Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 15сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №22 за 1996 рік

Слово Просвіти, №22 за 1996 рік

(ово ПРОСВІТИ 4 з22місяж «ПРОСВІТИ» си "б В цьому переконуєшся, побувавши на виставці робіт «Соборні сонети», уродженого в Білому Камені художника Віталія Яська, яка демонструвался в Будинку актора, а нині знайшла місце в центрі мистецтв «Славутич». В її арсеналі -- роботи, виконані врізній техніці - - акварель, олія, батик, а також різних жанрів -- пейзажі, портрети. Хоча домінують, звиайно, ескізи, декорації до художніх ЛЮБОБІ Білий Камапнь -- цю поетичну, образну назву дали наші предки мальовничому селу Чечельницького ранону на Вінниччині сотні літ тому. Важко сказати, чому саме так вирішили назвати своє поселення його давні мешканці. Одне лише безсумнівно -- тут жили і живуть талановиті, працелюдні люди, неординарні особистості, наділені поетичним, образним мисленням. фільмів. Адже Віталій Васильович за фахом художник кіно. Після закінчення у 1963 році Одеського театрального училища і отримання диплому, працював художником-постановником на Київській кіностудії художніх фільмів ім. Олександра Довженка та українській кіностудії телевізійних фільмів «Укртелефільм». Проте, на жаль, нині українські кіностудії переживають далеко не кращі часи, фільми або не знімаються за браком коштів, або вже зняті лежать на полицях. Така доля спіткала і два останні фільми кіностудії ім. Олександра Довженка «Обітнишя» 1 «Притча» відомого режисера Василя Ілляшенка, художник-постановник -- Віталій Ясько. Гому глядачі могли побачити лише окремі ескізи цих фільмів, які демонструвалися на згадуваній виставці Віталія Яська, організованій за участю Київського крайового об'єднання «Просвіта» їм. Т. Г. Шевченка. ..Червоні коні здіймаються у червоне небо, на передньому плані постать козака на червоному тлі -- один із багатьох ескізів до фільму «Обітниця», стрічки, яка мовою образів розповідає про сторшио землі української від древньої Скіфії до наших ДНІВ. Вдивляємося в самобутні роботи митця. Ось сонет Мо|2 -- білий сніг, червоні дерева. Сонет ХО 10 -- чорна церква на тлі червоного неба. Сонет Моб -- знову чорна церква і знову червоне небо. Начервоному і чорному тлі намальовано і портрети відомих літераторів та борців за волю України -- Євгена Маланюка, Олени Теліги, Василя Стуса. -- Використання червоних і чорних барв це, мабуть, не випадковість у вашій творчості? -- запитую Віталія Васильовича. -- Так, - я вважаю, що ці кольори є кольорами нашої нації, вони образно уособлюють боротьбу добра і зла, - - відповів художник. Слід сказати, що червоний колір всетаки домінує в роботах Віталія Яська. Мабуть, так і повинно бути, адже добро має завжди перемагати зло. Тим більше, що Віталій Васильович зізнався - - червоний, теплий колір відповідає його душев- ному настрою. Мабуть, закарбувався він у душу митця з материних, бабусиних вишиванок. Жінки ці були простими селянками, проте Віталій Васильович вважає їх художниками, бо мають природнє, дане Богом відчуття прекрасного. А вже Віталій Васильович зумів розвинути це відчуття і добився справжнього професіоналізму. Иого дитячі враження, споглядання чудової природи мальовничого Подільського краю, виявилися у художніх фільмах, серед яких такі відомі глядачам, як «Зачарований вітряк» за п'єсою Михайла Стельмаха, «Лісова пісня», «Ой не ходи Грицю та й на вечорниці», «Назар Стодоля», «Капітан Крокус», «Амерікен бой» та багато інших, безлічі акварелей і, звичайно, в його циклі робіт «Соборні сонети», які без перебільшення можна назвати сонетами любові, адже втілив у них Віталій Васильович всю свою любов до землі української, й людей, чудової природи, а крім любові ще й віру вте, шо Україна все ж заживе крашої долі, буде багатою і сильною. Алла ТОПЧІЙ З нового року з ініціативи Мистецької Агенції «Територія А» було створено Міжнародний Арт-Клуб «Мер-тор», метою якого є сприяння розвитку асвого мистецтва в Україні і пропагувань я ЙОГО В СВІТІ Відкриття Арт-Клубу відбулося на початку січня презентацією 12 портретів, що нал жать пеналям відомих київських художників Віктора Троценка, Анатолія Постоюка та Костянтина Ляше- ва На портретах зображені найпопулярншт виконавці української сучасної естрадної пісні, такі як Т Петриненко, Т. Повалій, Ї. Білик, Ж. Боднарук та інші Невдовзі будемо мати змогу побачити ці портрети на вкладці касети із записами пісень згаданих виконавців. Мистецька Агенція «Територія А» вже понад рік відома як Всеукраїнський центр мистецької інформації, що видає щотижневий інформаційно-аналттичний бюлетень і має представництва у 8 областях України Всі напрямки мистецтва охопив проект пгршого у своєму роді телевізійного каналу «Територія А», що посідає перше місце серед усіх каналів УТ за обсягом мистецьких програм (дев'ять годин на тиждень на каналах ІСТУ на УТ-2). Задля підтримки молодих талантів виникла ідея ство рення першого всеукраїнського щоденного відео-хітпараду кліпів вітчизняного виробництва На рахунку «Території А» такой: організація Мистецького Телеаукціону, першого Всеукраїнського конкурсу комп'ютерної графіки та малюнку «Комп'ютер Арт-95», щорічної акції «Мистецькі вершки року», створюстьса авторська театральна програма. Нещодавно Арт-Клуб «Меркатор» запропонував київській мистецькій та журналістській громадськості музично-художню акцію «Мігттєвості скляного Дао» Ця акція, як і всі попередні, синте- ПЙТОРІЯ Д» зувала два види мистегтва: малярство та музику. Присутнім було запропоновано зустріч з художниками, що працюють у старовинній тегніці живопису на склі та стпвачкою з Япоті Хазуко Такая, відому як виконавицю не тільки японських пісень, а віднедавна 1 українських. Відомо, що малярство на склі сягає своїм корінням часів Візантії та Риму. У Європі, зокрема, в Україні, воно з'являється наприкінці ХУПІ -- початку ХІХ століття. Народні майстри швидко збагнули його невичерпні можливості для створення яскравих художніх образів найрізноманітнішої тематики. Релігійні, побутові і, навіть, гротесково-сатиричні мотиви, виконані з професійною досконалістю й високим естетичним смаком, склали через певний час цілий пласт духовно-матеріальної культури українського народу. Вісім молодих митців, серед яких подружжя Білінських, Якубишиних, художників О, Романіва та Я. Даниліва були представлені кількома найвиразнішими творами, від яких віяло щирістю, прагненням залучити людину у казковий світ барвистих мрій. Але сам живопис на склі, для повноти враження, потребує зовнішнього врівноваження, і ним стала композитор, поет, музикант Казуко Такая. Свого часу вона зібрала і привезла в Україну з Японії пожертви для дітей, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії. Позпапомившись з українською культуроіо, Казуко щиро захопилася нею. Особливе враження на японку справили українські піст. Арт-клуб «Меркатор» запропонував присутнім ознайомитися з японсьуим розумінням української народної спадщини, створивши виступом Казуко Такал своєрідний синтез традиційної музики та малярства. Сходу 1 Заходу. ее ПРЕЛЄГАВЛЯЄ На старий Новий рік у Льгівській опері відлунали фінальні концерти фестиваліо «Мелодія -- 95», Щомісяця протягом року проходили відбіркові конкурси, під час яких співаки та гурти демонстрували пісні, створені! в рік проведення фестивалю. Загалом у відборах виступило понад двісті учасників Інщщіювала цей фестиваль більш ніж півтора роки тому недержавна львівська телестудія «Міст». За рішенням журі, очолюваної народним артистом України В. Зінкевичем, Гран-прі «Мелодії-95» удостоєна «Піккардійська терція». Цей гурт вирізнили чудові вокальні дані, майстерність виконання та імпровізації Володарями першої премії в номінації «Співак» стали солістка гурту «Соколи» Марія Шалайкевич 1 терногільчанка Оксана Пекун, в номінаціях «гурт» та «інструментальна музика» -- львівські гурти «Конгрес» та «Міді». Лауреатам вручено «Уніки» -- фігурки зі скла, виконаш львівським художником Андрієм Бокотеєм. «Мелодія-95» показала, що виконавський рівень, в порівнянш з минулим роком, помітніше зріс. З'явилася тенденція до появи співаків їз власним творчим обличчям, які представляють музику, де все меньш помітним стає наліт хуторянщини з а з Нещодавно відбувся презентащшиний гала-концерт «Зірки майбутнього» за участіо молодих українських виконавців. Поряд з новими іменами можна було почути і доволі відомих -- Марійку Бурмаку, Паталио Могилевську, гурти «Святий сон» , «Нічлава бліоз» та інші. Організували цю акцію Київське управління культури, Центр мистецта «Славутич» та продіюсерський центр «ІЮНИТ-АРТ». Концерти планується проводити двічі на місяць в Центрі мистецтв «Славутич». Метою програми є популяризація та підтримка молодих талановитих виконавців, навчання їх сценічним навикам. Можна лише вітати появу на вітчизняній музичній арені такої акції, шкода тільки, що поряд з відсутністю стильових обмежень немає обмежень і мовних. в ез- Протягом чотирьох днів січня в столичному палаці «Україна» тривав «Пісенний вернісаж-95». Лауреатами фестивалю стали понад 40 виконавців. Перемогу здобули: Т. Повалій -- за виконавгьку майстерність, М. Шалайкевич -- за кращу музику, М. Сингаївський -- за кращий пісенний текст. Їм вручено пам'ятні кришталеві кубки. Такої ж нагороди удостоєна Ї Білик -- як сраща молода виконавиця сретстивалк Головним режисером цього дійства був Борис Шарварко, що уславив себе ще за радянських часів, через призму бачення якого і на сьогодні формуються смаки мільпонів українських гляд чів. Тому і не дивує відсутність б "с5-7Хо0ї концепції фестивалю Лишилися пезрезумілими кри с»рії відбору виконавців для участі на «Вернісажі». Адже на фестивалі була суміш професійних співакі., і, майже самодіяльності, відомих виконаю! (в і досі незнаних, шлягері» та пісен ш що ними ніколи пе будуть Хоча не можна, авичайтно, 1 применьшувати значення фостиваліо «Пісенний вернісаж»е для роазитку української пісні. Але якої? Іртна БІЛА ПО вн

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин