Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Культура · “У час комп’ютерних технологій суспільству потрібні й літери, і митці”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

ЗУПИНКА «МАНДРІВНИХ ЛІТЕР»

Слово Просвіти, №21 за 2009 рік

Людмила ІЛЬЄНКО У центрі сучасного мис2 тецтва “Soviart”, що на Анд2 ріївському узвозі, 22 за сприяння Посольства Ли2 товської Республіки в Україні відкрито виставку литов2 ської типографіки та калігра2 фії “Мандрівні літери”. Ініціатор виставки Ауш2 ра Ліскаускєнє підготувала її у співпраці з Вільнюською академією мистецтв і Асоці2 ацією графічного дизайну Литви. Торік “Мандрівні літе2 ри” мали великий успіх у Санкт2Петербурзі, а цього травня радують шануваль2 ників мистецтва у столиці України. Ця виставка — своєрід2 на подорож мистецтвом ка2 ліграфії й типографіки. Тех2 нології, які використали ху2 дожники, найрізноманітніші: від ткання комп’ютерними верстатами до роботи у “фо2 тошопі”. Емоційний ряд ро2 біт, представлених на вис2 тавці, багатий і несподіва2 ний. Ось “Фосілії” Лідії Куклі2 єне, де літери схожі на бур2 штинові прикраси. Зроблені вони методом цифрового друку на атласі. Ось кухон2 ний фартух, змонтований із запрошень на різноманітні заходи, належить майстрині Вейгель Альмірі Барткявічю2 те. Ось літери з людських пальців Робертаса Юцайтіса, крізь які проглядає сонечко, а робота називається “Ми — ядерні відходи”. А ось ніби крик Грети Грендайте, зафік2 сований на папері: “Психо2 акустика звука “А”. Літери, вплетені в килим, літери, що зливаються в умивальник, лі2 тери, що жахають бездухов2 ністю, як у роботі Донати Порванецкайте “Ідентифіка2 ційний код”, або несуть у со2 бі чиюсь останню надію, як в Евеліни Паукштіте “Лист у в’язницю”. Усе на світі можна виразити літерами… Виставка закликає за2 мислитися над тим, що у наш час комп’ютерних тех2 нологій суспільству все2таки потрібні й літери, і митці. У литовській культурі тради2 ційно каліграфія тісно по2 в’язана з поезією, а струн2 кість тексту доповнюється використанням кольорів і фарб, дорогого паперу. Ли2 товці часто записують калі2 графічно народну мудрість: прислів’я, поетичні строфи, привітання. Тож каліграфи, дизайнери, майстри худож2 нього текстилю різних поко2 лінь говорять про шрифт, пов’язуючи його з загально2 людською проблематикою, зокрема національною. Хочу Литві, за словами Аудрюса Клімаса, автора виставки і професора Вільнюської ака2 демії мистецтв, завідувача кафедри дизайну, всі роз2 мовляють литовською. “На виставці представ2 лено роботи 26 авторів. Це перший етап виставки, дру2 гий буде у вересні, — розпо2 відає Аудрюс Клімас, — а третій — 2010 року. Виставку нещодавно експонували у Петербурзі, другий етап плануємо провести у Віль2 нюсі, а третій — у Гельсінкі. Головна ідея виставки — до2 вести, що письмо не втрачає значення у ХХІ сторіччі, поп2 ри розповсюдження ком2 п’ютерних технологій. Дехто ще пише листи від руки, і старається поліпшувати на2 вички. Цього року, і це симво2 лічно, Литва відзначає тися2 чоліття письмової згадки про нашу країну в герман2 ських документах. Серед наших авторів — молодь і шановані старійшини каліграфії, наприклад Альбер2 тас Гурскіс, який перший у Литві захистив диплом з калі2 графії. Каліграфія — це дуже вузька мистецька галузь, як кажуть, “ніша”. А з іншого бо2 ку, у всьому світі є класична каліграфія й інтерпретації на тему каліграфії, й комп’ютерні технології та шрифти”. До речі, в рамках вис2 тавки заплановано також майстер2клас Аудрюса Клі2 маса. Панові Клімасу дуже сподобався Київ — за його словами, зелений, своє2 рідний і культурний. Особ2 ливий вияв культури гість побачив у тому, що на кож2 ному кроці продають укра2 їнські сувеніри, а це мис2 тецтво. Виставку організувала аташе Литовської Республі2 ки в Україні та Грузії з питань культури, а перебування Аудрюса Клімаса в Києві стало можливим завдяки Мі2 ністерству культури Литов2 ської Республіки.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин