Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“І яр, і поле, і тополі, І над криницею верба...” Тарас Шевченко · с. 9сторінка оригіналу ↗

Закінчення статті «КРАЙ КОБЗАРЯ», с. 8

КРАЙ КОБЗАРЯ

Слово Просвіти, №21 за 2008 рік

ставляли свій край і могли довести, що вони — спадкоємці видатного земляка. Заступник директора Ірина Сорич та соціальний педагог Галина Лисенко з гордістю розповідають, що три художні колективи їхньої школи визнано зразковими: ансамбль бандуристів, хор “Надія” та хореографічний колектив. Наприкінці весни школярі та вчителі готуються до свята Останнього дзвоника, підбивають підсумки зробленого за рік, будують плани на майбутнє. безслідно губляться в мороці історії. Як результат — середньостатистичний українець знає свій родовід принаймні до четвертого чи п’ятого коліна, що порівняно з тисячолітніми традиціями окремих народів виглядає несерйозно. Як відомо, дітей у Тараса Григоровича не було. Натомість його рідні брати та сестри — Катерина, Йосип, Микита, Ярина — мали дітей. Лінію свого прямого пращура Йосипа Григоровича Шевченка Микола Павлович дослідив трохи раніше. Це генеалогічне древо було надруковано в 13 числі журналу “Родовід” за 1996 рік. Постать унікального родича активізувала родичання і творчі прагнення Шевченків ще за його життя. Про це свідчать численні родинні перекази. Микола Павлович розповідає: “Моя бабуся Лисенко Марія Трохимівна згадувала про те, як під час одного із приїздів Т. Г. Шевченка до Кирилівки її батько Трохим, а мій прадід, працював на панщині і, прийшовши додому, побачив свого дядька і хрещеного батька Тараса. Прадід Трохим хотів Галина Остапенко Школа в житті кожного з нас — особливий етап. Вона надає впевненості в собі, допомагає ствердитися особистості, реалізувати найкращі риси й таланти. Символічно, що саме в Шевченковому селі, де він робив свої перші несміливі малюнки на стінах погреба (паперу в хаті не було), постала ця школа. Віриться, що з неї почнеться шлях у великий світ багатьох маленьких шевченківців, і ми ще почуємо про випускників Шевченківської школи. поцілувати йому руку, але Тарас Григорович заперечив: “Не цілуй руки нікому, крім рідної матері й батька”. Шевченків рід постійно, ще з середини ХІХ століття, збирався за одним столом. Традиція “з’їздів” збереглася досі. Багато представників роду були визначними людьми. Серед нащадків Шевця — науковці, музиканти, літератори, вчителі, художники, інженери, агрономи, зоотехніки, іхтіологи, лікарі, шахтарі, водії, бухгалтери, співаки, хлібороби. Так, першим фотографом села був Г. П. Шевченко. Унікальні краєвиди, будинки, мешканці Кирилівки початку ХХ століття назавжди залишилися на зроблених і виданих ним фотографіях. Яків Шевченко — внук Тараса по брату Микиті. Альбом його малюнків і портрет Тараса Григоровича — гордість заповідника. Багато родичів зробили значний внесок у розбудову самостійної України, багатьох доля позакидала далеко за межі нашої країни. Невгамовний дослідник Шевченкового роду наполегливо продовжує свою працю і планує незабаром ліквідувати всі “білі плями” на родовому дереві керелівських Шевченків. А результатом має стати книга “Рід Шевченків”, яку планує видати до 200-річчя з дня народження Тараса. Вперше побачивши цього чоловіка, я мимоволі відчув внутрішній трепет і хвилювання. Погляд, чоло, ніс, підборіддя, вуса, залисина та дивовижний спокій як свідчення внутрішньої сили, можливо, навіть не до кінця усвідомленої, — все це нагадує в Миколі Лисенку його знаменитого предка. Про доброту і привітність Тараса Григоровича, усієї родини Шевченків, мешканців його малої батьківщини розказують і пишуть чимало. Відчули ми її на собі: такий теплий та щирий прийом зустрінеш нечасто. Моя перша подорож у Шевченків край назавжди залишиться в серці. Не встигли ми виїхати за межі села Шевченкового, а вже хотілося повернутися… Спасибі за все!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин