, всеукраїнських конкурсів, обласних, районних молодіжних фестивалів творчості. Його учнями є знані живописці Богдан Струк (США), Ігор Фурлет, член НСХУ (Київ, Художній фонд), Руслан Малець (м. Городок); викладач Косівського коледжу прикладного і декоративного мистецтва Ігор Барановський; Юлія Стефурак – викладачка Коломийської художньої школи; вчителька образотворчого мистецтва Рожнівської школи-колегіуму Роза Герц (Косівський район Івано-Франківської області); талановита молода художниця Наталія Юрова, студенти Краківської академії мистецтв Юлія Поселюжна та Юлія Ангелюк.
Олена МОЗОЛЮК, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва та технологій Хмельницької гуманітарнопедагогічної академії Фото з відкритих джерел
Днями в Музеї історії міста Хмельницького відбулося відкриття виставки “Нитка долі в жіночих руках” Галини Бучківської, Валентини Греськової та Софії Греськової. Галина Бучківська – декан гуманітарного факультету Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч мистецтв України. Валентина Греськова – завідувачка кафедри образотворчого, декоративноприкладного мистецтва та технологій Хмельницької гуманітарнопедагогічної академії, кандидат педагогічних наук, професор, заслужений діяч мистецтв України. Софія Греськова – студентка групи Філ-11а факультету початкової освіти та філології, стипендіатка стипендії Президента України для молодих митців у 2025 році. Лялька-мотанка, створена без використання голки та ножиць,
Його ім’я, широко відоме на Прикарпатті, в Україні і за кордоном, гідно вписане на сторінках книг Золотого фонду нації: “Українці – великий європейський народ” (2018), “Державні нагороди України. Кавалери та лауреати” (2019), “Україна очима митців” (2021), “Все буде Україна” (2023). Його мистецький доробок належно відзначений Почесною грамотою Національної спілки художників України (2024); медалями “За високий професіоналізм” Української конфедерації журналістів (2018), “За служіння мистецтву” Всеукраїнського об’єднання “Країна” (2022), “За творчі здобутки” Національної спілки художників України (2024). Всю багатогранність свого таланту, життєвий досвід і професійну майстерність він вкладає у свої чудові живописні витвори. Доробок художника є неоціненним скарбом музеїв України і приватних збірок колекціонерів України, Польщі, США, Англії, Франції, Канади, зокрема Косівського музею народного мистецтва і побуту Гуцульщини, Музею історії медицини (Одеса), музею Фонду культури України (Київ), Музею вишивки М. Струтинського (Косів) та ін. Сходження до вершин майстерності вимагало від Антона Григорука повсякденної наполегливої праці, самовіддачі. Він повсякчас трудиться, бо має в серці велику і щиру любов до мистецтва, великий потяг до творчості. А в результаті – його активна участь у численних художніх виставках. Свої роботи експонував на колективних виставках в Україні та за кордоном, зокрема, в Жешуві, Тарнові (Польща, 1992, 1994), Нанті (2000 – “Гармонія”, 2022 – “У полум’ї війни”). У творчому доробку художника дев’ятнадцять персональних виставок, останні в Косові (2020, 2021, 2022, 2023), Коломиї (2019), Верховині (2019), Літературному музеї Івана Франка в Криворівні (2020), Нанті (Франція, 2022).
Як художник-монументаліст А. А. Григорук виконав оформлення інтер’єрів та екстер’єрів громадських та храмових споруд в Івано- Франківській, Чернівецькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Тернопільській та інших областях України, містах Тарнові, Жешуві, Ярославі (Польща) – кафе, ресторанів, турбаз, музеїв, шкіл, конференц-залів, лікарень, дитячих дошкільних закладів, мисливських будиночків, баз відпочинку, церков, капличок. У 1998 році виграв конкурс проєктів реставрації та реконструкції монументального оформлення замкових споруд у Франції, а в 1999–2002 роках брав участь у реставраційних роботах у муніципальних замках міст Рамбуйє та Марлі ле Руа. Як живописець Антон Григорук працює в жанрах пейзажу, натюрморту, портрета в техніках олійного живопису, акварелі, книжкової ілюстрації. Створив портрети відомих в Україні людей, класиків літератури, мистецтва: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Андрія Малишка, Тараса Мельничука, Романа Іваничука, композитора Володимира Івасюка, сучасних письменників Ольги Базалії, Миколи Близнюка, Омеляна Лупула, Аделі Григорук, двічі Героя України Семена Поташника, відмінника енергетики України Софії Угрюмової, книговидавця Михайла Павлюка та ін. Великим успіхом користуються його високохудожні картини “Великдень”, “Втеча Святої родини в Єгипет”, “Прощання”, “Коляда”, “Вертеп”, “Ми об камінь гострили мечі”, “Гончарне диво” , “Різдво”, “Зимовий ноктюрн”, “Мила розмова”, “Косівські колядники”, “Дівчина з півнем”, “Святий вечір”, “Смертю смерть подолав”, “Криворівня”, “Вівчар”, “Вертеп”, “Березень”, “Пастушок”, “Ангелятко”, “Звізда ясна засіяла”, “Свята родина”, “Під ігом” та ін.
Серед творчих робіт чимало колоритних, сонячних, співучих пейзажів: “На ставку”, “Спека”, “Левада”, “Наступає весна”, “Відлига”, “Надвечір’я”, “Сутінки”, “Перед грозою”, “Передзим’я”, “Яблука на снігу”. Приковують погляд до себе пейзажі “Скидає ліс багряний свій покров…”, “Дорога до храму”, “Красноїлля”, “Березень”. Картини Антона Григорука – замилування для очей і емоції для серця. На його пейзажах оспівані Карпати, Гуцульщина, хвилююче відтворені краєвиди в різні пори року. На них піняться водоспади, квітнуть сади, димлять гори, владарює осінь. Вони вливають у серця людей добрий настрій, викликають почуття закоханості у безцінні скарби природи рідного краю. Вражають полотна, написані під час кількамісячного проживання у Нанті (Франція) і представлені на виставках в Нанті “У полум’ї війни” та Косові (2022) “До Вас на розмову”, виконані в стилі модерн-арт, на яких за допомогою абстракції кольору, лінії, плям художник візуалізував слова, емоції, думки. “Це мій емоційно-психологічний відгук на трагічні події сьогодення. Тут біль, страх, розпач, надія на перемогу добра над злом, торжество історичної справедливості у війні з ненаситним ворогом”, – пояснює Антон Антонович свої творчі експерименти. У кожній роботі А. Григорука,
мотанок. Ляльку намотували лише за годинниковою стрілкою, з позитивними емоціями. Також не можна було виготовляти їх у п’ятницю та неділю, оскільки ці дні вважалися присвяченими богині Макоші, покровительці жіночої праці та рукоділля. Представлені на виставці ляльки-мотанки не тільки осучаснені, у них зберігаються прадавній код предків і символіка. Виготовлені з натуральних матеріалів, вони можуть прикрасити будь-яку оселю чи офіціоз. Зауважимо, що ляльки-мотанки Галини Бучківської, Валентини Греськової та Софії Греськової, ведуть нещадну боротьбу з нашим споконвічним ворогом. Вони брали і беруть участь в аукціонах, кошти з яких спрямовуються на потреби ЗСУ. Так, одну ляльку було продано за 30 тисяч гривень. Три ляльки-мотанки беруть участь у проєкті в Японії “100 ляльок для миру”. Відбуваються виставки-продажі по всіх великих містах Японії, кошти з яких будуть спрямовані на потреби українських дітей, постраждалих від війни. Приємно, що до давнього українського мистецтва залучається молодь. Софія Греськова – достойна продовжувачка сімейних
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
