Сторінка · с. 11сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №22 за 1996 рік
Слово Просвіти, №22 за 1996 рік
а -.
ПА ЕР СС
/СТОРИЧНА ПРОЗА
ання
Чи
альшку посадили у ридван, а киягя Дмитра поклали на воза, кинули замість одягу вовчу шкуру. Татари-найманці і шляхта оточили сей скорботний почет
Адаму Кухті поляки віддали улюбленого аргамака князя Дмитра, який тягнув значно більше, ніж Юдині тридцять срібняків. Війт радісно всівся на лицарського огиря, хоча й виглядав на ньому, як баба на свим
Пане, коли Стали ВІДОМИМИ ВСІ підробиці страшного злочину, вчиненого ляхами в Чехії, вісімдесят свідків в один голос наавали Кухту Їудою та мерзенним зрадником Колишнього війта засудили до публічного покарання: у трьох кінцях міста Праги його шмагали батогами. Кат вивів його за міську браму, затаврував
зпеченим залізом 1 під загрозою страти на горло заборонив будь-коли повертатися. Це сталося У 1557 році.
Поляки поспішали, не,без підстав "побоюючись, що злочин, вчинений ними у чужій державі, їм так просто не минеться.
У містечку Німбураї шляхту оточив обурений натовп чехів.
- Люди добрі, звернувся до міщан пан Дмитро,- пожалійте мене заради Бога. Не віддавайте на глум ляхам. Якщо ваш король засудить мене до смерті, я охоче схилю голову на плаху. Прошу справедливого суду
Юрба загомоніла і грізно посунула вперед на шлях-гу. Виблиснули бліді леза шабель. Поляки піднесли рушниці, не підпускаючи міщан до своєї жертви.
Кров цебеніла з Дмитрових ран, та воєвода Зборовський не дозволив перев'язати бранця.
Молодий Зборовський нарешті 1 собі наважився вийти із тіні власного батька; він підбіг до князя Дмитра і плюнув йому у лице
- Не досить із тебе було простої шляхтянки? Ач, йому закортіло князівни! Куди, лайдаку, подів її добро
з е моштовності награбовані? Чех Канторек, побачивши неподобства ляхів, голос-
й,
я
б,
но закричав, що повідомить владу про ганебні дії, які чиняться у їхньому вільному місті чужинцями, що зневажають тутешнє магдебурзьке право і давні вольності
Поляки захвилювалися. Якщо у Празі стане відомо про їхні «подвиги», справа набере небезпечного напряму, і міжнародний скандал стане неминучим. Треба було мерщій тікати
За один день коні пройшли шістдесят миль. Вершники зітхнули з полегкістю лише після того, як прибули до прикордонного міста Яромира.
Два дні пролежав князь Дмитро голим на морозі, але це дихав Мщного гарту був цей лицар. Його стягнули з зоза, вкинули до стайні, прикували залізним ланцюгом до стіни г: виставили вартутатар-найманців.
Якраз у цей час із Праги прибув королівський гонець їз наказом не випускати чужинців з міста. Канторек таки додержав свого слова
Мартин Зборовський щось стиха сказав ватажку татарської варти
На ранок 4 лютого яромирський війт наказав відімкнути стайню.
Коли двері розчинилися, присутні побачили задубілий труп із дивно вивернутою головою, 1 всі зрозуміли, що князя Дмитра вночі підступно вбито.
Війт вирішив зробити труну за рахунок міста 1 поховати небухсчика як християнина. Та воєводі Зборовському це рішчня було не до вподоби, і він наказав викинути мертвого із домовини, здерти з нього саван 1 жбурнути на купу гною.
| тоді молодий джура князя Дмитра Сангушка гірко заплакав
- Не думаю, що хто-небудь із вас міг би зрівнятися звитягою з небіжчиком. Не зрадником він був, а улюбленим паном, справжнім лицарем 1 князем українським
Тиждень пролежав холодний труп просто неба. І саваном йому став кошлатий сніг, що безконечно падав із» важких сірих хмар-
І8 березня 1552 року мати пригорнула дочку, яка у тринадцять літ стала вдовою. А ще через День Беата надіслала Сигізмунду Августу скаргу на Костянтина- Василя за вчинений над Гальшкою гвалт. Їй було мало страшної смерті Дмитра Сангушка
Король погодився передати Гальшку під виключну опіку матері, але за однієї умови: князівна не може вийти заміж без його особистої королівської волі. Спраза у тому, що молодий Зборовський вирішив поступитися Своїм шлях ьким гонором, Оо його вабила не дівоча Чиста, а тільки гроші, і недвозначно заявив сво! виняткові права на «порятоваму» ним 1 його батьком жінку Сигізмунлу ж Августу не посміхалася перспектива налмірно,о зростання багатства і могутності магнатів Хоповських. цих «королевят», які 1 без того зверхньо "Гавилися до його королівського маєстату
У листі до канцлера Радзмвілла Сигізмунд Август стурбовано писав з цього приводу: «Се означало 0 ВИТОдувати в ді рисові амія. Усі ми накличемо біду на власну голову, ірсього ніяк но мо?жна дозволити без ВНОЇ шкоди "ля держави » - 1
Вибір короля припав на графа Лукаша Гурку, який Теж брав участь у «виавсльному ПОХОДІ» Проти Дмитра Сангушка, отже- «мав право»
Граф Лукаш був добре підтоптаним жевжиком,
| Юрій ДЖЕПЖУЛА
Історична оповідь Закінчення, |,
т
невеликого розуму, проте великої пихи та амбіції. Не маючи царя в голові, він не становив загрози для короля, а за протекцію ладен був вірно служити Сигізмунду Августу
На той час Гальшка Острозька перебувала при дпорі королеви-матері Бони, куди відвеала її Беата, не без підстав розраховуючи на підтримку. Сигізмунда Августа дратувало постійне втручання його владної матері у державні справи: «Куди втинається наша мати, неминуча для нас прикрість, і ніколи нічого доброго статися не може».
Обранець короля не влаштовував Беату. Княгиня не збиралася виконувати королівську волю, вона замислила ще карколомнішу інтригу. А щоб Сигізмунд Август не перешкодив її намірам, вирішила поки що уникнути пильного ока влади 1 переховувалася у своїх друзів.
Король наказав відшукати непокірливу 1 норовисту княгиню. Його наказ було виконано. Беату знайшли, але вона рішуче відмовилася виконати королівську волю. Тоді слуги Сигізмунда Августа силою зірвали з її пальця каблучку з родовою печаткою і показали Гальшці як доказ материнської згоди на шлюб із графом Гуркою. Ошелешена князівна повірила королівській брехні.
Дивне вінчання відбулося у Варшаві у присутності короля і біскупа Чарнковського. На всі запитання священника Гальшка відповідала одноманітно, мов механічна лялька: «Якщо на те є згода моєї матері, Беати з Костельця»...
Княгиня Беата перетворилася на фурію: «Я не давала згоди на цей шлюб. Отже, не згодна і моя дочка. Цей шліоб не існує для нас, вінбридкий, гидотний, нікчемний і таким залишиться і надалі». Ї вона викрадає власну дочку із дому пана Гурки. Бона Сфорца взяла жанок під свій захіст, аби ще раз дошкулити своєму синові, який намагався звільнитися з-під її впливу.
Сигізмунд Август грізно вимагав відпустити Гальшку до її «законного» мужа, погрожував і залякував. Марно! Княгиня Беата рішуче відрубала: «Сподіваюся, що очі мої до самісінької смерті не побачать сього пана».
Скандал! Канцлер доповідав королю: «Хто відає, що може наробити ся навіжена. Видається, вона здатна на все, аби тільки видати дочку за іншого».
Врешті-решт старій королеві остогидли постійні лайки і суперечки із сином, і вона вирішила повернутися на батьківщину. Це був перший в історії Речі Посполитої випадок, коли королева добровільно залишала межа свого королівства. Син радісно випростався, коли від'їхала його мати.
Повернення до Італії не принесло щастя Боні Сфорца. Незабаром вона загинула, отруєна ворогами.
А Беата, хоча й втратила могутню заступницю, не збиралася схилятися перед королем.
Г-д диктовку матері Гальшка пише два листи. Один-до державної ради із заявою, що позаяк вона введена в оману, то вважає свій шлюб із графом Лукашем Гуркою недійсним. А графові князівна написала, що «швидше вмре, ніж належатиме йому».
«Найгірше за все, що княгиня не погоджується»,- бідкався король.
Уся Річ Посполита- Україна, Польща, Литва, Білорусь-напружено спостерігала за нерівним двобоєм всевладного короля 1 жінки, в якої волі та мужності стало б ії на десятьох мо2кновладців.
Дедалі більше коло могутніх і впливових осіб королівства 1 Великого князівства Литовського втягувалося у цю безкінечну чвару.
Король вирішив привернути на свій бік ще недавно опального Костянтина-Василя князя Острозького. Він надав володарю Острога можливість викупити всі родинні маєтності за дуже невисоку ціну, якщо тільки Костянтин-Василь зуміє переконати своїх родичок у слушності та справедливості королівських вимог. Король тепер мало дбав про пана Лукаша, тут вже йшлося про власний маєстат, бо що ж він за володар, коли не годен подужати якихось там двох несамовитиць.
Графи Гурки підняли страшенний гвалт. І куди та любов поділася! Їм потрібні маєтки, гроші, замки, тисячі гадданих! А якщо всього цього не буде, то навіщо й той шлюб із збезчещеногю панночкою?
Канцлер Радзивілл, головний дорадник короля, таємно почав підтримувати Беату, яка вирішила віддати дочку за його родича князя Симеона Слуцького, що також кревно був пов'язаний із ролом Острозьких. Клубок ще більше заплутувався, і розв'язати його ставало дедалі важче
Доки король вагався, не знаючи, що чинити, з'явився новий претендент на руку князівни Гальшки-герцог Иоган Мюстерберзький з чеського королівського роду Подібрадів. Здавалосл, всі шляхетні трутні Європи зліталися на солодкий український мед!
Беата завше діяла не по-жіночому рішуче: хай собі король велить своє, а вона вчинить як схоче!
На початку 1557 року Беата з Костельця разом із дочкою несподіванно опинилася | (Львові Незабаром домініканський монастир, де жінки анайшли прі іулок, перетгорився на справжию фортеціо. Сюд' лочали а"кджатися численні друзі Беати у супроводі слуг і гайдуків
У Львові зібралася непокірна і свавільна шляхта, що
пе боялася не те, що короля, а й самого диявола. Розпочалися безконечні учти, галас, «відвали» ца честь киягинь, бійки | сварки на вулицях
Якось міські стражиики спробували погамувати гультлів, та надвірний писар Беати відповів на апува -
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
