Суспільство · “Право має захищати життя, свободу і справедливість. Якщо право безсиле, настає ера насильства”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Захистіть світ правом! Звернення від імені відомих юристів України до Конгресу США, Сенату США, Організації Об’єднаних Націй
Слово Просвіти, №18 за 2025 рік
Шановні представники вільного світу! Ми, українські юристи, адвокати, правозахисники й науковці, звертаємося до вас з глибокою тривогою й обуренням. В Україні вже понад десять років триває агресія Російської Федерації. Сьогодні ця агресія досягла масштабів геноциду українського народу та етноциду української нації. Воєнні злочини, злочини проти людяності, масові вбивства цивільних, примусова депортація дітей, систематичне руйнування культурної спадщини – все це коїться відкрито й цинічно. І водночас ми стаємо свідками ініціатив, що прагнуть умиротворити агресора, легалізувати анексовані території, узаконити злочинну агресію через переговори на умовах сили, а не права. Це не просто політичні помилки. Це – удари по основах міжнародного права. Сьогодні ми ставимо світові пряме запитання:
Роман ПАСТУХ, член НСПУ
Про те, що іншомовні імена, прізвища, власні назви, абревіатури не перекладаються, знають навіть школярі, а тим паче дипломовані науковці та спеціалісти з університетською освітою. Як знають ті й інші, що в українській мові треба відмінювати і загальне слово, і власну назву (топонім). Наприклад, народився в місті Львові, переїхав до міста Києва, купався в річці Дніпрі, побував на горі Маківці, підіймався на вершину Говерлу тощо. На практиці ж ці правила сучасної української літературної мови скрізь і всюди нехтуються. Для переліку фактів на підтвердження негативної тенденції замало і товстого зошита. На жаль, у цьому своє рідному змаганні частенько ведуть перед обтяжені вченими титулами, званнями і посадами мужі, в тому числі мовознавці, а також журналісти, письменники, блогери, політики, політологи, коментатори та інші дипломовані фахівці. Вони ладні з піною на гу бах захищати свою помилкову думку, адже (процитую свій афоризм): Легше плюнути й спіймати на льоту, Як визнати свою неправоту. Скажімо, московські абревіатури СССР, ГПУ, ОГПУ, НКВД, МГБ, МВД, КГБ та інші вони з упертістю, вартою кращого застосування, нічтоже сумняшеся “українізовують”, “одомашнюють”, “пом’якшують”, “пригладжують” тощо, і на це нема ради. У результаті виходить так, ніби то були наші, українські структури, а не чужі злочинні московські відомства й установи з їх структурами в т. зв. союзних республіках. Через це СССР у них досі СРСР, ГПУ – ДПУ, ОГПУ – ОДПУ, НКВД – НКВС, МГБ – МДБ, МВД – МВС, КГБ – КДБ, Красная площа – Червона площа, Красная армія – Червона армія. Відповідно не було й похідних українських слів від перелічених абревіатур: депеушників, одепе ушників, енкавеесівців, емдебіс тів, емвеесівців, кадебістів тощо, а були гепеушники, огепеушни ки, енкаведисти, емгебісти, емве дисти, кагебісти. Нагадаю: саме похідними словами від московських, а не штучно перекладених українською мовою абревіатур їх називали в народі. Чи не єдиним винятком з правила є кривава ВЧК або прос
Невже юриспруденція у ХХІ столітті занепала настільки, що не здатна захистити світовий по рядок силою права, а не лише мовчазною згодою із безправ’ям? Невже міжнародне право більше не має сили, щоб стримати загарбників, а лише терпить відступ за відступом? Невже акти, які гарантували суверенітет і безпеку народів – такі, як Будапештський меморандум 1994 року, – можна зневажати безкарно? Під приводом “прагнення миру” нині відбувається демонтаж міжнародно
правової системи, знецінення таких основоположних принципів, як непорушність кордонів, недоторканність суверенітету, відповідальність за агресію. Це не є лише проблемою України. Це виклик для всього цивілізованого світу. Якщо сьогодні світ погодиться з анексією і насильством, завтра це стане новою нормою в міжнародних відносинах. Ми закликаємо Конгрес США, Сенат США, Організацію Об’єднаних Націй: Чітко й публічно відхилити будь
які спроби легалізації агресії Російської Федерації. Підтвердити принцип не від’ємності територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Рішуче підтримати притяг
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
