Арт2калейдоскоп · “Найбільша розкіш була залишатися з його словом наодинці”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
ЗУСТРІЧ ІЗ ПРЕКРАСНИМ
Слово Просвіти, №21 за 2009 рік
Лідія ЛУЦЕНКО
Відбувся творчий літературно2 мистецький вечір молодого тала2 новитого поета, члена Національ2 ної спілки письменників України, лауреата літературно2мистецької премії ім. Дмитра Луценка “Осіннє золото”, лауреата багатьох пісен2 них фестивалів Юрія Тітова. На розсуд глядачів було представлено найкращі пісні з нового компакт2 диска “Зву тебе я золотою долею”, який презентували на концерті. Сила духу, любові й добра у творах Юрія Тітова настільки гли2 бока, аж важко повірити, що вони належать перу людини з особливи2 ми потребами. Поезія, яка ллється з його душі, — то поезія добра й любові. Юрій відгукується на всі болі сьогодення. І радіє, коли чує свої вірші й пісні по радіо чи на концер2 тах. Усі, хто побував на презентації, не залишилися байдужими до пое2 та і його творів. Спостерігаючи за глядачами, я помітила, як змінювались їхні об2 личчя, коли вони слухали вірші чи пісні поета. Люди плакали, аплоду2 вали і раділи, бо бачили неймовір2 ний приклад мужності юнака, його
Олена ШУЛЬГА
У кожного народу є постаті пер2 шої величини, яких не затьмарює ні пил століть, ні забуття, ні заборони, ні оббріхування. Саме про таких сві2 точів пише Віктор Лупейко. До книж2 ки увійшли нариси2роздуми про ви2 датних діячів українського Відрод2 ження і недавнього часу. Вона стане незамінною вчителям, старшоклас2 никам, усім, хто глибоко цікавиться історією й особистостями, які впли2 нули на історичні процеси. Це не просто біографії, а де2 тальний опис життя і діяльності ви2 датних постатей. Спадщина цих ді2 ячів української культури і досі май2 же недоступна для шкільного вчи2 теля2практика, а видання минулих століть можна знайти у книгозбір2 нях вищих навчальних закладів ли2 ше в окремих примірниках. До книжки увійшли нариси нині покійного Олександра Лупейка, сина й однодумця Віктора Юхимо2 вича, “Слобожанський гарт”, “У хвилях різнокольорових револю2 цій”, “Під чужим небом” про Мики2 ту Шаповала з коротенькою перед2 мовою батька.
Микола Вінграновський виступає в Будинку кіно (Київ, 4 грудня 1986). Фото Дмитра Чередниченка (в Україні друкується вперше)
Галина КИРПА
7 квітня 1961 року “Літературна газета” друкує добірку віршів Ми2 коли Вінграновського, які, за сло2 вами Івана Дзюби, “лишилися в ук2 раїнській поезії її непритьмянілими перлинами”. З’ява того могутнього таланту стала подією назавжди. Відтоді хотілося знати про все, що родини, яка покладається на самих себе, хоч Юрко потребує не лише моральної, а й матеріальної допо2 моги. Прожити на мізерну пенсію чи батьківський заробіток майже неможливо. Та поруч — мама, Лідія Петрівна, без неї Юрко не уявляє життя. Тільки мама розуміє погляд синових очей, вгадує його бажання. Внутрішні резерви людини не2 вичерпні й незбагненні. Юрій лю2 бить музику, книжки, природу, ман2 дрівки. Особливо вразила його по2 їздка до Канева, на могилу Кобзаря. У Національній опері Юрій от2 римав абонемент на безплатне відвідування вистав. Нещодавно відбулася зустріч поета зі студен2 тами Національного гуманітарного університету та учнями Київської гімназії №32, які читали вірші й ви2 конували пісні Юрія Тітова. Це для автора — натхнення для творчості, адже він теж студент університету “Україна”, представники якого по2 дарували йому фотоапарат. Пісні й поезії, які звучали на кон2 церті Юрія Тітова, можна охаракте2 ризувати його рядком: “Я люблю. І в жаринах свічуся на добро…” Творчий вечір у Будинку вчите2 ля підтвердив взаємну любов його шанувальників, народних артистів
України Анатолія Паламаренка та Віктора Женченка, які читали вірші поета. Численні глядачі щиро вітали оплесками Юрія Тітова, його маму Лідію Петрівну, батька Миколу Лео2 нідовича і хрещену маму його пі2 сень — Тамару Іванівну Луценко, а також ведучу Нелю Даниленко та виконавців пісень Маркіяна Свята, Світлану Мирводу, Оксану Калін2 чук, Віктора Шпортька. Із теплими словами поваги та
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
