Сторінка · с. 2сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №23 за 1996 рік
Слово Просвіти, №23 за 1996 рік
ПРОСВІТА:
кининнавнонаинннн 0 |
1868-1996
« Є Чі
БЕН А СОДИ рі нн ча у
ТА
во "ПРОС
історія просвітянського руху на Берестейщині тісно пов'язана з іменем Тараса Шевченка і починається з 1905 року, коли з ініціативи мешканців с.Кобиляни Берестейського повіту засновується народна читальня. У скромних книжкових фондах читальні, самої по собі явища небуденного, омільне місце посідають твори саме Т.Шевченка, здобуті за сприянням - Львівського товариства «Просвіта». . Саму читальню її фундатори назвали ім'ям улюбленого поета. ск У ті ж роки завдяки невтомним . зусиллям видатного будителя україн- - о ського люду О.Василенка(1861-1921 зд рр., український письменник, публікувався під псевдонімом О.Варнак), офіцера берестейської фортеці у 1902- 1914 рр., у Бересті організовано самодіяльний український театр і хор. У 1911 р. знагоди ювілею Т.Шевченка, театр здійснив виставу «НАзар Стодоля». По виставі, прийнятій публікою із піднесенням, відбулося читання творів Шевченка. Ювілейні заходи мали завершитись масовим мптингом шанувальників поета, але в події втрутилася поліція і заборонила проведення мітингу, проте мітинг усе ж відбувся в Бересті напівтаємно - водному з казематів фортеці.
На значно вищий рівень піднявся просвітянський рух 1917-20 рр., коли берестейщина належала до незалежної української держави (УНР). Більша частина Берестейщини увійшла до складу Холмської губернії. У Бересті знасодилась резиденція губерніяльного комісаріату. Культурно-освітні справи мав під своєю опікою комісар Карпо Дмитріюк зі своїм заступником Т.Олесюком. Він організував учительські курси українознавства для вчителів, після закінчення яких вони призначалися на учительські посади в селах. Таких курсів влітку 1918 року відбулося три черги. Викладачами там були К.Дмитріюк, професор Гладкий, професор Рудницький. Деякий час викладав гігієну доктор Дмитріюк Відсрито бу.о початкову школу в бересті при братській церкві. Засно ван» було товариство «Просвіта». В
й ЕЕ ж
місячні | І6.ХІ -- 16.ХИ1 1927 р.
З УКРАЇНИ В УКРАЇНУ ЧЕРЕЗ КОРДОН
а рн м
вч на яки
Пі і, " ч ою ї г РУ « б; "чи - г "и і ко Чі Р чі Чі - -
повітах створено 150 українських шкіл, у яких навчалося понад 7000 дітей.
У 1920 році Берестейщина була окупована поляками, усі українські школи, повітові уряди були зліквідовані і на їх місце постали польські установи. Заборонялось навіть називати себе українцями. Ось як згадує у спогадах про ту ситуацію перший голова легалізованого товаритсва «Просвіта» в Бересті В.Дмитріюк: «Появилося розпорядження про паспорти. Коли я зголосився до повітового уряду за тим «довудом особистим», мене запитали про національність. «Звичайно, що українська», - сказав я. «Нєма такєй народовосці», - заявив урядовець, - ту нєма жадних українцюф». «Але я є українцем і прошу так записати, інакшого «доводу» я не прийму». Після наради з іншими урядовцями і самим начальником повіту, який мав висловитись: «А нєх там бендзє єден українець», я отримав «довуд» з зазначенням «народовосцт українська» і ім'ям Василь, а не Базил.
Не диво, що в урядовій статистиці 1921 року Полісся більш як 120 тис. мешканців було зазначено. «Релігія парвославна, народовосць польска».
Легальна діяльність товариства «Просвіта» була відновлена у 1922 році. Першим головою товариства , якя вже обмовився, був посол в польський Сейм доктор В.Дмитріюк. На кінець 20-х років «Просвітою» було відкрито 127 бібліотек і хат-читалень. Відкрита приватна українська школа ім.О.Стороженка у Бересті, де першим учителем був М.Козяр. У 1935 р товариства було ліквідовано за скомунізованість польською владою.
Крім «Просвіти», у Бересті була заснована філія Союзу Українок (фундатор дружина В. Дмитріюка), відкрито укбоаїнський банк, першим директором якого був. О Базилевич Постала сільськогосподарська ксоператива У міжвоєнний час на берестей - щині також діяли осередки «Сельробу» та «Сельсоюзу», КПЗУ, виходили українські газети «Рідне слово», «Наше СЛОВО»
- дій рем - ній Р Р рення -- ракоурннни тки --
роевітні курси В Бе
дра
за
от 5 З - хі
ра ,
ресті но
у 1939 році Берестейщина була приєднана до радянської Білорусі. у той час, як в українських районах в 1940 р. було 30 українських шкіл, то вже в 1942 р., за німецької окупації - 161. Інспектором українських шкіл був вже згаданий Микола Козяр. З поверненням на Берестейщину Радянської влади у 1944 році М.Козяра заарештували і у в'язниці в Бересті НКВД закатувало його на смерть. Більшовицькому уряду БССР українські школи були не потрібні, останні з них ліквідовані у середині 50-х років. З того часу і до 1990 року в українському житті на Берестейщині наступило затишшя.
У 1990 році створено Українське Громадсько-культурне об'єднання Брестської області (УГКО БО). 3 1991 року виходить газета «Голос Берестейщини». Факультативно вивчається українська мова в декотрих школах Корбинського та Кам'янецького районів, вБерестейському університеті існує відділення української мови та літератури. В жовтні 1995 року зареєстрована нова українська організація «Просвіта Берестейщини» ім.Т.Г.Шевченка, котра стала продовжувачем традицій міжвоєнної «Просвіти». В березні вийшов перший номер газети «Берестейський край», заснов-
ником якої Є «Просвіта Берестейщини»,
Олег ПАРХАЧ, голова управи громадського об'єднання «Просвіта Берестейщнин» їм. Т.Шевченка
Від автора: Користуючись нагодою, у зв'язку з
тим, що нами готується книга про український рух на Берестейщині, прошу всіх, хто має будь-які матеріали, документи щодо цього питання, написати на адресу: Білорусь, 224020,
м.Брест, вул.Друга Заводська, 9, Ласковичу В.П.
ДОВІРИЛИ ВДРУГЕ
Відбулася звітно-виборча кон 43 р ренція Чернівецького Ра ній РІ у
нання «Просвіти». На ній підбійто підсумки діяльності Об 'єднання"За звітний період, окреслено завдання на майбутнє |
Очолювати Чернівецьку «Просвіту» делегати конференції вдруге довірили Вікторов! Косяченку.
яю
ПРЕ НЕ ОРО
Відбулася звітнОо-виборча З конференція Чернігівського обласного товариства «Просвіта» Головою знову обрановВ. Чепурного,оскільки делегати схвально оцінили і роботу організації | дого особисту діяльність Конференція прийняла окрему ухвалу на підтримку проекту Конституції (в цілому), поставивши вимогу Закріплення в ній державного статусу української мови, Також вирішено провести в Чернігові Другий український книжковий ярмарок
(19-20 квітня). НЕ ЧИСЛОМ, А УМІННЯМ
23 березня у Львові відбулася звітновиборча конференція обласного об'єднання «Просвіта». У її роботі взяли участь 273 делегати Із очікуваних 300.
інтерес до просвітницьк конференції виявили представники обласної у та міської держадміністрації, керівники г творчих спілок Львівщини, голова Комісії з питань культури Верховної Ради України, народний депутат Михайло Косів, голова Секретаріату Всеукраїнського товариства «Просвіта» Микола Нестерчук, голови Івано- Франківського (Степан Шулепа) та Тернопільського (Богдан Головин) об'єднань «Просвіти».
із вступним словом до делегатів звернувся голова Львівської обласної «Просвіти» Роман Іваничук. Він наголосив, зокрема, на тому, що СЛІД залучати до керівництва організації більше молоді, людей із новим мисленням, які краще орієнтуються в ситуації економічній, політичній.
Доповідач - головаРади об'єднання Зиновій Мазурик зазначив, що на сьогодні обласне об'єднання налічує близько 15 тисяч членів «Просвіти» супроти 77 тисяч у 1990 році. Але, підкреслив він, основненечисельність, | а зорганізованість об'єднання. Проана- 4 лізовано діяльність комісій Ради. чав
Головою Львівського обласного об'єднання «Просвіта» на демократичних засадах обрано відомого 2 письменника Романа Лубківського.
дк Й на Та сві ОД
и чі.
теє
си
МАСОПИС НАЩАДКІВ УКРАЇ НІСЬКОГО козАцтвА|
їчове ЦІМ СТІ | ВЕЛИКЕ КОЛО 3
КОЗАЦЬКИХ НАЩАДКІВ -
Відомий просвітянин Анатолій | Носенко -- невтомний постачальник яскравих ідей, він же і їх перший, послідовний виконавець. Щойно порадувалась українська громадськість виходові у світ започаткованої ! редагованої ним газети «СічОове Оратство», яка одразу здобула попу" лярність не лише в місті Орджонікідзе; але й в усій Дніпропетрсвщині, авже на порі-- новий задум, татакий, що навряд когось залишить байдужим днатолій Носенко зініціював проведення з 3 109 серпня 1996 року «Великого КОЛа козацьких нащадків». Збір відбудеться на славному, доброї козацької слав! МІСЦІ -- у Капулівці Нікопольського району. Створено оргкомітет, КУДИ ввійшли відомі українські ДІЯЧ! співтворці свята Козацької Слави, що: свого часу, надихнуло Придніпров Я: об'єднало кращі національні СИЛІ» засвідчило, що є ще порох у порох!?" ницях спадкоємців Сірка, що. «не потурчилась,. не побасурманилаєся" людність на його батьківщині ! чує себе
КооавамЛО
ки - ни -- -ві
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
