Сторінка · с. 14сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №22 за 1996 рік
Слово Просвіти, №22 за 1996 рік
«Просвіта» | Інщіатив. б:
пропонували їм пода риготовлену шальну булочку -- «бусньову лапу», «гальопу»,
Пп "і.
уми: кажу, бузьку, на тобі гальопу, дай мені ур ла Київщині, в день Теплого Олекси , Зав язавши вузлики на хустках, кидали
ВЛЯЮЧИ: «Журавлі,
здам а уравлі, журавлі, ми Вшанування птахів для хліборобів мало магічний
характер. Воно мало викликати бажані для селянина
магі вони були посередниками між небом іземлею, людиною й богом, минулим і майбутнім
Це у таких веснянках як, «Мак», «Д ми просо сіяли». «Горошок», «Огірочки», про кращу долю і родинні стосунки, весільні мотиви «Ой, ти весно, веснися. » «Качурик», історичні мотиви, мотиви пробудження весни, зеленого шуму г розливу води.
Переважна більшість веснянок має веселий, оптимістичний характер. Залежно від місцевості, характеру пори виконання веснянки мають регіональні назви. Наприклад, уГаличиніта на Західному Поділлі їх називають «гаївки», «гагілки», «ягілки», на Гуцульщині «Співаночки», на Волині -- «рогульки», «ЯГОЛОЙКкИ», а також «маївки», «веснові», «вербові», «великодні» «ПОСТОВІ ПІСНІ».
Після коротких холодних днів і довгих зимових вечорів молодь та діти виходили на залиті сонячним світлом левади, вкриті першою молодою зеленню пагорби, де дихалось на повні груди і співалось на повний голос. Вони закликають весну. Споконвіку в українців ведеться, що діти просять у батьків благословення, аби кожна справа добре починалаася. Отже дівчата просять благословення у матері:
«Благослови, мати, Весну закликати, Веснузакликати, Зиму проводжати!»
Народ уявляв весну в образі молодої гарної дівчини. Ця дівчина дуже багата, від неї люди сподіваються щедрих дарів, а тому й виглядають її рано-вранці, до схід сонця ізапрошують, закликають піснями. Закликають весну жінки, діти. | приносять їй затепло, за ясне сонечко, жертви-подарунки: печених «жайворонків», «голубів», зроблену з дерева ластівку.
Осьвона прийшла, розбудила природу-- молода дівчина з вінком квітів на голові. | молодь гочинала співати веснянки, водити хороводи. Бо веснянки --це пісні начесть приходу весни. Співають веснянки лише дівчата, це дівоча творчість. Їх співають від
Благовіщення аж до Зелених Свят. Водять весняні хороводи скрізь: на вулицях села, на майдані біля церкви, на галявинах в лісі, а найчастіше на зелених луках понад річкою або ставком. Виходячи співати веснянки, дівчата вбираються в білі вишиті сорочки, на голові вінок - СИМВОЛ СОНЦЯ і краси, Співаючи, вони беруться за руки і творять коло, півколо або ключ і так
рухаються під ритм пісні. Пісенні тексти веснянок завжди змістовні, вони
розповідають про якусь конкретну подію. У веснянках відчувається турбота про майбутній добробут та бажання «накликати» Його піснею-замовлянням.
«ВЖЕ ВЕСНА ВОСКРЕСЛА. ..»
(сценарій свята весняного фольклору) |
Свято починається за годину до початку обрядового дійства на сцені. то
Фойє | - показ народного одягу з різних регюнів області ( з комечтарями) У
Фойє | - пока» і дегустація великодніх страв; виставка-продах творів народних майстрів.
Перед початком 1 8 перерві свята фольклорні ансамблі водять веснянки, гаївки
Сцена оформлена як сільське подвір'я: тини, дерева, колоди, лави.
У залі поступово згасає світло. Звучить фонограма
ихої мелодії веснянки. На сцену піднімаєтьса ведуча
в українському етнографічному одязі певного регюну здвома маленькими дівчатами, а також в українських костюмах У них в руках великодні символи писанки, пасочки, вербові гІЛОЧКУ
Муамка сти» є. |
Ведуча. Весна. Вже сама згадка про неї пробуджує у серці щемгку радість, тривогу, нові надії. Це свято оновлення І відродження природи відчувають І посво гу переживають дорослі і діти, тварини рослини,
і фрагменти обрядового вечора .М 27, За участю сільських фольклорних гуртів
області і «Дай, Боже» та «Медуниці» м.
онажие 0 дж 094049 т нн ПЕР
року.
г усе, що є живого на Землі.
Дівчинка! Післякоротких холодних днів і ДОВГИХ Зимових вечорів молодь та діти, нарешті, виходять на залиті сонячним світлом левади, вкриті першою прозеленню пагорби, де дихається на повні груди | співається на повний голос. Діти та молодь водять хороводи, затівають ігри, радіючи ласкавому сонцю і теплу.
Дівчинка! Танкові пісні, що супроводжують обряди, називаються веснянками. У різних місцевостях Украни ці пісні ще називаються гаївками, гагілками, галагілками
Відкривається завіса. На сцені - учасники дитячого фольклорного ансамблю. Вони відтворюють Фрагмент старовинного обряду зустрічі весни.
Дівчинка! Ой,виходьте, дівчата.
Та в цей вечір на вулицю, Весну краснустрічати, Весну красну вітати.
Дівчинка Ії: Тільки-ноземляз-підснігу починала своїм ликом проглядати на сонце, як дівчата гуртом підходили до Матері:веснянок ми розучили гарних | багато. Благословіть нас пані-матко.
Дівчата співають: Благослови, мати,
Весну закликати, Весну закликати, Зимупроводжати.
Ведуча: Споконвіку узвичаєно, що діти просять благословення, аби кожна справа добром починалась ї в добро виливалась. | мати, ота Велика Матір -
прародителька роду, говорить щирі напутні слова,
Мати:Благословляю вас веснянки співати. Весну зустрічати, землю звеселяти, Хай Бог благословить | добрії люди! (тричі).
Діти: Весна, весна-красна,
Прийди, весна, з радістю, З великою милістю,
З льоном високим,
З коренем глибоким,
З хлібом великим,
З урожаєм багатим.
Мати: Дай, Боже, вам співати, як учила мати.
Ведуча: За уявленням наших далеких предків весну приносили на крилах птахи. І тому, як зійде сніг і пригріє сонце, діти виходили за село з випеченими з тіста «жайворонками», «голубками», «гусочками» | кликали весну, сонце.
(На сцені -- дитячий фольклорний ансамбль. Простягаючи руки до сонця, вони тричі промовляють:
Вигрій, вигрій, сонечко, Надідове полечко,
На бабине зіллячко, Нанаше подвір'ячко.
я
Дівчинка: | Ой, сонечко яскравіше засвітило. Воно почуло нашупісеньку. ян. Хлопчик: Щоб на землі все росло ізеленіло, треба дощику. 00 Дівчинка: Давайтеще й дощик попросимо, Діти: Іди ідидощику, 484
Зварю тобі борщику. Тобі --каша, мені борщ, Щоб густіший ішов дощ. Дощику дощику, припусти На бабині капусти. Зеленая нивонька | Чекає поливоньки. Після закінчення виступу діти вибігають у залідарують глядачам «жайворонки» з тіста. Ведуча: З настанням теплих днів починалися «весняні вулиці» (молодіжні гуляння) Дівчата варили горщик каші, закопували його і забивали зверху оСикоОвий кілок. За зиму, мовляв, земля виснажилась, г перш, ніж засівати, її потрібно підгодувати,
Дівчинка: | Щобземляродила, треба? кашею припросити, що «ро
Хлопчик: || Ай справді, дівчатка, гайда кашу варити, и |
Хлопці ставлять казан на триногу, дівчата йдуть колом І, співаючи, відтворюють дії, про які йдеться в пісні. |
.-- Тру-ту-ту, тру-ту-ту, Варикашу круту, Підливай молочка,
. Нагодуй козачка
Кашовар, який вимішує кашу, дає її кожному ПО ложці, звичайно, символічно
Усі співають:
Добра каша з молоком, Добре бути козаком
Під їхній спів підходять ще хлопці і дівчата. Вони принесли в рушнику горщик каші і закопують її, щоб земля рясно та смачно родила
Хлопець. Наша каша така, що І кілок на ній заци те Всіспівают Ойнанашій та вулиці Що парубки й хлопці, Закопали горщик каші В дубовій колодці (Після цього хлопці и діобчата роз'єднуються на
два гурти) Хлопець! Чого, чого дівоньки красні? Хлопець! Вониїлипиріжкив маслі Хлопець Її Асирочком посипаючи Дівчина І Чого, чого парубки білі? Дівчина! | Наобідецькотаз ли Діачина!ії. Апополом посипаючи Дівчина |! А дьохтиком поливаючи
п нн - сто 0 Я нн ДАЕАНЕА-- ШИ Р ЕР РЕ МЕР і -ь
. вечорниць!
Києва, який відбувся у Київському міському Будинку вчителя у березні 1995
. Шановні друзі, колеги-просвітяни! Повідомляйте нас про забуті і відроджені свята, звичаї, обряди вашого краю. Про все цікаве, самобутнє, маловідоме, що має пізнавальне значення |і цікавість, ми раді будемо розповісти і навіть допомогти колективам показати їх у столиці.
Ваші інформації надсилайте за адресою: Київ, Музейний провулок, 8 газета «Слово Просвіти» ні
Хлопець: | Ой-ой-ой. Торахтіла сорока, як діжка
згорохом Хлопець ії: Вихвалялась кума, що пироги пекла,
бо й ворота в тісті.
Дівчина | Наговорили на осиці кислиці, ана вербі груші
Дівчина П: Хлопці! Нащо вам музики, колиувас довгіязики?
Хлопець: Імкажешячмінь, авони тобі гречка
Хлопець І: Нехайбуде гречка, аби не суперечка Згода, дівчата?
Дівчина|: Тавжезгода
Дівчина: | Досить жартувати. Нумо до лісу ряст топтати
(Хлопці й дівчата біжать за куліси)
Ведуча У звичаї «топтання рясту» закладено В'ру, що від рясту надається сили, із нею людинаще довго житиме. То ж недарма про здорову людину говорили: «Ім ще довго топтати ряст», Отож у виконанні фольклорного ансамблю ми ПОДИВИМОСЬ цей цікавий обряд.
(На сцену виходять хлопці, розкидають штучну травичку), встановлюють заквітчане деревце З'являються, сміючись, дівчата. Разом з хлопцями топчуть ряст, потім до них приєднуються діти, дорослі учасники, утретє топчуть ряст устразом/у.
Топчем, топчем ряст, ряст,
Бог здоров'я дасть, дасть,
Іще будем топтати,
Щоб на той рік діждати.
Іги хлопець: Хлопці! Скінчились наші вечірки Треба місце хороше вибрати, щоб погулять, щоб літо було веселе,
І-й хлопець: Це дівчатам довіримо. Вониякось вміЮТЬ вибирати.
(Дівчата носять чобіт з голкою і вибирають місце для гуляння, щоб хлопці ходили тільки на їх вулицю). Чути перегуки. Співи. Виходять гурти з однієї вулиці, потім з другої, з третьої.
Продовжують співати «дражнилки»:
Що на нашій, на вулиці
Дівкич-чарівниці --
Закопали горщик каші
Посеред вулиці.,
Виконуються жартівливі переспівки, веснянки Дівчата співають, а хлопці спокійно спостерігають за ними, уважно слухають їхні пісні.
І-й хлопець: Тагоді вам вже сваритись. Оце виз Ковалівки, ави з Залізничної, ави з Річної
(назви вулиць по-давньому)
П-й хлопець: Нам же треба буде ось на цьому місці, отут під липами ціле літо аж до Семена гуляти разом на вулиці. Музики сідають на колодках. 5
І-й хлопець: Музики! Ану вшкварте «Якова». (Йде танець з піснею «А до мене Яків приходив...»)
. Старшіучать молодших танцювати.
7 - Дотинупідходятьдвіжінки іговорять:
І-а Теплий Олекса прийшов. Кінчились вечірки; Молодь на вулицю вийшла.
ІІ-а Осьі мояНаталочка вже вийшла перший раз на вулицю. Вже дівочка.
І-а Ойякрокиидуть! Ніби недавно ми дівували, аосьтепервже діти наші виросли.
І-йхлопець: Ну що, громадо! Місце ми собі вибрали для гульні. Літо ціле попереду. А от наші паніматці, до якої мивсю зиму на вечірки ходили, ми
повинні сьогодні подякувати. | | -р хлопець: Наша люба паніматко! Мати наших
Просимо Вас до кругу вийти. (виходить жінка, яка цілуу зиму пускала на вечірки молодь. ій співають пісню, взявши за руки, ходячи по колу. Потім вручають подарунок, дякуючи їй за хату) Хтось гукає з гурту: Давайте пограємо в якусь гру
Всі. Давайте! (Йде гра «Киця-баба"», потім «Овес») Виконуються жартівливі пісні З ПІД
танцьовуванням: «По дорозі жук, жук, по дорозічорний»; «Сяк-так до вечора буду жить»; «Ой сад-виноград»; «Ой джигуне-джигуне» | Потім - танці «Полька», «Ойра», «КраковВ як» Хлопці виносять рогачі і кладуть навхрест Починають танцювати «сороку». Змагаються, хто вправніше затанцює Виконуються пісні веселі журливі. Далі-- знову жарти. Підходить сторожа з калаталами. -- Пора вже додому, пора, пора! Люди, молодь починають розходитись Першими йдуть дівчата. За ними навзірець їдуть хлопці
Підходять до одних воріт Говорять -Дчого це Миколи немає на вулиці? Ага! Чого?
-- Давайте нагадаємо, що ми"вже на вулиці
гуляємо Всі: Давайте! (знімають в Миколи ворота Інесуте до стапка) Хтось: - Хай попларають! | (Хлопці переспівуються, перегукуються | потому
розходяться) Зарбіса
Ведуча Кожна неділявесни святкова, піснями оспівана. Серед них Вербна Хоч і холодна 7 прот погоду пюди недарма приказують «Прийшов вербич -- кожуха теребич», зате урочиста Саме в цей день зербу освячують. А мати тією свяченою гілкою
ПЕРо піди ан озон
рення ПАР я
торкається дитини і приказує: «Неяб'ю, верба-б'є За тиждень -- Великдень. Недалечко -- червонеє яєчко». Верба першою розпускається після зимового сну иоце похльостування є символічним прилученням до загального пробудження природи і надає людині НОВОЇ Сили.
Відкривається завіса.
На сцені - учасники фольклорного ансамблю Вони виконують веснянку «Вербовая дощечка».
Ставши попарно, дівчата утворюють живу кладочку з перехрещених рук. По ній ходить маленька дівчинка.
Вониспівають:А в городі кладочка, кладочка,
Там ходила Насточка, Насточка, Цебром воду носила, носила, - Доюровоньку гасила, гасила
Усі присідають, і дівчинка, мов по сходах, збігає, а вони розходяться на два боки і дуть безкінечним танкоїй.
Ведуча. Та наближається Великдень -- Великий День Весни. За кілька днів до нього г розчиняють тісто, фарбують ямця, які є символ відродження життя. На Великдень люди освячують живлющою водою І СОНЯЧНІ хліби -- паски, івсе, що до хліба, а також писанки і крашанки
Ведуча звертається до старших жінок
-- Розкажіть, будь ласка, як Ви готуєтесь до Великодніх свят? Що потрібно робити у Страстний четверг, Велику п'ятницю, Суботу?
(Жінки розповідають, коли вони починають готуватися до свята в хаті та у дворі, як печуть калачі (рецепт), як фарбують яйця, якими фарбами, який накривають стіл, коли закінчують усю роботу ійдуть до церкви).
Фольклорний ансамбль виконує веснянки: «Кривий танець», «Володар»
Ведуча: Дивним є, що веснянки-гаївки, створечі нашими далекими предками ще в ІУ-УЇсторичі до не (аможеи раніше), крізь морок тисячоліть, через століття великих негод, воєн, поневолення -- ДіЙ ШЛИ до нас, залишивши свою провідну думку, головну Дею, Свій Зміст - замінено лише слова стародавні на новіші. Багато цих чудових пісень втрачено, багато нашаровано віками, але чимало й залишилось Подивимося ж у виконанні дитячого фольклорного ансамблю ці прекрасні творіння нашого народу, весняні хороводи таїгри: «А ми просо сіяли» «Мак»
Після цього старші учасники виходять на сцену! ю співають веснянку «А вже весна воскресла». Потім о идуть у залі разом з глядачами водять хороводи діти - учасники фольклорних ансамблів -- дарують писанки, крашанки, свячену вербу
Заключні слова ведучої От і підійшов кінець нашомусвяту. Га свято весни не закінчується, воно залишається в наших серцях, душах, добрих справах
Хай щастить вам, любі друзі. Хай усі незгоди оминають вашіоселі, а пломінь віри веде вас на добрі діла вім я торжества добра над злом
Будьте здорові, як вода, багаті, як земля, великі як верба, красні, як сонце яснє!
Режисерські поради організаторам свята
Головне завдання органсаторів фольклорних свят --цевідродження забутих звичаїв, стародавніх обрядів у будь-як, хформах Починаючи з весняного циклу, календарні свята слід переносити на природу - у левади, на галявини, в гаї, де діти б грали, співали, водили хороводи. Бо тільки у зв'язку з природою, коли людина відчуває в Собі органічну єднють Із СВІТОМ вона стає повноцінним творцем. Високе небо, чисте проміння, щебіт птахів - це т є та гармонія, коли душа спроможна творити наийпоетичніші ДіЙСТВа
Але хочеться дати також кілька порад поста: новникам щодо відтворення обрядів на сцені. Щоб передати атмосферу весняного настрою, приміщення, де відбувається свято, має бути святково прикрашена, Перед початком програми усіх присутніх зацікавлять виставки творів народних манстрів - Вишивальниць гончарів, ткаль, писанкарів, а також традиційна кухня Газдині мають залропонувати пісні великодні страви Бажано також організувати у фойє виступи фольклорних колективів, троїстих музик. Крім того, можна влаштувати демонстрацію нацюнального одягу певного регюну, показати, як виготовляються писанки, мальованки, шкрябанки
В центрі уваги повинні бути діти -- Як ГОСТІ, Такі учасники фольклорних колективів. Дорослі рог "чують з ними ігри, танкові пісні Фольклогию . ято відбувається но лишо на сцені ам у залі,їгля ч разом з учасниками Фольклорних гуртів має Орати участь у співах, хороводах, масових дійстелх і забавах
Склала Вікторія ВАЛЬКОВА. методист інституту підвищення кваліфікації
працівників культури
п 0 б чи Р З - о зе -щ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
