Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №21 за 1996 рік

Слово Просвіти, №21 за 1996 рік

--.- закаиннннннсвенеччннннями М РИН | пі ниви о іні МОВА - ЄДИНА и ПЕРНИНОИН о по пан ти А вв мнаненен винними "Слово ПРОСВІТИ шення р о т птн Олег ОРАЧ, ЗаввіІДДІЛОМ МОВИ И ОСВІТИ ВУТ «Просвіта», письменник Як української мови та інших національних мов були прийняті ще в 1991 р. 1 спрямовували діяльність ВІДПОВІДНИХ Державних відомств, установ І всієї куль- турної громадськості на утвердження української мови як державної! (без ущемлення прав і можливостей для ВІЛЬНОГО розвитку й мов національних меншин - - росіян, евреїв, кримських татар, угорців, румунів тощо). Термін виконання основних настанов 1 розпоряджень, можна сказати, вийшов -- хоч пе й не 2000 рік, але вже 1996- и, уже чотири з половиною роки нашої державної незалежності. Можна робити підсумки Програмою було вказано створити на всіх рівнях рад комісії, котрі б контролювали виконання на місцях Закону 1 Програми. Обласні комісії держадміністраціями було створено скрізь, та тільки не скрізь у містах 1 районах. ВУТ «Просвіта», переймаючись проблемами відродження духовності української нації, а отже й проблемами запровадження державної мови в усіх сферах, в усіх галузях суспільного життя, виступило інщціатором скликання всеукраїнської наради «Мовно-освітня політика -- Закон, Програма 1 реальність» Мається на увазі залучити представників всіх відомств, яким, власне, й було вмінено виконання названих державних розпоряджень. Для того, аби мати якомога об'єктивнішу інформацію про хід виконання Закону й Програми, ми авернулися до обласних держадміністрацій та до своїх керівників обласних об'єднань Товариства з пропозицією подати таку звітну інформацію, а також зібрали публічні виступи громадських діячів 1 просто зацікавлених людей на сторінках численних газет і часописів. Сподіваємося, нарада належно проаналізує стан упровадження державної мови в країні 1 вийде з конкретними рішеннями й пропозиціями до вищих установ, Ми ж тут виступаємо не стільки з висновками, скільки з враженнями про одержану інформацію. У Програмі чітко вказано: «сприяти широкій організації, зокрема в містах, центрів інтенсивного вивчення української мови та мов інших національностей, які компактно проживають у відповідному регіоні». Та ось як досі, «постійно» виконується це розпорядження деякими установами. : Здавалося б, на думку досвідченого зросійщеного бюрократа (вчорашнього компартапаратчика або й сьогоднішнього) немає нічого легшого, як переписати з «общепонятного» на державну мову саму лише вивіску на дверях кабінету, на по штамті, на тумбі при в'їзді до міста -- де ще там? І складай руки -- «дело сделано -- не прикопаются». Не вдаються навіть до подібної «показухи». В багатьох областях не міняють досі ні обласних поштових штемпелів, ні штампів на відомчих конвертах, ні комуністичних назв вулиць і площ, тим самим ігноруючи ще й указ Президента про зміну символіки і назв. Як вірити надісланим на адресу «Просвіти» бадьорим реляціям, складеним часом абсолютно в дусі недавніх «неудобозабьваємьгтх времен», про виконання Закону й Програми, коли навіть на власних - - облдержадмінстрації -- конвертах (після того, як нас запевняють що 1 діловодство, і мова зборів стали вже українськими) досі стоять атрибути неїснуючого СССР і написи, ясна річ, теж староімперською мовою. Уже в самій метрополії багато що змінили, а от в колонії - - ніяк не зважуються. Який же в такому разі рівень достовірності тієї казенної інформації? | В Закарпатті в плані виконання Закону й Програми розвитку мов зроблено чимало, а тільки на поштових штемпелях досі маємо ту саму радянську зірочку з серпом і молотом всередині, поруч напис «Почта СССР» Ужгород, слава Богу, і по-російськи, ї по-українськи пишеться однаково, а от штамп самого облвиконкому, той недвозначно засвідчує рівень національної свідомості обласної адміністрації: «Закарпатская область, пл Ленина, 4. Облисполком». В Луцьку обласна рада народних депутатів іменує себе вже по-українськи, а от поштові штемпелі таки ис передають невигасаточу носії альгио по минулих імперських абборевіатурах -- таки »к знову СССР, Луцк». У Черкасах досі - «Исполком обласного совета народньх депутатов. Черкассь, Дом Советов, уп Свердлова». У Хмельницьку досі -- «Почта СССР 1 Хмельницкий, пл Ленина, Облисполком». Це в Хмельницьку, де заступник голови облдержадміністрації М Дарманський з прикрістю зазначає, що «нерідко написи на вивісках виконуються латинським шрифтом, ростиською «ГИ антлійською мовою, що є прямим порушенням Закону про мови». Дуже слушно, як 1 Його поясиения причини такого закононкепослушемк гиа В зв'язку з відсутністю у чинному законодавстві Статей шодо адміністративної віДдПпОВІДАаЛЬНОСТІ за пОорушієми и Закону про мови». Не зле 0 і запитати у пана Дарманського" а що яс заважає самим адмипестраторам обласного масштабу викотувати той вадсутиеть закон б НФеЦОІСІ - РРО занвииененььнеснх пт; нт не нн льно - - о Відомо, Закон про мови і Програма розвитку самих «статей адміністративної відповідальності? Думку про необхідність удосконалити Закон, уки кретити механізм його виконання -- азіс до віДПОВІДНИХ стягнень -в- ВИСЛОВЛЮЄ І заступник голови орласної держадміністрації в Кіровограді В. Смаглюк «для успішного виконання Закону про мови на державному рівні слід вжити таких заходів | 1. Внести зміни і доповнення до Закону про мови - тим, щоб він фінансово забезпечував впровадження державної мови, а такожаи пе редбачав служоову, адміністративну 1 кримінальну відповідальність за по" рушення чи невиконання його окремих ста гей 2.2 Розробити ЦПЦоложення про державну, обласну комісію з питань впровадження Закону про мови, яким будуть передбачені права 1 обов'язки зазначених комісти Добре, по-діловому сказано, запропоновано и конкретні заходи по впровадженню Закону, відчУВАаЄтТьЬСЯ щире вболівання за справу утвердження нашо! української, державності в Краї, ті видно це не лише З того, що на поштовому штемпелі стоїть чітко 1 твердо - - не вчорашній СССР, а УКРАЇНА, 1 обласна рада народних депутатів іменує себе таки рідною -- державною -- мовою. Видно це ще ий з тих дієвих заходів, до яких обласна комісія вдалася рішуче й послідовно, а саме «було розроблено положення про атестацію з державної мови службових осіб органів виконавчої влади, яке використовується при конкурсному зарахуванні фахівців на державну службу» Отак, саме так, як це робиться в цивілізованих державах у застосуванні навіть до імагрантів хочеш у нас жити, хочеш одержати порядну роботу? - - спершу вивчи нашу державну мову, щоб тобі з нами спілкуватися на взаємних (з повагою одне до одного) умовах. А як же бути з тими службовими особами з органів виконавчої влади, які або не хочуть, або досі не змогли оволодіти українською мовою? Ніяких проблем, для них у самому Кіровограді, а також: у Світловодську та Олександрії організовано 20 навчальних груп по вивченню українською мови. Ї що ж? А дуже гарні наслідки, -- повідомляє п. Смаглюк, -- «пройшли курс навчання понад 2000 слухачів». І сподіваємось, це їм всім пішло тільки на користь, психологи твердять, що вивчення мов робить людей набагато розумнішими. Черкаська комісія пішла ще далі -- 1 це робить ій честь - звернулася з пропозицією 1 вимогою до Кабінету міністрів «про видання науково-технічної літератури, словників, посібників українською мовою та з клопотанням до Верховної Ради про внесення змін 1 доповнень до Закону про мови щодо посилення відпОВІДальноОсСтІ За невиконання вимог даного Закону». Там, де люди робити хотіли, там немало й робилося, а там, де комусь (з ідеологічно-партійних міркувань, очевидно) це було невигідно, там вдалися до прийому хоч і невишуканого, зате безпромашного: звели проблему відродження духовності, українізації до проблеми лише освітньої, тобто, в основному до справи шкільної, Та, як стверджує колишній заступник міністра освіти, член правління «Просвіти» Анатолій Погрібний, українських школярів збільшилось лише на два відсотки, ії відсотки ті вельми сумнівні. А як загальмувати розвиток ще й шкільної справи? Виявляється не так і складно. Цьому можна повчитися у адміністрації м. Севастополя. Програма недвозначно вказує: «Організувати широке роз'яснення, пропаганду та вивчення серед усіх верств населення чинного законодавства про мови». Як же це положення розуміють І, головне, втілюють вжиття сьогодні в Севастоплі? «Зампредседателя городской госадминистрации по обспечетию функционирования социальной сферьо П. ГО Цокур» повідомляє: «Еожегодно в местной печати (котру ж за геперішніми цінами не всі спроможні й придбати) публикуются обьявления об открьтии первьїх класов с преподаваниєм всех предметов на украйнском язьшсе. Однако, только в 1992 году откликнулись родители 12 учеников. В школе Мо 57 бьшм открьшт первьшй класс с украийнским язьїком обучения. Больше желающих нет» Перервемо цитування 1 прокоментуємо цю заяву Доросла людина, адміністратор міського масштабу, пе може же'іЄє знати ІСтОри ІНнеУуУСВІДОМЛІОВаТИ, ЩО тривала політика зросійщення всіх 1 вся й привела до гого ненормального, неприродного стану, коли великій кількості українців Севастополя -- хоча б тим, хто українцями себе вважає -- забракло рішучості, а може и бажання відпести. своїх дітей до рідної національної школи -- української п Украї Знає, не суміпваймося, добре знас, але дали оголошення б газеті чи с рук ЧИТЕНОТЬ, ТО «Приаца Іхітя Тим «широке роза яснентя М МАТИ ПЛ ОСИ А ПИСНОпОї о для долой», неханм ХОЧ І не певності зо ДОПпОЛІ ДОКА Гаререи мі | додамо - оптимістичним ) инской ціКоОЛльї пока нет гГлазногоусСловия - «4 - ПеОоОХхоОдлИмОоОГга «каличестрва детей іЗмииитає питанний: А длтививІШУВаЙня - МОВНО-ОСВІТНЯ ПОЛІТИКА-. ЗАКОН, ПОЛІТИКА І РЕАЛЬНІСТЬ державних прапорів на Во о лом міських установау (постійно) і для іх вивішування (скрізь) під час урочистих свят теж бракує необходимого количества материн соответствующих цветов? Бо мс, як нам повідомляюті українці» з Севастопля прапори таку ВИВІШУЮТЬСЯ! То, може, хоч У нашому славному Запорожжі справи набагато кращі, може, там керівники області заходилися біля українізації краю закасавши рукави? Заступник голови облдержадміинтстраци В. Воловик почувається! бачимо, незатишно трера про щось звіІТУВАаТИСЯ, а про що? Доводиться писати про численні наради. рішення! реорганізації -- 1 ні слова про результати роботи. З цієї типово-бюрократичної відписки -- хоч її віддай ді «Перця» як зразок -- випливає, що комісію з коорди? нації роботи та контрою за реалізацією Закону про мот було створено ще в січні 1990 р, але вона фактично ні діяла. Чому? Бо «займаючись питанням впровадження державної мови, члени комісії переконалися, що процеб відродження мови не монсе розглядатися окремо віл процесу збагачення духовної сфери взагалі», Ї для такого глибокого висновку комісії знадобилось не багата не мало, -- аж чотири роки! Виходить, запоріжців на влаштовувала звужена програма дій -- що там мова греба піднімати всю культуру" Працювать, так працю: вать! Запитаймо їх: а хіба Програма когось обмежувала лише проблемами мовними"? І що їм заважало зрозуміти це ще на початку"? Пан Воловик далі повідомляє, що «У 1993 році названа комісія була реорганізована в комісію з питань відродження та розвитку духовної культури (розпорядження Представника Президента у Запорізькій області від 01.04.94 р. Мо 154). (Спершу, виходить, реорганізувалися, а вже потім благословились тим розпорядженням?) Але, дивіться, як швидко -- ДОСИТЬ було цього розпоряд»жкення - - як усе змінилося в області на краще! Програму було швидко виконано: «На сьогодні дана програма опрацьована. Робота у зазначеному внапрямку буде здійснюватись ї надалі» Здавалося б, можна тільки тішитися з таких темпів, та не поспішаймо Нижче подаємо лист керівника обласної письменницької організації, члена названої комісії, Петра Ребра---дб його слів у нас довіри більше, аніж до бадьорої відписки облдержадміністрації. Наприкінці хочемо звернути увагу на одну суттєву обставину, яка теж призвела до, сказати б, малорезультативності в роботі обласних наглядових (координаційних т. ін.) комісій: це не тільки відома фраза Президента й його першій промові (про можливе надання російській мові статусу офіційної), яка дала багато поживи тим, Хте її почути хотів, а й саме формування складу комісій. Хто б до них мав увійти обов'язково? Звичайно ж, не ТІльки сама адміністрація 1 вельми від не! залежні освітяни ! працівники культури, а й більш-менш самостійні просвітяни та письменники, а надто -- представники різних політичних угрупувань чи партій : Демократи"" ної, 1 Республіканської, | КУНу. Ясна річ! не без комуністів, соціалістів з аграріями -- там теж немало людей, що мислять не тільки інтернаціональ? категоріями. Такого ось принципу дотримано, на жаль, не скрізь ними чив ч Прилавок наш - книжки іа, кни - Снитлина Сергія ДА АвИд жов і сю

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин