На часі · “Пантеон Героїв має складатися не лише з військо$ вих поховань Героїв нинішньої війни, а й із похо$ вань людей, які воювали за Україну раніше”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
Народ, який не має Героїв, не матиме захисників В Україні створюють Національний Пантеон Героїв Ук* раїни та Національне військове меморіальне кладовище
Слово Просвіти, №18 за 2023 рік
Президент України Володимир Зеленський відреагував на петицію щодо створення Національного Пантеону Героїв України в парку “Аскольдова могила” в Києві, авторкою якої стала Аліна Михайлова – військова ЗСУ, керівниця медичної служби “Ульф” і подруга загиблого Дмитра Коцюбайла (“Да Вінчі”), якого нещодавно поховали саме на Аскольдовій могилі. Аліна Михайлова пропонує проводити в Пантеоні почесні поховання та встановлювати пам’ятні об’єкти. У петиції вона запропонувала перепоховати на Аскольдовій могилі Степана Бандеру, Євгена Коновальця, Симона Петлюру та інших видатних українських діячів. Глава держави зазначив, що ця пропозиція актуальна. Водночас Президент паралельно говорить про два проєкти: Пантеону та Національного військового меморіального кладовища (проєкт уряду і Мінкультури, готується для втілення в Биківні).
Євген БУКЕТ Фото Дмитра ЮРЧЕНКА
Висновку, що Національний Пантеон Героїв України та Національне військове меморіальне кладовище – це концептуально різні об’єкти, проте обидва обов’язково мають бути створені, – дійшли й учасники круглого столу “Пантеон Героїв: як увіковічити пам’ять тих, хто віддав життя за Україну”, який нещодавно пройшов у Military Media Center за участі широкого кола представників громадськості. Захід розпочався з вшанування хвилиною мовчання всіх, хто загинув за Україну. Учасники круглого столу розповіли про світовий досвід створення і функціонування Пантеонів Героїв і меморіальних цвинтарів, обговорили історичний досвід і долю подібних ініціатив в Україні, а також поінформували про сучасні традиції поховання військових та проєкти створення меморіальних комплексів. Слово мали доктор історичних наук Ігор Гирич, директор департаменту громадянської ідентичності та ветеранського розвитку Міністерства у справах ветеранів України Максим Кушнір, письменник, президент Історичного клубу “Холодний Яр” Роман Коваль, пресофіцер 112-ї бригади Територіальної оборони Збройних Сил України, кандидат політичних наук Андрій Ковальов, перший заступник голови Держкомтелерадіо України Богдан Червак, кандидат юридичних наук, доцент Леонтій Шипілов, боєць батальйону імені Сергія Кульчицького НГУ Богдан Матківський, історики Віктор Моренець, Богдан Скопненко, Сергій Кутняков, Олександр Скрипник, голова Конгресу українських націоналістів Степан Брацюнь і дослідник козацьких цвинтарів в Україні, керівник ГО “Україна Інкогніта” Роман Маленков. – Пантеон Героїв має складатися не лише з військових поховань Героїв нинішньої війни, а й із поховань людей, які воювали за Україну в минулі часи, українців, які померли на чужині, – зазначив у виступі доктор історичних наук Ігор Гирич. Він згадав про перший український пантеон – поховання святих у печерах Києво-Печерської лаври. Саме там був похований як Герой учасник Грюнвальдської битви 1410 року князь Федір Острозький. Також усі ознаки давнього меморіального цвинтаря має Аскольдова могила в Києві. У XVIII столітті роль пантеону виконував Межигірський монастир, де були поховані полководці Семен Палій і Самійло Самусь. Сьогодні частково роль пантеонів виконують Личаківський цвинтар у Львові, Байкове і Лук’янівське кладовища у Києві. А єдиним пантеоном української діаспори є цвинтар святого Андрія у Саут-Баунд-Бруку (Нью- Джерсі). Зокрема, український пантеон у США містить понад шість тисяч могил відомих українських діячів: політиків, держани ХХ століття Роман Коваль розповів про працю Історичного клубу “Холодний Яр”, який він очолює. Заповідне урочище Холодний Яр на Черкащині, завдяки багаторічній діяльності клубу перетворено на меморіальну територію, де щороку відбуваються вшанування Героїв. – Про необхідність створення Пантеону Історичний клуб “Холодний Яр” говорить із 1997 року. Своєрідним Пантеоном став Холодний Яр, що розкинувся на землях заповідника “Чигирин” та Мельничанської сільської ради, а тепер і Національного парку “Холодний Яр”. Тут ми та наші партнери відродили могили гайдамацького ватажка XVIII ст. Гната Голого, Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака, братську могилу у Мельниках, в якій поховано козаків-холодноярців Петра Токовенка, Прохора Деркача, Руденка, Гаврилка “Полтавця”, могилу сотника полку гайдамаків Холодного Яру Івана Компанійця – в Мотриному монастирі. Поставили пам’ятники загиблим отаманам та повстанцям у Мельниках (два — на місці останнього бою Василя Чучупака та три – у центрі Мельників, серед них поручнику Юрієві Горлісу-Горському, родині Чучупаків та козакам і козачкам Мельників, які полягли за волю України), спорудили меморіальний знак полеглим воякам 93-ї ОМБр “Холодний Яр” – на холодноярському плато, кобзареві Тарасові Силенку – біля дуба Максима Залізняка. За участі Історичного клубу “Холодний Яр” на холодноярському плато (меморіальний знак полеглим воякам 93-ї ОМБр “Холодний Яр”) поховано командира “Фрайкора”, Героя України Георгія Тарасенка. Роман Коваль анонсував, що 17-18 червня біля пам’ятного знаку полеглим воякам 93-ї ОМБр “Холодний Яр”, неподалік Мотриного монастиря, планується відкрити Меморіал козакам-добровольцям, які загинули в боротьбі за Українську державу, – Олегові Куцину-“Куму” (49-й батальйон “Карпатська Січ”), Андрієві Жованику-“Татарину” (5-й Легіон), Герою України Дмитрові Коцюбайлу-“Да Вінчі” (ДУК “Правий сектор” і 67-ма ОМБр), Героєві України Тарасові Бобаничу-“Хаммеру” (ДУК “Правий сектор”). На Покрову Історичний клуб “Холодний Яр” має намір розширити меморіал – поставити пам’ятні знаки воякові 72-ї ОМБр “Чорні запорожці” Олегові Собченку, воїнові-поету Юрію Дадаку-“Руфу”, айдарівцю Євгенові Войцехівському-“Чеху”, Павлові Собку-“Папаю”, воякові 118-го батальйону тероборони, старшому лейтенанту Олексію Рубцову-“Солдату” – “Карпатська Січ”, 5-й Легіон, 72-га ОМБр… Роман Коваль має надію, що Меморіал козаків-добровольців з часом перетвориться на Пантеон українських героїв. Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак зачитав звернення від українських націоналістів до Президента України Володимира Зеленського про перепоховання засновника ОУН Євгена Коновальця. “Звертаємося до Президента України ініціювати заходи до перепоховання Євгена Коновальця. Євген Коновалець не належить якійсь партії, групі чи організації. Він належить українському народу, який неодмінно подбає про його належне та гідне вшанування”, – йдеться в документі. – Стрілецька громада оплачує оренду за місце поховання Євгена Коновальця. Я з жахом собі думаю, що буде, коли вони одного місяця не проплатять цю оренду, або забуде це зробити МЗС, яке також підключено до цього. А буде те, що сталося з могилою Олександра Олеся: приїде екскаватор, викопає могилу Коновальця, її кудись приберуть на узбіччя, а на цьому місці може бути похований хтось інший, – із сумом констатував Богдан Червак. Пресофіцер 112-ї бригади Територіальної оборони Збройних Сил України, кандидат політичних наук Андрій Ковальов поділився досвідом роботи Благодійного фонду “Героїка”, який опікувався збереженням могил вояків Армії УНР за кордоном. Він, зокрема, підтвердив, що законодавства низки країн, зокрема, Німеччини, Бельгії, Нідерландів, передбачають, що могила існує доти, доки є ті, хто оплачує її оренду. Без продовження оренди пам’ятник зносять, тіло ексгумують, кістки переносять до братської могили, а місце знову передають в оренду. Андрій Ковальов наголосив, що активісти своїми силами рятують могили українських героїв, але вони не можуть робити це вічно. – Таких могил великих українців тисячі, і Українська держава має їх рятувати. Це інший виклик: зберігаючи могили сучасних героїв російсько-української війни, ми не маємо права втрачати могили та пам’ять про героїв попередніх російсько-українських воєн, – резюмував він. Експерт переконаний, що процес збереження пам’яті про осіб, які відстоювали незалежність України в минулому, має передбачати перенесення поховань українських героїв із-за кордону державним коштом. Кандидат юридичних наук, доцент Леонтій Шипілов ознайомив присутніх із наявною на сьогодні нормативною базою щодо створення Пантеону Героїв. Також він зазначив, що в пантеоні має бути реалізована концепція тяглости української державності від Київської Русі до сучасності. Національний Пантеон українських Героїв – це не військове меморіальне кладовище, а інша локація, яка має бути в центрі Києва. – Якщо ми не цінуємо мертвих, то і живі нам ні до чого, – цими словами розпочав свій виступ боєць батальйону імені Сергія Кульчицького НГУ Богдан Матківський. Питання пантеону, на його думку, є питанням національної свідомості та національної безпеки і те, що сьогодні дискусія вже перейшла від “необхідності створення” пантеону до “шляхів його створення” – надзвичайно позитивний сигнал. Історик і громадський активіст з Маріуполя, Голова правління Фонду оборони країни Сергій Кутняков звернув увагу на укази попереднього і теперішнього президентів у 2015 і 2020 роках
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
