Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Музика · “Лише з любов’ю можна створити щось хороше і світле”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

Пісенний вінок для рідного міста

Слово Просвіти, №22 за 2021 рік

Національний музей літератури України провів святковий концерт “Київський вальс”, присвячений Дню Києва. Прозвучали арії, пісні та романси українських і західноєвропейських композиторів, українські народні пісні. Захід відбувся при підтримці ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. – Пишаюся тим, що народилася у місті Києві, – зізналася режисерка та авторка проєкту, студентка Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського Софія Андріяш-Місько (сопрано). – Моя мама – заслужена артистка естрадного мистецтва України Інна Андріяш ще в дитинстві познайомила мене з відомими українськими співаками, поетами і композиторами та диригентами. Я зростала у мистецькій атмосфері музикантів, тому що були постійні концертні виступи моєї мами, на яких я була присутня. Звичайно, робила і свої перші творчі кроки. Змалку я на сцені. У чотири роки дебютувала на фестивалі у Болгарії. У п’ять років заспівала в Національній філармонії України, а в шість виконувала своє перше соло з оркестром Національних інструментів України на сцені Великої зали Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського, де я зараз навчаюсь на кафедрі оперної підготовки та музичної режисури (клас викладача Л. С. Канюки). Маю певний досвід концертної діяльності, адже я виступала не лише в Україні, а й за її межами, а саме в Македонії, Албанії, Сербії, Іспанії. Але свій перший авторський проєкт, як режисерка та співачка, вирішила присвятити своєму рідному місту. До концерту готувалися майже місяць. Щаслива, що змогли організувати таке пісенне свято. Запросила взяти в ньому участь студентів Академії Наталію Пархоменко (сопрано), яка навчається оперного співу у професорки, народної артистки України Є. В. Колесник та лавреата міжнародного конкурсу, студента кафедри камерного співу Василя Михайлюка (баритон, клас народного артиста України Анатолія Кочерги). Оксана Дем’янчук свого часу була ученицею по вокалу у моєї мами, згодом закінчила Одеську консерваторію, нині бере активну участь у концертній діяльності. А лавреатка міжнародного конкурсу Марина Гаркуша зараз навчається у вокальній школі Інни Андріяш “Соло співочого серця”, дуже талановита дівчина. Також запросили до участі в концерті соліста Національного будинку органної та камерної музики України Олега Чорнощокова (баритон) та його дружину Ірину Дяченко (фортепіано), досвідчену скрипальку Олені Ініну, яка 30 років працювала у Національному оркестрі народних інструментів України, і, звісно ж, заслужену артистку естрадного мистецтва України Інну Андріяш. Окремо хотіла б відзначити нашого концертмейстера, професорку Національної музичної академії України, заслуженого діяча мистецтв України Ірину Шестеренко. Без перебільшення, це геніальна піаністка. Якби не підтримка пані Ірини, то не відомо чи змогли б ми зробити такий чудовий концерт. Вона добре знала нашого видатного композитора Віталія Кирейка, написала про нього книжку, далі продовжує дослідження творчості митця. До речі, Віталій Кирейко присвятив “Київський вальс” моїй мамі, Інні Андріяш. Слова до пісні про славний Київ написала вона сама. Цей твір ніде не надрукований і є єдиним авторським рукописом, який він подарував моїй мамі з іменним підписом та побажаннями. Я готую до

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин