Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події · “Кожен номінант – це авторитет, чиї вчинки надихають молоде покоління”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

Не лише про історію

Слово Просвіти, №22 за 2025 рік

У музичному салоні Національної філармонії України відбулося театралізоване дійство, присвячене 164"й річ" ниці перепоховання Тараса Шевченка в Україні, – “І мер" твим, і живим…” У своєму репертуарі як акторки маю також чимало читецьких творів – поеми “Сова”, “Хустина”, “Мар’яна Черниця” та інші, які неодноразово виконувались як у Національній філармонії України, так і в обласних філармоніях. У Львівському академічному духовному театрі “Воскресіння” граю у вуличній виставі “Сни за Кобзарем”, котра наразі йде переважно за кордоном, адже специфіка вуличного театру передбачає використання піротехніки та відкритого вогню, що наразі заборонено в Україні. Щодо створення нашого філармонійного дійства, то це справді цікава оригінальна історія, адже ми вперше у філармонії поєднали бандуру, гітару і маримбу, для яких Олена Немеш написала ексклюзивний інструментальний твір “І пташкам весело літать…”. Прем’єра твору цього вечора відбулась у виконанні Андрія Остапенка, Олени Немеш та Анастасії Сабадаш. І все це об’єднано силою живого слова Анатолія Паламаренка. Також цікаво, як на мене, вийшло поєднання класичного сопрано солістки Київської опери Ганни Семець та народного вокалу солістки Національної філармонії України, народної артистки України Ярослави Руденко. До речі, саме в одяг зі старовинної колекції автентичного одягу Ярослави були вбрані виконавці, і це доповнювало атмосферу цього вечора. Не менш важливий елемент – дерево життя, який створила відома художниця і сценограф Мілана Скорик. Анатолій Несторович Паламаренко – мій творчий батько, завдяки якому я ще у студентські роки зрозуміла сутність справжнього і глибинного українського слова. Завдяки йому я у своїй творчості (акторській і режисерській) почала звертатися до поезії як класиків, так і сучасних українських авторів. Для мене велика честь, коли Анатолій Несторович бере участь у моїх проєктах. Дивовижна річ, коли людина в такому поважному віці, з багатогранним творчим досвідом прислухається до молоді та йде на різноманітні творчі експерименти, не боїться ризикувати й приймає усі творчі новації. На жаль, у суспільстві побутує думка, що поезія та художнє слово – це учорашнє й не актуальне, що нині цей жанр втрачає популярність… Але я впевнена, що ми не маємо права дозволити зникнення цього жанру. Так, виникає потреба в іншій формі подання поезії, наприклад, у синтезі музики та пісні з театралізованими елементами. Та я вкрай не погоджуюсь, що мистецтво слова потрібно забути. І тому у своїй режисерський творчості намагаюсь

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин