Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Добрі події · “Хочу, щоби ми скоріше розмінували поля соняшників, які, як голуб’ячі гнізда, стануть сонячними батареями”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

Крилаті квіти мінного поля

Слово Просвіти, №21 за 2025 рік

У США завдяки Національній федерації державних поетичних товариств (National Federation of State Poetry Societi- es) Сполучених Штатів Америки побачила світ міжнародна поетична антологія “Sunfiowers Rising”: Peace Poems Antho- logy: by Poets for Peace. – Printed in the United States of America by Bus- ter Bodhi Press, LLC Ormond Beach, FL, 2025. – 210 p. з передмовою “Крилаті квіти мінного поля” Ігоря Павлюка, серед 173 авторів якої українські поети: Олександр Вертіль, Михайло Жайворон, Ірина Зелененька, Юрій Лазірко, Олександр Мамай, Ігор Павлюк, Людмила Павлюк, Матвій Смірнов. Пропонуємо вашій увазі передмову Ігоря Павлюка, поета, професора кафедри української преси Львівського національного університету ім. І. Франка, провідного наукового співробітника Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, яка подана в Антології українською та англійською мовами. “Дивоструни” з Острова (керівниця Лариса Атаманчук). Власн. інф. Фото Георгія Лук’янчука та з відкритих джерел турний фронт. Це підтвердило: українське слово звучить попри виклики часу, стаючи мистецьким опором і джерелом сили. Організатори висловили щиру вдячність усім, хто долучився до події, і наголосили на важливості підтримки національної культури в складні часи, повідомляє видання “Вечірній Київ”. сільний обряд на Поділлі. Гостя свята – Світлана Скиба з Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – зворушила присутніх розповіддю про українських воїнів, живих та загиблих, гідних своїх матерів. Саме свідомі українці, виховані в сім’ї з любов’ю до Батьківщині, чесні та порядні, виборюють свободу України у тяжкій боротьбі з російським ворогом. Пам’ятаємо про них! Вшановуємо їх кожного дня хвилиною мовчання! Талановита учениця Київської дитячої школи мистецтв №8 Рената Бакаєва, клас естрадного вокалу Наталії Максимчук, звернулася до слухачів з вокаль- Соняшник, національний символ України, був обраний символом для цієї не менш яскравої та динамічної антології. Її 169 поетів повертають обличчя до Сонця, щоб створити єдину пісню, в нотах якої звучать заклинальні, поминальні та молитовні мотиви, магія зі сліз, усмішок, іскор земних вогнищ та недосяжних зір. Різноманітні за формою, ритмом, римою і без рими вірші про мир, що увійшли до збірки, є емоційно-енергетичними матрицями духовно-душевного світу людини. Ці Поети – віддалені один від одного простором, часом, релігією, ідеологією, матеріальним достатком, статтю, кольором шкіри, мовою – тим не менш, єдині у вічності і нескінченності. Вроджений Поет вловлює поезію в усьому. Ця візія, з її кольорами, звуками, запахами і дотиками, миттєво приносить у його твори акустичні сигнали, які передаються людям планети і космосу, а також у часі, майбутнім поколінням. Так ми поетизуємо світ. Під час війни енергетичновібраційна щільність ноосфери – інформаційно-музичного поля колективного людства – драматично зростає, розкриваючи справжню сутність людей і народів. Емоційною історією цієї сутності є поезія, в її різноманітних формах і матричних проявах. Вірші, написані під час війни і про війну, подібні до скрипок, які найкращі майстри виготовляють у мирний час з дерев, у які колись влучила блискавка, але які органічно прагнуть цвітіння, пташиних гнізд на гілках, плодів... щастя, яке можливе лише в мирний час. Війна – це антипоезія, вона стирає півтони. Саме тому справжні Поети є благословенними миротворцями, як стверджує ця міжнародна антоною композицією, піснею Катерини Комар “Прохання до неба” – “ з миром у серці змінити весь світ, дати спокій у душі та захистити нашу землю”. У концерті прозвучали пісні Тетяни Димань: “Колискова”, на слова Наталки Поклад, “Моїм батькам”, на слова Олександра Білаша, “Україно моя”, на слова Дмитра Луценка у виконанні вокального дуету “Орнамент” у складі Людмили Верети та Тетяни Димань. Фортепіанні п’єси виконали учні школи: лавреатка музичних конкурсів Таїсія Нестеренко презентувала два твори – “Ой у полі жито” та “Голосіївський вальс” на музику композилогія від організації “Поети за мир”. Звичайно, одна справа – спостерігати за війною з відстані часу-і-простору, а інша – жити в її епіцентрі, як багато українських поетів, представлених у цій антології. Саме тому я, від імені восьми поетів з України (включно зі мною), щиро дякую за можливість представити наші вірші на ваших щедрих умовах: безплатно і з доданими біографіями. Поезія, виражена-складена-ми літерами (а не фарбами чи цеглинами), має виразні національні особливості і потребує перекладу. І чим тонший поет, тим важче його перекладати. Справжня мова душі не може бути передана словами – тільки Логосом, і найкраще перекладається мовчанням. І все ж добрі Поети перекладають добрих Поетів. І це добре. Сердечна подяка перекладачам (які також є Поетами) україномовних віршів, представлених у цій антології: Анастасії Волік, Віолеті Виштак, Костянтину Зотову, Вікторії Мамай та Матвію Смірнову. І глибока подяка поетам Національної федерації державних поетичних товариств (NFSPS), які зібрали значні кошти для Будинку Сироти в моєму рідному регіоні (Волинська область). За рахунок гонорарів та прибутків від цієї книги вони продовжать свою підтримку дітей-сиріт в Україні. Це найефективніша колективна Поезія всіх часів і народів, головним читачем якої є сам Бог, який, як відомо, прагне милосердя, а не жертовності. Хочу, щоби ми скоріше розмінували поля соняшників, які, як голуб’ячі гнізда (символи миру), стануть сонячними батареями для наших душ, виробляючи поетичну гармонію, а отже – мир, любов і свободу на нашій планеті і у всьому всесвіті. Хвилина мовчання... торки, а п’єсу “Їхав козак на війноньку” мелодійно та виразно озвучила Каріна Хомич. Концертну програму доповнили вірші українських авторів – Анатолія Костецького, Василя Симоненка та Віктора Геращенка у виконанні ведучої. Свято в затишній залі Національного музею літератури України відбулося у теплій дружній атмосфері. Мамине слова, як зерно у полі, завжди проростає до нас добром, любов’ю та вірою у справедливість, дає сили подолати життєві випробування. Тетяна ДИМАНЬ, композиторка, ведуча свята

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин