Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Суспільство · “Ми – нація духовна та інтелектуальна, прагнемо до Світла. Світла Слова і Світла Людини”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

Знаки та символи української культури

Слово Просвіти, №19 за 2026 рік

У вступному слові Павло Михайлович наголосив, що тема, яку нині обговорюють просвітяни, – архіважлива для утвердження нашої ідентичності. Йде війна не лише за кордони держави Україна, а за збереження нації. Виступи і обговорення були глибокими, посутніми та емоційними. Головне слово мав Олександр Босий – етнограф, художник, кандидат історичних наук, який зробив глибинні наукові дослідження наших знаків, орнаментики, символіки. В обговоренні взяли участь просвітяни, народні депутати художники, науковці, письменники, громадські діячі, в їх числі – Микола Голомша, Георгій Філіпчук, Сергій Присухін, Юрій Нагулко, Петро Чернега, Анатолій Радзіховський, Юрій Мосенкіс, Валерій Франчук, Фергад Туранли, Галина Дацюк, Кирило Стеценко, Сергій Файфура, Петро Андрійчук, Роман Кухарук та інші. Микола ТИМОШИК Організатори цього авторитетного у творчих колах заходу зініціювали проведення мого пересувного майстер-відеокласу “Українська журналістика в европейському контексті”. Тут – про головні враження від цього знакового заходу. Тепер немає таємниці в тому, що однією з “успішних” реформ, які заповзялися провести сучасні “реформатори” державного управління, була не економіка, а… журналістика. 1. Руками непрофесіоналів журналістики, передусім незмінного упродовж чверть століття “зручного” директора ІЖ В. Різуна й під покровительством “червоного ректора” скандального в часи його також чвертьстолітнього панування в КНУ імені Т. Шевченка Л. Губерського, національну журналістику як професію, освітню спеціальність і науку було перетворено з Храму Совісти і Правди на ефективний засіб інтелектуальної проституції. 2. Що стояло за переведенням Журналістики з філологічного блоку знань під штучно створену парасольку з модною нібито назвою “соціальні комунікації”? Ось цей навсправжки руйнівний і страхітливий “шах-мат”: тут насильно закріплювали чужі для якісної журналістики ідеологеми: замість правдивого тексту, перевіреного стонадцять разів факту, мізки студентів довбали комунікаційними технологіями і маніпулятивними теоріями-практиками. Як, скажімо, з дурня зробити розумного, як переконати людину проголосувати за “правильного”, як “всучити” оторопілому від завжди усміхненого маніпулятора нікчемний, але дорогий товар. Істинну журналістику, яку на Заході звикли називати якісною, таки знесилили туманом технологій, обплутали “комунікаціями-каналізаціями”. І, найприкріше, що за державні гроші замість журналістики благословили королювати нахабний піар і недобросовісну рекламу. Це, колись останнє, тепер стало на перше місце в навчальних програмах журфаків. 3. Тішить те, що таку підміну “реформаторам” вдалося ствердити не повсюди. Здалося мені після цієї зустрічі, що всеукраїн- Були презентовані унікальні роботи художника Юрія Кочубея, присвячені українській символіці, вік якої тисячі-тисячі років. Твори зі своєї багатющої трипільської колекції (реконстукція артефактів) мисткиня і науковиця Людмила Смолякова презентувала на столі засідань, що створювало особливу атмосферу під час дискусії. А вона була палка, продуктивна і актуальна. Бо порушувалось питання нашої безпеки, генетичного коду нації в умовах росій- 12 травня, в інформагентстві “Наголос” відбувся круглий стіл “Знаки та символи української культури” з циклу “Екзистенційні загрози і відповіді національним інтересам України”, організований ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка за очільництва голови Павла Михайловича Мовчана.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин