Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
Гасла “Просвіти” мають відгукуватися в наших серцях
Слово Просвіти, №21–22 за 2026 рік
27 травня у сквері між виходом із метро “Контрактова площа” (вул. Спаська) та пам’ятником Григорію Сковороді відкрилася вулична виставка, присвячена 120-річчю Київської “Просвіти”.
Євген БУКЕТ
Вона розповідає про історію першої легальної української громадської організації у Києві, яка стала одним із головних осередків формування модерної української нації та підготовки майбутніх творців української державності. Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров нагадав, що ідея створення “Просвіти” на теренах Наддніпрянської України, що перебувала у складі російської імперії, прийшла з Галичини – перша “Просвіта” була створена у 1868 році у Львові. “Просвіта” в Києві – це був виклик системі, який став можливим завдяки тому, що українська нація була збурена тут, у підросійській частині України. Перенесена “Просвіта” сюди, як аналогічні осередки, що відкривалися в Одесі, Миколаєві, Катеринославі, в інших містах, свідчила про те, що росія вже руйнувалася”, – наголосив Олександр Алфьоров. Голова Інституту також додав, що київська спільнота сприйняла появу “Просвіти” як початок радикальних змін у суспільному та державному ладі. Голова Подільської районної в місті Києві державної адміністрації та просвітянин Володимир Наконечний відзначив важливість сьогоднішньої роботи зі збереження національної пам’яті, зокрема перепоховання подружжя Андрія та Софії Мельників, як державний поступ у тих справах, які в умовах бездержавності відстоювала “Просвіта”. “Просвіта” – це український бренд, його треба берегти, оновлювати, запрошувати до товариства нових членів, омолоджувати й рухатися вперед згідно з викликами третього тисячоліття”, – додав Володимир Наконечний. Голова Київського міського осередку
“Просвіти” Кирило Стеценко зазначив, що нинішні просвітяни – нащадки великих провідників та засновників: Миколи Лисенка, Бориса Грінченка, Модеста Левицького, Лесі Українки. “Метою “Просвіти” була фактично українізація українців. І це завдання досі перед нами стоїть. Нашій країні важливо бути сильною економічно і військово, та надважливо – бути при цьому українською Україною. В цьому є величезне покликання “Просвіти”, – наголосив Кирило Стеценко. Ініціатором створення виставки є київський просвітянин Ігор Стамбол. Над текстами і наповненням виставки ми працювали з ним разом. Дизайнеркою виставки стала Анастасія Бас, концептуальна мисткиня з Криму, авторка мистецьких проєктів, направлених на зміцнення української ідентичності. За основу тла цих плакатів взято зразок орнаменту, створений Василем Кричевським, автором державного герба УНР. Бірюзовий колір – менш насичений аналог основного кольору сайту Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, а шрифт – Kyiv Type – створений для альтернативної айдентики столиці, увібрав у себе мотиви українського авангарду. Створення виставки було б неможливим без участі архівістів, зокрема, роботи з оцифрування документів, що стосуються діяльності організації з Державного архіву Київської області. Директорка ДАКО Соф’я Каменєва розповіла про те, як відбувалася ця масштабна та клопітка робота. “Я думаю, що ця виставка – це перевірка того, що гасла “Просвіти” мають відгукуватися в душах і серцях наших співвітчизників”, – завершила свій виступ Соф’я Каменєва. Директор Національної історичної бібліотеки України Тарас Боровський відзначив, що був дуже радий долучитися до створення виставки, адже НІБУ на сьогодні володіє найбільшим депозитарієм книг про діяльність Київської “Просвіти”. Директорка Музею Бориса Грінченка Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Юлія Голубнича¨ Шленчак розповіла про унікальну участь відомого українського мовознавця у створенні Київської “Просвіти”. “Борис Грінченко – це дійсно недооцінена постать у нашій історії. Кожен із нас робить усе можливе, щоб історія оживала на вулицях нашого міста, тому що я, поки чекала зібрання, звернула увагу, як люди підходять і питають: “А що це за виставка?” Читають, ознайомлюються з цим, тому видимість цієї роботи – це те, що закладав Борис Грінченко, коли створював Київську “Просвіту”. Організатори виставки: Український інститут національної пам’яті, Київське міське об’єднання Громадської організації “Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка”, Київське обласне об’єднання “Просвіта” імені Тараса Шевченка, Благодійний фонд імені Івана та Юрія Лип. Вона буде розміщена на Контрактовій площі до 11 червня, потім переїде в приміщення Національної історичної бібліотеки України, де 24 червня з нагоди ювілейної дати відбудеться круглий стіл.
ЕДУАРД ОВЧАРЕНКО
15,16
ПЕРЕДПЛАТА—2026
Тижневик "Слово Просвіти" (індекс 30617) можна передплатити у відділеннях "Укрпошти" за допомогою "Каталогу медіа України" на друге півріччя 2026 рік (стор. 41).
Вартість є такою: 1 міс. — 71 грн. 3 міс. — 213 грн. 6 міс. — 426 грн. Будьмо, друзі, разом!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
