Політика · с. 2сторінка оригіналу ↗
І ВСЕ Ж ТАКИ США СПОДІВАЮТЬСЯ НА НАШІ ЧЕСНІ ВИБОРИ
Слово Просвіти, №18 за 2004 рік
Заступник держсекретаря США і колишній амери# канський посол в Україні Стівен Пайфер днями по# вернувся до Києва. Ненадовго — щоб зустрітися з українськими зверхниками і вкотре передати їм по# бажання свого уряду про чесні президентські вибори наприкінці жовтня. На цю ж тему він спілкувався з ви# пускниками американських програм в Україні.
— Після того, що сталося в Мукачевому, Ви вірите, що на# ша влада може гарантувати прозорий виборчий процес? — Те, що сталося на Закарпатті, — дуже тривожний сигнал за півроку до президентських виборів. З того, що ми чули, можна
ПРОГНОЗ
Декларація президентських амбіцій із вуст голови НБУ Сергія Тигіпка дивовижно співпала з розлученням трудовиків-промисловців у Верховній Раді. Тепер це вже не єдина фракція і щонайменше два (разом із Януковичем) кандидати на посаду глави держави. І спробуй зрозуміти, коли ж Сергій Леонідович не лукавив: недавно повідомивши, що підтримує висунення діючого Прем’єр-міністра, чи коли заявив, що “Трудова Україна” висуне свого кандидата на партійному з’їзді 20 травня? За відсутності в трудовиків інших, крім С. Тигіпка, більш-менш помітних фігур, неважко здогадатися, хто ж стане їхнім кандидатом. Так само не був оригінальним експрем’єр В. Кінах: ПППУ про свого висуванця оголосить на партійному зібранні, яке відбудеться аж у липні, коли до виборів залишиться якихось три місяці — не бозна-скільки часу на розкрутку лідера-промисловця. Нарешті, черговий кандидат, теж прем’єр у минулому, — В. Пустовойтенко. Керівник НДП і собі зібрався в президенти.
зробити висновок: рішення територіальної виборчої комісії в Мукачевому не відображає рішення виборців. Згадані події дуже турбують нас, урешті, була відповідна заява посольства США в Україні. Американці все ж таки завжди залишаються оптимістами. Іншими словами, — у нас нема особливих сподівань, але завжди треба надіятися. В тому числі й на те, що чесні вибори означатимуть наближення України до Європи, тим часом як серйозні порушення на них означатимуть суттєві перешкоди на цьому шляху. — Була інформація, що Ви привезли Президентові Кучмі певні американські гарантії в обмін за обіцянку чесних ви# борів. Із Президентом Кучмою ми не говорили про якісь гарантії. Темою розмови була важливість демократії в Україні. — У США цього року теж — президентські вибори. Чи це може означати, що Америці за# раз не до України? — Незалежно від того, переможе демократ чи республіканець, США мають визначену зовнішню політику, і вона навряд чи зміниться з приходом нового президента. Результати президентських виборів в Америці не означатимуть чогось нового для вашої країни. Послання нашої зовнішньої політики залишатиметься таким же, як і раніше: демократичні зміни і ринкова економіка. — Якщо говорити про аме# риканський інтерес в Україні, — який він? — Нам хотілося б, щоб Україна була більше схожою на Європу, більш проєвропейською. Зокрема як Польща. Ця країна доволі успішно розвивається і зробила свій позитивний внесок у центрально-європейському реґіоні. Крім того, ми зацікавлені в збереженні стабільності в Україні. З одного боку від неї — Балкани, з іншого — Кавказ, і саме територією вашої держави пролягає кордон
z
VIP
стабільності. — Усе ж таки — чи існує якась американська стратегія для ви# борів в Україні? — Якщо говорити про стратегії, то тут варто згадати про американські освітні програми для українських неурядових та інших організацій. Ми навчаємо, як вести моніторинг кампаній, висвітлення виборів ЗМІ тощо. Зокрема, якщо про одного кандидата розповідають на п’яти каналах, а про іншого — лише на одному епізодично, то це не може свідчити про чесну кампанію і про те, що виборець отримує повну інформаційну картину. Завдання ЗМІ — поширювати якомога більше точок зору про ту чи іншу проблему. І саме завдяки плюралізмові можна отримати повноцінну інформацію. Чому нам стало відомо, що в Мукачевому територіальна комісія повністю змінила результати виборів? Бо надто багато людей — українських та іноземних спостерігачів — це бачили.
z
Л. П.
яка працює в Л. Кучми, — 30,3 %, їй поступається команда В. Януковича — 18,2 %, далі — Ю. Тимошенко і В. Ющенко, за чиї команди віддали голоси 15,2 % опитаних. Та повернімося до справ парламентських. Як і її неполітично-фізіологічний тезка, ПУК (парламентсько-урядова коаліція) швидко розвіялася. Принаймні сьогодні депутатів більшості, що сформували ПУК наприкінці минулого року, залишилося трохи більше 200. Але ще тоді, коли ПУК не була історією, саме вона висувала в президенти В. Януковича. Що автоматично мало б означати підтримку її протеже протягом усієї кампанії. Тим часом вона ще й не розпочалася як слід, а прихильники донецького Віктора його поволі залишають. Ба більше — втому числі й з колишніх учасників більшості створено нову фракцію “Центр”, яка зовсім не поспішає присягати на вірність Януковичу. Немає сумніву хіба що в одному: президентський пасьянс і далі урізноманітнюватиметься з наближенням 31 жовтня.
Людмила ПУСТЕЛЬНИК
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
