Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №22 за 1996 рік

Слово Просвіти, №22 за 1996 рік

ПРОСВІТА: 1568-1995 - 1 дово ПРОСИТЬ плечу «НА ШЛЯХУ НАШОМУ БУДЕ БАГАТО ЗАГОРОД...» З ЇСТОРІЇ ШИРОКІВСЬКОГО ЧАСОПИСУ «ЗОРЯ» «Народе Український! Встань -- прокиньсь! Вже розвидняється! Вже вранішня зоря зійшла й своїм промінням освітила Божий мир... Такою вранішньою зорею буде наша просвітянська «Зоря», яка буде освітлювати стежку, якою ми повинні йти.. Вся Україна взялася в своїй хаті волю чинити, то й ми повинні нога за ногою йти гуртом, щоб не довелося задніх пасти...» Саме так, матеріалом «Розвидняється» розпочинався перший номер часопису «Зоря», який вийшов друком у Широкому 4 червня 1917року. Той бурхливий і піднесений час став поживним грунтом, на якому зводились живі паростки літературно-художньої періодики на периферії. Причому у більшості випадків ншщіаторами створення видавничих центрів були осередки товариства «Просвіти». Адже за основний напрям своєї діяльності «Просвіта» мала книгодрукування, поширення знань. | найбільш плідні вцьому плані, яксвідчать дослідники, були 1917 1 1918 р.р. Один з осередків діяв у містечку Широке. Дмитро Лисиченко устатті «Короткий огляд української видавничої діяльності, преси та книготоргівлі на колишній Катеринославщині», що побачила світ у другому та третьому номерах «Бібліологічних вістей» (1930р.) зазначав: «Цікаве з видавничого боку містечко Широке (кол. Херсоншина). Тамдрукарня була ще до війни (першої світової -- О.К.). Цю друкарню придбала місцева «Просвіта» за часів революції й почала випускати дрібні книжки, та два роки тут друкували журнал». Додам, що мова йдеться про вже згадуваний часопис «Зоря», що виходив у 1917-18 р.р. Коштувавокремий номер 8 копійок, а члени «Просвіти» одержували часопис безкоштовно. На перших порах «Зоря» виходила шотижня, пізніше журнал став щомісячним виданням: ймовірно, що обсяг часопису збільшувався, адже тут публікувалися не лише новини з місцевого життя, а и літературні твори. У І9138 році київська газета «Відродження» підрубрикою «Бібліографія» вперше повідомила про вихід у світ першого, другого і третього номерів широківської «Зорі». Серед літературних матеріалів був і творчий доробок широчан: еРанок» Ї. Рекуна, «На шевченківські свята 25-26 лютого» І. Роденка, повісті «Тихо... Нал річкою верби», «Пожежа» ГП. Гемченка, твори О. Шульженка, К. Поліщука, Ф. Пилипенка. Павло Кононович Гемченко, талановитий письменник, був, до речі, одним з ініціаторів створення широківської «Просвіти» й самого часопису. У 20-ті роки його ім'я стало поруч з іменами Андрія Головка, Сави Божка, Петра Панча, Наталі Забіли та інших. У друкарні Г. Б. Захарина друкувалися також і окремі книжечки широківських авторів, листівки з малюнками тощо. До речі, це була не звичайна друкарня, а «художня літотипографія, фабрика конторських книг і фабрика каучукових штемпелів», з доволі широким асортиментом продукції. Крім того, в 1914 році вона була нагороджена золотою медаллю «За трудолюбие», яка була зображена на - фірмовому знаку друкарні. «Зоря» широко відбивала життя степового краю. А воно було досить насичене. У першому номері зокрема повідомлялося, що в серпні скликався з їзд учительських спілок і що з нового року в усіх школах буде заведено українську мову. І Ї червня 1917 року в Києві скликався Всеукраїн- ський з'їзд «Просвіт» і від Широкого 3 відповідними мандатами делегували чле - на «Просвіти» А. Авраменка. Розповідалося про виборче право, бо 20 серпня розпочиналися вибори у волосне земство. На Зелені свята (Трійшо) в Широкому відбулася українська маніфестація. Друкувалися також побутові інформаші, листи. Особливе місце займали рекламні оголошення або, як іх називали тоді, - «опорвістки». «Просвіта» повідомляла про книжкову торгівлю та впорядкування народного читання в будинку Кредитного Говариства. Так тиждень за тижнем творився друкований літопис переломних революційних років у містечку Широкому. На жаль, з повного комплекту «Зорі» збереглися лише два номери: перший та восьмий за 1917 рік. Атим часом з восьмого номера часопису відомо, що окремі його примірники розсилалися просвітянами не лише в Київ, ай за кордон: до Швеції та Америки. Невідомо точно, на якому номері припинився випуск журналу. Вихори громадянської війни досягли й провінційного Широкого. В березні І918 року в селище вступили австро-німецькі окупанти, потім були петлюрівські війська, червоноармійці, пізніше -- денікінці. Звичайно, вцих умовах було не до книгодрукування. Не вціліла й лпрукарня Захарина. Ветеран-краєзнавець Володимир Олексійович Ганенков, який доклавчималозусильдля розшуку вцілілих примірників «Зорі», припускається думки, що шрифти та набірні приладдя й досі лежать засипані в колодязі на подвір і колишньої друкарні... бій Налсилаю інформацію про наш просвітянський часопис «Зоря» (1917-1918 рр.) та звертаюся до читачів, колекціонерів, працівників музеїв, архівістів: чи не збереглися де бодай окремі числа «Зорі»? Для нас це дуже важливо. Будьте ласкаві нас про те повідомити! Наперед вам щиро вдячні. 322830,Дніпропетровська обл., смт Широке, райвузол зв'язку,а/с 10 Козленку Олександру Михайловичу. ВІСТІ З ПЕРВИННИХ ОСЕРЕДКІВ - У ПАТРІОТІВ СПРАВИ ІДУТЬ КРАЩЕ УЖЕ КІЛЬКА РОКІВ В КИЇВСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ БУДІВНИЦТВА | АРХІТЕКТУРИ ПЛІДНО ПРАЦЮЄ ПЕРВИННА ОРГАНІЗАЦІЯ ВУТ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА «ПРОСВІТА» Основним завданням нашої «Просвіти» є, першза все, впровадження державної мови в учбовий процес, виховна робота серед студенства та викладацького складу університету, висвітлення правдивої історії України, здійснення контролю за виконанням Законупромови. 7, В нашому осередку є чотири контролери спеціальної комісії за виконанням Закону про мови, силами яких ми проводимо планові перевірки ях в Університеті, так і за його межами. За результатами останньої перевірки пропонуємо ректору Університету зняти з посад двох проректорів, зав. кафедрами та декана. Це люди, які обіймають високі адміністративні посади, відмОВИЛИСЬ ВИВЧатТИ українську мову (а курси для її вичення були організовані «Просвітою») і тим самим самі поставили себе поза Законом Я проти насильства взагалі. | в даному випадку мова йдеться не про насильство, а про обов'язок кожної цивілізованої ЛЮДИНИ виконувати закони тієї держави, на території якої вона живе Необхідність вивчення мови, азначить приєднання до здобутків культури того народу, на території якого ти живеш, повинна диктуватись інтелектом, куль гурою людини і, Якщо хочете, то Ії СОВІСТЮ Ніхто мене не примушував вчити угорську, німецьку, біло зусСьку та мову дарі Я вважав це за свій обов'язок, обов'язок цивіліЗОВАНОЇ людини. Але щоразу, коли я починав спілкуватися з людьми їхньою мовою, м відчував, Як змінювалося ставлення цих людей домено Мова-- цене лише засіб навчання, а й засіб спілкування, | неволодіння нею не , лише збіднює того, хто нею не володіє, ам тих, кого віннавчає. А це вже для вищого учрбово г закладу неприпустимо Перевірка показала, що майже половина професорів Університету не володіє державною мовою. Хіба це не сором для столичного вузу? Хіба можна з цим миритися?! Ми пропонуємо разом з республіканською «Просв! ою» звернутися до ВАКУ України з пропозицієюн . присвоювати звання професора викладачеві вищої школи, якщо вінне володіє державною МОВОЮ. Велику роботу ми проводимо поство| енню підручників, словників будівельних термінів, навчальнихта методичних посібників. Так перший російсько-український словник будівельних термінів, перші підручники по технології будівельного виробництва, технології будівельних процесів підготовлені саме активістами нашого осередку «Просвіти» Крімтого просвітяни допомагають авторам нових підручників та посібників в їх ПІДГОТОВЦІ зточки зору редакційної правки. Нами ведеться значна робота в пропаганді) технічної української мовияквуніверситеті, такізайого межами | коли дехто починає доводити мені, що українська технічна мова недосконала, що краще користуватись російською технічною мовою я вІДПОВІДаюЮ так -- Давайте порівняємо всього кілька СЛІВ російсько! технічної мови ! українс ЬКОЇ Наприклад, «Поле т«чердак» Пол-- мужском, женский що можна довго добавляти значення цього слова. А українське -- підлога То є підЛлогат лише підлога (ПіДЛОЖОНО, піДСТелЛеЇ 10) Слово «чердаке тюркського походження І в дослівному перекладі означає «четверта палуба корабля» ІЩоспіЛльНоГгоО ""асчетаерта палудбра корабля до житлового Зудинкутяк дохідливо звучить це слово українською мовою -- горище |такможна предовжувати продоажувати Та но має в цьому необхідності, 00 чиста нан чн б -- - - -о - - що Ч - нон |і (незасмічена)українська технічна мова одна ІЗ найточніших у світі. Радує нас те, що останнім часом ряди нашої «Просвіти» поповнюються студентами Тільки за останній місяць іх прийшло до нас більше 10чоловік. Ми маємо прекрасний кабінет українознавства, де проходять наші зібрання, святкування дат і великих подій В ЖИТТІ українського народу. Та коли ми збираємося з приводу дня народження Тараса Шевченка, ім'яякого носить наша «Просвіта», то кабінету українознавства нам замало і ми переходимо або до залу Вченої Ради універгитету, або до актового залу. Тут же ми проводимо конференції, зустрічі з відомими вченими з історії України, депутатами Верховної Ради, митцями Що нам заважає в нашій і так нелегкій роботі? По-перше, це недосконалість Закону про мови особливо після заяви Президента України Л. Д. Кучми про надачня російській мові статусу офіційної. Ми разом з ректором університету звернулися через пресу до Президента, виклали свою позицію з цього приводу та відповіді такі не отримали А жаль По-друге, це економічна ситуація в державі коли люди поставлені в такт умови, коли вся іхня енергія, весь їхчас зайнятий пише одним -якпрожити, заробитина хліб (я маю на увазі нормальних людем) Б зв'язкуз цим ячасто почав задумуватисьнад такою закономірністо на тих кафедрах, які очолюють патріоти незалежної нашої держави, ! справи ідуть добро. | державна мова в пошані. Інавпаки ЯЗкби-то та над цим заду мався наш Президент, Міністерство освіти івсе-такиявІРЮ (І ВІРИВ асо своє СВІДОМЕ життя), - Українунаколіна уже не поставли Ть |бупое внашім хаті сабоя мОВа, СВОЯ правда М. Г.. ЯРМОЛЕНКО, к. т. н. Лауреат державної прем 1, голова первинного осередку «Просвіти» ха «Вистути тровіднит ученит, діячів культури та мистецтва з актуальних проблем сучасности, організовані особового складу для наших віуйськкоматив Київською обласною «Просвітою» добре сприяють ацтв. ванню тпатрідстпичної національної свідомости, допомагають виконувати службові завдання Командування Київського міського комісаріаті у вислоалює просвитянам глибоку подяку за ваго- справу розбудови втиськового мий внесок 6 Зброцних Сил Сподіваємось, що дружба міцнітиме Клівський міський військовий комісар генерал-манор К. Хрод наша тпворча Ро До «Просвіти» надійшов лист групи громадян, у якому повідо мляється з відверте ігнорування державної мови митною 1 прикордонною службами на білорусько-українському кордоні. Зовсімінша картина на митниці Литви (м. Нерінга) -- литовські службовці користуються рідною мовою 1 це ім не заважає виконувати свої обов'язки Уже п'ять років зійшло з часу про- 17 голошення Закону про мови 1 Державної Програми розвитку цілком достатній Да 7 забезпечення «всебічного Функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя як державної» (Державна Грограма розвитку мов). Законоположення сто- Україні, час сувалися й митної служби З цього приводу голова ВУТ «Просвіта» їм. Т. Шевченка П. Мовчан звернувся з депутатським запитом до » голови Держмиткому Украни Деркача Л.В. зрішучою вимогою втрутитргя в ситуацію і покласти край поруї ч ням ОГО ВІДОМСТВІ чинного законодавства у ьж КОРОСТИЛЬОВ Василь Григоро- вич, учитель Гуляйпільської дитячої школи мистецтв Ще в 1989 році першочер завданням наш осередок ТУМУу визначив повернення Гуляйпільській СШ україномовного статусу Збирали підписи, назбирали близько трьохсот, нас райком клепав, але перемога за нами: тепер школа україномовна Проте роботи ще багато. Зокрема райвузол зв'язку не виконує Закону про мови, а в місті и районі 939 населення українці.» Пропагуючи розвиток українсько! мови в Донбасі, дехто більше говорите про це, ніж робить УСІМ віДдОМО, ЩО В СКру тному стано» вищі знаходиться чи не єдина в Донбасі україномовна газета Донеччина Ьона стоїть на грані закритзя а ї працівники по декілька місяців не ОТ- римують ПЛАТНІ, ПпоОоО0о це рі є ГІ О справжньому, го хі)рз ж не СЛІД пІіДТримати шо україномозну газету пса рівні державному 'Деж.а »?Зіцяна підТримка націонлуькно емосаоатТтичм! прогресивної преси" Григорій МОНАСТИРЕРАЄ член Спілки журналістів, Шіюч лІА пелеЙа! хауреат облаєної промо Ім ВСосюри М. г с; м« ійнанамстввювннх пит рач | повіДдОМЛЯИВ 11 редактор ігор Зоц зага го айв горІц газети бвіДдМОВЛЯЄТЬФСЯ під гоморарів ТЛ «ТИ: ок ЦЬОГО гане на | в | ЛЬ" і ГКЬІЇ , А І11СУ | і "о папір: послуги др; о! ПІкКІЦ ІД і сн про У Пк роки "144 У кратно ькКкоОї мови

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин