Сторінка · с. 12сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №22 за 1996 рік
Слово Просвіти, №22 за 1996 рік
лих нн кистю 0 нн
а м
ей
ПЕ раурранн БР Р сло злиття пт - РИ іній --бі
везе ни пан і с -
ща - ІРР да - і - ВИ ній й - с-- ГО сон ї "і ПН Р ДР Р нні БАЛА; - - -- ж. реаиена щ ЕР рр - нійнавннся о що - о ин зни -о
чем ПА ЕРА ЕРА рання Дн
ження постріле ім ов рушниці, поранивши двох львів'ян, один 13 яких був представ- ЬВІВ за б
відпору п без того було охоплено тривогою міщани готувалися до Відчайдушні походи ковані варі які погрожували в такий спосіб помститися за порушувався прибульцям в Байди-Вишневецького у Крим. А тут громадський спокій того, щоб зміцнювати З З Бо байдуже до безпеки міста, а магістрат, замість
Певно, не без Ум Бе бачачи займатися погамуванням знахабнілої шляхти король прианачив пек ван у день п'ятирічної загибелі Дмитра Сангушка З ліотого розрубати сей гордіїв ву п ЄВКИ М старостою Петра Барзу, наказавши йому Гурці його непокі пив й за всяку ціну повернути «законному» чоловіку-графу бажає він, иа Я , уоуланом бо того вимагають Божі та людські закони 1 того посполите руше унд Август Водночас король дозволив Лукашу Гурці зібрати
ушення 1 з допомогою зброї відібрати те, що йому належало.
неслужняну баб. ЧЬКО піДСМІЮВалися з недолутого чоловіка, що не годен приборкати , але охоче ставали під корогви ро ків, сподіваючись на щеді винагороду. Найбільш освічені роду Гурків, дру
Із шляхтичів глузливо називали свої дії «новим троянськи 2 С Ким ПОХОДОМ » за «українською прекрасною Єленою». початку Барза, аби
уникнути зайвого поголосу, намагався добром переконати Беату-мовляв, ідеться лише про благо її дочки.
аз при особистій зустрічі зі львівським старостою Беата відрубала: ьки мати може судити про благо своєї дитини. Король же має захищати сиріт,
а не | сувйнаннкі чад ними наруту, що є гіршою за турецьку неволю. Ані я, ані дочка моя шлюб ніколи не давали. Отже, моя дочка, безумовно, є вільною. А коли б
тобі, пане Петре,- раптово звернулася Беата до лицарського сумління старости,- король наказав супроти твоєї власної волі видати аби за кого твою сестру чи доньку, щоб ти вчинив тоді як вільний шляхтич? Краще смерть, ніж ганьба! Я швидше заб'ю себе | дочку ось цим кинджалом,- і княгиня високо піднесла над головою зброю Піймавши облизня, присоромлений староста пішов 1 про все листовно доповів королю. Сигізмунд Август страшенно обурився. Як?! Ця навіжена продовжує публічно
? ер , ?Х зневажати короля"? То його воля для підданих вже й ламаного шеляга не варта? Хтось наважується діяти всупереч його бажанню, забувши, що він
є помазанником Божим? у
До Львова полетів суворий королівський наказ: негайно р, приборкати княгиню, поки справа не дійшла до справжнього | рокошу. Якщо буде необхідно-рішуче і без вагань застосувати зброю.
Щільно замкнуті міські брами. Біля них-пильна варта ретельно обшуковує всіх новоприбулих до міста
При обшуку одного з підозрілих знайшли листи до Беати, написані українською мовою, в яких невідомий дописувач радив княгині нічим не поступатися, якщо вона не хоче позбутися всього майна. І хоча під тортурами затриманий назвав себе людиною Радзивілла, схоже було, що цього крамольного листа написав Костянтин-Василь Острозький, принаймні, так видалося пану Барзі.
Якось у міську браму постукав брудний жебрак у драній свитці 1 з лірою. Звісно, варта для годиться познущалася, покепкувала з причинного, та й пропустила у місто
?ЖКебрак поблукав вулицями і провулками і, піймавши мить, коли жолніри, що оточили місцеперебування бунтівливої княгині, загавилися, стрімко підійшов до брами монастиря 1 впевненно постукав. На похмуре запитання із бійниці, хто він, ошелешені стражники почули гордовиту відповідь:
- Князь Симеон Слуцький.
Двері монастиря розчинилися..
Граф Гурка, ніби передчуваючи недобре, захопив кам'яницю навпроти монастиря і наказав обстріляти заложників із гармати.
Гуркіт пострілів викликав поміж городян паніку. Серед білого дня в серці Руського воєводства розпочалися справжні військові дії. Магістрат негайно скликав до ратуші загони міської варти 1 наказав гармашам готуватися до бою. Заревли сурми.
Занепокоєний староста у супроводі інших урядовців поспішив до монастиря, щоб передати у власні руки княгині черговий королівський наказ 1 зупинити кровопролит-.я. / |
Беата не захотіла навіть розмовляти з представниками влади, 1 староста мусив обмежитися зачитуванням універсалу одному із княгинених слуг, про що й записав у гродські книги, аби запобігти королівським обвинуваченням у недбалості і занехаєнні обов'язку.
Під грім гармат, під гуркіт мушкетів у хмарах диму Симеон Слуцький став на весільний килимок п«.руч із Гальшкою Острозькою. І мати благословила молодят, подбавши про те, щоб усьому місту стало відомо, що цього разу шлюб не обмежився лише церковним обрядом, як це було у випадку із графом Лукашом. Багато свідків проводжали молодих до спочивальні, до самого подрутнього ложа.
Роздратований і зневажений граф затято продовжував облогу. З обох ворогуючих сторін налічувалося вже багато полеглих. Збудження у Львові продовжувало зростати. Хтось із шляхти, переконавшись, що всі спроби приступу зазнають поразки 1 високі монастирські мури не так просто здолати, запропонував звернутися по допомогу до реликого коронного гетьмана. Так, здавалося, приватна справа несподіванно Єретворилася на загальнодержавну.
Хто знає, скільки крові ще пролилося, коли б староста не вирішив порадитися з міським війтом. З'ясувалося, що в монастирі немає колодязя, а вода туди потрапляє підземними циновими рурками - досить їх перетяти, наче жили на руках, як обложені знесиляться від спраги. -
Беата вжахнулася, коли їй доповіли, що в монастирі не лишилося и краплі води. Треба було негайно діяти. Княгиня послала двох слуг до старости із заявою, що 11 дочка нещодавно повінчана із князем Симеоном Слуцьким, а недолугий граф Гурка нехай забирається геть - сей невіглас і облудник ніколи не мав жодних прав на п улюблену доньку. -У
Староста похмуро зустрів Беатиних посланців, заявивши, що особисто йому байдуже до родинних справ графа Гурки, але тут йдеться про образу королівського маєстату, а за це, згідно з державними законами, винуватці підлягають баніції та
інфамі о. |
У переговори втрутився брат старости- Станіслав Барза 1 змалював у найчорніших фарбах можливі для Гальшки наслідки її подвійного шлюбу: за давніми, проте не скасованими законами жінку, що має двох чоловіків, можуть спалити на вогнищі, як
е есну ь жав но нетикі слова передали Беаті, вона знепритомніла. А «психологічна соробка» тривала ще протягом кількох днів. Нарешті, зрозумівши марність спору, Беата сслала зброю і погодилася, як зазначалося у протоколі, «віддати «вом точку у секвестр». Але у п душі ще жевріла надія, що король, дізнавшись ро, СПАВ весільний обряд, змінить гнів на ласку. Проте зараз головним для тет ре о за Ме цій ланц'ог облоги і вирватися на волю, Боротьба з королем ще не закінчилеми рогранс е віЙН
з Зк о льрівський староста У супроводі ЦІЛОЇ конутаи зола оно п .мбув за «нязівною, давши шляхетське слово честі, що не видасть пальми рх
й ле З | молодятам рірчнїчим не зашкодить У ре | с 1 хо ярів була розчавлена подіями останніх дДИО Знову хвилі ЛИХОї ДОЛІ ВИСОКО
Король Сигізмунд Август
тм - и ПДР р-ні екв Рем ПЕР А ПР Р --
адійняли 11, вселивши у серце марне сподівания на звичайне ланоче щастя, щоб потім немилосердно жбурнути з самісіньке пекло безнадії ФЗнесилена, вона не здатна була авестися на ноги, 1 її довелося нести на ношах
Пан Барза додержав свого слова! Гальшка не була видана Гурці Ії відвеали просто до королівського палацу -
Король грізно запитав, чи дійсно Гальшка повінчана 19 Симеоном Слуцьким? | почувши ствердну відповідь, надовго замислився Він не любив українсько-литовський рід князів Слуцьких. Сигізмунд Август ніяк не міг забути, що в 1496 році українські та литовські пани хотіли обрати своїм великим князем Симеона І Слуцького. Ї через сто років останній із Ягеллонів не міг простити такого зухвального зазіхання на трон своїх предків.
І ось королівський вибір зроблено! Тільки граф Лукаш Гурка володіє всіма правами на тіло Гальшки Острозької, отже і на її маєтності й добра. Гальшка знову потрапила до лаписьк свого сумнівного «мужа:
Беата закопала у льоху домініканського монастиря дві скрині з коштовностями (хто зна, може й досі вони чекають на свого шукача скарбів"), а сама рушила навадогін за дочкою. Жіноча помста не відає милості Нехай король тимчасово переміг 1! Але цей ненависний граф, цей королівський блазень, не одержить від неї жодного гроша! Вона зробить усе можливе, щоб Лукаш Гурка втратив свої сумнівні права на посаг ії дочки!
Ненависть вигадлива. Беата записала на ім'я Симеона Слуцького- «Свого коханого зятя»- всі маєтності, скарби, замки. У цей же день князь Симеон у присутності восьми поважних свідків приклав свою родову печатку до документа, згідно з яким визнавав «за княгинею Ілиною, матір'ю своєї жони, княгині Гальшки» довічне право користуватися всіма маєтностями, що їх за годину перед тим одержав від нет «у подарунок:
Отака нескладна операція,- і королю залишилося нарікати тільки на себе самого з юридичного боку тут не було жодних порушень. А самому королю порушити закон означало протиставити себе шляхетним вольностям, якими так пишалося панство, і викликати загальне обурення в Речі Посполитій. І Сигізмунд Август, згнітивши серце, закріплює документ власноручним підписом. Цього разу розум княгині Беати взяв гору. А подібного можновладці ніколи їі нікому не прощають
Безприкладний герць жінки з королем тривав. Беата вирішила будь-що вивільнити дочку, за її власним виразом із вавілонського полону»
А тим часом король закликав собі на допомогу всесильну католицьку церкву, доручивши розглянути справу про законність шлюбу з церковної точки зору главі католицької церкви у Польщі-примасу 1 архієпископу гнезнинському Чарнковському. Королівський вибір аж ніяк не можна назвати випадковим, позаяк біскуп був близьким родичем графа Лукаша
Гурка став у позу: так, він погоджується на примиреною з дружиною, але ні про яке стороннє посередництво не мож» бути й мови. У листі до примаса граф бідкався, що було б великим гріхом перед Богом 1 соромно перед людьми вступити йому, законному мальжонку, у переговори з паном Слуцьким, оскільки він, Лукаш Гурка, появ жону за наказом короля, котрий, як християнський господар, дозволив «мені увести її до себе». Ах, його родова гідність! Ах, шляхетський гонор! Ні Тисячу разів ні! Він ніколи не розпочне переговорів 1з тим, хто порушивши святість церковних обрядів, став між ним 1 його жоною. Тут Гурка не витримав високого штилю, збився на низький і відкрив справжнє підгрунтя своєї принциповості- «а особливо з тим, хто всупереч праву привласнив собі її маєтності». Ну, жінка- Бог чи чорт із нею!- але маєтності-то святе. Такої зневаги чутливе лицарське серце високородного графа знести не може!
Над паном Лукашом Гуркою сміялася вся Україна, Подуща 1 Литва
Примас, як духовна особа, вирішив порятувати хоча б честь шляхетного роду, якщо не можна порятувати гроші Чорт з ними!- і наказав віднайти в актах про вінчання графа «хоч якусь ваду», щоб були законні підстави для благопристойного розлучення Але всі папери складені взірцево, за всіма нормами тогочасного юридичного права, ад»ке, КОЛИ ЦІ документи писалися, ніхто не міг передбачити того, що сталося Навіть досвідчені В казуістиці єзуїти не змогли виявити жодної зачілки для розлучення, або, за тогочасним виразом- «розпусти». Копали іншому яму, та самі туди втрапили! 7
«Я не бачу, яким шляхом можна зруйнувати цей шлюо,- писав гнезнинськи»» архієпископ познаньському біскупу Адаму Конарському, - | мені душевно жаль НАМ приятеля графа Лукаша. Тримати ворога у власному домі, не зазнавати втіхи у житті,
б. я п Р яз іга й 1. -й , З Р |
Р 7 я
втратити надію на потомство І душевний спокІЙ,- греба бути залізною людиною, що
винести це. І понад те-ця особа, примасу було гидко навіть згадати ім'я Гальшки, - ця особа збезчещена князем Слуцьким до такої міри явно, що ніяк не можна приховати цієї "обставини». |
Гуубо кажучи, граф Лукаш був приречений довіку носити свій хрест у | ляді розкішних рогів Звичайно, можна було 0 на підставі подружньої нє вірності ДОмжее тися розлучення-закон це дозволяв. Але подібні ді навряд чи полегшили о його долю він все одно назавжди лишався в очах шляхетського суспільства недолутим рогоносцем та, на додачу, без омріяних грошей своєї невірної дружини Такої задачі не годен був розв'язати навіть весь церковний клір | г
З листа Беати Костелецької до Мартина Зборовського «Дай-то ооже, зачепити серце примаса, щоб, принаймні, звільнена була з ув язнення бідолашна, оееранци бранка-моя дочка- За себе, запевняю пана, я певна, що швидше тричі погода; ся прийняти смерть, ашж поступитися. Переконана, що таким є й рішення; дочки»
Пан Лукаш, бачучи непохитність двох княгинь, почав вагатися, погоджуючись передати остаточне рішення щодо його мальжонських справ на розгляд учених людей, і, якщо вони його визнають вільним Від подрузкніх пут, то він наполягатиме лише на відшкодуванні збитків-моральних, а ще Обільг'є матеріальних | Охоче відпустить Гальшку на чотири сторони, якщо ж думка ВеЛУМУДНИЄ око | пра буде Іншою, то княгині доведеться скоритисян І розпочати виконувати «ВО подружні обов'язки, бо у нього вже не стає сил терпіти чернемчим спосіб життя, а її мати- Беата з Костельця хай довічно керує маєтностями своєї дочки |
Але Беата не пристала на запропонований комтпромає Будучи пе »еконаною, що це саме примис порадив королю віддати силоміць Гальшку за графа Гурку, вона намагалася спокусити біскупа хабарем Окрім того, вона готова уча ДЕТИ панові Лукашу величезного вВвіІіДСТУПНОГОсто тисяч залотих!'за «княгиню с-луцьку» як вперто 1 демонстративно називає воно дочку |
Проте тут у справу втрутилася смерть 1 поклала край суперечці між Гуркою та Слуцьким. У 1560 році князь Симеон Слуцький помер. Гальшка Острозька | руге овдовіла, продовжуючи при цьому офіційно залишатися дружичою графа Лукаша Вона назавжди вбирається в жалобу 1 вже ніколи не знімає чорну сукню, зе "ще п ї прозвали в народі «чорною княгинею
Король вирішив скористатися сприятливою нагодою 1 послаг до Гал шки н Самотули, де вона була ув'язнена, примаса-архієпиєкопа щоб нарешті пом: ті з цією трагедією Священник мав умовити жінку схилитися перед долею 1 км, зі х
Замкнена в темній коморі Самотульського замку, Гальшка роками не виходила - світ Божий 3 молодої, вродливої занки вона перетворилася на спрашькию мару повній ізоляції від людей, приречена на нерухомість, вона почала марніти із нею
граф
залишалися лише святая молит ом 1 Біблія, яку милостиво дозволив передати аби вона могла спокутувати свої тяжкі гріхи
те
«ЛЬ
10
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
