Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Пошта “СП” · “Таким чином, Велеса в явній або прихованій формі знаходимо і в літописах, і в церковних текстах, і в билинах, і в чарівних казках”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

Видатній дослідниці давньоукраїнського язичництва Галині Лозко Велес – давньоукраїнський бог язичницької поезії

Слово Просвіти, №18 за 2025 рік

Юрій МОСЕНКІС, заслужений діяч мистецтв України, доктор філологічних наук Шаманське божество – слов’янський Одін Давньослов’янські традиції знають ім’я цього божества у двох формах – Велес і Волос (як велет і волот, Велинь і Волинь). Ім’я Велеса можна порівнювати з великий і веліти (як Боян із баяти), віл (він скотій бог – бог худоби), волос і волохатий (про звірів), волхв, індоєвропейськими коренями вел+ “бачити” (звідси давньогерманська жриця пророчиця Веледа й давньоірландські поети пророки філіди) і вел+ “потойбічний світ” (звідси давньогерманський язичницький рай для загиблих воїнів Валь+галла). З іменем Велеса споріднюють також ім’я давньогерманської пророчиці вьольви (варіант вала). Ім’я божества могло магічно асоціюватись із різними паралелями водночас. Так, давня назва зірок Плеяд Волосині від Волос (яку Новгороді пагорб Перинь від Перун) указує на сузір’я Тельця (частиною якого є Плеяди) як на Вола і Волоса. За словами Юрія Писаренка, “Волос пройшов еволюцію від бога первісних мисливців до божества скотарів і хліборобів”. Якщо поставлена Володимиром церква святого Василія (небесного покровителя Володимира Василя) побудована на місці язичницького ідола, то може йтися про Велеса. При цьому з іменем Велеса могли асоціюватись обидва імені князя – і язичницьке (Володи+мир – влада – волость – веліти – Велес+Волос), і християнське (Василій – Велес). Велесъ мусив магічно асоцію+ ватися з въ лъсъ “в лісі”, тоді як лешь (прикметник, буквально “лісів”) “лісовик” із Велешь “Ве+ лесів”. Очевидно, і волсви “вол+ хви” утворено від прикметника Волосови (тоді однина походить від множини), як хорошь “хоро+ ший” від Хоршь “Хорсів”. Є при+ пущення, що волхви первісно бу+ ли жерцями саме Велеса. Велес – шаманське божество. Катерина ЧАБАН, директорка Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки З нагоди Всесвітнього дня книги та авторського права впродовж двох днів вирував ХІХ обласний форум “Книжкова весна на Хмельниччині”, який об’єднав тих, хто творить книгу, причетний до її видання, розповсюдження, промоції, читачів і поціновувачів українського слова. Заходи відбувалися в бібліотеках та музеях обласного центру, територіальних громадах Хмельниччини. Під час творчих зустрічей, обговорень, урочистих засідань, літературних імпрез, презентацій книг, квестів, вечорів поезії відвідувачам було представлено багату палітру книги Хмельниччини: наукової, популярної, художньої. Програма увібрала 22 події для різної читацької авдиторії, її уподобань та смаків. Відкрився форум у Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці круглим столом на тему: “Поповнення фондів бібліотек в умовах викликів сьогодення”. До обговорень були винесені питання видання книги подільських авторів в умовах викликів війни, її присутності на полицях бібліотек, підтримки книговидання з державного та У чеській колядці в записі XV ст. є слова Vele, vele, dubec stoji prostred dvora (де ім’я Велеса двічі повторене в кличному відмінку). Тут Велес пов’язаний із дубом – порівняймо Соловія Розбійника (ім’я якого анаграматично пов’язують із іменем Велеса) на семи або дев’яти дубах, Дива “Слова” връху древа; у нашій реконструкції *Велесъ кличеть вьрьху древесе, Велить чюти земли чюжъ. Процитовані рядки – приклад такого місця “Слова про Ігорів похід”, де ім’я язичницького бога прибране редактором. Інші два приклади (у нашій реконструкції): *Сънесеся хула на хвалу, Треснуся волость на волю, Вьржеся Велесъ на землю; *Аже и Велешя душа Въ къняже телесе суща… Бог8змій – слов’янський Гермес У пошуках в інших індоєвропейських традиціях міфологічних персонажів, близьких до Велеса, слід звернути увагу на давньогрецького Гермеса. Цей бог пов’язаний із: а) душами і потойбічним світом (провідник душ померлих – “Одіссея” 24.1–14), б) торгівлею (покровитель мандрівників і купців – Діодор Сицилійський 5.75; один із його епітетів – Ктарос “Прибутковий”), в) худобою (викрадає в Аполлона череду корів), г) музикою (творець багатьох музичних інструментів та гравець на них), ораторським мистецтвом (Лукіан “Діалоги богів” 24; епітет Логій – “Словесний”). Ті самі якості має й Велес, пов’язаний із душами (балтійські паралелі), торгівлею (роль в угодах Русі з Візантією), худобою (скотій бог) та словес ним мистецтвом (предок покровитель співця Бояна). Імена обох богів можна вивести з назв черв’яка як уособлення підземного світу (міфологічно тотожно го змії): Гермеса з кореня верм+ (звідси англійське worm “черв’як”), Велеса з кореня вел+ “крутитися” (звідси грецьке гельмінт “черв’як”). Перетворення Волха (варіант Велеса) на мурашку в би лині, яку вважають найархаїчнішою й пов’язаною з родовим мисливським побутом, указує на варіації індоєвропейського кореня верм+ “черв’як” – мерв+ “мурашка”. Найближчі відповідники слов’янського Велеса – литовський velnias, velinas, латиський velns, vels. Литовською мовою vele “душа”, veles “тіні померлих” (порівняймо про душу у “Слові”). Балтійський Велс Велняс пасе душі померлих – останні у латиському обрядовому фольклорі пов’язані з коровами (детальніше у дослідженнях Юрія Писаренка). Зв’язок магічного слова й музики з образом потойбічного світу має паралелі в інших міфологічних традиціях – порівняймо не тільки подорожі в інший світ давньоскандинавського бога шамана Одіна, фракійського (відомого з давньогрецької міфології) чарівного співця Орфея, фінського співця шамана Вяйнямьойне на, а й гру билинного Садка на гуслах у підводному царстві. Праіндоєвропейське коріння Велеса Велес – не тільки праслов’янське, а й праіндоєвропейське божество. Найближчі його паралелі – в балтійській та давньоіндійській міфології. Литовський Вяльняс – найпопулярніший персонаж казок, а також загадок та прислів’їв. Він володіє тваринами й навіть створює їх, перетворюється на дерево, змія, інших тварин, іноді сам має роги та копита, пов’язаний із водою (за пруджує ріки), музикою та танцями. Викрадає худобу в Перкунаса, який уражає його блискавками та повертає собі худобу. Подібний образ має й латиський Велнс, відома й простіша балтійська форма цього імені Велс. Очевидні паралелі з Велесом як богом худоби і покровителем співця гусельника Бояна. Але ще ближчі паралелі – в іменах та образах давньоіндійських братів демонів Вала і Врит ра – перший переховує корів, украдених у громівника Індри, другий запруджує води. Поза слов’янські паралелі засвідчують первісність форми Велес, а не Волос. Асоціація з волосом (порівняймо міфологічний образ небезпечного мешканця річок – “живого волоса”) та покровителем худоби святим Власієм має бути пізнішою. Перун8громовержець проти Велеса8змія Перун (ідол на Старокиїв стало підведення підсумків обласного опитування “Краща книга Хмельниччини”, в якому взяли участь близько 900 читачів бібліотек області. Дипломами Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації відзначено видання “Сильні духом: історії саперів російсько української війни” (упорядники: Ольга Поворознюк, Олег Рарицький) у номінації “Наукове та науково популярне видання”. У номінації “Довідкове видання” – довідник про завідувачів бібліотек для дітей області “Натхненні любов’ю для дітей” Хмельницької обласної бібліотеки для дітей ім. Т. Г. Шевченка. У номінації “Літературно художнє видання” – поетично пісенна антологія Хмельниччини “Наше слово – зброя!”. Збірник видано коштом військовослуж ській горі) і Велес (ідол унизу на Подолі) – персонажі спільноіндоєвропейського “основного міфу” про поєдинок громовержця і змія. Сліди їх протиставлення можна знайти в легенді про загибель Олега від змії (у черепі коня – як шаман Одін на коні) та билинах про Добриню, що перемагає змія в Почайні, та Вольгу воїна і Микулу селянина. У давніх скандинавів це шаман Одін і воїн Тор. Ці пари відповідають двом прошаркам індоєвропейської еліти – жерцям і воїнам, причому перші були вищими (як давньоіндійські брахмани порівняно з кшатріями, хоча до останніх на лежали навіть царі). Поєдинок героя зі змієм в українських казках може віддзеркалювати той самий “основний міф” індоєвропейців про поєдинок громовержця і змія. Особливо близький до Велеса билинний змій у Пучай річці (київській Почайні), якого побиває Добриня (чиє ім’я включене до магічної формули добр домб “добрий дуб” і який протиставлений Велесові, як Вернидуб – Крутивусові). Можна припускати співвіднесення з об разом Велеса і Змія, і Кощія. Тоді Ягу (ім’я якої означає “змія”) можна вважати жіночою версією того ж Велеса або пов’язати з Мо кошею (богинею прядіння, тобто долі та смерті). Тоді головний герой (нерідко на коні) – однозначно Перун. Установлення паралелей давньоукраїнських образів язичницької міфології і чарівної казки дозволяє спростувати уявлення про відмінність язичництва в різних джерелах. Таким чином, Велеса в явній або прихованій формі знаходимо і в літописах, і в церковних текстах, і в билинах, і в чарівних казках, і у “Слові про Ігорів похід”. Така різноманітна репрезентація засвідчує велику вагу Велеса в язичницькій духовній культурі Київської Русі. бовця ЗСУ Юрія Константинов ського. Під час форуму було презентовано анотований каталог “Книга Хмельниччини – 2024”. Це видання інформує про краєзнавчі книги, які надійшли у фонди Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки у 2024 році. Каталог підготовлено з метою надання широкому колу громадськості інформації про видавничу справу на Хмельниччині, асортимент подільської книги та її авторів. Завершився форум підсумками обласного анкетування та рейтингу “Краща книга Хмельниччини – 2024”, а також врученням дипломів переможцям. Загалом форум “Книжкова весна на Хмельниччині” відвідали понад 1500 читачів. До фондів Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки подаровано 83 примірників книг.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин