Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 11сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №21 за 1996 рік

Слово Просвіти, №21 за 1996 рік

Клово ПРОСВІТИ польському містечку Само ГУЛИ, що на Познані, самітньо боппаніла напіпарунмнопатниа дрепния бапи га, яку місцепі жителі Назиплли ВЗежото мориної КИягиніи (тарі люди перепопідали, що п ції» баштті У давці часи була зате, «сімурована дочка МОГУТНЬОГО що покохала бідного парубка. Суворий батько, довідавшись про це алочинне кохання, наказап чно УПЮ "яанити дочку, паїтта Й 1 пре крас не обличчя назапжлди д чорною машкарою.. тов іахопап БІД тподеси ПІД Отак витадлива народна пам'ять перекрутила події реаль- | огожиття «Чорної КНЯТИНІ», ІСТОрія якого перевершує будь-яку письменницьку унпу Дійсність іноді оуває більш неймовірною, ніж буль-йяка вигадка. Те, що сталося з Гальшткою Острозького, навіть ути сті не МОГЛО явВитися О пександрові Дюма чи п аторам карколомних пригод «Анжеліки» І хоча поди розвивалися переважно на терені Украши, а головними дійовими особами цієї! йиевигаданої трагедії старожитиє українське лицарство, вітчизняні чисьменники майже обійшли їх увагоо було історики та Натомість польські швуковці та літератори неодноразово зверталися до життя Гальшки Острозької, прилучаючи її виключно до власної сторі Князь Ілля Острозький, рід якого походив від українського короля Данила Галицького, якось побачив серед фрейлін польської королеви Бони Сфорца Беату Костелецьку 1 з першого погляду палко ПОКОХАав 11 Про одне лише мріяв: завжди бачити прекрасну панну поруч себе Його не зупинили ані заручини 1з князівною Анною з могутнього литовського Й роду Радзивіллів, ані лихий поголос, буцімто Беата є позаш- | любною дочкоїо короля Сигізмунда Старого. Кохання завжди сліпе Радзивілли страшенно обурилися нечуваною зневагою, проте не наважилися рішуче виступити проти сина видатного українського полководия ХУЇ століття великого гетьмана Костянтина Острозького, якого сучасники із захватом називали МТУ українським Сцепіоном». Від одного його грізного імені кидало у холодний піт московських царів і кримських ханів. з кракові у присутності короля гучно відсвяткували весілля. Пани 1 шляхта пили за щастя-долю молодих, розплескуючи дорогоцінну мальвазію! п'яний мед на і 54 ліотого 1539 року коштовн оксамити 1 єдваби Але князь Їлля не залишитися у королівському апропоновано. Молоді оселилися на Волині у родовому Здавалося, життя радісно стелиться юним під ноги, | буде воно безконечно довгим 1 виповнилося 28 років, ІЙ- 23. Незабаром Б призналас що чекає дитину Радості князя не було меж. Три укріплених замки 1 місто Рівне подарував він кохати. Та не буває тривким ліодське щастя: улітку князь ІЇлл». несподіванно тяжко захворів 1, віІДЧУВаючи подих смерті на своїх вустах, покликав до себе князя Федора Сангушка- «найкращого друта на світі». Благав помираючий побратима взяти під опіку його дружину і ще ненароджену дитину Якщо з нею одружиться кров Двох СХОТІВ почті, як йому було замку Острозькому безжурним. Иому якраз Я ЧОЛОВІКОВІ, Бог дасть дівчинку, то хай, як досягне ВІКУ, "--) Є мого друта- Дмит ро поєдналася і Р славетних українських родів Над смертним одром князь Федір присягнувся виконати останню волю побратима 19 серпня Ілля Острозький відійшов у смертний вирій 1 був похований у церкві Пречистої Богородиці в Києво-Печерській лаврі поруч із прахом предків А Господь подарував Беаті доньку. По святому хрещенні нарекли дівчинку Є лизаветою. а називали за звичаєм лагідно- Гальшкою. аби навіки Вихована при королівському дворі, добре освічена, енерпина, пристрасна, постійною увагою, Беата кохалася в розкошах. Казково багату красуню-вдову підхопив вихор розваг І ПОНІС у птале ному полонезі Гос подарство в 11: ЧИСЛенних частках почало занепалати татар, руйнували: ї Молодший Орат небіжчика-неповнолітній Костянтин П- оточена Замки, помуровані л пя об орони від Василь обурився нерозважливістю братової 1 почав вимагати «праведливого розподілу батьківського спадку Але на Обоці Беати оули закони. Соціальний статус Жжані и в Украпа-РУусі завжди був надзвичайно високим. Згідно з Литовським стату- том, якщо вдова не орала нового ШІ люду, а нею лишалися вес привіле І, пра Та маєтти стю. Княгиня Б рсата та 11 ДОЧчЧК: Тільки І|(сСТали найбагатшими жііНКами не Речі Посполитої. Ледь Гальшшиі до Острога почали вчащати пани Литви та України а и чиповнилося десять років, яї о Підпанки, лица різ: клязі з Ук раїни-Р усі, Білорусі, Польщі Сватався до юної князівни 1 суворий Гетьман князь Байда-Вишиевецький, але Василь Острозьким Шшлмо Вип иИО! му на тій підставі, що Ого ор ут-небіжчик Ілля уже обіцяв свою дочку Дмитров |Сатшгтушку Отписля просторікували, ЩО ця Відмова спонукала Байду податиєсн у степи Беата Костелецька, княтиня Острозька, ма ла пласні задуми цодо майбутнього доньки. Вона загадала віддати п руку своєму уОдичеві Анджею Костелецькому УСІЄЇ козацьким ен с - Юрій ДЖЕДЖУЛА Історична ОПОВІДЬ Ундрійобич І жеджула, історик і письлленник, дочасно пішоб із Читачі нашої газети лам ятають його тала нобиті публікації. У(обість, «ку сьогодні розпочинаєму друкубати, бін запропо- нубаб нам. за кілька диіві до сбоєї кончини. Меп цікабиай, непересічний тбір, не лише знахідка мистецька, але й данина памяті про 7Орія Ржеджули. «кий назабжди залишиться 6 історії адкраїнської прози. з житт «1 Поголос про наміри киягимі пишов Україною, пикликаючи загальне обурення. Як?! Віддати князівну і величезні маєтності якомусь ляхові-зайді? Таж ніколи не буде того! Адже на той час па всю Волинь припадав литиє один-єдиний польський шляхетський рід, решта земель належала україиському паству"! Новий король Сигізмунд Август тихо ненавидів позашілюбшу дочку свого батька, рішуче зрікаючись такото сумнівного рідства. Не хотів він псувати стосунків і з впливовим українським лицарством. У листі до литовського канцлера Радзивілла король писав, якщо цей шлюб уже стався, «то ми віднайдемо спосіб відвернути біду». І такий спосіб було знайдено. У 1551 році за розпорядженням короля було зроблено спеціальне доповнення до Литовського статуту, згідно а яким дівчата, що після смерті батька залишилися сиротами, не можуть бути видані заміж без згоди найближчих родичів покійного. У даному випадку йшлося про Костянтина-Василя Острозького. А про те, що ці доповнення були зроблені навмисно, щоб дошкулити княтийі Острозькій, свідчить наказ Сигізмунда Августа простежити, щоб усі зміни у Статуті стали відомі Беаті, аби вона не змогла опісля посилатися на незнання законів. «Вельми важливим є те, кому дістанеться ця дівчина», припечатав своє рішення шодо князівни Гальшки король. Костянтин-Василь Острозький запросив до себе на гостини Дмитра Сантушка, якому його покійний брат общяв руку доньки. Про молодого князя Сантушка линула гучна слава по всій Україні. Староста канівський та черкаський відзначався мужністю та звитягою і, хоча й виховувався при королівському дворі, відверто гидував польським панством 1 не цурався козацтва. За кілька років перед тим Дмитро особливо відзначився при обороні Житомира від татар, чим заслужив шану всіх українців. Про що радилися князі Костянтин і Дмитро в присутності Беати, неважко здогадатися, бо незабаром стало відомо про заручини Дмитра Сангушка і князівни Гальшки. Певно, не мали приятелі великої довіри до матері нареченої, якщо взяли знеї при численних свідках письмову згоду на майбутній шілюб дочки. Щасливий наречений повернувся до Черкас пильнувати кордони, 1 з нетерпінням чекаючи дня весілля. Те, що Беата дала свою згоду на шлюб дочки, аж ніяк не означало, що вона збиралася виконувати обіцяне. Жиягиня вирішила все переінакшити. ск Невдовзі князь Василь надіслав своєму приятезеві тривожного листа, в якому попереджав, що його братова й на думці не має триматися свого слова, а кладе жадібне око на ка Зборовського-молодшого. Не гаючи часу, Дмитро Сангушко наказав хлопцям сідлати коней. Але перш ніж виїхати з Черкас, попередив Беату листовно, що «збирається провідати ласкаву княгиню 1 покупітувати у неї хліба-солі». І бриніла у цих словах прихована погроза. Настав серпень. У садах достигали яблука, тільки не довелося ними смакувати Беаті Костелецькій, княгині Їлиної. Майже водночас підійшли до Острога загони Костянтина- Василя і князя Сантушка. Княтиня відмовилася від зустрічі з некликаними гостьми, а натомість послала гінця до воєводи Мартина Зборовського із звісткою про вчинений на її замок злочинний напад П'ятдесят озброєних гайдуків намагалися чинити опір, але були знесені досвідченими у бою степовиками, які прибули разом із паном Дмитром Тим часом у віддаленому покої замку Беата поставила Гальшку на коліна перед іконою Христа 1 перед лицем Спасителя взяла з дочки страшіну клятву. Дівчина зі сльозами цілувала хрест ії Богом живим присягалася завжди діяти 1 чинити тільки за волею 1 словом матері, інакше впадуть на не! всі страшні кари пекельні і небесні Нападники вибили двері і увірвалися до покою. Спочатку добром намагалися переконати княгиню не порушувати шляхетного слова, даного Дмитру Сангушку Княгиня непритомтла, падала на підлогу; її підхоплювали руки, боризкали в лице водою, вона приходила до тями 1 затято повторіовала, що погрозами вони нічого від не! не одержать, що цього приниження 1 образи вона ніколи їм не подарує, що без особистої згоди короля н авіть ІД З загрозою смерті вона не погодиться на сей осоружний шлюб Терпець Костянтина-Василя нарешті урвався, і він несамозито заволап Тоді ми тебе й не питатимемо! Мати схопила дівчинку за одну руку, Гальшка зайшлася в плачі, стрий-за другу. сльози штхто не зважав Беату силог відірвали від дочки і, вже непритомну. замкну- ли в коморі. Служинииці Та на 11 затужили-заголосили за нею, як замМертооюо Князь Острозький підвів свою 13-літню небоогу до Дмитра С антуптка 7 віддаю тобі мою пле МПП ПТИ ЦІО Гальшку З жеони, бо мато на це владу 1 право! Піп замкової церкви, хоч і тремтів од жаху, але відмовлявся повінчати молодих, і лише після того, як князь Костянтин з погрозою заніс над його голопої аладного пернача, він пого циИвї здійснити священний обряд Бліду дівчинку підвели до віотаря. Пам'ятаючи клятву, яку си ож

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин