Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №22 за 1996 рік

Слово Просвіти, №22 за 1996 рік

У ЛИ а ни п Юрій ГНАТКЕВИЧ планвй ШИ україна - ДЕРЖАВА ПАЦШІОНАЛЬНА -Бков аа ої ІЗ ДУБОВИХ ТРІСОК ДЕРЖАВИ НЕ ЗБУДУЄШ... ЧАРИС ПРО ТИПОЛОГІЮ РУСИФІКОВАНИХ | РУСИФІКАТОРІВ Н ПЕРА СЛІД вияснити, чи належить такий сус "ПОЛІТИЧНИЙ феномен, як "дерусифікація" ЩО стосуються де - державотворення Міра визнати, що нинішнє офіційно-урядове чя про державотворчий процес обмежується національне відро рогцаржавну символіку та ОФіційних осіб та зага ки ан вЗРвВеннх органів рішенях найвищих державних ки УТИ ПОВНОЦінною, якщо вона не має свого гімну іне навчає його своїх дітей? Чи може українська держава вважатися повнокровною, якщо о стало політичною і моральною основою проголошення української держави, фактично на більшій частині її території і в свідомості більшості населення державною мовою не стала. Іноземці, збираючись до України, вивчають українську мову, а при іхавши до столиці, переконуються: ця мова їм тут не потрібна До грудня 1991 року політична боротьба у нас точилася навколо ділеми: бутичи не бути незалежній Україні. Зараз ця боротьба набула іншого змісту: якою бути Україні? Бути їй довіку незалежною, справді українською державою, чи такою собі квазіукраїнською, точніше кажучи, російсько-українською? Чому, зрештою, навколо мови і мовних проблем досі точиться така запекла боротьба? Пригадаймо в зв'язку з цим, де в Україні охоче голосували за тих, хто нині у парламенті обстоює все нові і нові завуальовані варюанти приєднання України до Росії, тобто ліквідації нашої держави. За них голосували у регюнах тотальної зрусифікованості. Наочним прикладом у цьому зв'язку є Київ: зрусифікована столиця України вже який час бойкотує вибори, не бажаючи підтримати націонал-демократів. Хіба можна уявити собі щось подібне у Львові чи Рівному? Стає очевидним, що рівень зрусифікованованості українців є прямо пропорційним рівню їх денаціоналізованості і ба дужості до долі української незалежності. Мовний фактор стає таким чином фактором національної і державної безпеки. Уявімо собі, де була б нині Україна, якби б знався була б такою зрусифікованою, як український Сх г іПівдень. Звідси зрозуміло, що спроби надати російській мові офіційного статусу, всілякі репетування про "насільствєнную українізацію", спротив відкриттю українських шкіл для-українських дітей і викладанню українською мовою в українських вузах, усунення графи "національність" з паспортів | включення до них "російської сторінки", кинуті шалені гроші на видання всіляких "Ведомостей", "Новостей", "Петровних", "Регионов", "Зеркал" - все це є координованим намаганням шляхом продовження русифікації дати імперії можливість якнайміцніше закріпитися своїми метастазами в українському тілі, аби зробити Україну постійно хворою "російським синдромом" таорієнтованою на нове приєднання до РОСІЇ. Із сказаного вище випливає, що русифікація є язищем ворожим нашій державі, яке її руйнує, а дерусі.фікація мусить розглядатися як процес державотворчий, який її розбудовує. Активні пасивні русифікатори мусять оцінюватися ях такі, що сприяють руйнації нашої незалежності. Тому саме через призмудерусифікації слід аналізувати роль Києва і киян в українському державотворчому процесі. Загальне враження людини, яка прибула до Києва і потрапила в його ву іичний, магазиннокюсковий, транспортний та офісний вир є однозначним: Київ-місто російське з незначною українською діаспорою. Проте будьмо об'єктивними. Питома вага української мови значно зросла у київській стендовій та вітринній рекламі. У метро тепер "двері відчиняються" . Якщо завітати до помешкань киян, Тов багатьох з них почуємо українське слово. Почуємо ми його інколи в деяких кабінетах деяких начальників, на лекціях національно орієнтованих викладачів вузів, на уроках в українських школах, яких вжечимало. На уроках. але не на перервах! На перервах звучить лише російська навіть у віддавна українських школах! І, мабуть, саме тут слід шукати їстину і корінь зросійщення столиці: Мовна поведінка дітеи та юнацтва дає нам об'єктивне пояснення того, чому столиця України залишається на п'ятому році її самостійності в цілому російськомовним містом. Поза всяким сумнівом, в основу русифікації українців Києва було закладено ставлення до російської мови як до мови панської, "городської", мови престижної перспективної, а до української, як до мови колі ОСПНОЇ і нікому не потрібної. "кі немає жодних озмак того, що ставлення до української мови змінилося Щоб підійти до зазначеної проблеми по- науковому, мусимо краще з'ясувати, що таке рус фікація" і визначити типі русифікованих ЦІ пмтання є не такими простими, якщце може здатися ма перший погляд. "Чи можна, наприклад, вважати українця русифікованим, якщо Він добре володіє українською мовою, аленею млижоене кгристуєтьси, або користується лише на власній кухні, або користується на роботі, а а рідними дітьми розмовляє роси ською, внаслідок чого вона стає їх рідною мовою Русифікація має політичним і МОВНИМ аспекти Перший означає орієнтацію у» раїнця на російську культуру та спільну долю ! спільне життя 0 ОДНІМ державі з росіянами Наминуча перспокі мва постуї вого виродження українців як нації у всіляких - - "союзах" таких українців не лякає: вони--" крутиє інтернаціоналісти". Українською мовою вони не користуються і, власне, українцями вже не є, бо українець це той, хто почуває і усвідомлює себе українцем. Такі люди відносяться до русифікованих найвищого ступеня, або повністю денацюналізованих ругим типом київського русифікованого є так звані "українци", тобто українці, які пам'ятають, що вони українці, але постійно користуються лише російською мовою Наийчастіше--це коріннікияни. Сюди відноОСИТЬСЯ Величезна група київської молоді, яка повністю русифікувалася внаслідок закриття українських шкіл, дитсадків, завдяки викладанню російською мовою у вузах та службі в радянській армії. Всікиївські діти віком від десяти років тався київська молодь є у мовному аспекті русифікованими Зрозуміло, що дітям своїм вониніколи не казатимуть "хлібець, горобчик", алише "хлєбушка, варобушка" Такими сумними і жорстокими для нашої нації є "успіхи" київських русифікаторів Третій тип русифікованих можна умовно назвати "напівзрусифікованими ". Це-найчисельніша групакиян. Як правило, вони є вихідцями Із села, які, або батьки яких, свого часу повтікали до Києва від пильної і невдячної колгоспної роботи. Українською вони користуються у селах, у сім'ях, знайближчит'и знайомими, Полишивши кордони своїхквартир, вони відразу переходять на "общєпонятний " . До незнайомих звертаються тільки російською. Значна частина таких людей зісвоїми дітьми розмовляють російською, а точніше, вживають російські слова, бо російською їхню мовучасто важко назвати. Причиною такої мовної поведінки є невисокий рівень їхньої загальної і мовної культури. Часом вони соромляться за своюнечисту, суржикову мову. Багато хто ще боїться виглядати селюком, "жлобом", "білою вороною". Їх мовна поведінка нагадує плиття трісок за течією. Тріски не думають. Вони пливуть. Вже й течія ніби не тої сили, авонивсе пливуть. Не для образи, а для образності третій тип русифікованихя називаю "трісками ". Як зрозуміти і образно назвати київських продавщиць, які розмовляють між собою українською, а на самодіяльному ціннику від руки пишуть лук, хрен, арбуз, морковь, хлеб украинский", хоча добре знають, що тепер у гастрономах згідно з законом на Цінниках пишутьчастіше українською. Зауважу для тих, хто не знає, що в гастрономах використовуються головним чином цінники, які готуються десь "вище , не в самомугастрономі. Ось там якраз пишуть стандартним шрифтом /хліб український". Але життя є життя: Т! цінники рвуться, псуються, губляться, І ціни тепер часто міняються. З цією метою існують цінники незаповнені, які заповнюються самими продавцями, заввідділами, директорами. Б'юсь об заклад, бо це питання добре вивчено шляхом тривалого спостереження, що якщо навіть весь персонал якогось гастроному є українцями, які розмовляють між собою українською, і якщо всі інші цінники в хлібному відділі написані будуть українською, жодна людина з цього гастроному на нестандартному ціннику "хліб український" написати самостійно не додумається, а лише "хлеб украинский". Янавів ці міркування для того, щоб унаочнити своє гоаво вивести із типу напівзрусифікованих або" трісок" особливий підтип - "трісок дубових". На особливу увагу в зв'язку з проблемою зрусифікованості заслуговують ті українці, які добре володіють українською мовою, але нею користуються лише за певних обставин. Така поведінка є, як правило, добре продуманою. Тут все залежатиме від її ІСТИННОЇ! причини, від освіти | освіченості людини, від П культури ірозуму. Янавіть знаю одного націонал-демократа, який палко бореться з русифікацією на сторінках преси, а з Дітьми вдома розмовляє російською. Інший знайомий розмовляє з сином російською, щоб його не "калєчіть", бо дружина відмовляється спілкуватися українською. Неначе в сім'їне можна розмовляти двома, чи трьома мовами, як це роблять у багатьох "бато національних" сім'ях. У кожному випадку слід, як мовиться, застосувати індивідуальний підхід. Проте за будь-яких обставин ми маємо справу з особливими випадками зрусифікованості і з особливою категорією русифікаторів Типологію русифікаторів можна розробляти на підставі двохоснов класифікації: за рівнем усвідомлення | за характером впливу. У першому разі можна виокремити групу переконаних при хильників гасло "какая разніца?", тобто свідомих русифікаторів, ! групу русифікаторів- "тр сок", якіпродовжують свою русифікаторську місію за інерцією, через ЛІНОЩІ, через обтрату звички самостіино думати, через низьку куль гуру ПОДІЛ русифіка горів на піДСТаві харак геру вплибу має функціона льну заложність Ту можна виділити русифікаторів начальників, рух ифікаторів ПОеДаТОГІВ, русифікаторів прощіоникі й засобів масово! інформації русифікаторів батьків. Якщо начальники, педагоги та батьки можуть бутияк свідомими ТАКІ і гриісками , то серед працівників засо0ій масодро! інформації "трісок дужемало тут осіанають ям ідеї служать. Русифікаторам із російськомовних газе 7 добре відомо, що в Кисві та 6 усій Україні зокрема серед ростн, практично немає людей, які мне володіли б українською мовою пасивно, тобто не розуміли б її підчас читання Зайвим доказом Т9гУ, якою хочуть бачити майбутню Україну пласники І автура російськоморбдних гозот, Є їх поприхована р а Б ніс - ненависть до національної ідеї її прихильників Запропонована вище типологія русифікованих! русифікаторів дає підстави вважати, що справа мовного відродження у столиці є дуже складною, але не безнадійною. Ця типологія дає нам ключ до пошуку шляхів вирішення проблеми дерусифікації столиці Дддже третій і найчисельніший тип русифікованих стоїть близько до наших цілей. Зазначимо, що для всіх типів русифікованих є характерним пасивне володіння українською мовою. Спільним для "українцев |! "'напіврусифікованих є в ціЛОМУ позитивне ставлення до нашої незалежності ! до української мови. Багато з них навіть відчувають жаль з приводу того, що українською володіють погано Єдиною серйозною перешкодою до зародження уних бажанння і наміру ширше, частіше | СМІЛИВІШЕЄ переходити до репродуктивного, усного користування українською є повна віІДСУТНІС тьу них ВІДЧУТТЯ, ЩО В Україні будується саме українська держава Люди досі цього не відчувають. Дивлячись РА ру, телепрограму "Київ , слухаючи Верховну Раду читаючи "Ведомости" 1 "Зеркала" , читаючи на кююсках "ореп-стучите",аналотках лук, Тьква " знаючи, що у вузах українською мовою нечитають, слухаючи заклики депутатів і кандидатів у депутати про ОФІЦІЙНІСТЬ російської мови, люди відчЧУВають, що фактично унас будується не українська, а ще одна російська держава Запропонована типологія свідчить про те, що зрусифікованість І русифікаторство не мають ПІД собою якоїсь агресивної і непоборної основи. Ці явища базуються на міщанській, обивательській психології, переборення якої у справі мовного відродження залежить тільки від цілеспрямованості державної політики. Люди идуть туди, куди їхведуть На службі люди роблять так, як ім велить начальство У Празі та інших чеських містах за часів австроугорської імперії люди всюди розмовляли німецькою Після розвалу імперії державна 1 національна еліта активно взялися за нацюнальне відродження, І невдовзі Прага "заговорила" чеською. У цьому звязку виникає питання: чи може у державі та її столиці відбуватися мовне відродження, якщо держава українське слово ні СЛОВОМ, НІ ДІЛОМ не Захищає, ІВС! люди це добре помічають. Хіба Президент чи мер столиці бодай один раз про це публічно обмовились закликали когось до повернення до своїх нацюїкальних витоків, нагадавши українцям, що вони є українцями Хіба владі не вдалося щось зробити у цьому плані, якщо на те була її активна воля? Згадаймо бодай відкриття українських шкіл у Києві, нові вивіски, Ті ж оголошення у метро. Хіба в Україні відбулась би революція, якби й далі виконувалась програ!'7 розвитку української мови? Що заважає КИЇВСЬКІЙ адміністрації гаряче перейнятися станом україномовного відродження у столиці, порушити в пресі дискусію про ї роль у державотворенні? Нещедавно Президент сказав, що маніфестами держави не збудуєш. Що зірно, то вірно Зараз лунають заклики допомогти Президентові і Урядові Проте правдою є також те, що допомогти можна лише тим діячам, Які самі щось палко бажають зробити у справі відродження. | щоб не робили тане пропонували автори і прихильники Маніфесту, Якщо ті, хто має реальну владу, хто підлисує укази, рішення постанови, ідаліне будуть спонукати до відродження українського слоса і уникати в своєму лексиконі самого слова "бідродження", зрушень у справі відродження не буде. Достатньо нашій владі реалізувати пільгове законодсаство щодо україномовних друкованих видань тавідеог годукції (бодай до 200 1 рокугв першучергу для дітей га юнацтва), як Ситуація з українською мовою різко зміниться Достатньо Київраді прийняти постанову про місцевий збір за рекламу іоголошення недержавною мовою, як наша столиця стане схожою настолицю України. Хіба щось заважає? Звичайно, державне сприяння українській книжковій, газетній та відеопродукції викличе неабиякий гнів з боку певних політичних сил. Не обійдеться без запеклої боротьби. Але що може бути благороднішим ! почеснішим, ніж боротьба за збереження СВОЄ! Нації учас, коли продовжується ї виродження. На боцівлади буде стояти вся патрютична інтелігенція. На боці влади буде неспростовний аргумент. так Діяли у всіх державах, які ВИХОДИЛИ 13 складу метрополій Дерусифікація столиці передбачає дерусифікацію ї зовнішньорекламного пигляду, ПОСВІТИ, преси ростсько БІЛЬШОВИЦЬКОЇ ТОПОНІМІКИ Вона передбачає повернення українців до рідної української мови Головною ланкою, своєрідним плацдармом дерусифмді СТОЛИЦІ еє Вища школа Вузи залишаються нинінайпотужніШИим наинодбезпечнішим для нашої державнос пджеролом русифікації української молоді "Ікщщо зрушить з місця справа у вузах, то вона зрушить скрізь. Позатим дерус ифікація неможлива 03 зміни ставлення до української мови з Ооку освітянських начальників І пикладачів вищо! школи Самое вони русифікурвали нашу молодь, | саме вони мусять спокутувати свій гріх. Ало проблема полягає в тому що робити це 39 в пасноїіНнІЦІаТИВИ ОВОНИ ЗОВСІМ НО більшість з» кух наложить до українцев га | трісСсок а нерідко ДО крутих інернацюналютов Принаймні хараз відродженнм у ПИЩІЙ ШКОЛІ припинилогси Никладаннм украипноькою мовою укиївських вузах ведуть пише пикладачі з національно -лемократичною орієнтацією, яких, мк убираються, 00 - він п т з рр о ДН нні о ЇЇ б зано о - м відомо, дуже мало, бо більшють вузівських викладаче. "нормальниє люді". Як не прикро, але вихід ситуації досі не проглядається Дехто бачить його у друкуванні українських підручників. Але це прикра помилка українським підручник не змусить тріску" жбурнути в піч СВІЙ ПОЖОВКЛИЙ конспект, доки течія не понесе в інший бік, тобто, доки нацюнальна ідва | нашональне відродження не стануть керівництвом до дії ректорів, деканів, завідувачів кафедрами. Але ж на це їх ніхто не Орієнтує, посилаючись на недостатьє матеріальне підгрунтя, відсутність підручників, на неготовність педагогів, студентів, на важкий фінансовий стан нашої освіти. Про це просто мовчать, У цьому зв'язку важливо згадати про досвід Київського, тепер Національного, Університету, про який розповів на Конгресі інтелігенції Києва і Київщини його ректор В Скопенко. В статуті університету записали, що викладання в університеті ведеться державною українською мовою. На ци підставі ректор попередив усіх викладачів, що вони не зможуть бути переобраними на новий термін, якщо не перейдуть ка викладання державною мовою. Тим, хто нарікавно ВІДСУТНІСТЬ СЛОВНИКІВ ЧИ підручників, рект запропонував їх створити і видати. Деякі викладачі "пошуміли", але взялися за справу. Тепер столичний університет з повним правом може називатися "Нацюнальним". Віні залишиться таким, якщо Там" не схаменуться і не знайдуть спосіб замінити ректора "нормальним чєловєком" Висновок із сказаного вище такий: дерусифікація у столиці стане реальністю, якщо цього захоче влада, керівники на місцях, захочуть на ділі, анена Словах. Тоді і наша поміч їм буде доречною | вагомою. Всі патріотично орієнтовані люди вже перейшли на українську мову і в офісах, на вулиці, іна трибунах, інакафедрах, іна амвонах, нече"' зючи, коли з являться словники і підручники. Але на : мало настільки, що Київ продовжує справляти враження російського міки, Ж Нас мало настільки, що ми не дерусифікуємо 4.3 столицю, доки влада на Печерських пагорбах і на Хрещатику думатиме, що суспільство можна об'єднати ідеєю "ситого життя" Українське віДДООДЖеннЯ Не настане, доки українська влада не прийме рішучого однозначного рішення будувати українську державу як заформою так і за змістом тане закличе свій народ до національного відродження, Як ідеологічної ОСНОВИ творення української держави. Ця влада має на це моральне іюридичне право. чи наважаться вони н" такий крок? Хто зна: на Печерських пагорбах з владь востанні п'ять років всілякі метаморфози траплялися Нещодавно мер столиці Леонід Косаківський, виступаючи по радію, заявив, що сто пиця має показувати приклад у державотворенні! |ЩО ВІД ТОГО, як йдуть державотворчі процеси у столиці, значною мірою залежить, як вони йдуть в Україні. Мудро сказано. Бо не почнеться українське відродження на Донбасі, в Харковічи ізма/лі, якщо воно припинилося у столиці. Проте коли дивишся телепрограму Київ", яка веде свої передачі на столицю здебільшого російською мовою, то постає великими сумнів, що мер української столиці зараховує дерусифікацію До державотворчих проблем. Проте очевидним є те, ЩО увага до столиці з боку націонал-демократів вже заразу цьому плані має бути змінена Можливо, СЛІД створити якиись Фонд дерусифФік ації столичних ВУЗІВ. ддже щось треба робити. Ініціатива тут має бути 8 руках Конгресу української інтелігенції Йому треба домогтися розгляду питання відродження на Китараді. підготувати проект якоїсь спеціальної постанови внести пропозиції до проекту закону Про столицю передбачивши там евні норми, Які сприятимуть дерусифікації Києва Треба зрештою активно співпрацювати з нинішньою владою, пох тавити до київської державної адміністрації конкретними вимоги! розробити з нею серію спільних програм у мовній сфері Третє. ) ряд чи парламент повинні узаконити пільгові податки до 2001 року на виробництво ! розповсюдження україномовної друковано! та рідеопродукші, насамперед плядітем та юнацтва та підвищені податки на рекламу російською га іншим інозомними мовами. Четверте Міністерство ес має розробити гоприлюднити програму з30б0ж злючечнем пров українців навчатися у школох (| вух укр я «0ю мовою та оголосити підповідального за! аиконаннія пимоги є ПпОГгічНИМИИ мотивованими, водночас мінімальних» 1 | цілком реалістичними ЗідстУПпИити від ни 112 ча"об для нвохнацюнал-демокрото - зрадити І уагубити к.з у Тк нації г держави. Якщо вони відступлять, на: /пмий президент, на біІДМІНУ ВІД НИНШНЬОГО, Якщ навіть вдома розмовлятимое українською, то пуб імя» скрю» і ПпИШео російською Сам же Пеоншщ Данилович заАщо бін справді мріє про те, про що часом говорить мусить у мовній політиці поренти ма Ох нацюнча" помокрот

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин