Сторінка · с. 3сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №21 за 1996 рік
Слово Просвіти, №21 за 1996 рік
Кломо ПРОТИ
З
ЛИСТИ В «ПРОСВІТУ»
Д ШКІЛ УКРАЇНСЬКИХ ЯК НЕ БУЛО...
Я не нагю скільки украгиціє а Мактвці, але впевиєна, що більше, ниж росіян
Хочу позповісєти, як мене а«переписуваш» останши раз. Пришила молода жінка иа прізвище, місце пародження. Я відповіла Більш вона мене ні про що не Я взяла
р: запитала мо
«общепонятнтом» україською питала, а все писала й писала окуляри г зазирнула, що вона пише, а там - енациональность -- русская, родной язьк -- русский». Від обурентся перехотило подих. Стримуючи себе, я затитала павіщо вона це пише
-- Женщина, какая вам разница 7
Я не дослухала, схопила той папірець, порвала його, відчинила двері, вигнала 1 єсть
Я дійшла висновку, що осташий перепис -- антиукраїська акція. Часто рожазую про це і чую завжди одне и те саме «І мене записали єрусской» І мене...» Люди, як правило, пє дивляться, що там тишуть гтоварищи», а шовіністи цим скористася
Лишається тильки гадати, скільки десятків, а. може, сотень тисяч українців стали єрусскими». Впевнена, що на Украшії треба зробити новий перепиє, прокоптролювати, аби па Донбасі не відбулось пове «великое слиянис наций». Апикиіл україтських як не було, так т немає. А тим часом, вищі державці клянуться, що росіяни па Україні будуть жити краще, шж в Росії, євреї житимуть краще, ніж в Ізраші... А україиці як житимуть? -- запитую їх.
Л. ФЕДОРЕНКО, м. Маківка
КОЛИ Ж?
Наша сім'я живе в Сімферополі. Разом з дружиною-українкою виростили двох синів, але, па превеликийц жаль, вони не мали може - ливості навчатися є українській школі, бо такої не було й немає досі в усьому Криму
Коли ж у Криму матимуть можливість тепер уже не діти, а хоча б мої втуки навчатися в своїй національши школі І пе
лише мої, а ш сотень тисяч українців, що
тут мешкають" Сім'я Кроитерів
ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У США
ВІТАЄ І ОБІЦЯЄ
Грудень, 1995
До Всіх 25 Обласних Товариств Украї ської Мови їм. Шевченка в Україні
Лорогі Друзі!
Вітаємо Вас щиро з Різдвом Христовим та Новим Роком і бажаємо Вам багато успіхів у Вашій просвітянській праці в 1996 році
Протягом 1995 року наше Товариство продовжувало висилати до всіх обласних осередків українські книжки та журнали, разом 74 пачки. Як і в минулі роки ми стараємося більше висиле ти на схід та па південь України, бо знаємо, що там є велика потреба на ці речі. Дуже просимо повідомляти нас, як тільки отримаєте паші пачки, щоб ми були певні, що все доходить до Вас
У 1995 році ми мали велику приємність вітати в Чікаго др. Володимира Білецького, голову ТУМ-Донецьке, та п. Миколу Кульчинського, голову ТУМ- Полтава. Це було для нас дуже приємного несподіванкою
Ще раз, дорогі друзі, всього пайкращого в Новому Році!
За Управу Гум-Чікаго, проф. Віра Боднарук, голова
7
однини се | ооппнвенннннюннни нен НИ
ПОДІЇ ФАКТИ, КОМЕНТАРІ
ень
СУБСИДІЇ ЗАКОРДОННОГО ДЯДЬКА З КИЄВА
-мацши законотворш прийняли у першому читанні проект конститупт Автономної Республіки Крим,у якому українська мова визнається лержавною нарівні 2 кримсько-татарською ! російською. Що ж з такого приводу можна було 6 розчулитись аж до еліз радості. Ще 6 пак. нашій мові, евеличавом и простом» (за висловом Маяковського), виявлено високучестьбути державною в українські державі. Та не поспішаймо радіти, бо чомусь російській моги, окрім статусу державної, надано ще й статус офіційної. це шось на зразок звання двічі героя
На практиці це означатиме, що українська Й кримсько-татареька мови годитимуться лише для домашнього вжитку, а для державних установ виявляться
чомусь непридатними. Тут уже треба переходити на головну, офішину, ясна рім, російську. А от субсидії та інвестиції «закордонного» дядька З Києва їх, наших нардепів і чиновництво, цілком влаштовують, Тут вони на мовні ТОНКОЩІ Не звертають особливої уваги -- хай | на старій мертвій латині, аби побільше дава-
ли. Володимир ШАХНЮК
ДО ПИТАННЯ ПРО БОРОТЬБУ З НАЦІОНАЛІЗМОМ
«Україна тисне на російськомовний
Крим 1 посилюється насильницька українізація»? Це чиста брехня, її, українізації у справжньому розумінні, немає не тільки в Криму, а й по всій Україні. Хто хоче вивчати державну мову, той вивчає, але нікого до цього не присилюють. Отже, якшо Крим дійСНО «Задушила» українізація, то він мав би говорити нарешті українською? Але ж державної мови гут не почути. А як хтось ризикне нею заговорити, то на нього починають коситися, можуть обізвати «хоХхлОоМм» чи ще яким образливим словом.
Що ж до націоналізму, то я поділяю його на правий і лівий. Правий, цетоий, що переріс у Германії в фашизм. Є його прояви і в Росії, детснуютьтакі організаці, як «Пам'ять». Цей нашіоналізм дійсно небезпечний і зним слід боротися. А той, що не пригноблює інші нароли, я вважаю націоналізмом лівим. В період нашого державотворення в ньому Є нагальна необхиність. В майбутньому, коли Україна міцно зіпнеться на ноги, він втратить теперішнє своє значення Стою на тому,
що повернення до минулого не має перспективи
Захарій КОВАЛЮК, заступник голови Керченської «Просвіти»
ЯК БАЙСТРЯ ПІД ТИНОМ
Справді, як байстря під тином, так ми, учителі -- українські патріоти, почуваємось у своєму рідному місті Стаханов на Луганщині. Треба щоб «Проспіта» зайняла приміщення бездіяльного, утримуваного обшества еЗнаниє», бо доводиться нам зустрічатися то в одному, то в іншому місці, виклЯянчувати шоразу отом куток.
Одна втіха -- раз на місяць лрукуємо в міІСЬКІЙ газеті свою сторінку «Рідна мова» Створити власну газету нам не під Силу
В м. Стаханові проживає 4572 українців, але з них багато хто забуває про пласне родове коріння. Не жаль мені росіян, шо бояться «україизаці», а жаль своїх, які вважають законне повернення законній лержаві п мови -- «українізацією». Я вважаю, що в Україні ніякої українізації нема ; бути не може. А от зросійшення, як ракова пухлина, -- і не позбутися враз, І ткувати важко, це правда.
Ніна ГЕЙКО м. Стаханів на Лутанщині
ОІБЕНЬ ОБЛАСНИЙ ЧИ ДЕРЖАВНИЙ?
що - нн ст
На осмоі Закону України про мови та лержанної програми розвитку мої Вб
Украї розроблено и шмтперджено «Ком - плексму програму розвитку украї невкої мопи та ниших нашомальних мом п Закарпатській області ло 2000 року.»
Хід виконання Закону ї Державної програми перебуває під постійною упагою створеної комісії 7) координайци роботи та контролю за реалізацією їх.
Упродовж останніх трьох рокі злійснено низку таких заходів
- проведено науковопрактичні конмференції «Українська мова на Закарпатті у минулому | тепер», «Міжетнічні відносини на Закарпатті»,
- на колегіях управління ОСВІТИ 1 науки заслухано питання про «Розширення сфери функціонування української мови», «Про роботу щодо поліпшення вивчення і викладання української мови та літератури, запровадження Закону України про мови», «Про удосконален - ня діяльності шкіл з румунською мовою навчання»;
- Щорічно проводились шкільні, районні, обласні олімпіади з української мови та літератури, а з 25 по 30 березня 1995 року в області проходила Х Всеукраїнська олімпіада юних філологів,
В усіх державних адміністраціях, міських, районних, сільських і селищних радах народних депутатів діЛОВОДСТВО ведеться українською мовою.
Вивіски назв практично всіх державних підприємств і організацій, населених пунктів подаються українською мовою. Щодо вибору мови навчання шкіл відповідно до національного складу населення, його запитів: зараз українською мовою навчається 83,89о школярів, російською -- 4,495, угорською -- 9,690, румунською 2,296, словацькою 0,01 92.
Знято будь-які підстави для нарікань шодо мови виховання в дошкільних закладах. Працюють 647 дошкільних закладів з українською мовою, 66 -- З угорською, 14 -- з російською, 5 -- З румунською, та І -- З німецькою 1 словацькою.
Останнім часом українська мова І література вивчається поглиблено в 35 школах області.
Запроваджено практичний курс української мови в групах Мукачівського педучилища, в яких навчаються учні угорської та румунської національностей. Вивчається українська мова І в групах профтехучилищ з угорською мовою навчання. (У профестйно-технічних училищах здійснено перехід на викладання загальноосвітніх передметів та спеціальних диспиплін українською мовою)
На сьогодні українська мова вивчається у всіх угорськомовних і румунськомовних школах як державна. Для цього обласним управлінням освіти 1 науки, інститутом удосконалення кваліфікації педагогічних працівників розроблено
шдпогідні програми, мсетоличні рекомендаши, матеріали на допомогу пчителям української мови. Ця робота триває -- готує мо матеріали для запрошадженнии української мови у 9 класі шкіл з угорською та українською моїтами мапчаниня
Для згаданої категории вчителів шорічно організуємо курси підвишення кваліфікаци, кушогі семінари, метолоб'єднання
Вивчаємо, узагальнюємо досвід роботи вчителів української мови, шо прашоють в угорськомовних та румунськомовних школах (Чопська СШ Мо? Ужгородського району, Солотвинська СП мо2 Тячівського району).
Працюємо й позакласно, й поза школою -- з батьками й учнями -- пожвавлюємо інтерес громалян до своєї історії, культури, народних традиши, звичаїв, до ремессл. Наші вчителі організовують і проволять свята рідної мови, народні ігри, вечорниші, фольклорні фестивалі, прилучаючи людей ло джерел нашої нашональної духовності.
У загальноосвітніх школах ми запровадили курси, яких раніше не було: народознавство, краєзнавство, історія рідного краю, етнографія і фольклор України, історія угорського, румунського народів та ін. Усе це -- за рахунок факультативних занять, індивідуальних і групових занять з учнями, курсів за вибором. Допомагаючи вчителям управління освіти й науки підготувало необхідні методичні рекомендації, посібники, програми.
Є у нас і проблеми, які Слід вирішувати, вочевидь, не на обласному, а назагальнолержавному рівні. Наприклад: вивчення української мови у школах з угорською і румунською мовами триває вже п'ятий рік і забезпечується виключно освітянами області. Вважаємо, що цьому важливому процесу сліл надати державного звучання -- розробити єдині вимоги щодо вивчення державної мови в Україні та відповідно забезпечити його навчально-матеріальною базою. Бракує методичних розробок, унаочнення.
А ще й таке: у зв'язку із скороченням годин, які досі ишли на вивчення мови російської, з вилученням із навчальних планів російської літератури як обов'язкового предмета, немає можливості забезпечити частину російських філологів роботою за фахом. Греба розробити державну програму перекваліфікації цих педпрацівників, у т.ч. і на українських філологів, яких бракує національним школам.
В.ПРИХОДЬКО, заступник голови обласної держадмпністрації
У «ПРОСВІТУ "-ВІЙСЬКОВИМИ ЧАСТИНАМИ
Іде складний процес становлення Української армії. Роботи дуже багато, особливо в царині гуманітарній, духовній. Маємо сформувати в свідомості віЙСЬКОВОЇ МОЛОДІ ЧУТТЯ національної ГІДНОСТІ, ГОрРДОСТІ, патріотизму, культуру міжнаціональних відносин, готовність до захисту Української держави та народу України, Проблем і труднощів усіляких не бракує. Та прийшла на допомогу обласна «Просвіта», колективним членом якої стала нещодавно
вся наша військОВвВа Частина
Постало, наприклад, питання про створення народознавчої світлиці, де
воїни могли б глибше ознайомитися з героічною ІСТОРІЄЮ України мо «Просвіта» надала нам І укратнські Книжки, | прапори, и рушники, и потрібні тематичні плакати. "Подає нам «Просвіта» допомогу такожі у вивченні державної мови. Дякуємо нашим дорогим друзям-просвітянам! В. САРАЖИН, мантор, голова осередку «Просвіта»
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
