Арт*калейдоскоп · “Ми хотіли чогось легкого, веселого, з надією на добро і світло, аби маленькі та дорослі глядачі відчули смак життя”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
Сповідь актриси
Слово Просвіти, №22 за 2025 рік
У другій Камінній залі Київського академічного театру “Колесо” нещодавно відбулася прем’єра вистави “Андрі" ївський узвіз. Ліхтар. П’єро” за п’єсою Сергія Павлюка “Монолог актриси”. Це другий спільний проєкт Херсон" ського обласного академічного музично"драматичного театру імені Миколи Куліша і Київського театру “Колесо”.
Вистава – сповідь актриси, яка працювала в театрі. Заради кохання вона покинула глядачів, пожертвувала кар’єрою і поїхала за своїм коханим, відомим математиком, борцем за свободу, в іншу країну. – Актори добре продумали свою гру, а далі ми вже допомагали одне одному, – розповіла директорка – художня керівниця театру, народна артистка України Ірина Кліщевська. – Гадаю, вийшла хороша вистава. З Олександрою Тарновською познайомилися вже під час повномасштабного вторгнення. Вона дуже активна людина і прекрасна актриса, може працювати в різних за жанрами виставах. Думаю, в перспективі зможемо зробити ще одну виставу за її участю. А В’ячеслав Шеховцов не тільки грає у цій виставі, він ще й помічник режисера. Працює у нас більше року. Прийшов з Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Прекрасний актор. Бере участь і в інших наших виставах. Наш театр переживає не найкращі часи. Троє наших провідних акторів служать в Національній гвардії України. Але попри все ми продовжуємо роботу над новими виставами. Зараз працюємо над постановкою за повістю Леопольда фон Захер Мазоха “Місячна ніч”. Багато хто знає його “Венеру у хутрі”, а цей твір маловідомий. Якщо все складеться, тоді прем’єру варто чекати восени. Думаю, що буде цікаво. Також намагаємося допомагати нашим колегам – акторам з Херсона, які сьогодні опинилися в непростій ситуації. Також ми поспілкувалися з ви/ конавицею головної ролі, заслуже/ ною артисткою України Олексан/ дрою Тарновською. – Спершу вистава народилася
Звідки беруться діти? Це запитання стає головною темою для роздумів у виставі. Авторка пропонує свою відповідь, запрошуючи глядачів у дивовижну подорож. А чим ця подорож закінчиться? Про це вони дізнаються наприкінці вистави. – З художницею Вірою Задорожною ми довго шукали суто дитячу п’єсу, – пригадує режисерка-постановниця, заслужена артистка України Наталія Орєшнікова. – Пані Віра запропонувала взяти до постановки цю п’єсу. Дітей не може не зацікавити вже сама назва – “Звідки беруться діти”. Нам теж стало цікаво, а коли прочитали п’єсу, то вирішили, що будемо її ставити. У простих запитаннях дітей ми шукаємо якийсь підтекст і не завжди даємо відверту відповідь. А відповідь насправді проста: діти народжуються від любові. Відштовхувалися від цього, а далі почали працювати, шукати, вигадувати…
не відбулися. А на 13 березня в Херсонському театрі Куліша був запланований показ ще однієї вистави за моєю участю “Осінній рок-н-рол” (режисерка – заслужена артистка України Тетяна Аркушенко, художниця-постановниця – заслужена художниця України Ольга Гоноболіна). Зараз ця вистава йде у Київському академічному театрі “Колесо” під назвою “Надвечір’я з рок-н-ролом”. – А як вас звела доля з теат# ром “Колесо”? – Більше двадцяти років до Херсона приїздили відомі люди на Міжнародний фестиваль “Мельпомена Таврії”. Бачили в театрі і мою роботу. Тут я працювала завідувачкою трупи та з багатьма здружилася. Коли після окупації я приїхала до Києва, то друзі запропонували мені поїхати на реабілітацію до Європи. Але там я довго не витримала і вже через два місяці повернулася в Україну, до Києва. Тут знову зустріли друзі, надали мені можливість мешкати у хорошій квартирі, здається, що мене ніколи так добре не зустрічали, як тут. Вони познайомили мене з директоркою – художньою керівницею театру “Колесо”, народною артисткою України Іриною Кліщевською. Низькій уклін Ірині Яківні та директору – художньому керівнику Херсонського театру імені Миколи Куліша, народному артисту України Олександру Книзі. Завдяки їхній підтримці 5 та 6 квітня минулого року відбувся наш перший спільний проєкт – вистава “Надвечір’я з рок-н-ролом”. А в квітні 2025-го вже другий – “Андріївський узвіз. Ліхтар. П’єро”. Завідувачка літературно-драматургічної частини театру Анастасія Савицька-Шеліга запропонувала, щоб нова прем’єра відбулася саме в день народження Ірини Кліщевської. Так і сталося. Дуже вдячна всім працівникам театру, особливо В’ячеславу Шеховцову. Він вніс багато пропозицій. Якщо у Херсоні це була моновистава, то тут він запропонував: “А дозволь я буду у виставі твоїм сином, а в театрі “Колесо” ми відзначатимемо 50-річчя твоєї творчої діяльності”. Справді, минулого року виповнилося 50 років моєї творчої діяльності. Також 25 років роботи у Херсонському театрі і 22 роки, як я очолюю Херсонський осередок Одеського регіонального відділеня Національної спілки театральних діячів України. Мої колеги у Херсоні й сьогодні працюють під вибухи ракет і дронів, аби херсонці, які залишилися в рідному місті, могли хоча б ненадовго відволіктися і подумки повернутися у мирний час. – Як відбувалася робота над виставою? – У нас було обмаль часу, до того ж не завжди мали можливість проводити репетиції на сцені театру. Часто репетирували з В’ячеславом у мене на квартирі на Русанівці. Добре, що той живе неподалік. Він шукав спосіб, як може зі своєю роллю вклинитися у монолог актриси. Думаю, що йому це добре вдалося. Коли ми вийшли на сцену, то вже Ірина Кліщевська рожною знайомі 20 років. Це не перша спільна робота. Разом ставили вистави в Закарпатському обласному академічному театрі ляльок. Я в захваті від цієї художниці, подобаються всі її сценографічні рішення. З композитором Романом Ка-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
