Пошта “СП” · “Кожне місто – це Всесвіт, у котрому переплітаються долі людей та країни”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
Лавреатів “Вікімеча” 2024 оголошено в День Героїв
Слово Просвіти, №21 за 2024 рік
Євген БУКЕТ
23 травня, в День Героїв, громадська організація “Інститут національного розвитку” та Київське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка оголосили імена лавреатів відзнаки “Вікімеч” імені Олега “Raider” Ковалишина “за внесок у Перемогу України в інформаційній війні”. “Вікімеч” вручається з 2021 року щорічно як своєрідна подяка від громадянського суспільства українським вікіпедистам, які роблять великий внесок у боротьбу з окупантами, створюючи через українську Вікіпедію інформаційний контент про українців для світу і про світ для українців. Лавреатами 2024 року стали активні редактори української Вікіпедії: Максим Огородник – за пері¦ од широкомасштабного росій¦ ського вторгнення започаткував понад 1200 статей, значна части¦ на з яких присвячена подіям і учасникам російсько-української війни, зокрема, військовослуж¦ бовцям, які отримали звання “Ге¦ рой України”; Максим Гаврилюк – який має лося? За новими ринковими відносинами мали б прийти нові власники, здатні домогтися підвищення рівня економіки, збільшення виробництва. Почалася приватизація державного майна, в якій відзначились директори підприємств, колишня партноменклатура, представники влади. У ході її проведення національні інтереси не були враховані повною мірою. Тому й виникли рейдерські захоплення підприємств, доведення їх до банкрутства і ще інші непередбачені ускладнення. За всіма цими комерційними оборудками крилася вигода окремих осіб, які знайшли місце для своїх капіталів у іноземних банках. А де нині національний капітал, спрямований на розширення виробництва, нові технології, які підвищують продуктивність праці, а за ними й гідну її оплату? Адже приватизація відкриває широке поле діяльності в нашій економіці, з’являється конкуренція умови для виробництва добротних товарів. Чи є у нас урядовці, які розуміють роль і значення національного капіталу в розвитку країни? Що вони зробили для його появи і утвердження в комерційних операціях? Де ви, майстри, інженери, підприємці, здатні провести економічні перетворення вкраїні, оновити заводи, фабрики, піднести виробництво до світових стандартів? Щоправда, тут вони можуть навести буденне спростування: а хто ставив перед ними такі завдання, контролював їх виконання, вживав необхідних заходів,
значний внесок у висвітлення звитяги українських Героїв у ро¦ сійсько-українській війні, вша¦ нування пам’яті загиблих воїнів; користувач Долинський, який створив та постійно редагує багато статей про учасників Визвольних Змагань (Армія УНР, УСС, УГА, УВО, ОУН, Карпатська Січ, УПА), а також про учасників нинішньої війни.
Довідково: Олег “Raider” Ковалишин (18.08.1978 – 23.05.2014), в пам’ять про якого заснована відзнака, – учасник змагань з історичної реконструкції та боїв із застосуванням середньовічної зброї, редактор української Вікіпедії, учасник Революції Гідності і доброволець батальйону “Донбас”. Загинув у бою під Карлівкою в День Героїв, 23 травня 2014 року. Ініціатор відзнаки – Микола “Крук” Кравченко (20.05.1983 – 14.03.2022) – кандидат історичних наук, ідеолог Азовського руху, учасник російсько-української війни з 2014 року, редактор української Вікіпедії. Загинув внаслідок ворожого обстрілу з БМ-21 “Град” в селі Горенка Бучанського району Київської області.
щоб не перетворити цю генеральну лінію нашого розвитку на недосконале випробування. Дилетантські уявлення, не має значення, від кого вони випливають, протипоказані економічним відносинам і заявляють про себе банкрутствами і втратами. Якщо немає законності і правопорядку, відсутня фінансова дисципліна, там самочинно і безперешкодно визрівають безлад і хаос. У такому разі нічого путнього не чекай, там процвітають крадіжки, шахрайство, хабарництво. Та є у нас і окремі підприємства, агрофірми, де господарство ведуться уміло й грамотно, все організовано належним чином, і зарплати у працівників пристойні. Одним словом, все налагоджено професійно, без порушень і марнотратства. Бо там керівники думають не тільки про власні досягнення, а й про людей, які у них працюють і є творцями матеріальних цінностей. От би поширити цей досвід повсюдно, і тоді б країна швидко змінилася б, стала такою, як лише в мріях окреслювалося. Нині у нас війна, воєнний стан – це надзвичайні події, вони вимагають мобілізації всіх наших сил, діяти з кращими результатами, виходячи з національних інтересів. З плином часу настрій людей змінюється. Виникає розуміння того, що окрім самих нас, ніхто не прийде й не візьметься поліпшувати умови й обставини нашого життя, долати перешкоди, які виникають в суспільстві. І об’єднати наших громадян може спільна мета – щоб Україна стала могутньою державою.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
