Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події · “Кожен номінант – це авторитет, чиї вчинки надихають молоде покоління”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

Медики – янголи миру

Слово Просвіти, №22 за 2025 рік

Микола ШОТ Світлина автора Медичним Оскаром називають відзнаку за професіоналізм і милосердя – орден Святого Пантелеймона. Ця нагорода є громадською, має професійно-фахову спрямованість. Присуджують її за гуманістичну й шляхетну діяльність, досягнення в галузі охорони здоров’я. Тернопільська регіональна рада ордена Св. Пантелеймона нещодавно визначила номінантів на участь у національному конкурсі відзнаки за професіоналізмі милосердя. Вшанування їх відбулося в обласному академічному театрі актора та ляльки. У церемонії взяли участь не лише номінанти на почесну нагороду, медичні працівники краю, а й представники влади, священнослужителі, студенти й громадськість. Урочистості були сповнені особливих емоцій. І не лише радісних. У першому ряду театральної зали розмістили військові форми, медичні халати та вишиванки. У такий спосіб вшанували світлу пам’ять медиків, які загинули на російсько-українській війні. Згодом, виступаючи, засновник відзнаки та голова Поважної ради ордена Святого Пантелеймона Василь Князевич зазначив, що зараз за підтримки Міністерства охорони здоров’я України втілюють ініціативу “Посвіт пам’яті”. Ця справа покликана зберегти імена медичних працівників, які віддали власні життя, рятуючи захисників України. Вже зібрали дані про майже 700 полеглих медиків. 10 липня стане Днем вшанування загиблих медиків. Саме відтоді розпочнуть пропам’ятні та інформаційні заходи, присвячені медпрацівникам, які поклали свої голови за рідну Україну. “Медики – це янголи миру, які щодня рятують життя на передовій, у шпиталях і місцевих лікарнях”, – наголосив Василь Едуард ОВЧАРЕНКО Цього вечора талановиті виконавці розповіли присутнім щемливу й щиру історію про долю, її колізії. Про те, що надихало і що боліло Тарасу. Це дійство не лише про пам’ять, а й про історію. Історію величної присутності, історію величної тиші. Тарас Шевченко завжди сучасний. Він завжди з нами у слові, серці, волі, пісні, у нескінченному, незвіданому Всесвіті української душі. – Моє знайомство з творчістю Тараса Шевченка відбулось, як у більшості, у школі, – пригадує режисерка-постановниця Надія Агеєва#Швед. – Мені поталанило з вчителькою української мови і літератури Ніною Сергіївною Зінченко, бо любов до слова вона заклала мені ще у шкільні роки. Поезія емоційна, драматична, написана 200 років тому, однак актуальності не втрачає донині. Коли ми боремось із лютим звіром, котрий нищить наші домівки. Але я вірю в нашу перемогу, бо такі історії, як наше дійство, резонують у серцях людей – і хочеться діяти, творити, доводити, що ми є, ми не забуті, що українське слово, музика та пісня нині у світі мають величезну силу в боротьбі за нашу ідентичність. Театралізоване дійство “І мертвим, і живим…” – моя перша режисерська робота за творчістю Тараса Шевченка, котра була пронизана атмосферою автентики та сучасності. Це дійство про єдність поколінь, про людину, яка стоїть перед світом зі своїм болем, вірою, пам’яттю і надією, які такі самі, як і в мільярдів інших людей, але водночас лише її. Ця історія про нас і про те, ким ми є. Князевич. Тож цьогоріч конкурсний добір на орден Св. Пантелеймона організували у семи номінаціях. Примітно, що у трьох зних відзначені медики, які використовують власні професійні знання й навички для збереження життя військовослужбовців. Так, переможцем у категорії “Опора на лінії життя” визнаний Олег Зарудний, начальник евакуаційного відділення медичної роти 63 окремої механізованої бригади, капітан медичної служби. У цивільному житті – лікар-анестезіолог вищої категорії з багаторічним стажем роботи. На захист України став ще під час проведення Антитерористичної операції в лютому 2015 року. У номінації “Герой медичного фронту” регіональна рада назвала найкращим Анатолія В?юна, який з 2013 року працює фельдшером з медицини невідкладних станів Тернопільської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги. 2014 року пан Анатолій пішов добровольцем на медичну службу в зону проведення Антитерористичної операції в Луганській області. Вже наступного дня після повномасштабного вторгнення рашистів на українські землі був мобілізований та несе службу донині на посаді бойового медика зі званням головного сержанта. Фронтові справи не дозволили їм бути присутніми на церемонії, тож дипломи за перемогу в регіональному конкурсному доборі вручили їхнім рідним. А от Віталій Гакало, нехай на годину, але все-таки зумів взяти участь в урочистостях пошанування від Тернопілля переможців конкурсу на орден Св. Пантелеймона. Хлопець – номінант у категорії “Серце медицини”. Він обрав фах фельдшера, закінчивши Кременецький медколедж ім. Арсена Річинського. За спеціальністю став працювати у КНП “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” на Тернопільській підстанції №3. Нині він – студент Тернопільського національного медуніверситету ім. Івана Горбачевського. У листопаді 2022 року Віталій вирушив на війну на Донеччину у складі Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова. Його медична фронтова робота почалася з діяльності в реанімаційній бригаді, яка займалася транспортуванням важкопоранених. З 2023 року й донині Віталій Гакало – в медбатальйоні “Госпітальєри”. Щоразу під час канікул він їде в зону бойових дій. Університет надав хлопцю можливість навчатися за індивідуальним графіком, що дозволило йому поєднувати службу з навчанням і працею на екстреній медичній допомозі, допомагати пораненим українським захисникам. Власні мрії та цілі Віталій Гакало так означив: вижити в цій кривавій війні, завершити навчання в медуніверситеті, передати свій практичний досвід колегам і молодшому поколінню, прочитати власну доповідь про бойову травму в Гарвардському університеті. “Це людина, якій я можу залишити Україну”, – так відгукнувся про Віталія голова регіональної ради ордена Св. Пантелеймона Володимир Лісовський, який сам пройшов фронтовими дорогами й нині очолює обласну лікарню “Госпіс”. Разом з медичною директоркою цього закладу Галиною Осінчук вони вели церемонію відзначення номінантів конкурсного добору. Тож представили також Аллу Пастернак, завідувачку терапевтичного відділення №1 Тернопільської комунальної міської лікарні №2, яка перемогла у категорії “Найкращий лікар – еталон професії”. У категорії “Новатор року” нагородили Романа Куця, лікаря-стоматолога та співзасновника “Українського реєстру донорів кісткового мозку”. У номінації “Фортеця здоров’я” найкращою стала Заліщицька центральна міська лікарня. “Ця нагорода – не моя особиста, а результат роботи цей жанр обстоювати і відновлювати через різноманітні перформативні дійства. Вважаю, що сьогодні українське слово має надзвичайно потужну силу у боротьбі з нашим ворогом. А українська мова, культура – то величезні тригери для ворога, а для нас – це зброя, для якої Бог дав нам вуста. Наша команда, котра склалась цього вечора у проєкті “І мертвим, і живим…”, – це не лише професіонали своєї справи, ай щирі люди, з якими ми творили на одній емоційній хвилі. Я вдячна кожному за довіру та змістовну й величезну роботу у творенні цього прем’єрного дійства. Бо лише разом можливо досягти тієї неймовірної гармонії, котра панувала цього вечора. Звісно, ця програма буде повторюватись не лише у стінах Національної філармонії України, а й в різних куточках нашої країни. Бо поезія Тараса Шевченка, як на мене, буде актуальною ще багато років. Щодо наступних творчих проєктів, то принагідно запрошую Зліва направо: голова регіональної ради Тернопільської області ордена Св. Пантелеймона Володимир Лісовський, директорка департаменту охорони здоров’я Тернопільської ОВА Ольга Ярмоленко, номінант, студент ТНМУ Віталій Гакало

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин