Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 19 (1206), 11—17 травня 2023 440 днів Великої Визвольної війни ЮРІЙ КОВАЛІВ

Слово Просвіти, №19 за 2023 рік

Віктор СКОРИК, оглядач “СП” Минув ще один тиждень Великої Визвольної війни українського народу проти московського фашистського імперіалізму. Той, хто читає мої огляди і довіряє мені, – давно знає, що наступальних операцій ЗСУ не варто очікувати раніше кінця травня – це в кращому випадку, а найімовірніше цей час оптимально визріє в червні-липні, коли складуться всі передумови для їхнього успішного початку і подальшого вдалого розвитку. Я невипадково пишу про наступи у множині, бо, на моє переконання, це буде не один-єдиний напрямок наступу, а саме множина – у різних напрямках, різної сили і різних призначень. Саме множина наступів є однією з умов успішності визвольного ходу ЗСУ влітку та восени – множина, яка інтегрується в єдину систему визвольного руху нашого Війська. Така множина унеможливить для ворога визначення напрямку нашого головного удару, бо головного по суті й не буде, вони всі будуть потенційно головними від початку, а їхня потенційна енергія переходитиме в кінетичну в більшій чи меншій мірі залежно від умов, що складуться на певних напрямках. Понад те, сума різних векторів визначить залежно від ситуації загальну суму наступу – системний інтеграл визвольної ходи ЗСУ на всіх його відтинках. Допоміжний напрямок може стати головним і найуспішнішим, а той, що вважався головним, навпаки, може обернутися допоміжним, що відволікає увагу й сили ворога. Така стратегія не дозволить ворогу ефективно концентрувати свої сили на одному плацдармі, зменшить можливості переваг ворога у кількості боєприпасів і важкої техніки на певному напрямку нашого наступу, оскільки ворог буде змушений розосереджувати свої сили, не знаючи, де його очікує той найболючіший удар. Крім того, така стратегія дозволить застосовувати тактику глибоких проривів і створення стратегічних оточень ворожих угрупувань, забезпечить ефективність і динаміку ведення наших наступальних операцій. Ця тактика націлена насамперед на визволення окупованих територій за мінімальних власних втрат і руйнувань інфраструктури наших міст і сіл у ході наступальних боїв. Головною метою нашого визвольного наступу є визволення територій і наших громадян від окупації, створення загроз для ворога множини оперативних оточень, щоб примусити його до відступу з метою уникнути свого повного розгрому в оточенні, дезорганізація відступаючих формувань, створення умов для їхнього не організованого відходу, а панічного, хаотичного, що цілком досяжне в умовах слабкого морального духу ординського війська і кондовості їхньої тактики та важкої координованості неповоротких дивізій, відсутності горизонтальної ініціативи, яка властива ЗСУ і зовсім не властива військам Москви з жорсткою вертикаллю управління, що не здатна враховувати динамічність бойових дій. Тобто лінійний наступ, який руйнує міста і гальмує динаміку наступу, – це не наш метод. Хибність цього методу і його вразливість особливо наочно і чітко доводить Бахмутська битва. Ворог втратив у ній сотню тисяч своїх вояків, сотні одиниць важкої техніки, змарнував дев’ять місяців і не досягнув по суті нічого. Ворог у Бахмуті, за фактом результатів, зазнав нищівної поразки і продемонстрував, що вести бодай вузькі наступальні операції, не кажучи вже про масштабні, він не здатен. Отже, завдання нашого наступу – не жорстокий і довгий штурм тих чи інших міст, а створення загроз оперативних оточень, примус ворога до “жестів доброї волі” і максимально ефективне нищення ворожих формувань при їхньому відході, щоб на плечах ворога заходити без запеклих боїв у наші міста і села, визволяти їх без великих втрат нашого війська, без катастрофічних руйнувань населених пунктів і жертв серед цивільного населення. Це альфа і омега нашого визвольного ходу. Ми на своїй землі, тому бережемо свою землю. Ми – люди, тому бережемо людей, і знищуємо тільки нелюдів – ординських окупантів. Отже, в підсумку така тактика виправдана, гуманна і ефективна, тому вона має бути успішною та результативною. Підготовка до наступу зараз у самому розпалі. Надходять додаткові літаки, очікуємо ще 80 танків Абрамс. Так, ці літаки вже старенькі, ще радянські МіГи, танки теж далеко не нові – ще першої модифікації Абрамс. Але все-таки це потужне поповнення, бо саме літаків і танків нам сильно бракувало для проведення успішного наступу. Дуже підсилилась наша ППРО – до лав ЗСУ надійшли потужні системи, успішно складається інтегрована система протиповітряної і протиракетної оборони, яка дає реальну можливість взяти повністю під контроль наше небо – і на фронтах, і на всій території України. Колаж народного художника України Анатолія Гайдамаки Продовження на стор. 2 Фактично вже зараз Україна, завдяки нашим партнерам, має одну з найпотужніших систем ППРО у світі. Ефективність її зараз істерично випробовують осатанілі ординці. Наочний результат у Києві, де в ніч на 8 травня відбулась найбільша атака дронами за весь час масштабної війни: всі 35 смертельно небезпечних “шахедів” були знищені в київському небі – 100-відсоткова ефективність, до того ж, досягнута в умовах масового нальоту! Звісно, це Київ – столиця України, де системи ППРО найпотужніші. Але це свідчить про те, що ефективна оборона неба незабаром стане нормою для всіх найважливіших міст і стратегічних об’єктів на всій території України, а також на всіх фронтах визвольної війни. Понад те, останніми днями вогнем Patriot була збита гіперзвукова ракета над Києвом, що стало непересічною подією, оскільки це перше знищення такої ракети в історії війн, ракети цього класу досі вважались невразливими силами будь-яких систем ПРО, принаймні так вважали московити, що досі вихвалялись тією зброєю, як колись бравурно вихвалялись їхні попередники – нацисти Німеччини — перед остаточним розгромом у Другій світовій війні. З тими нацистами було так, буде й з цими – прийде час і їхньому капуту. МИРОСЛАВ ДОЧИНЕЦЬ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин