Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №21 за 1996 рік

Слово Просвіти, №21 за 1996 рік

| репу р|р тод еіцЕ! | чів: ЛГ в іеву чи а - ЧИЙ б 1 БУДЬМО ВІДВЕРТИМИ Якщо врахувати, що московськокомуністична система, злавалося, зробила в Україні пустелю, то за цей час - чотири роки немалтежності ми маємо у держаротооренні помітні здобутки Але нині ми не можемо рати. Навіч ЦІЛА Л ВІД НЯФЦІОНЯЛЬНОЇ ІДСІ 11 а СІ ріритях алади посилюється процес зростійщення. Мого проволять ростиськомовна преса, рало, телебачення. Наші міста залишаються зростищеними. Не виконується Закон про мови, Ліловодство у виробничій, банківській, комершиній та їших сферах залишається постйським. Иле вимітання нашіональних калрів, української книги, української періолики. Що будується в Україні - українська національна держава чи Московія зв Україні? Радше останнє. На карті обласного шентру майже на кожному кроці зустрічаємо ім'я всесопньо-ріЛОмоОї пові, ката українського народу Катерини Другої. За чотири роки в обласному центрі не змінено назви жодної! пулиці. Розпушено обласну та міську комтстю з виконання мовного законолавства Пі різними приводами закриваються українські литячі садочки, українськи класи Зараз українці на своїй землі стали нанупослідженішими. Бо при владі евчорашні» Чи не звідси иле наступ на нашу ЛУХОВНІСТЬ" Число 12 (15/ Серпень 1995 НА ВЛАСНИЙ РОЗСУД Вояжі «московських ребят», порнографія наафішах, засилля чужої естрали, сумнівного умісту літератури, зменшення в бібліотках української періолики -- це не повним перелік знтилуховності в обласному центрі. Про це я говорив у відділі міськоиконкоОму, однак нічого так і не ломігся. Га и що можна чекати рід подібних посалових осіб, котрі навіть на звернення до них українською мовою, зідповідають переважно російською. Звідси коріння русифікації ї в транспорті, і на афішах | у впадних структурах ЗАБРАЛИ РІДНЕ СЛОВО На масиві Лівобережний - У м Лніпропетровську неподалік одна віл одної розташовані прі середні школи МО 135 та Хо 38. У першій лиректором працює Л. | Лворялкіна, а в другій -- Л. І. Цапипіна. Ще калька років пиряд тут набирали по декілька - о за но ТНИХ шо 0 не Р нн аю 040 о оляннннм (ДАЙДЖ ЕСТ ПРОС В/ТЯНСЬК. ИХ ВИДАНЬ - п В А нн пи до ни ридаюме ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО оквАєтоГго тоНАРОСТВА | «0 боби т аз» я-г-о ! 1 ЖІРОеЧЕНМНА / Ра ій РЕК ці українських класів. Є другі, треті... У перспективі їх КІЛЬКІСТЬ мала зростати. Та не так воно сталося. Нинішнього навчального року не набрали жодного українського класу А бажаючі були. Тільки слід було, належапось, лотримуючись канон про мови, провести справжню роботу по роз 'ясненню батькам ситуаці, що склалася (так, як то в Програмі розвитку мов І закладено), заохотити батьків ло навчання дітей в українських класах Вонотакібулоо, якби самі керідники цих шкіл виявили зацікавлення в українському національному відродженні Набором усіх перших -- пише ростиських класів (У СШІ/ МО 125 - дев'яти, у СШ МО 135 -- шести) практично самовільно скасовано їхній мовний статус 15 (17/ вересень 1995 РІДНА ЧИ ЧУЖА (З ішштерв'ю, яке дав перший заступник начальника обласного Управління народної освіти Володимир Довгополий). -- Пане Володимире, чи побільшало все ж цього навчального року україномовних першокласників? Першокласників, шо пішли в українські класи, побільшало -- вони склали 35 відсотків бід загальної КІЛЬКОСТІ Лширують синельникідці -- вони охопи- ли українською мовою навчання усі 100 відсотків першокласників, понад 30 - вільногірці, понад 70 -- криворіжці, оражонікідзевці, жовтоводці, марганчани. А залніх пасуть насамперед міста шахтарські -- Павлоград, Першотравенськ. Терніска. -- Так, цифри, звісно, радують. Тільки за ними, на жаль, нерідко стоїть звичайне окозамилювання. З власного досвілу можу назвати СШ МО |39 р обласному центрі - Як же вона стане українською, коли сам п директор лержавною мовою не хоче користуватися. -- Цілком звами згоден, щоб школастала справлі українською, треба створити насамперед відповідне мовне середовище... Гому ми провели велику роботу з формування мовної атмосфери, отого самого середовища в державних установах І|СПІЛКУВаННЯ МІЖ підлеглими, учнями, батьками), впровадження україномовного діловодства (оператиски, наради, педради, оголошення, накази, ведення класних журналів тощо) ліквідації символів нетснуючих УРСР та СРСР Бесідував Сергій Довгаль Р. 5. 3 нашим кореспондентом пан Довгополий спілкувався приншипово ростіиською мовою. Число 13 (|), пересень 1995 ден 0 зн 0 ЮВІЛЕЙ -ЛАТОПІЛЬСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ У настутін: гу році ЗлатопілЛьЬСсьЬКіІЙй гІМНАаЗІЇ виповнюється 160 років від заснування Знамениту гімназію свого часу започатк у) дали меценитисорати штабс-калпітан ГІЇ є тро ср доровимч Та бом зби рої міІсСтТр Андріян Федопович іопужхіни «За чі а С СВОГО іСснупання імназичне примшиє ння кілька разів капітально ремонтува ТОСЯ У 1891 БОЦІ а проектом урхітектора М. Чекмарьова розпочалося Гру птвВнИиИЦцтВвОо нового ПпмНна зичного приміщення же | було виконано в стилі українського барокко Т я ї ч ЗЛаАтТтопПільській гімназії акінЧиИЛлИиИ курс павчання такі віДдОМІ В НАШІЙ країні І Зо : межами видатні діячі культури -- Володимир Ниявни 1енкКоО письмі нниця На» аЛліІН Гманович- Ткач нко, кіНОРеЖИ( ер рікторов (|Алекссеєорі ткар- ЄПІДеМІОЛОЇ Дудченко україським ПОЄ | І | си ІПТОвВИ-чЧ композитор Б Лятошинський меннрик М Я є ров ( пириюют ,ї; сивийй ДІЙ ч () ру ов ЛІЇ:! ратуро навешь трофесор О Назаревський, ДОКТОЮ Ре наук М Олфінськийм М Фо орат! гва О Гулуб га ичимало ІНнІши: штературознав Шь. пись- гатистик, етнограФ, кНІіІЧчЧНИиИХ зле Кирило- ьіРВСЬк "ГО вилЛатних осо Зваужаючи на такнй вогомим " іьТоОГгі ьЬСсСьЬкКоОЇ ГІіМНнНО й | у розвитої освіти, духовності КУЛЬ! ури нат ональної піесСОк Нд Ново миргородська районна держадміністрація має намір провести цілий ряд заходів, зокреконференцію (в гравня І00Бб р.) Мі і - науковопрактичну декаді Святкуп ння юбілею осСсбіІіТЯНСЬКИЙ акТтТИиИВ розглядає як один 19 асобів вІДрРрОДЖення педагогічних традицій ро будови національної школи, створення закладу ново- тре ГІ добрих го Типу На ба 31 пам ятки містобудування га архітектури кінця ХІХ СТОЛІТТЯ Ідею проведення науково-практичної конс(реренції но тему минуле, сучасне, Златопільська гімпНазіЯ М зибу гне» на базі ШПовомир городського лщею підтрим Укра іни. Акаде МІЯ Міністерство культури, ВУТ Ш є ВЧАенко, КІрової раодська пержадмініІстрація ЛІщЩеїО, вертається до вс Ігромадськості СПадДкоємця гіІМмНнНоОЗІЇ СС схвально утпоть ниє герство ОСВІТИ педагогічних нНнаупм ПП рос віта» ІМ ЇЇ обласна Колектив оргкомітет ЮФрФіІЛФешюо Кк до Прох азниям « реко прихи Лв НО україна ькоОї ЛІаєМ! ри взяти участь у проведенні ювіЛЄемних свя! конфе ремції 1 ібиранин КОШТІВ ДО фонду Відродий иня 3 ТІЬТОПІЛЬСЬКОЇ ГІМН Адреса ліцеєю ЗІ17410 Укратта, Каровоградськаобл.,м Новомиргород, вул Луначарського, 20 Шомер рахунку «Відроджеття Златотильської гімназії» в Повомиргородському відділентиі ЛАКОЛІЇБ «Україна» 130749633 МФО 323152 телефот ліцею М 9.13-84 Л, ОРЛОВ, голова НПовомпиргородської райдержадміністрації. п-ютини - айинько 00Пнонини СПИ ПИННННОМО ОО0 п Р о ння иеннн бнійдвчнанййчниння с ві п -- Ж ен а НН я всеукод ІСЬКА громадсько 7 - політи Си А Ж РИЛЯЄЬСК хІтературна газета ВАЖКО І НАВІТЬ НЕБЕЗПЕЧНО БУТИ СЬОГОДНІ УКРАЇНЦЕМ В КРИМУ На прикладі Криму весь світ побачив, дочого призводить шлеспрямованес нишення нашональних культур, як пе було ї в царській Росії, т тим більше в СРСР. Скажімо, мало хто знає (бо про пе завжди замовчувалося), що в 17 сторіччи українці становили переважну більшість населення Криму. За переписом 1666 року тут жило 1200 тисяч населення, г українців з них -- 900 тисяч. Згідно перепису 1569 року українців на півострові було майже дві третини. Щоб виправдати приєднання Криму до більшовицької Росії в І92| році, всіх українців і білорусів було записано росіянами, але вже перепис 1926 року засвідчив, що українців у Криму більше половини всього населення. Відомо, що в 1944 році всі татари з Криму були депортовані до Сибіру и Казахстану. Щоб не бути виселеними разом з татарами, нажахані вкраїтниі! записувалися втой час росіянами. Сьогодні в Криму близько 700 тисяч називають себе україниями. Українці хочуть, щоб їхні діти ходили в українські дитсадки, навчалися в українських школах або хоча б у класах. Хочуть, щоб по крайовому радіо лунала рідна мова, та важко і навіть небезпечно сьогодні бути українцем в Криму. Постійному цькуванню піддаються викладачі української мови, буквально терору зазнають не лише викладачі трьох на песь Крим українських класів, анавіть батьки дітей, що ходять у ці класи. Під час Всекримського конгресу українців багато хто з учасників його одержав листи такого змісту: «Помните, сволочи! Ваши места на нарах своболньт». Освітній рівень російськомовного населення настільки низький, що люли не знають не лише історії Криму, а й своєї власної, і стверджують, наприклад, шо татар в Криму взагалі не було школи Анатолій КІНДРАТЕНКО. професор ХД У, голова Харківського обласного об'єднання «Просвіта» АВТОНОМНІ НАРДЕПИ ЗІ СВОЇМ ЕЛЕКТОРАТОМ ВІДМОВЛЯЮТЬ КРИМСЬКИМ ТАТАРАМ У ПРАВІ НА САМОВИЗНАЧЕННЯ Нед Ірма з грибуни парламенту Івтономи зунає віДОСрТте «МІЙ СКОЖУТЬ іх СЮДИ пустили! спасибі», ШО МИх щодо мови, то можуть Собі розмовляти Ссрооєю риною на кухні раліо чи телебаченні зноченийм на зась. Для цього при гобшепонятньий з Тож «офішиног» мово треба, мопляв, спілкуватися не лише в Криму, -- а по всти Україні, бо ж інакше росіяни не зрозуміють про що илеться. Не вчити ж представникам песликої наці мови народів, яких вони так успишно п різни часи підкорили... Нехай собі бипляться трикольоровими прапорами, тіЛльЬКИ б не плакали? Та вони не плачуть, бо твердо впевнени від Курил до Балтики усе було и далі буде російсько. У кільші того імперського ланшюога працює й редактия кримської парламентської газети Скільки 6 не міняли релакторів, напря- Р РЕ -- ній -о ні мок її публікаши лишається незмінним -- на підтримку шовіністичних настроїв У СУСПІЛЬСТВІ Тетяна КРАВЧЕНКО, смт. Роздольне НЕДІЛЬНА ШКОЛА В АЛУПЦІ Алупка -- один з багатьох населених пунктів Криму, де діти фактично нє спілкуються українською мовою Але пройдіться вулицями цього курортного містечка. Ви обов'язково почуєте її. В місті є чимало сімей, де в пошані рідне українське слово, Іі ліТтИ ВИХОВУЮТЬСЯ За народними традишями. В школах Алупки працюють пелагоги, які організували перший в Криму осередок Української світової Спілки професійних учителі. Зіхньої інішативи в нинішньому навчальному році бвідчИНИЛа двері українська недільна школа. То -- один з шляхів до розвою нашої духовності. Дбаймо про це! Не пураймося роду свого! Нехай вивчення - рідної мови принесе духовну насолоду... Будемо вдячні всім, хто посприяє роботі нашої школи. Іванна ГРАДИЦЬКА, голова координаційної Ради УССПУ в Криму УКРАЇНСЬКА МОВА, ЛІТЕРАТУРА, КУЛЬТУРА В ЗАНЕПАДІ Ми в Криму, як, певне, ніде в Україні, які багато наших кримських співвітчизників, відчуваємо на собі з боку певних прошовіністичноО Налаштованих кіл | зневагу до нашої мови, і спробу роздмухати вигадки про якусь міфічну «українізацію», Дасться рзнаки 1 вілсутність в аптономиі національттих ШКІЛ, ДОШКІЛЬНИХ Зако ісп інформаційного посі», сяч кримських укр'іоь б но Піпомоі видається одна-єдина укр зета, ОДНО УКраЯатїнська Сіїозож 770 роОСтИиСськоОмМоОВиИх видань на піІлосігзОі, Українська мова, літератури, культмура в небезпеці. Вони потребують негайного захисту Українські письменники Криму гаряче схвалюють стпорення Комітету захисту української культури в Україні, Данило КОНОНЕНКО голова Кримської республіканської організації СП України НнеСІісмжЖІТОГО -Нна оці З "СУМ і. ТЕМ, КТО ХОТЕЛ БЬІ ПРМСОЕДИНИТЬ КРЬМ К РОССИИ? НЕ МЕШАЛО БЬІ ЗАДУМАТЬСЯ НАД СТИХАМИ ИЗВЕСТНОГО РОССИЯНИНА РОБЕРТА РОЖДЕСТВЕНСКОГО Тьт меня в поход не зови, мьти так по пояс п крови! Гал Россиєей скпозь гольюм-пека шли крогпапьте облака Умьтпалися кровью ме, причашалися кропью мьі. ВЗозлвигали мьт на кропи гиезла ненапиєсти и ліобпи На крови посреди земли порьмьг стройли и Кремли Рекам кропи потерян счет. АХ она все течет и течест І. КАЛАФАТОВ, кандидат технічних наук, С. ШУКУРДЖІЄВ, юрист

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин