Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
Лавреати премії ім. Івана Огієнка 2023 р.
Слово Просвіти, №18 за 2023 рік
Житомирщину можна сміливо вважати духовною столицею України завдяки тому, що на цій землі народився велетень українського духу Іван Огієнко – Митрополит Іларіон – державник, науковець, єпископ ППЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, член Київського товариства старожитностей і мистецтв, дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка. 28 квітня в Житомирі Комітет з присудження премії імені Івана Огієнка (голова – поет, громадський і політичний діяч, голова ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка Павло Мовчан) визначився з лавреатами 2023 року в п’яти номінаціях: письменниця Ірен Роздобудько (література) за книжку “Неймовірна. Ода до радості”; заслужений художник України Юрій Нагулко (мистецтво); доцент Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка Олег Баган (наука) за трикнижжя: “Культурологічна і націософська проблематика в літературознавчих студіях Івана Франка (Пізній період творчості: 1895–1907 рр.”) (2021), “Історіософські есе” (2021), “Rossica: Російська цивілізація в історіософських інтерпретаціях” (2022); журналіст Василь Чепурний (освіта) за книжку “Сто днів Широкої війни”. Номінація “Громадська та духовна діяльність” розділена між головою Заставнівської “Просвіти”, волонтеркою (з 2014 року), громадською діячкою Світланою Масловською та кандидатом мистецтвознавства, заслуженим діячем мистецтв України Петром Даценком – за дослідження “Культурно-мистецька спадщина Житомирщини у вимірах українського духовного життя XIX – першої третини ХХ століття”. Нагадаємо, що премія заснована Всеукраїнським товариством Івана Огієнка, Житомирською обласною державною адміністрацією, Національною Спілкою письменників України, Фондом сприяння розвитку мистецтв, Всеукраїнським товариством “Просвіта” імені Т. Г. Шевченка для вшанування імені видатного українського вченого-мовознавця, культуролога, історика, письменника, перекладача, державного й церковного діяча, уродженця міста Брусилів на Житомирщині Івана Огієнка – Митрополита Іларіона. Члени Комітету звернулись до Житомирської обласної ради зі словами вдячності за прийняте напередодні рішення щодо заборони діяльності УПЦ МП у зв’язку з підтримкою цією церквою російської агресії. Вручення Премії відбудеться 2 червня 2023 року в м. Брусилів Житомирської області, на батьківщині Івана Огієнка.
Ось відгук у Фейсбуці на подію письменниці Ірен Роздобудько, яка стала лавреаткою премії Івана Огієнка за книжку про Олену Телігу “Неймовірна”: “…Я народилася і до 23-х років жила в Донецьку. Моя бабуся була вчителькою української мови і літератури початкових класів. Але про це я дізналась досить пізно, адже вона ніколи про це не говорила: вчителька – і вчителька. Вважалося, що престижніше говорити “по-городському”, аби ніхто не запідозрив у “неблагонадійності”. І те, що моя мама народилася в селі Чорнухи (Сковорода!), я теж дізналася випадково… Проте бабуся завжди читала (на відміну від мене!) – не Мопасана і Золя, як це робила я років з дванадцяти, а українські книжки, яких у неї з дідусем було багато… …В Києві я почала працювати “горе”- коректором в журналі “Сучасність”, разом зі своєю подругою Тамарою Кравченко. Вона завжди приносила з собою рідкісний на ті часи (це був кінець 80-х – початок 90-х) словник Івана Огієнка – за ним ми звіряли значення і написання слів. Адже в такому журналі мова мала бути бездоганною, нашою, не штучною. …Так сталося, що мама охрестила мене в Донецьку в маленькій греко-католицькій церкві вже у досить дорослому віці. Церкву в 2014-му знищили рашисти. Мені здається (я не пам’ятаю точно), що охрестив мене панотець Коваленко – той самий, якого закатували москалі… Мова – це Огієнко, віра – це митрополит Іларіон (Огієнко), армія – то натепер – наше все… А я… Не знаю, чи гідна усього цього. Життя просто розставляло такі маячки…”
Редакція газети “Слово Просвіти” щиро вітає лавреатів з високою нагородою і бажає нових творчих досягнень для утвердження української України!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
