Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №21 за 1996 рік

Слово Просвіти, №21 за 1996 рік

айв 1 г вик гаю зайти рю 0 зайненгоя і ло Б з - тик (НОТАТКИ З ПРИВОДУ ВІДТВОРЕННЯ РІЗДВЯНО-НОВОРІЧНОЇ ЗВИЧАЄВОСТІ) «Руські ви легіні: ша- нуйте й не цурайтесь давніх наших звичаїв! Ша- нуцте їх так, як се у других чесних народів ведеться, а буде вам слава, людям честь, по праотцях же ваших хороша пам'ять. Се все оповідає наша Маланочка коляда -- мабуть найкраща, котра по праотцях лишилася». Оса "Сувути ДОсааісовосх іддзвеніли, відгомоніЛИи Різдвяні святки в Україні Ялинки зняли свої яскраві прикраси, колядники сховаг пи свій одяг до наступної зими. Завершилася тріада зників, об'єднаних в єдиній художній структурі, підпорядкованих одній життєстверджуючій ідеї. Коляда -- божество зимових святок у давньоукраїтнській міфології -- освятило народження Сонця 7 січня, молодого Місяця -- 14 січня, народження Води -- 19 січня. Цей різдвяно-новорічний цикл урочистостей наповнений прекрасними обрядами, звичаями, повір'ями, замовляннями, магічними діями, ритуальними танцями, традиційними стравами. Це наша спадщина, найцінніший скарб, який ми повинні знати, берегти і примноясувати. Всі, хто пам'ятає 1 шанує звичаї предків, віруючі 1 невіруючі - - вІДЗНачають свято Різдва. І ніхто вже не відмінить цю тисячолітню традицію, яка пережила 1 більш важкі часи Тож оглянемося назад, проаг "лізуємо бачене, зробимо певні висновки, подумаємо над подальшою роботою у напрямку відродження національно-культурної спадщини. Що, де, як і коли виконувати" Як відтворити традиційну обрядовість у сценічних формах для широкого показу І уважного вивчення, як наблизити 11 до сучасності? Якими шляхами йти для її повернення у побут, для розуміння наиперше дітьми 1 молоддю" Не будемо зупинятися на новорічних шоу, проведених на майданах, в театрах і Палацах культури столиці Участь в них зтгрок» естради, фантастичне оформлення. технічні дива 1 святкові фейєрверки на які були витрачені шалені кошти, -- радувало око, але не ЗіІгрівало душу Вони були так далекі від справжнього Різдва з його тисячолітніми традиціями, збере Жеоними у пам'яті народу, але до цього часу не знайомими | до кінця незрозумілими г нн ПЕРРО: міському жителеві Чи не найбагатшим за змістом, красою, імпПрові аційниістЮю, рі номанітністю Форм | пісенного матеріа ту В народному «календарі українців с пимоВвиЙм оорлдовим ЦИКЛ | хочеться ПіІДКрег лити, що традицій ні свята т-її РІС пиши вчорашти и лень лсиття і побуту української нації 1 ї | ' культури, на ЯякІМЙ скарониця плуховит культу| У д ОТЯНОС (І ТІ базується світогляд народ) ї ї . и 1 СДІТОМа паоутки якими зозбогати 1асС) пивитаашіяй | | Проте | цього року | Вон вкот р ) гли ПЕРЕ - - - ен Р й Р п цій Р ці бинну сутність українського Різдва-Копяди, його генезис, все багатство численних обрядодійств і замовлянь не було розкри- ТОВ ЖОДНІЙ З ТелевІіЗІЙНИХ | радіопередач не кажучи вже про численні СВЯТКОВІ сценічні імпрези. Повсюдно -- з ефіру, екрану тільки и чути дайте п ятака, дайте вареника, дайте ковбаси Що це за жебрацтво" Колядки -- це не концертні номери, не ходяча радість», а дивна, велична містерія Треба відмовитися від іх пародійного «ковбасного» пафосу, сміховин, адже колядники -- це посланці Сонця 1 служителі Всевишнього на землі. Тому треба відходити від самодІіЯЛлЛьЬнНоОЇ!І інгерпретаці цих святочних дійств і повернути колядникам як світославцям їх первинне значення 1 зміст Несподіваним 1 незабутнім для багатьох став добродійний фольклорний вечір «Свято Маланки», проведений напередодні Нового Року -- свята Василя в Київському концертному залі «Золоті ворота», який вирізнявся середінших своєю неординарністю, змістовністю, щирістю Це вже сьомий тематичний народознавчий захід з циклу «Відроджені свята, обряди і регіональні фольклорні традиції українського народу» І його організатори -- Всеукраїнське товариство «Просвіта» їм. Т.Г. Шевченка 1 Український державний центр культурних ініціатив (спільно з іншими зацікавленими організаціями 1 при допомозі інформаційних спонсорів" газет «Слово Просвіти», «Освіта», «Вечірній Київ», «Говорить 1 показує Україна», АТ «Обереги») наполегливо 1 цілеспрямовано, попри всілякі труднощі (обмаль коштів на проведення заходів ї відрядження колективів, психологічний пресинг шанувальників комерційних, т.з. «шароварних» заходів, відсутність спонсорів Іі фінансової підтримки з боку Міністерства культури) -- не зупиняються на досягнутому, ащоразу дарують глядачам все НОВІ і нові відкриття, не повторюючись і не дублюючи інших. Адже роботи вистачить усім ще на багато років. На цьому вечорі не було Діда Мороза 1 Снігуроньки, Буратіно 1 Снігової Королеви, клоунів і масовиків -- постіЙНИХ персонажів новорічних вистав, штучних 1 надуманих, не притаманних українській зимовій святковості Тут не плуталися щедрівки з колядка - ми ї святий Миколай не з'явився після Святої вечері 3 глибини пам'яті, наче з запасників мучеїо, постали пре краснінепов торні тралиці нашого народу -- окраса культури, побуту, надбання тисячолітнього досвіду предків. Ми вже не уявляємо собі Маланкут Новий Рік Василя без не сповненого матчних дій татни Щедрого Вечора, Куті, батьківської молитви ПОСІВанННЯ 1 віншування Все це було відтворено на сцені, обрам пеніи чморниним небом 13 ( рібним 1 ем - МИ яцем ! зірками, на под рі згинами ! засніженими деревами та в хаті, святково прикрашети рушниками, де на критим стіл рі чекашїуть гостем Все було чітко запрограмоване й мало СЦоОх МІСЦІ ролопн! ДИОЧІ особи НІ«4 | ІЗ КОЖНИЙ СІМ) | ос ПОДОР І Го ПІОДИНИ, ІХ ДІТИ Обов ПОКОВІ обряди М є дДрого шк чора рокурюваннийм под р ПП | Хати, окроп 10 І-І і сь . ою, гар -Ї рон би Пі? АМАРУГІВ вання свяченою водою кутків І ВСІХ ч ленів родини, її обхід навколо столу, молитва до Дідуха, зап рошення живих 1 духів предків на Щедру вечерю А далі ціла низка дитячих щедрівок -- до господаря, господині, ІХ ДІТСЄМ зимова гра «коза», гадання, частування кутею пирогами 1 млинцями. Адже вони -- символ сонця. Недарма ок співається в одній з наддніпрянських Маланок А на Маланки печуть оладки, та не ламайте -- цілі давацте А далі -- «Наша Маланка -- господиня. на ополонці ложки мила варіант на всіх теренах України Та хто ж така, нарешті, Маланка, 1 чому саме вона привернула увагу організаторів вечора, над проведенням якого з такою любов'ю працювали головний режисер-постановник Євген Ваврик режисер Олена Зєніна, художній керівник Ольга Рутковська, ведуча Еліма-Зоряна Бортнічук, оформлювач Ігор Голобуцький. «Маланка» -- забута 1 воскресла, давня 1 вічно молода, гнана протягом багатьох віків церквою, чиновниками від культури : партійними наглядачами за проведенням «змістовного» дозвілля «Наша Маланка -- дністров'янка, Молоденька, рум'яненька, У Карпатах вродилася, А у Пруті хрестилася В Чорнім морі купається, А в Дунаю вмивається, На Покуттю проживає -- З Новим роком всіх вітає!» Маланка -- це святочна молодіжна забава, своєрідний маскарад українців, який проводиться у ніч з 13 на 14 січня Цей звичай не має нічого спільного з релігійним святкуванням -- у нього суто народне походження, ще з прадавніх часів, з дохристиянської доби Історично склалося так, що на сьогодні Новий рік у нас відзначають двічі за новим та старим стилем, себто за григоріанським та за юліанським календарями. За народними віруваннями Старий рік закінчується святом Маланки, а починається Новий святом Василя Тому ці два обряди утворили стійку обрядову пару, яка символізує щасливе подруж»окя, що в злагоді ії любові веде своє господарство відомий На Маланчин вечір, тобто в ніч під Новий рік, майже по всій Україні -- від Таври до Гуцульщини -- споконвіку ходили гурти ряджених, щоб їх не пізнали злі сили, які в цей час ніби приходять на лемлю з душами померлих і можуть накоїти лиха Їх треба було відігнати. 1 гому одягали ( траштні мЕски, перев ртали кожухи, ообіШшУВалиСся дзвіночками Традиція виявилася міцною, хоча раз вже пона має рочважальним ма рено то р Парубки | Дівчата подять Мал І11кК У КОЗОїО сиИимІМм ПОМ достатку за ними ПІДУ гь обов язкобВі перерднамо ДІД баба » циганка», чорл орач і чепигами (плугом), «ріаниші ЧІ а - УСН/о Ватага а ПІСИЛМИ, «ФАЮаИами рухається вулицями ЗІДд Хати до хати ( ГАС Но ПОдДІМ р 1 ці друє го подарям співає величал МО ЛИ МЧАЛЬНИ ПІСНІ. ро гру АННИ ЄЦДЄТІКИ а значно те ритори України цим популярним ланочим ім'ям позначалося и гіІЛЬКИ це Сспято. Л й конкретним кроль --. Клово ПРОВІТ ні ш зни нь - а ли. ж аа клорний пи рсонаок ІО ДІЯВ В ОБРЯДІ У ДВО; план: героїні новорічних пи їь-щЩеДд рію га рт НИ маски за давнім зовичаєс! головну роль виконував нежонатийм парубок. переодягнений дівчиною аб жінкою-молодицею. Супроводжувана упцими масками, Маланка ходила від Хати до хати з новорічними гіІСНЯМИ Та ПОЗдДОровленнями Щ є ремоніальни ДІЙСТВО ряджених включало виконання танцю ритуально-магічних актів, драматично-ігрових епізодів, мого доповнювали такі елементи. як стпльнийм танець-данець, При, боротьба Генетичний зв'язок фольклорної Ма-панки 2 мо погією слов янНн-язЗичникІВщЩеЕ У ХІХ т віДЗНаЧИВ Ю Федькови 1 У СВОІЙ розвідці Ти, місяцю, ти, королю, красна Маланка є з тобою І це с найповнішим описом цього шедевру мІфолої 11 українитв, до якого додано ше 32 маланчині коляди На жаль, мало ХТО звертається до цього поетичного сюдсету, хоча вистава за Цими мотивами. на наш погляд зробила 7 гарний внесок ) справу вІДроОдДЖення національної куль- Фрагменти Щедрого вечора, ворожіння у передноворічну ніч майстерно відтворили талановиті ДІТКИ З с(рольклорного гурту Дай, Боже (керівник Ольга Мельнику. лауреат Мінснародних КОНКУурсів і ре стивалів стипендіати Міжнародного фонду Св Мари маленькі солісти нНОВОНародженого гурту «Мандрик Тарасик Марійка та артисти Державного театру українського фольк пору Берегиня ри засл. арт. України Надія Буравська Григорій Тарнавський А на зміну їм з Буковинською Маланземляки Федьковича -- дитячий ансамбль пісні 1 танцю «Червона калина» с. Чуньків Заставнівського району Чернівецької області, який приїхав до Києва, щоб показати, як у них, на березі Черемоша проводять Новорічну толоку. І хоча було показано невелику частинку їх програми, яка триває кілька ГОДИН | СВОЄЮ СТИХІСЮ захоплює, залучає до танцю сотні присутніх, нікого у залі "Золоті ворота» не лишила байдужим ця атмосфера народного свята Споряджали дітей до столиці усім районом. Адже сьогодні це справжня дивина -- відрядити цілий вагон колядників 3 невеличкого села 3 ОДНІС: ШКОЛИ Ї ВСІ у гарному буковинському одязі, у вишиванках (до речі -- це справа рук директора школи Фросини Іванівни Гунчак) Побільше б таких дбайливих працівників кою заповнили зал освіти в областях та в Києві. Щира подякари, і колгоспам рамону, які виділили значні кошти для святої справи відродження народних традицій Бо ці мудрі господар! розуміють, що без кореня немає дерева. немає цвіту 1 плодів, як без культури немає духовності І злидарями можем" стати не лише у господі, а й у власній души На культурі, особливо народній, не СЛІД економити, адже скупий, як вже Не раз бувало, платить двічі А видатки, як преавило, окупляються сторицею, приносяч! ні а чим незрівнянну радість прилучення до чистих, нпезамулених джерел народно" го мистецтва | У різних куточках України різдвят обряди виконуються по-різному ів різним іч ПЕНЮ МШ: чес | | це НІ ІМІНЮС ІХНЬОЇ (5 гі, 4 1 - й кі -л ЬТУ- | Р и ломам ри. Недарма кажуть: кожним кра! 1 апр На Тернопільщина, та Щедрий Вк ї мотиви Захі Ома ТМТоділлі має їнши )4 СОНТКУЄТЬСЯ МА ча Маланку, анапер ь| Водохреї - 7 і і. " г Рч їв двона Герноп! удіжно" тво Цікаву програму «Рі привезли ло Києва учасники моя! М! ЬьТУрноО просвітницького . 11 . ч - і пол ца Верт 1) | ( що р биті Герном - гії і. ТІ гроз х І кПТадДі якот4«ІЛеЕГІТОНИТИМН КОЛектТимь, у м МИ А авники РІ « ру ДІСРІ РР) РАТрЬ ТІ 11 ї пре 1 (нау УСТАНОГ МІСТО КТОЗзІСМа ДПОРОРІ ТОЮ по-ДОСЛІЛНИЦЬКОЮ, 1 МИ цько просвітницько-пропаи! сен» обря м ц і емо ДІЯЛЬНІСТЮ. Сотні авичатоа гамців мбрали м записали ме чи у селах рідного краю, а ПОТІМ ом При несли на сцену мам герно б зІДТПОрИиВІШИ іх Ї 7 реа ом о Ом Ав

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин