Презентація · “Це була щира розмова, де кожен рядок знайшов відгук у переповненому залі, адже на зустріч прийшли давні знайомі, однокурсники, посестри”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
Людина слова і чину
Слово Просвіти, №18 за 2026 рік
Бувають у житті знакові люди і бувають знакові події! Наприкінці квітня в Національному музеї літератури України відбулась презентація книги Ольги Кобець “З відкритим забралом. Спогади, нариси, есе, документи” (“Щек”, 2026). Ольга Кобець – знана журналістка, одна із засновниць сучасного організованого жіночого руху в Україні, депутатка Верховної Ради України IV скликання, де була першою в історії України головою підкомітету з питань гендерної політики. Засновниця (1993), тепер Почесна голова Всеукраїнського товариства імені Олени Теліги, організаторка багатьох всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференцій, ініціаторка спорудження пам’ятників героям-крутянцям і Олені Телізі в Києві. Організаторка і членкиня Комітету засновників Міжнародної літературно-мистецької премії імені Олени Теліги. Все пережите та осмислене авторкою знайшло своє відображення у книжці “З відкритим забралом. Спогади, нариси, есе, документи”. У ній крізь призму власного сприйняття подана широка панорама подій буремних 70-90-х років ХХ століття. Це була не просто презентація нової книги, а щира розмова, де кожен рядок знайшов відгук у переповненому залі, адже на зустріч прийшли давні знайомі, однокурсники, посестри з Товариства імені Олени Теліги, які багато років йшли поруч. На мистецькому заході своїми роздумами поділились письменники, журналісти, громадські діячі, науковці, друзі. До Слова про книгу і сучасні виклики перед Україною в умовах війни виступили: Сергій Рудик, державник, політик, кандидат історичних наук, народний депутат України, полковник запасу Збройних Сил України, Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради; Лариса Брюховецька, дослідниця в галузі українського кіномистецтва, кінокритикиня, головна редакторка журналу “КіноТеатр”; Микола Тимошик, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри видавничої справи та мережевих видань факультету журналістики і міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв, голова Фундації імені митрополита Іларіона (І. Огієнка); Катерина Мотрич, членкиня Національної спілки письменників України, лавреатка Огієнківської премії в галузі громадської, політичної та духовної діяльності; Тамара Хрущ, заслужена журналістка України, авторка і ведуча протягом сімнадцяти років телемарафону “Дзвони Чорнобиля”; Тамара Бацмай, голова Рівненської організації та заступниця Голови ВЖТ імені Олени Теліги. Приємною несподіванкою виявились телекліпи власних пісень, представлені членкинею Проводу ВЖТ імені Олени Теліги, відомою виконавицею співаної поезії Галиною Ільєвою.
Модерувала захід Голова Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги, поетеса, викладачка Ірина Головай. У книзі О. Кобець “З відкритим забралом” постають портрети тих особистостей, які вплинули на формування світогляду й життєвих цінностей авторки, плекали й зберігали український світ традицій та правдивої історії у непрості радянські часи. У цьому розділі можна довідатися про складний життєвий шлях дуже талановитого філософа Василя Лісового, якого жорстоко покарала радянська влада за іншомислення, але якого мислячі студенти любили і вміли пронести його настанови крізь своє життя; розлого й цікаво розповідається про стиль роботи зі студентами іншого викладача – професора
Олега Бабишкіна; є розповідь про нашого видатного сучасника, Героя України В’ячеслава Брюховецького; детально розкрито всесвіт національних, культурно-мистецьких, етнографічних надбань Івана Гончара; особливо пізнавальним є розділ “Десять років поруч із Миколою Плав’юком” – про Голову Проводу Українських Націоналістів та ОУН, останнього Президента УНР в екзилі, людини високошанованої, з яким доля звела до праці пані Ольгу на багато років. Як відгукнулася презентована робота О. Кобець у серцях присутніх? Які роздуми й висновки викликали її нариси, есеї, документальна добірка, вміщені в книжці? Сергій Рудик: “Щиро вдячний пані Ользі Кобець за таку книгу. Пані Ольга – дивовижна і сильна людина, яку знаю багато років. Справжня державниця, громадська і політична діячка, народний депутат на початку двотисячних. Разом “пробивали” встановлення у Києві пам’ятника Олені Телізі. Дай Боже вам, пані Ольго, лише примноження сил і натхнення. Нових книг і нових звершень!” Лариса Брюховецька: “У книзі Ольги Кобець розгорнута взаємодія тексту і контексту й завдяки цьому в ній віддзеркалено долю нашого покоління, яке зростало в умовах “відлиги”, а змужнівши, потрапило в епоху брежнєвського застою і тотальної русифікації. У книзі – і не тільки в біографічний частині, — розкрито цікаву особистість авторки, її формування в родині, її зв’язок з рідною подільською землею, звідси походить її засаднича риса – патріотизм. У книзі відчутна ентузіастична, програмна риторика, спрямування на дію. Про кого б пані Ольга не писала, а це про людей, яких вона шанувала, – це були люди дії, здатні на вчинок, чи це був художник-монументаліст Володимир Федько, чи Лесь Танюк, який очолив Молодіжний театр і кинув виклик партократам, чи тоді заборонений за “націоналізм” колекціонер і скульптор Іван Гончар, чи Президент України в екзилі Микола Плав’юк – усі вони не декларували любові до України, вони її стверджували діяльністю. І ця риса – повага до людей дії – дуже імпонує…” Микола Тимошик: “Книга Ольги Кобець – це не просто мемуарна публіцистика, журналістські есеї, це зразок літератури нон-фікшн – документальне фіксування власного досвіду, змалювання історії країни крізь призму історії окремих людей і фактів життя. Така література є важливим свідченням правдивої історії, документальним збереженням реалій життя цілого покоління, зразком журналістської правди…” Катерина Мотрич: “Книга Ольги Кобець “З відкритим забралом” – це ковток чистого повітря про справжнє і справжніх, це важливі свідчення життя нашого покоління сімдесятників для нащадків…” Тамара Хрущ: “Читаю книгу Ольги Кобець “З відкритим забралом” і ніби переміщуюся в часі у роки нашої студентської юності. Київський національний університет імені Тараса Шевченка завжди був скарбницею знань, наукових авторитетів і…вільнодумства. На факультеті журналістики, студенткою якого стала Оля в 1967 році, як і на філологічному, формувалася гуманітарна еліта України – письменники, журналісти преси, радіо і молодого на той час телебачення, сценаристи кіно. Виростало покоління, якому через два десятиліття випала історична місія – розбудовувати вільну Україну. У спогадах Ольги Кобець мене вразили портрети наших викладачів. Тих, хто всупереч канонам комуністичної ідеології, вчив студентів мислити, аналізувати, бачити справжні цінності і на їх основі вибирати життєву дорогу в професії. Це розповіді про студентських кумирів: Олега Кіндратовича Бабишкіна, який викладав кіномистецтво і вів найпопулярніший серед студентської молоді гурток; про Василя Васильовича Яременка – дослідника білих плям літературно-історичних процесів в Україні в період тотальної русифікації; про молодого викладача логіки Василя Семеновича Лісового, якого було звинувачено в націоналізмі й засуджено до ув’язнення… Саме вони своїми знаннями і мудрістю пробуджували потяг до пізнання історії рідного краю, до народної творчості, до джерел самобутності”. Галина Дацюк, журналістка, письменниця, громадська діячка: “Відбулася презентація книжки української журналістки, громадської і політичної діячки Ольга Кобець “З відкритим забралом”. Бачу в мережі захопливі відгуки про подію і щиро радію, бо вона направду варта найвищих оцінок. Бо ця зустріч об’єднала багатьох людей однієї з авторкою “групи крові”, жодного не залишивши байдужим. Бо кожен знайшов у розмові спільні зрізи часу, історій, бачення і відчуття. І згадав власні події часопростору від 70-80-их, у якому Ольга Кобець ставала особистістю, вибудовувала систему цінностей, у якій на чільному місці були українство і чесність перед собою. Звісно, це були часи, коли українська ідентичність тотально затиралася комуняцькою москвою. Коли з усіх усюд лилася патока неправди і догідливості. Але були люди, які руйнували імперію – тихо і майже непомітно, але ж руйнували. Ольга Кобець – із цієї когорти!” Мирослава Збожна, журналістка, мисткиня, волонтерка: “Шляхетна аристократичність літератури від Ольги Кобець – її книжка “З відкритим забралом”. Історія, любов і дружба, що почалася в далекі студентські роки. Життя – літопис, насичений подіями і цікавою роботою. Для когось ця книга стане правдивою історією, а для когось – цікавим дослідженням чи ліричним одкровенням”. Ірина Головай, Голова Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги, викладачка: “Пані Ольга багато зробила, аби ім’я Олени Теліги було повернуто Україні. Особливу увагу у книзі привертає розділ “Олена Теліга. І пам’ятник пос-
Кілька думок з презентації книги Ольги Кобець “З відкритим забралом. Спогади, нариси, есе, документи”: відгуки, роздуми, настрої…
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
