Події · “Ще раз ствердити, яка багата талантами наша українська земля, наповнити душу радістю”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
Вільний простір України
Слово Просвіти, №17 за 2026 рік
Валерій ФРАНЧУК, народний художник України Фото зі сторінки у Фейсбуці Деснянської РДА в м. Києві
Тихого, бо не було повітряної тривоги, по справжньому весняного дня, в Муніципальній галереї мистецтв Деснянського району м. Києва відкрилася дивовижна мистецька акція – розмай палітри, тематичних, патріотичних, філософських творів на різні теми і жанри нашого життя. Така щира, по жіночому витончена, тепла й елегантна вийшла експозиція. Така світла і дивовижна творча праця мисткинь і мистців, кожне з яких принесла своє серце, щоб ще раз ствердити, яка багата талантами наша українська земля, щоб наповнити душу радістю, за наш незламний талановитий народ “з глибоким корінням, з високим гіллям...” Я лише від щирого серця подякую авторці та організаторці численних творчих вернісажів, членкині Національної спілки народного мистецтва, авторці величного проєкту “Перехрестя поколінь. Воля” Олені Сухоцькій. За те, що об’єднала військових художників, творчі колективи, волонтерів, небайдужих людей, які перебувають у вирі подій. Тому виставка “Вільний простір” говорить нам, глядачам, так різнобарвно про те сокровенне, що спонукало їх до дії, до самовираження, почуття любові до наших відважних воїнів — чоловіків і жінок, що стали на захист своєї землі. Тож нехай кожна з цих мисткинь розповість про себе і свою творчість. Відтак їм слово. Олена Сухоцька, народна майстриня, авторка і організаторка виставкового проєкту “Перехрестя поколінь. Воля”: – Цей проєкт – присвята моєму сину Максиму, позивний “Єнот”, ветерану війни; брату Глібу, позивний “Гліб”, ветерану війни; Марії Афасьєвій, писанкарці, доброволиці ЗСУ з перших днів війни до цього часу; кожному українському воїну, який стоїть на захисті нашого права жити, нашої волі, нашої незалежності. Проєкт об’єднав художників, зокрема, військових, майстрів, дитячі студії, творчі колективи, рок музикантів, волонтерів, небайдужих людей, які перебувають у вирі подій. Виставка “Вільний простір” об’єднала митців різних жанрів, але з єдиним бажанням бути вільними, жити у вільній, незалежній, сильній Україні! Ми поєднали силу волі і красу, мужність і ніжність, суворість буття і філософію життя. Наш символ – дерево життя, яке продовжує рости, міцніти і вирощувати гілки нових поколінь. Ми хочемо подарувати відвідувачам нашої виставки миті прекрасного, показати, які талановиті наші українці, як міцно, нерозривно зв’язані фронт і тил. Ми маємо надію, що наші виставки допомагають українцям відчути спокій в душі, споглядаючи прекрасні твори. Ангеліна Петрова, народний майстер України, керівник студії “Сучасна традиційність” КМЦ Дарницького району: — У своїй творчості поєдную народні декоративні розписи (самчиківський, київський), декор, дизайн і розпис олійними фарбами тканини фунтиками. Стереотипи – це не моє. Софія Перепелиця, творчий псевдонім Sofi Ortiky: – Активно працюю як викладачка, а в 2024 році розпочала творчу кар’єру митця. Це новий і хвилюючий досвід для мене. Щоразу, коли проєкт “Перехрестя поколінь. Воля” проводить виставки і я маю честь представити свої роботи, безперестанно дивуюсь різноманіттю і глибиною українського мистецтва! Від древніх технік, доби трипілля – до сучасного мистецтва, що говорить про життя тут і зараз. І найдивовижніше, що такі різні теми гармонійно з’єднані в одному проєкті та залі. І це прекрасно. Людмила Надточій: – На виставці представлені мої роботи з живопису. Люблю писати квіти, образи жінок, дітей. Це особливий процес, що не можна описати словами, ти ніби сама стаєш частинкою створюваної картини. Зпочатку – волонтерка, плела “химери”, а потім почала розписувати петриківкою скриньки для снарядів, тубуси, виготовляю обереги, мотанки. Беру участь у благодійних аукціонах для наших воїнів.
крив Національний президентський оркестр під орудою маестро Максима Гусака. “Це свято музики та життя. Він дарує нам ковток прекрасного, вічного мистецтва. Це дійсно велике свято музики, але не тільки. Ми завжди відчуваємо підтримку суспільства, влади, і тільки колаборація патріотичних сил дає змогу музиці звучати в нашому місті попри жахливі й жорстокі звуки війни. Цим фестива-
На виставці представлені композиції, створені під час війни. Але поряд із роботами з жахіттям війни є і оптимістичні: “Та, що біжить рятувати світ”, “Весна”, “Світ перемагає темряву”. Кожна робота має філософський сенс, її хочеться розглядати, розмірковувати. Олександр Лихошерст, боєць тероборони, народний художник, волонтер: – Свої картини відтворюю на тканинах, винесених зі спалених осель. На них відображаю свої емоції, свій світогляд. Беру участь в аукціонах, гроші з продажу картин ідуть на допомогу ЗСУ. Доки останній “бурят” не буде вигнаний з мого дому, моєї України, я не втомлюсь допомагати ЗСУ. Тамара Бірюкова, кореспондентка газети “Вісті” з Полтави: – У проєкті “Перехрестя поколінь. Воля” я представляю українські етнічні прикраси – намиста, ґердани, дукачі, зґарди. Але насправді я тут не тільки як майстриня, а й людина, яка живе в країні, що воює. Цей проєкт присвячений військовим. Тим, хто сьогодні на фронті. Тим, хто повернувся. Тим, хто не повернувся. Тим, хто поруч із ними – побратимам, роди нам, волонтерам. І коли я думала, що я можу принести в цей проєкт од себе, я зрозуміла: я можу принести пам’ять. Бо українська прикраса – це пам’ять. Для мене ця виставка – ще й особиста історія. Я хочу підтримати військового Юрія з позивним “Дєд”. Це дуже близька мені людина. І моя участь у цьому проєкті – це і про нього також. Про людину, яка добровільно пішла на війну. І мені важливо, щоб воїн знав: поки він захищає Україну там, на кордоні, – ми робимо свою справу тут. Ми зберігаємо пам’ять, культуру, коріння. Я хочу, щоб у моєї землі була пам’ять... Лідія Вернигор, заслужена артистка України:
лем у Харкові ми демонструємо всій Україні й усьому світові, що наші музиканти не мовчать навіть тоді, коли ворог намагається зруйнувати гармонію”, – зазначив засновник та президент міжнародного фестивалю класичної музики KharkivMusicFest Сергій Політучий. Програма концерту була побудована як символічна траєкторія – від переосмислення основ до сучасного музичного вибору і
– Незабутні враження та дивовижні емоції залишились в серці кожного, хто відвідав і був учасникам цієї виставки. Натхненна, мужня й цілеспрямована авторка проєкту зібрала команду талановитих митців, які представили свої неповторні творчі роботи та гармонійно поєдналися в цікаві смислові композиції. Саме завдяки таким небайдужим і натхненним людям ми, українці, впевнено рухаємося вперед. Безмежно дякуємо нашим захисникам за можливість творити та реалізовувати такі важливі заходи. Інна Луппа, народна майстриня: – На виставці представлені три мої ляльки та ляльки народних майстринь, членкинь Національної спілки майстрів народного мистецтва України Олени Су хоцької, Олени Єременко, Наталії Семенюк, Ірини Муравйової та Ольги Слободяник, у яких передано любов до України, до її традицій, історії та культури. Це виставка, яку хочеться відвідувати знову ізнову. На добре слово заслуговують й інші поважні учасники. Зокрема, Валентина Процько презентувала Київську школу Української ошібани разом з Людмилою Поруновою, Ганною Філіною, є членкинею гільдії флористів Японії. Київські майстрині неодноразово здобували перемоги на виставках як у себе вдома, так і за кордоном. Так, Л. Пору нова, Г. Філіна, Л. Хандошко, В. Чернишова, К. Борисова є призерками виставок у Південній Кореї, Японії. В. Проць ко та І. Чурсіна – учасниці міжнародної виставки в Люксембургу. Також представлені твори Галини Донченко, Катерини Дідківської, Ірини Блажчук, Наталії Мальованої. Ще одна учасниця – Людмила Коби чева, понад 25 років працює в жанрі “Асамбляж”, що належить до “Декоративного символізму”. На відміну від колажів, що зазвичай створюються на пласкій поверхні, асамбляж виконується на багатошарових основах з долученням різноманітних художніх прийомів і матеріалів. Особливістю робіт Л. Кобичевої є використання прозорих тканин в якості основи. Ця техніка виконання визнана ексклюзивною. Роботи мисткині перебувають у 16 країнах світу. Свої роботи також продемонстрували студенти спеціальності “Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація” Гадяцького коледжу культури і мистецтв імені І. П. Котляревського.
великої симфонічної історії. У першому відділенні прозвучали твори Бенджаміна Бріттена та Олега Безбородька, у другому – Симфонія №1 Густава Малера. KharkivMusicFest 2026 триватиме упродовж кількох тижнів і об’єднає низку концертів, по дій та мистецьких проєктів, спрямованих на підтримку культурного життя міста.
Із сайту Мінкультури України
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
