Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 13сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №21 за 1996 рік

Слово Просвіти, №21 за 1996 рік

(лово ПРОСВІТИ. ЛІТЕРА НА МАНІВЦЯХ зап лм ТАтА ІСТОри Три і й» о | дурити Ом ; Ім У РІ ІТРЕІР1МТЬ зо наорати М українську іРТера 1.18 ІОУкИ пі україномовних ви РОБРАРІР Я РТ оОУМІрРІЯкК при псла мене Ло роздумів над станом ДЯ - СУСПІЛЬСТНИЙ ПОГО д українського | пасом Ірнісєтю Ше «МІГАОТОо нал чим Тапня ІСТОРІЯ тот літери п нашій Тен ОС ЛІЛЖжеНна їі опис РО. 2 оборона п припала на початок 70-х рокіт час МОасопбого погрому більШопиками аїнсько: КУЛЬТУРИ Коли ОУПІМТО СТЯЛО ДбВІЛЬНІШе, АКерІВ ом тн укр ПрОхоО- лився з пам'ятною нам статею Б. Антоненко-Давилович («Літера за ТкОюЮ тукать». Літ. Україна, листопал, 609), але шя порожа вил ік» ДІСТАЛА «НАЛОЖНУ ПІЛСІЧ о Проте часи 0а3 ЗМІНИ ИСЯ, ГА «Українському правопису» віл 1990 року ля літера була «реабілітована» на її законному МІС В Л0єтиІ, ПІСЛЯ : Г». А ДАЛІ о 1Ге пояснення, шо Інколи. ІСЯКИХ СЛІВ йо можна. г Ше якось НесмілиХх при написанни прининт жити Правопис» 1993 рокл ПИШОГ ЛеШО ЛаЛІ. але однак склала ться праження, шо мо познайці, змлякоавбшись плосної семІЛИПОСТІ, їйщулилися, ніби очікуючи, ШО на них 32 те зухпальстопо гримне старшим орат Зрештою, 1994 року у явився «Орфографічний словник» («Орфографічний словник української мопи»/ Уклали С. | Головашук, М. М. Пещак, В. М Русанівський, 0. О. Тараненко. -- Кипг Впо «Довіра», при сприянні Україно-Американського фонду «Відродження», 1994), окремим розділом для декотрих слів, які Ї починаються з ціІЄ ЛлІТери. Але ж п часом 7 слід писати 1 в середині слів! Часто-густо о словах та власних назвах іноземного походження. Якби знаття, де й коли саме? Приміром, «інтелегенція» годилося б писати зг-фрикативним, але згаланий словник про це мовчить Отже, лптера ніби є, можна гомоніти про відродження національно! культури, але п ніхто не вживає! Окрім газети «Українське слово» (може тому, що пона напідпарижанка?) та «Вечірнього Києва» Що пе" Саботаж, масопе несприйняття усього українського? Галаю, шо ні Просто перестрашені мовознапці, сказав- ШИ «А», забули, шо лалі є «Б» та інші звуКИ (справи), Не усвідомлюють, шо попри біль, який відчуваються всі українські ПІГроти, пипрапити станопише з мопою можуть (и мусять) лише «рахіпиі. Чим пролопжать спрапу споіїх попередники», як загинули б 30-ті роки, й спокутують грІхи, ло яких причетні інши їх колеги, які Купили тим Собі ЖІ ТІЯ Неодноралзопо чуп сам, а в пресі певно читали всі, обурлигі зауваги декого з мовознавців, шо зараз пішла мода тулити гу літеру де треба і не треба. Але, на ласку Божу, звідки пересічний український птелІгент може лопідатися про правила чи випадки вживання цієї літери? Шакше, «то має просвітити народ? "Іе раз лунали на засіданнях Ценгрального правління Товариства «Проспіта», пропозици скласти І пидати слогпничок стосовно вживання літери ег», Але, певно, це саме ті заклики-побажання, якими вибрукован шлях до пекла?! Між тим, фахімиі від комп'ютерів вже полбали, шоб та літера знайшла своє місце на клавміатурах дисплеях, друкувальних пристоях. Створена ї чинна низка пержавних стандартів стосовно того. А оскіЛлЬьКИ більшість вилавціб застосовує зараз комп'ютерний набір текстів, і цей процес наростає, то проблеми літери «г» р поліграфи не існує. Якшо І виникають питання, то не «Як?», а виключно «Де?», бо попторюю, відсутні словники. Той, хто дешо знається на комп'ютерних технологіях, розуміє, що й цю е«проблему» можна розв'язати буквально за тиждень, варто лиш перейти віл режиму патріотичних закликіпдо практичної праці. Згадуваний «Орфографічний словник», приміром, сидить у пам'яті комп'ютера, чим хваляться у передмові його видавці. Тому, запустивши певну програму, можна було 6 стовбчиком видавати на дисплей, або на папір, усі слова, які містять в собі літеру «Г». Знавці мови (для певності можна залучити кількох), тут же, шляхом редагування на екрані, могли 6 внести корективи. Де належить, замість «Г» поставити його фрикативного побратима А далі вже технік комп'ютерного набору, без відриву від дисплею, автоматично вибере всі слова з ег-фрикатичним» і оформить той список у окрему брошуру Лишатиметься її протиражувати. Зважимо, шо навіть сто примірників покриє перші потреби нашої пентральної преси, ОСОБЛИВА ДУМКА пропідмих книжкових пилапит» "ко тут 1ТерУ, пжиток ПОЧИГУТЬ КІСТОСОПУМІМІТИ ЦІО гОо ПО полі: пона уУпіМмЛло бо масонпий Поспишати нема кули, але ізполіІКкати лалі ||| ПОСМІИХ ЛІОЛЯМ орилко! Гак у нас с чимало більш масштабних | пажлипих проолем: приватизація, енергетика, екологія; аграрна, Ффінансога ре- Форми, демографічна ситуашя тошо. Але | ІХ розв'язання пробуксопує. Ми все лиш гопоримо, приміряємося Пригалую одну передачу серії «Час пик», коли В. Лістьсп запитав розпачливо п російського сенатора «Ну чому?» (не просуваються реформи). ВстуспідОМЛЮЮТтТЬь потреру, зиаіоть, що далі так жити не можна, шо пасивність завеле нас у прірпу, але заклякли як кролики піл поглялом анаконли! Справа не лише в страхові репрести, бушм то хтось (шось) повернеться, а г тому, шо етно-, лінгво-, просто генопид, на відміну бід пошестей срередньогіччя, діяли не всліпУу, а були скеровані на найбільш діяльну, розумну, оспічену частину народу. Здебільшого на молодих лодей, які не встигли породити нашалків. А як були малюки, то однак дружини згодом ишли за чоловіками, а діти -- у безпритульні. Зрештою, це погіршило генофонл нашої наши. Як наслідок такого негативного відбору, вижили менш здатні до прогресу, пасивниші, тупіші Але саме вони дали нащадків (того ж гатунку). В постсталінські часи людей фізично нищили мало, але вілбір гірших тривав надалі. Партія висувала, давала хід до звань, ступенів, посад, мас медіа більш сумирним, слухняним, тупеньким. Але, коли таж партія висунула гасла реформ, то спертися їй уже не було на кого! Можновлалиі мали хист лише пасивно чекати вказівок, бо це були біороботи. Отак, крах політики усвідомили, а змінити щось на краще -- ніяк! Не скажу нічого оригінального, пе зараз твердять усі, треба шукати перспективних молодих людей, давати їм освіту тут і за кордоном, висувати до керівництва по всіх ланках народного господарства, науки, мистецтва, політики, державотворення. Отак маленька г не густо вживана літера потягла за собою низку асоціацій та ВИСНОВКІВ! Леонід ІВАНЕНКО, канд. фіз. мат. наук ни «ПРОСВІТІ -- ІНШИЙ СТИЛЬ РОБОТИ! Нашонально-політичні та культурні процеси і 8 Україні розвиваються таким чином (несприятливо Воля нас), що вимоги до «Просвіти» в контексті 1і статутних зобов'язань зростають, одначе, на мій погляд. наша робота не відповідає цим потребам Суть становища в тому, що самий характер НИНІШНЬОЇ діяльності «Просвіти», головно її центрального проводу -- не прагматичний, а сказати, б декларативний. Заходи, що їх проводить Товариство нестановлять ФУНКЦІОНальної ЦІЛІСНОСТІ 1ХОнкретна мета -- шляхи досягнення її -- виконавці - результат), вони -- не частина продуманої чілеспрямованої діяльності а лише принагідні акти, що покликані грубо кажучи, засвідчити Існування організації. Звичайно, просвітянські справи викликають певний суспільний резонанс ІДУМАаю, він мізерний). але треба глянути правді в ОЧІ Й визнати що Просвіта» не стала відчутною ІДеЙкою та моральною силою в загальночаціональному масштабі, вона істотно не впливає ча гром аДську думку | не творить людського Середовища, з яким державна влада г СУСПІЛЬНІ структури мусили б рахуватися. Ми не досягли ТОГО рівня роботи, завдяки якому «Просвіта» В дорадянський час утвердила себе як поважний РИННИК українського національного життя Найважливіший тут приклад -- становище МОВІНСЬКОЇ мови, для відродження якої і було Створено нашу організацію. Закон про мови - ПОЛІТИЧНА. фікція сфера вжитку української мови ре розширюється, українофобська агресивність "РОСС ОМОВНОГО населення» у ставленні ДО Нашої! МОВИ не послаблюється А що зробили ми, щоб виправити становище " Маю на увазі загальноукраїнський 00 Є крайові 0б єднання, які працюють на Майже МІЧОГО Простір УМ Ниві цілеспрямовано й мають певні здобутки н . "4ЛЬ, це лише винятки Річ У ТІМ ПТ треба докорінно змінити самий Товариства бід практики біІЛЬШО- Цького окозамилювання -- принагідного «плану | СТИЛЬ роботи захопів. 7 СЛІД перейти до складання й реалізації - че - лиь айвою -. дернини -- ЯКГоОВвоОрять нині, окремих проектів, тобто вирішення конкретних справ Гадаю, план роботи Центрального правління Просвіти» (аналогічно -- її крайових об'єднань) повинен охоплювати три сфери діяльності 1) організаційний стан Товариства, 2) матеріальна база і 3) власне діяльність організації, За час, що минув від останнього з ізду «Просвіти», ЦП Товариства ні разу сериозно не розглядало ні перше, ні друге питання. Хоча поважні проблеми існують і там, | там. Також не маємо підстав стверджувати, що просвітянські осередки покрили всю Україну | активно впливають на СВІДОМІСТЬ пюдей. Тоді як саме вони могли 6 | повинні «проникнути» В усі установи ! трудові колективи, творячи в них українську національно-патріотичну атмосферу, спрямовуючи владні структури на підтримку національного віДродження українського народу, зокрема нашо! мови Творчу роботу Товариства пропоную зосередити навколо трьох проблем: 1) становище української мови, 2) просвіта народу | 3) територіальна консолідація України на основі українського національного ВіДдрОДЖеннЯя (Схід Захід України! Мовний проект міг би охопити, скажімо, такі справи: уточнити, ВІДПОВІДНО ДО СТатТусу україни як незалежної держави, правове становище української мови (створити проект нового закону про мови в Україні; ПОДати Кабінетові міністрів проект постанови про реалізацію статусу української мови Як державно: тощо) видати масовим тиражем брошуру, листівку | плакат про мову і Функціональне становище в країні, провести конкурс на створення патріотичної! пісні про мову (чи й просто патріотичної), сценарію Вечора української мови! (| для різних аудиторів! оголосити 1996 рік роком відродження українсько! мови іможе, на державному рівні?) Комплекс вІДПОвІДНИХ заходів завершити Всеукраїнським святом української мови, організувати щоденний контроль з боку «Просвіти» за грамотністю укроїнськомовних п о ня ни М Р тан засобів масової інформації (конкретні особи стежать за мовою газет, ТБ, радіо на всіх рівнях у тійчи іншій формі звертаються від імені «Просвіти: до порушників мовних норм тощо); домагатися очищення Фізичного простору України від іноземних НаПИСІВ І Т.ІН Просвітницька діяльність Товариства! її стрижнем має бути видання, переважно популярних брошур на актуальні теми, розпо- ВСЮДЖЕеннНЯ їх, І випуск газети, яку слід зробити масовою, забезпечивши потрібним штатом працівників (те саме стосується і крайових видань Товариства), участь осередків «Просвіти» у передплаті потрібних часописів та розповсюдженні іх (поїзди, електрички, станції метро, масові зібрання тощо); радіо | телебачення. зокрема - чи запрацює нарешті телевізійний канал Просвіти»?! інші пропагандистські заходи, так звані науковопрактичні конференції - ТІЛЬКИ ОДИН 13 напрямків роботи, і не найважливіший . Комплекс Заходів, спрямованих на ідейно-політичне та психологічне зближення СХІДНИХ | західних областей України на грунті зрілої національної самосвідомості відповідні виступи по радіо и телебаченню, видання брошур. листівок СХІДНО-ЗАХІДНІ» зустрічі на різних рівнях, всеукраїнське свято національної ЄДНОСТІ ТОЩО живою роботою повинні бути зайняті УСІ структури Товариства передусім первинні осередки, бо лише таким чином творитиметься Широкий актив організації | ПІДтТримуватиметься ИОГО ВИСОКИЙ ДІЯЛЬНИЙ Дух Просвітянс ькі осередки стануть ферментом відродження | зміІіЦНенняЯ українства у тому разі, якщо вони займатимуться конкретними справами -- щоденно й ціляспря мовано, справами, Яків своги сукупнос пдаватимуть загальносуспільний ефект, нарощуючи духовні сили нації Ор БАДЗБО заступник голови Всеукраїнського говариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка івайте скажемо правду хто з педагогів у наших навчальни» закладах настроєний сьогодні патріотично? Це вчителі і викладачі української мови і птератури, історії України. Це вони є носіями українського духу, це вони вислуховують недобре, по-злому сказані слова «бандерівка», «західнянка"», «націоналіст» - у транспорті чи в черзі по українську пресу якщо вона інколи в кіоску буває або й від головного адміністратора навчального закладу Проте нас мало, а щоб залучати до українства нинішШніх учителів, украй зросійщених, треба повернути спочатку їх пицем до української мови г врешті, до ВІТЧИЗНЯНОЇ Педагогічної спадщини Це станеться тоді, коли запрацює новий Закон про мови в Україні, що досі не прийнятий, а перебуває в стані хорошого проекту. Треба, щоб у навчальні заклади прийшла відповідна педагогічна, методична література. Лише на громадських засадах створити національну освіту і виховання в державі, як дехто пропонує, не можна! Треба. щоб Міністерство освіти це підтримало І відПОВІДНО -- ПпоО-нашональному -- діяло! Наприклад, у нашій, Луганській, області необхідно вирішувати за допомогою центру такі ось проблеми: -- Потрібно більше української художньої. методичної, навчальної (підручників!) літератури, періодичної преси, наочних посібників. Місцева преса, радіо, телебачення виходять в основному російською мовоюта й ЦЕ Й НАЗИВАЄТЬСЯ «НАСИЛЬСТВЕННОМ ЗЕРАЙНИЗАЦИВЙ» а дуже рідко з любов'ю до України; -- Домогтися, щоб усі нові школи та інші навчально-виховні заклади, що надалі будуть Відкриватися, були українсько-мовними. Ми дожилися до того, що дехто з викладачів навіть в нашій українській гімназії послуговується державною мовою тільки на уроках, а потім вона ім недо потреби. Іхіба це не є прикладом для учнів? -- У Сіверсько-Донецьку з 22 шкіл жодної української, таке ж становище й в обласному центрі Може, це й називається «насильственной украинизацией»? -- В наступному навчальному році в містах обласного підпорядкування мусить бути бодай одна|як мінімум!) українська школа. Створення українських класів -- не виправдання Вони доводяться до 4-5-х, а потім їх свідомо прикривають директори, посилаючись на вигаданий | ними самими дефіцит україномовних викладачів. Або ж такі класине набираються й зовсім, бо раптом в області виставляється умова: такий клас може бути відкрито лише за наявностіне менше 17 учнів Звідки ця норма, хто п автор?! - Керівники усіх рангів -- різних типів навчальних закладів повинні досконало володіти державною українською мовою. Якщо людина не володіє Вільно державною мовою. то вона не має права обіймати посаду. Така ж вимога до бібліотекарів, вихователів. Осьтільки тоді и можна буде вести мову про виховні заходи -- шкільні, у масштабах міста, району -- державною мовою -- Необхідно, щоб вищу категорію під час атестації надавали тільки тим вчителям, що можуть ВіЛЬНО викладати свіЙй предмет українською мовою. Не можна допускати, щоб в школах не вводився предмет «Народознавство», або щоб иого читав викладач ЗОВСІМ ДО ТОГО не підГОТОВЛений, а просто мому надано ці ГОДИНИ ДЛЯ Наповнення ставки Доручати викладання народознавства можна ГіЛЬКИ ТИМ ЛЮДЯМ, Які бажають його викладати добре знають цей предмет і вболівають за Україну, за національне виховання - У нерівних умовах досі знаходяться українська й російська мови в російських школах. Чомуна уроках з РОСІЙСЬКОЇ -- 3 МеТОЮ кращого навчання -- клас ділиться На підгрупи, аз укРаїнської яка того так пот ребує Цього не робиться - Для того, щоб все це виконувалося в нашім регіоні, ІВ обласному центрінасамперед. потрібен наказ міністра освіти з ВІДПОВІДНИМ механізмом виконання | контролю Дора ТИМОШЕВСЬКА, заступник директора з виховної роботи Луганського комерційного РР рн технік у мі)

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин