Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Маємо обирати тих, хто суголосний з · українською ідеєю словами і ділами”. Події, факти, коментарі · с. 2сторінка оригіналу ↗

Іван Франко у ХХІ ст.: виклики та перспективи

Слово Просвіти, №22 за 2021 рік

чі відзначили Івана Франка як найбільш інтегровану постать серед усього пантеону українських культурних діячів – фундаторів української державності. У вітальному слові ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров зауважив, що настільною книгою кожного українця має стати праця Івана Франка “Що таке поступ?”, яка вчить нас працювати і розвиватися. А відомий політичний стратег Ігор Гринів наголосив, що “український народ добре навчився героїчно воювати та помирати за свободу, і має навчитися добре жити. І тут найкращим провідником є Іван Франко”. Роль Івана Франка у формуванні національної ідентичності окреслив завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України Євген Бистрицький. “В умовах реформування української школи важливим є нові підходи у вивченні літературних, культурних та історичних постатей для того, щоб Франко став доступним і цікавим для учителів. Тоді вони зможуть краще передати важливі і необхідні постулати Каменяра для розвитку критичного мислення та формування національної ідентичності своїм учням”, – підсумувала обговорення на освітній панелі заступниця міністра освіти і науки України Любомира Мандзій. “Подібні конференції дуже актуальні, бо ми маємо знати, які постаті найважливіші для розвитку українського суспільства, як правильно розпросторювати їхні ідеї. І сьогодні я впевнилася, що програма УКФ “Знакові постаті української культури” має залишатися, і для Франка там точно є місце”, – поділилася враженнями від конференції голова наглядової ради Українського культурного фонду Лариса Мудрак. У своїй доповіді народний депутат України Михайло Цимбалюк закцентував увагу на особистості Івана Франка як політичного та громадського діяча, який заклав основи єдності української нації, основи формування нації політичної. Модератор панельної дискусії наукової секції Ярослав Гарасим звернув увагу на стереометричне вивчення літературно-наукового доробку Івана Франка та всебічне висвітлення його життєпису у контексті доби. “Багатогранність, складність та неодновимірність постаті Івана Франка потребують від дослідників відповідних методологічних стратегій для глибокого осмислення цього феномена як в історичній перспективі, так і на етапі розгортання державотворчих процесів сьогодення”, – резюмував учений. На завершення директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус висловив сподівання, що тільки у співпраці різних організацій і установ ми зможемо переорієнтувати українців від низькопробної маскультури й інформаційного трешу, які заполонили інформаційний простір, на літературно-мистецькі явища національно-органічного стилю. Він подякував усім учасникам конференції за роботу та запросив долучитися до заходів, приурочених 165-й річниці від дня народження Івана Франка, які відбудуться 27 серпня у Нагуєвичах та Дрогобичі. У конференції, яка відбулася онлайн і наживо, взяли участь понад 60 освітян та науковців з 14 міст України. Організаторами форуму виступили: Міжнародний фонд Івана Франка, Центр вивчення творчої спадщини Івана Франка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Музей видатних діячів української культури, Львівський національний університет імені Івана Франка, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Державний історико-культурний заповідник “Нагуєвичі”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин