Нотатки публіциста · “Всі режими мали ($ють) спільний знаменник – повне ігнорування нормі принципів загальнолюдськості”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
Єресь про “корисних” псарів…
Слово Просвіти, №18 за 2023 рік
Поїздка просвітян (Павло Мовчан, Галина Дацюк, Юрій Гандзюк, Георгій Філіпчук) до Житомира на засідання Огієнківського комітету супроводжувалася тривожними повідомленнями про бомбардування рашистами Києва, Миколаєва, Дніпра, Умані, Українки… Особливо страшні звістки надходили з Умані, де в багатоповерхівці загинули 23 людей, зокрема шестеро дітей.
Георгій ФІЛІПЧУК, академік НАПН України
Чергове людиновбивство, яке коїться безперервно й безкарно ось уже понад 430 днів на очах світу в режимі реального часу. На всіх теле-, радіоетерах звучать (окрім співчуття) одні й ті самі запитання: чи стане ця трагедія додатковим аргументом для надання Україні вкрай необхідної зброї (від літаків до далекобійних ракет), щоби захистити людські життя від здичавілого московського варварства? Хоча проблема перебуває на поверхні вже понад рік. Бо що швидше отримають ЗСУ цей необхідний захисний інструментарій, то більше шансів зберегти живими й непокаліченими тисячі людей та завершити (переможно для України і світу) жорстоку загарбницьку війну. Однак не тільки затребувана зброя, алей нагальна необхідність міжнародного трибуналу над “пуйло-президентом” переросла всі очікування. Тим паче, що його створення цілком можливе і поза розглядом на Радбезі ООН, коли росія не зможе застосувати право вето, оскільки потрібне лише позитивне голосування на Генасамблеї ООН країн-членів ЄС та ще 90 держав. Варто згадати, що такий Міжнародний кримінальний трибунал уже був створений під егідою ООН 30 років тому (1993) і проіснував до 2017 р. За цей час засудили 90 осіб!.. Дуже важливо, щоби 91-м став головний кремлівський злочинець ХХІ століття. Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі вже видав ордер на арешт путіна, якого звинувачують у незаконній депортації населення та дітей з України, однак затримати його поки що вкрай важко. На москві прямо заявляють, що ці рішення є неправомірними, а непросихаючий мєдвєдєв назвав ордер “туалетним папером”. Але якщо дикій (рабській) московії і потрібен путлєр, то українцям конче необхідні Трибунал та зброя Божої кари. Доки не буде симетричних відповідей з боку України, ударів по ворожих об’єктах на кацапстанських обширах, включно зі столицею нацистського улусу – моквою, доти ці заюшені кров’ю нелюди продовжуватимуть убивати все живе. Будь-які спроби зупинити цю рикаючу про ядерний апокаліпсис путлеро-мєдвєдєво-шойговську нечисть дипломатично, політично є марною справою. Лише фізично, ізолювавши їх від людського світу. Тому вкрай непевний вигляд мають нещодавні заяви екс-канцлерки Меркель, що ставлять Європу в тотальну залежність від російських енергоносіїв: “Я зробила все, щоб Росія не почала війну, і тому отримала... російський дешевий газ…”. Однак, доказуючи свою “правильність”, вона змушена зважати на суспільні настрої, протилежні її оцінкам, оскільки німецькі ЗМІ назвали таку позицію найбільш ганебним фактом останніх десятиліть. Стосується це продажного будівництва газопроводу
“Північний потік-2”; протидії надання Україні конкретного плану вступу в НАТО 2008 року; блокування допомоги Києву для захисту від російського агресора. Не дивно, що в Бундестазі озвучено заяву про відповідальність колишньої канцлерки за війну в Україні. Тому переконливими для українців можуть бути лише дії, спрямовані не на “умиротворення” вбивць, а на знищення сатанинсько-тоталітарної ерефії. Тож не “меркель-дипломатія” з “росіяйцями”, а, скажімо, квітневе отримання від Німеччини другої системи протиповітряної оборони Iris-T є аргументом для перемоги над очевидним злом. Адже безглуздо вести з московцями діалог, коли їхня “національна” традиція – вбивати, загарбувати, ґвалтувати, лякати та цинічно всім брехати. Цю “якість” месіанського народця ґрунтовно висвітлював п’ять років тому (2018) львівський науковець, активний дописувач “Слова Просвіти” Василь Лизанчук у праці “Просвітницька і маніпулятивна пропаганда в умовах нинішньої російсько! української війни”. Доконаним є факт, що ніхто й досі не зміг і не зможе перевершити це гнітюче плем’я московитів у тотальній за масштабами та гидотності брехні. Оскільки ними задіяні всі методи – від “гнилого оселедця” до “великої брехні”, щоби впроваджувати в суспільному просторі брудну, зухвало-злодійську “інформацію”, якій навіть безнадійно опонувати. І це безупинне втирання запахів гнилизни рузькомірства в мізки російського плебсу впродовж століть зрештою принесло свої “результати”. Здається, навіть гітлерівська пропаганда, керована нацистом геббельсом, користувалась фарисейським методом “40 на 60”, коли противнику надавалась наживка 60% “правдивої” брехні, а решта – диявольський усесвітній блуд. На таких принципах у взаєминах з “іншими” формується вся внутрішня й зовнішня політика московитів від початку виплодження. А коли вони силою поцупили в Україні та Візантії “патріарший” стан московського православ’я і сотворили модель імперської триєдності “православіє, самодєржавіє, народность”, то постійно стали нагадувати всім “рівним” в Європі про свою олюдненість, цивілізаційність, месійність. Однак, животіючи фальшивими “ідеалами”, цей народ не зумів морально олюднюватися, а лише худобіти, як казав Богдан Лепкий. З такою “худобіючою цивілізацією” і стикнувся сьогодні світ, передовсім Україна. Явище кремлівської примари за характеристикою своєї нетерпимості, кровожерливості, агресивності до людини тотожне сутності середньовічної демонології здичавілої інквізиції. Недарма свого часу, аналізуючи діяння есересерівської імперії зла, президент США Р. Рейган визнав, що “в сучасному світі важливу роль відіграє сатанізм”. Відтоді нічого не змінилося, а путінська ерефія стала ще більш небезпечною для всього живого навіть порівняно з опричниками грозного чи сталінськими геноцидниками, оскільки нині реально загрожує народам ядерною ломакою, продовжуючи безкарно (допоки?!) вбивати тисячі невинних людей. Що це? Параноя, психічне й політичне божевілля, невиліковна хвороба людоїдства чи фатум? Очевидно, все докупи. Простежується єдине – ненаситна жага грабувати, завойовувати, знищувати все дотла заради вигаданої ж ними нісенітниці про месійність та світове владарювання.
Але заради чого? Усі відповіді можна відшукати в Святому Письмі, в Нагірній Проповіді. Однак це не для кремлівських ординців, які ніколи, за жодних обставин не сповідували християнські традиції і жоден Заповіт Божий не виконували. Бо Новозавітний Закон любові Христа творений для людей, а не для нелюдів. Їхня “православна церква”, скніючи поза межами духовності й святості, здатна лише “причащати” грабіжників та “освячувати” смертоносну зброю для вбивства українців. Нічого нового під сонцем, адже сталінськопутінські тоталітарні режими, як і гітлерівський фашизм, можуть існувати тільки у вовчих норах, у темряві, поза межами людськості та цивілізації. Та й московську “церкву” вузьколобі путлєро-мєдвєдєви використовують як гріховне знаряддя деспотичної державної політики, щоби творити бездуховність, людиновбивство, новітні голодомори, геноциди, репресії та війни. Усі їхні сегменти життєдіяльності (московські церква, школа, інформація, культура, книга) несуть тавро шовінізму, ненависті до “іншого”, зверхність, пихатість і надуману “вищість”, змушуючи брехнею і силою змінити на догоду рашистській ідеології природу людини, народів, держав, світу. Тому величезною помилкою й водночас трагедією для майбутнього може стати ілюзія, яка серед багатьох зарубіжних політиків (і не тільки) набирає доктринерських форм, визнаючи, що побороти це вселенське зло можна, лише замінивши путіна та його нацистсько-шовіністичну кліку. Ганьба і брехня. Хіба історія не засвідчує, що, перелицювавши диктаторів і деспотів із пьотрів на єкатєрін, ніколаїв на кєрінських, лєніних на сталіних, брєжнєвих на путіних, московсько-імперське злоутворення й надалі залишатиметься вічною бідою для людей. Адже всі: московсько-царські, більшовицько-радянські, путінськорашистські режими мали (-ють) спільний знаменник – повне ігнорування норм і принципів загальнолюдськості. У свідомість кожного “гражданіна” із рузькіх уцементовувалася імперська “чеснота”, яку колись повторив Маяковський: “Довольно жить по законам, / Данным Адамом и Евой! / Клячу истории загоним…” З цим і живуть вони понині, попираючи природні, людські і Божі закони. І хоча, як говорив класик, комунізм є релігією прямо протилежною християнству, однак це не завадило ні сталіну, ні путіну сповна узалежнити церкву від світської диктатури. Парадокс, але сталін, заборонивши Біблію з 1926 року (до 1956 р.), водночас всіляко намагався стати духовним вождем народів. Нічого оригінального, адже й гітлер у 1930-х роках був проголошений головним духовним пастирем нової німецької церкви. Так само поводить себе путлєр, призначивши “патріарха кірілу” своїм “заступником”, відповідальним за безбожну церкву, що “благословляє” вбивство українців. Це зло коїться не лише там, на росії, воно частково розповзлося й по Вкраїні, відкривши фронт як для мілітарної, так і духовної війни. Щоби її виграти в московитів, які ввірвалися лютими зайдами на нашу землю вбивати українську ідентичність і державність, мусимо виконувати у ставленні до кремлівського попівства одну важливу біблейську настанову – “стережіться фарисейської науки”. Добре, що очищення душі й землі української розпочалося з головного храму – Києво-Печерської Лаври, коли “міняльників”, “рузькомірців” та феесбешників стали справедливо виганяти (за Євангелієм від Святого Івана) “із дому Отця Мого”. Як важливо, що по всій Україні є свідомі люди, які забороняють на теренах своїх громад ворожу антиукраїнську діяльність моквоцерков, призначених для духовного етноциду українства. Тому “геть москву” з наших храмів стає вже не правом вибору, а обов’язковим чином, захищаючи власний і національно-державний суверенітет свободи совісті. Не шукаймо при цьому серед стану дияконо-диявольського москвопопівства добрих, лояльних і тимчасово смиренних. Не перевиховуйте, не зрощуйте “харошіх рузькіх” і в цій ніші, коли вони й досі обслуговують вбиваючу нас сатану, белькочучи про “єдинобога”. Бо при такому лагідному ставленні до московства можна незабаром створити, наприклад, й окреме відомство у воюючій з рузнею Україні, доручивши йому займатися селекцією з відбору “порядних москалів”, або, як заявив міністр культури, “корисних руських”. Воістину, дійшли вершини блуду, шукаючи, як голку в сіні, вже не тільки “харошіх”, але ще й “корисних” москалів! Хіба не цю ідею проштовхує “плеяда” доморощених селекціонерів вкупі з такими ж лібералістами-кацапістами. Вдумаймося: наших жінок, дітей, мирних людей нещадно вбивають рашисти з мовчазної і голосної згоди їхньої “інтелігенції”, а нас дурять і провокують “дружити” та “шукати сокиру дружби під лавою”. І ось на тлі нечуваного звірства в Умані московит-шендерович з “лібералів” без поправки на совість та співчуття заявляє, що “з українцями російським лібералам можна бути до першого повороту, до відходу путіна”. І далі він, як махровий чорносотенець, заявляє про свою рассєю і навалу диких ординців на Україну так: “но это наша страна и наши мальчики. Обманутые, несчастные. Да, иногда убийцы. Но они наши, это наша страна… Мы бы хотели, чтобы путина не было, а россия была”. Невже знову виплодять таку ж занапащену “рассєю”, що вкотре зазіхатиме на весь світ?! Але схаменіться. Бо сказано в Святому Письмі: “Яка ж користь людині, що здобуде весь світ, але душу свою занапастить?” Однак цей недоношений “ліберал” з душком імперськості продовжує жалкувати, що, мовляв, українці в Україні й діаспорі воліють, щоби “вся россия накрылась ржавым тазом”, разом із пушкіним і толстим. Гугнявить голосами михалкових, соловйових, скабєєво-попових та “корисних” шахназарових, що “очень больно и остро воспринимает всплески нацизма” з боку українців, які бажають такого нещастя росії. Чого ж ви, холуї-шендеровичі разом із переліченим пропагандистським нацистським мотлохом, чекаєте від України? Не силуйте свої засмічені шовінізмом мізки. Очікуйте від нас лише справедливої Божої кари, яка скрутить у три погибелі вашу людиноненависницьку імперію рашистів, убивць, грабіжників і несусвітніх брехунів! А на місці цього смердючого перегною якщо і бути життю, то лише на ґрунті визволення, боротьби за свободу всіх упокорених вами народів. І нехай тоді постануть на попелищі імперії зла вільні національні, демократичні й свободолюбиві держави Кубані, Дагестану, Чечні, Татарстану, Башкорстану, Калмикії, Сибіру, Якутії, Далекого Сходу і Зеленого Клину… І тоді здійсняться пророчі слова Великого Тараса, викарбувані в його героїчному “Кавказі”: “Встане правда! Встане воля!... / Чурек і сакля – все твоє, / Воно не прошене, не дане, / Ніхто й не возьме за своє, / Не поведе тебе в кайданах”. Бо лише Вільному – Воля!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
