Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Пошта “СП” · “Голос твого коріння – у твоїй крові, у дарах твоїх і талантах, у великих ділах твого роду, у твоїй музиці”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

“Поетичний млин” Київської “Просвіти”

Слово Просвіти, №19 за 2026 рік

Ольга ХОДАЦЬКА, заступниця голови Київської “Просвіти” 16 травня в бібліотеці Центрального будинку офіцерів Збройних Сил України відбувся ІІІ “Поетичний млин” Київської “Просвіти” “Код роду – у серці, у слові, у вишиванці”, присвячений Дням матері, сім’ї, науки, світла, скрипки і навіть млинів, а також 120-річчю започаткування Миколою Лисенком процесу офіційної реєстрації Товариства “Просвіта” у Києві. На подію було запрошено просвітян і друзів “Просвіти” – відомих українських письменників, акторів, співаків, композиторів, музикантів, мисткинь, художників, журналістів – усіх, хто плекає рідне Слово, Пісню, загальнолюдські цінності, вивчає культурну спадщину України, береже звичаї і традиції нашого народу і примножує їх. Організаторами святкової імпрези стали: письменниця Ольга Ходацька – заступниця голови КМО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, Кирило Стеценко – голова Київської “Просвіти”, культуролог, народний артист України і Тетяна Алісова – завідувачка бібліотеки Центрально- Подарунок бібліотеці від художника В. Реброва го будинку офіцерів Збройних Сил України. Модераторка заходу О. Ходацька створила неповторну ауру людяності й добра, зарядила простір культурного осередку духом Творення та Перемоги. Під час події звучали вірші і пісні, проникливі історії про материнську любов, силу сім’ї, родини, роду та незламність українського духу. Присутні вшанували хвилиною мовчання загиблих на війні синів і доньок України, невинно вбитих росією мирних людей, висловили слова вдячності Матерям, які виховали справжніх патріотів, вибір яких – оборона рідної землі від знавіснілого московського ворога. Ділилися сокровенними спогадами про свій рід і малу Батьківщину, про родинне тепло і світло в душі, що допомагає вистояти навіть у найтемніші часи. Віртуозний скрипаль Кирило Стеценко, відомий не тільки в Україні, а й у закордонні, цікаво висвітлив династичне питання, акцентуючи увагу на життєписі свого діда – видатного українського композитора, хорового диригента, педагога і громадського діяча, представника плеяди послідовників Миколи Лисенка, автора літургійної музики, романсів, хорів та творів для дітей, у 1917–1920 роках, одного Алла КОБИНЕЦЬ, член НСЖУ На камерній сцені столичного Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка розпочала свою ходу прем’єра-вистава “Там, де заходить сонце” за однойменним романом молодої і вже відомої загалу письменниці Олени Пшеничної. Вона зробила його інсценізацію, а режисер Тарас Жирко здійснив постановку, адаптацію сценічного тексту. Сценографія та костюми Олександра Друганова, пластичне вирішення Олексія Скляренка. Помічник режисера – Ліана Михайлова, композитор, автор звукової концепції Роман Гриньків. Загалом над виставою працював великий творчий колектив, який доклав усіх зусиль для того, щоб Євгенія Шудря — майстриня декоративно-прикладного та народного мистецтва з організаторів української музичної культури УНР. Окрасою творчої зустрічі була виставка вишитих картин Євгенії Шудрі “Вишивана квітка – Україна”, майстрині декоративно-прикладного та народного мистецтва, очільниці мистецької студії “Живопис голкою”, дослідниці українського декоративного мистецтва, яка приїхала з нескореного міста Ірпінь разом із чоловіком Володимиром Коскіним – талановитим письменником, членом правління КО НСПУ, журналістом, фотохудожником, який підняв гострі питання про збереження нашої культурної спадщини, захисту довкілля і прочитав неймовірні вірші з нової книжки “Двері”, присвячені своїй дружині-ювілярці. Пісні у виконанні композитора і барда Ігоря Якубовського, завідувача Центральної бібліотеки Солом’янки ім. Г. Сковороди, та заслуженого артиста України, капітана ЗСУ, талановитого актора Дмитра Лінартовича, створили неймовірний емоційний простір, що особливо важливо для національної єдності. Під час події звучали вірші та одкровення поетес – Галини Сливки, Ольги Киці, Ольги Ходацької, бібліотекарки Тетяни Алісової, журналістки і головної редакторки часопису для дітей “Я сам/а” Тетяни Кондратенко, очільниці комітету з питань освіти і науки НРЖ України Тамари Котелі, голови КО Товариства “Знання” України, професора, письменника і театрознавця Василя Неволова; президента Інституту політико-правових і релігійних досліджень, письменника Поетеси-просвітянки Олександра Герасименка, відомого українського художника Володимира Реброва, пісні Зої Подгорних (дует “Два крила”), науковиці Людмили Юрченко, української каліграфині Анжеліки Корнієнко, яка відроджує національну графіку, та інших. Демонструвалася виставка українських хусток колекціонерки Людмили Грабовенко. Було по-родинному тепло і затишно, панувала атмосфера творчості, любові до України і єднання, про що свідчать відгуки млинівців: “Поетичний млин” Київської “Просвіти” – це художнє відображення нашого сьогодення” (В. Коскін). “Поетичний млин” став не просто черговою творчою зустріччю, а справжнім святом єдності сердець, місцем сили, де живе українське слово, де народжується світло, де люди знаходять підтримку, натхнення і віру в майбутнє” (Т. Алісова). “Голос твого коріння, за словами Галини Сливки, – у твоїй крові, у дарах твоїх і талантах, у великих ділах твого роду, у твоїй музиці, твоїх танцях, що живуть із покоління в покоління, що стали твоєю твердю і твоїм захистом. Поезії. Розмови. Дотики до душ. Натхнення. Порушення важливих проблем і пошук шляхів їх розв’язання – це і є “Поетичний млин” Київської “Просвіти””. нічною грою актори-франківці, зображуючи своїх героїв неквапливо, але душевно і просто. Тому складається враження, що ця оповідь відбувається десь серед нас, і всі ми причетні до подій, що переплелися самотужки розрізаними стрічками маскувальної сітки, яка поволі спадає долу з-під рук героїв санаторію. Під час допрем’єрного показу глядачів вражали Поліна Лазова, Людмила Смородіна, Олександра Олексенко, Інна Капінос, Тетяна Олексенко- Жирко, Вадим Полікарпов, Сергій Калантай, Василь Баша, Олександр Задніпровський, Костянтин Сороковенко. Вони створили життєву історію, яка не залишає байдужими і спонукає до віри. Неспішної, тихої, непідкупної, яка тримає нас і за яку тримаємося ми.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин