Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Інформаційний простір · “Реформа мобілізації в Україні передбачає чіткі та прозорі нововведення в організації заходів оповіщення”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

Огляд медіа та соціальних мереж

Слово Просвіти, №17 за 2026 рік

У квітні армія країни-агресора Росії вперше за довгий час зазнала чистих територіальних втрат на фронті в Україні. Востаннє це сталося у 2024 році. Про це пишуть аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). За даними ISW, у квітні російські війська втратили контроль над територією площею 116 квадратних кілометрів, не враховуючи районів, у які окупанти, ймовірно, змогли проникнути. Впливовий сенатор-республіканець Мітч Макконнелл заявив, що Пентагон затримує військову допомогу Україні на суму 400 млн доларів, яку Конгрес уже схвалив у межах оборонного бюджету на 2026 фінансовий рік. За словами Макконнелла, республіканська більшість у комітетах з питань збройних сил раніше підтримала виділення по 400 млн доларів на Ініціативу сприяння безпеці України на кожен із наступних двох років. Однак кошти, затверджені кілька місяців тому, досі залишаються в Пентагоні. Сенатор наголосив, що Міністерство оборони США ігнорує запити законодавців щодо подальшої долі цих коштів. Макконнелл розкритикував затримку, заявивши, що така ситуація шкодить підтримці України в умовах війни та потребує негайного вирішення, повідомляє медіа “Патріот Донбасу”. Оголошення реформи армії та підвищення виплат військовим є спробою влади відвернути увагу суспільства від “плівок Міндіча”, підмінивши важливу дискусію гучними, але нереалістичними ініціативами щодо демобілізації та змін у війську. Таку думку в етері телеканалу Еспресо висловила журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва. “Зараз влада намагається оперувати тим, що у нас війна, головне, щоб ракети летіли у бік Росії, а хто що там крав – будемо розбиратись після війни. Наскільки це все спрацює стосовно українського суспільства – подивимось. Мабуть, все ж таки будуть соцопитування, як суспільство оцінює всі ці партії “плівок Міндіча”, – розповіла Данилюк-Ярмолаєва. Журналістка наголошує, що влада намагається відвернути увагу суспільства гучними заявами про підвищення виплат військовим і можливу демобілізацію, однак ці ініціативи виглядають нереалістичними без нової хвилі мобілізації та більше схожі на інформаційний маневр і піар. Громадська антикорупційна рада (ГАР) при Міністерстві оборони закликала розглянути питання відсторонення секретаря Рада національної безпеки і оборони України Рустема Умєрова через матеріали, що стосуються можливих зв’язків із бізнесменом Тимуром Міндічем. Про це йдеться у заяві ГАР, оприлюдненій у Facebook. “Спостереження від Наталки Фіцич. “Серед цитат Міндіча- Шефіра варто звернути увагу на одну. Не на сенс, а на форму. Шефір: “Такоє, карма”. Міндіч: “Нічево, Господь – не фраєр”. Це мова криміналітету або феня. “Базарят по понятіям”, якщо по-авторитетному. Привіт з бандитських 90-х та часів Януковича. В принципі, все логічно – і ті грабували Україну, і ці. Тих вигнали. Ці на черзі””, – написав на своїй сторінці у Фейсбуці народний депутат України Володимир Ар’єв. За словами журналіста, телеведучого Сергія Руденка, нова порція “плівок Міндіча” – це не просто черговий скандал. “Це документальне підтвердження того, що поруч з офіційними державними інституціями в Україні роками діяла (або й досі діє) інтернаціональна банда, яка нелегально керувала державою. Судячи із записів, саме там, а не в кабінетах міністерств, парламенту чи центральних органів якісь типи без посад, без легітимних повноважень, з паспортами інших держав у кишенях мутили свої діла, які впливали на всю Україну”, – зазначає журналіст. “До листопада 2025-го ці типи “обтирали” питання у київській квартирі друга Зеленського – Тимура Міндіча. Вони вирішували кадрові призначення в уряді, наглядових радах державних банків, пиляли оборонний бюджет, схематозили, створювали “общаки”, ловили “щурів” вже серед своїх, забезпечували шкурні інтереси etc. Відсутність будь-якої публічної реакції Офісу президента на ці факти нині наштовхує на невтішний висновок: про цих “рєшал” у Зеленського не лише знали, а й спиралися на них. Інакше пояснити існування “вольниці” для цієї банди не можливо”, – написав Сергій Руденко в своєму блозі на сайті телеканалу “Еспресо”. Понад половина опитаних українців, 57%, вважають категорично неприйнятним передати під контроль росії всю Донецьку область в обмін на гарантії безпеки від США і Європи. Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології. Водночас готові на таку поступку 36%, хоча з них більшість визнають, що це є складною умовою. Ще 7% не змогли визначитися зі своєю думкою. Нова реформа мобілізації в Україні передбачає чіткі та прозорі нововведення в організації заходів оповіщення. Зокрема, планується провести перевірки у тренажерних залах. Серед ключових питань перевірки – наявність у спортсменів, які тренуються, законних підстав для отримання відстрочки від мобілізації. Про це в етері Radio NV повідомив голова Антикорупційної ради при Міністерстві оборони України Юрій Гудименко. Він наголосив, що втомився бачити повністю заповнені спортивні зали “качками”, які очевидно кимось заброньовані. “Вони не на роботі, і водночас дивляться відео про те, як у нас черговий скандал через те, що ТЦК перевищив свої повноваження”, – додав Гудименко. Міністерство культури України занесло до Державного реєстру нерухомих пам’яток України об’єкти у Могилів-Подільському районі на Вінниччині. Йдеться про пам’ятки місцевого значення. До переліку увійшли поселення поблизу села Бандишівка. Тут зафіксовані залишки трипільської культури (V–III тисячоліття до н.е.), а також чорноліської культури (ІХ–VIII століття до н.е.). Обидва об’єкти мають статус пам’яток археології, повідомляє видання “20 хвилин”. На сайті уряду зареєстрована електронна петиція із закликом не допустити закриття сільських шкіл в умовах воєнного стану. Автор петиції Інна Коротіченко наголошує, що під час повномасштабної війни питання освіти не можна розглядати окремо від питання безпеки дітей. За її словами, безпека учнів має бути важливішою за формальні показники ефективності шкільної мережі. “У багатьох громадах відстань до найближчого навчального закладу становить 20–25 км і більше. Це свідчить про щоденні поїздки під час повітряних тривог, відсутність гарантованого доступу до укриттів у дорозі, підвищений ризик для життя і здоров’я дітей, фізичне та психологічне виснаження. Мова йде не про зручність. Мова йде про базове право дитини на безпеку”, – цитує автора петиції сайт Освіта UA. У петиції наголошується, що демографічні показники та мала кількість учнів не можуть бути підставою для рішень, які створюють загрозу життю та здоров’ю дітей. Українська ілюстраторка Маша Фоя створила обкладинку для нового випуску The Guardian Weekly, присвяченого 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. Про це пише “Читомо”, інформує “Дім”. У номері за 1 травня 2026 року британський тижневик виніс на обкладинку тему Чорнобиля та супроводив її спеціальним репортажем про нинішній стан пошкодженого укриття над четвертим реактором. Артдиректором обкладинки став Ендрю Стокс. Український інститут книги (УІК) потребує 1,2–1,4 млрд грн щороку, щоб повноцінно виконувати свої базові функції: поповнення бібліотечних фондів і підтримка видання нових книжок, діяльність програми перекладів, промоція читання та субсидії для книгарень. Про це в інтерв’ю “Детектор медіа” заявила директорка УІК Олександра Коваль. За її словами, нинішній бюджет інституту навіть близько не відповідає цим потребам. У 2026 році УІК отримав 284,88 млн грн, із яких 200 млн грн спрямували на програму “єКнига”, а ще 10 млн із цієї суми мають перенести на підтримку перекладів. Формальне збільшення бюджету, зазначає очільниця інституту, фактично не є зростанням: ідеться про повернення коштів, які раніше вилучили з фонду оплати праці. 1 травня у Скарбниці Національного музею історії України (на території Лаври) відкрилася виставка “Коштовний спадок Козацької України”. Експозиція презентує 27 оригінальних творів українського золотарства XVII–XVIII століть – епохи, коли розквіт Козацької держави породив унікальне явище українського бароко. Це ще одна знакова подія для культурної мапи Києва, яка ідеально доповнює тему українського бароко та національної ідентичності. Виставка “Коштовний спадок Козацької України” у Скарбниці – це рідкісна можливість побачити не просто золото, а “живу” історію в іменах. Французький актор Жан Рено, відомий за фільмами “Леон” та “Прибульці”, спробував себе в ролі письменника і випустив роман “Втеча”, у якому торкається теми війни росії проти України та дій російських військових, пише XOeditions. У своїй книзі Рено описує історію на тлі сучасного конфлікту, звертаючи увагу на теми насильства, руйнувань і морального вибору в умовах війни. За словами автора, роман став для нього способом осмислити події, які, на його думку, виходять за межі звичайного політичного протистояння. Актор неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі він, як зазначається, робить акцент на стражданнях цивільного населення та “варварстві, яке приносить війна”. Фільм “Весна” про війну в Україні покажуть на 79-му Каннському кінофестивалі. Про це повідомили Українська кіноакадемія та пресслужба Каннського фестивалю. Стрічку литовського режисера Ростислава Кирпиченка покажуть у секції “Спеціальні сеанси”. Міжнародна команда, що працювала над “Весною”, налічує близько 80 фахівців. Сюжет фільму розгортається в окупованій Україні, де російські сили забороняють ховати страчених українських цивільних. І 35-річний священник Андрій змушений зберігати тіла вбитих перед тим, як їх відправлять до братських могил. Але він чинить таємний опір: ідентифікує загиблих, повертає тіла родинам і забезпечує гідне поховання. Фільм знімали в співпраці з Україною, Литвою та Францією, головну роль зіграв литовський актор Кястутіс Ціценас. Підготував Ігор ЗОЦ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин