Такі вони, просвітяни · “Переконливим словом несе в народ знання української мови, історії, традицій та звичаїв, знання про віру, культуру, свою націю”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Подільській “Просвіті” – 120
Слово Просвіти, №17 за 2026 рік
28 квітня в читальній залі Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки відбулася урочиста академія “Світло, що гартує націю” з нагоди 120-річчя з часу створення Подільського товариства “Просвіта”. Офіційною датою створення Подільської “Просвіти” вважається 4 травня 1906 року – день затвердження Статуту.
Віталій МІХАЛЕВСЬКИЙ, голова Хмельницького обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка
В історії української національної культури наймасовіша громадська організація “Просвіта” займає знаменну сторінку. Заснована 8 грудня 1868 року у Львові й ліквідована більшовицьким режимом – “Просвіта” не щезла. Вона знову відродилась і об’єднує селян і вчителів, інженерів і робітників, молодь і людей старшого віку. Переконливим словом несе в народ знання української мови, історії, традицій та звичаїв рідного народу, знання про віру, культуру, свою націю. Подільська “Просвіта” (“Просвіта” Подільської губернії) заснована у Кам’янці-Подільському вчителями, лікарями, священниками. Серед них: Юхим Сіцінський, Кость Солуха, Сергій Іваницький, Йосип Доронович, Кирило Стиранкевич (літературний псевдонім Подоленко), Олексій Білоусов, Трохим Павловський, Анна Солуха, Олімпіада Пащенко, Віктор Приходько, Михайло Завойко, Віталій Стиранкевич. Вони зорганізувалися у жовтні 1905 року, а уже 4 травня (за новим стилем) 1906 року генерал-губернатором був затверджений статут. Однак в революційних умовах (до 1917-го) громадська організація опинилася в непевній центристській позиції щодо інших партій і саме через це зазнавала критики з обох боків. Деякі українські діячі продовжували ідалі писати російською мовою, бо рідну вважали тільки “для хатнього вжитку”, а звідси “Просвіту” розглядали як шкідливий сепаратизм. Ліві ж, соціалісти (есдеки, есери) закидали докір просвітянам у шовінізмі, в консерватизмі, буржуазності, бо, бачите, вони знали, що в діяльності “Просвіти” немає місця для соціалістичної пропаганди. Соціалістам не подобалося, що просвітяни не порушують соціальних проблем, а лише займаються загальноосвітніми питаннями, на їх думку – не актуальними. Насправді ж “Просвіта” стояла і стоїть на загальногуманістичних позиціях. Вона завжди намагалася вивести наш народ на вищий культурний рівень. У квітні 1906 року офіційно був затверджений статут “Просвіти”. Обрано керівний склад. Незмінним головою аж до 1919 р. був лікар, випускник Київського університету Кость Гри-
Із приходом більшовицької влади діяльність “Просвіти” згортається, а згодом (у 1923 р.) і зовсім припиняється, майже всі члени арештовані як націоналісти й понищені в таборах. Наприкінці 1988 р. шириться рух за створення Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка. Адже станом на 1 вересня 1989 року тільки в місті Хмельницькому в 28 школах і класах опановували російську мову 26960 школярів, тоді як в україномовних навчалось 10926 дітей, або 28,8%. Саме супроти тотальної русифікації українського населення виникло Товариство української мови на чолі з письменником М. Н. Магерою (офіційно став головою 4 квітня 1989 року). В березні 1990 року Микола Никанорович надсилає лист до Міністерства освіти України, в якому вимагає негайно покласти край русифікації. Оббиває пороги обкомів, міськкомів партії, обласного і міського відділів освіти. Як результат уже 1990 року з’явились окремі україномовні класи у школах №№5, 10, 15, 22, 26, 27 м. Хмельницького. Подібно діяли товариства у Кам’янці- Подільському, Ізяславі, Шепетівці, Волочиську, Славуті та інших містах. Активними членами “Просвіти” стали діячі краю: класик вітчизняної байки, поет, перекладач Микита Годованець, відомі письменники – Микола Федунець, Олександра Ванжула, Микола Мачківський, Микола Магера, Василь Горбатюк та багато інших. Першим головою створеного Хмельницького обласного товариства української мови “Родовід” з 1989 до 1990 року був письменник і педагог Микола Никанорович Магера. Потім обласну просвітянську організацію “Родовід” у 1990–1992 роках очолював Василь Іванович Горбатюк – директор Хмельницького обласного літературного музею, згодом, у 1992–1994 роках – перший голова відновленої Хмельницької обласної організації ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. Віталій Петрович Мацько, доктор філологічних наук, професор, почесний голова Хмельницького обласного об’єднання товариства “Просвіта”, член НСПУ, очолював Хмельницьке обласне об’єднання “Просвіта” з 1994 до 2004 року. Ніна Миколаївна Шмурікова- Гаврилюк, член НСПУ, вчителька української мови та літератури, заслужений працівник освіти України, очолювала Хмельницьке обласне об’єднання з 2005 до 2013 року. Віталій Цезарійович Міхалевський, член НСПУ, голова Хмельницької обласної організації НСПУ, кандидат фізико-математичних наук, доцент Хмельницького національного університету, очолює Хмельницьке обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка з 2013 року. 28 квітня в читальній залі Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки відбулася урочиста академія “Світло, що гартує націю” з нагоди 120-річчя з часу створення Подільського товариства “Просвіта”. Перед урочистою академією голови різних років обласного об’єднання “Просвіта” Василь Горбатюк, Віталій Мацько, Ніна Шмурікова-Гаврилюк, Віталій Міхалевський побували на обласному телеканалі TV-7+, де розповіли про створення Подільського товариства на початку ХХ століття, його відновлення та нинішню діяльність. На захід у Хмельницьку обласну універсальну наукову бібліотеку завітали представники Хмельницької обласної ради, Хмельницької обласної військової адміністрації, Хмельницької міської ради, краєзнавці, науковці, письменники, колишні очільники обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Т. Шевченка, здобувачі освіти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять воїнів і цивільних, які віддали життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність України. Олена Баворовська, заступниця директора з внутрішньобібліотечної роботи, висловила вітання учасникам урочистої академії з нагоди ювілею Подільського товариства “Просвіта”, відзначила вагому роль “Просвіти” у формуванні української національної свідомості, розвитку культури та мови і вручила подяку Хмельницькому обласному об’єднанню Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Т. Шевченка від директорки Хмельницької ОУНБ Катерини Чабан. Також вітання линули від першого заступника голови Хмельницької обласної ради Володимира Гончарука, який відзначив ключову роль Товариства у формуванні української інтелігенції, розвитку мови, літератури та громадянського суспільства в цілому та подякував просвітянам за їхню працю, терпіння та віру, а також за ідею незалежної української держави. Володимир Володимирович вручив активістам Товариства “Просвіта” подяки Хмельницької обласної ради за активну громадянську позицію, творчу та благодійну мистецько-просвітницьку діяльність, високий професіоналізм, популяризацію українського мистецтва, відродження й примноження традицій культурної спадщини Хмельниччини та цінні подарунки. Подяками відзначено Миколу Побережного (голова Ярмолинецького осередку ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка), Любов Сердунич (голова Старосинявського осередку ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка), Лідію Ярохно (голова Старокостянтинівського осередку ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка), Ольгу Ковпак (голова Деражнянського осередку ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка), а також колектив Хмельницької обласної універсальної наукової бібліоте-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
