Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
По!сусідськи · “Шанувати історичний досвід і робити з нього висновки”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

ПОЛЬСЬКІ ЮВІЛЕЇ — ВИРАЗНИЙ ПРИКЛАД ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

Слово Просвіти, №23 за 2009 рік

Євген ҐОЛИБАРД Цього року братній польський народ від# значає п’ять ювілейних дат: п’ятиріччя членства в Європейському Союзі, десятиліття членства в НАТО, 20#ту річницю за# кінчення комуністичного панування, 60#річчя від заснування Північноат# лантичного Альянсу, 70#ту річницю початку Другої світової війни. Ці події стосуються не лише польської історії, бо всі вони пов’язані з новіт! ньою історією України і в найближчій перспективі впливатимуть на розвиток подій не лише в Централь! ній і Східній Європі, а й у всьому світі. Відомо ж: ко! рені всіх майбутніх подій — з минулого. І хоч минулого не змінити, проте можна за! побігти помилок у майбут! ньому. Польський народ вміє нагромаджувати й ша! нувати історичний досвід і робити з нього висновки. Друга світової війна роз! почалася саме на території Польщі спільним нападом на неї двох агресорів — сталін! ського СРСР і гітлерівської Німеччини, узгодженим під! писаним 23 серпня в Москві пактом Молотова—Ріббен! тропа. Гітлер вважав поляків людьми другого сорту (зрештою, як і українців), не вартими власної держави. Сталінові не давала спокою нищівна поразка Червоної армії у битві під Варшавою 1920 року, тож він прагнув не лише довести свою перева! гу, а й за допомогою Гітлера розширити територію кому! ністичної імперії. 1 вересня 1939 року вер! махт напав на суверенну Польщу, а вранці 17 вересня Червона армія дванадцятьма потужними угрупованнями на фронті від Полоцька на півно! чі до Кам’янця!Подільського на півдні розпочала окупацію східних областей суверенної Польщі. Того самого дня лон! донська “Тimes” назвала на! пад совєцьких військ “ударом ножа у спину Польщі”. Польський гарнізон Брестської фортеці впро! довж двох тижнів мужньо оборонявся під ударами ні! Алла ДИБА Нещодавно київська книгарня “Є” та Посольство Литовської Рес! публіки в Україні зібрали в затишній залі шанувальників дитячої книжки. Біля столу на невеликому подіумі — українська письменниця Оляна Рута, аташе з культури Посольства Литви Габрієле Жайдіте і литовський ху! дожник!казкар Кястутіс Каспараві! чюс. Свого часу Кястутіс Каспараві! чюс одинадцять років навчався в школі мистецтв на відділенні диригу! вання. Згодом зрозумів, що ніким і нічим не диригуватиме. У середній школі Кястутіс не був найкращим уч! нем. І вчителька літератури навіть узяла з нього слово, що він ніколи не писатиме. Нині Кястутіс Каспаравічюс — художник!ілюстратор (у його до! робку 50 найменувань книжок), письменник — автор шести книжок, з яких дві перші побачили світ… на мецької авіації й артилерії, але коли до неї зі сходу при! єдналася артилерія совєць! ка, гарнізон знищили. Спільну німецько!совєць! ку перемогу відсвяткували па! радом у Бресті, а також підпи! санням 27 вересня 1939 року в Москві додаткової угоди про спільний німецько!совєцький кордон і тісну співпрацю НКВС і ґестапо. Понад сорок тисяч поль! ських військовослужбовців, які мирно склали зброю на те! риторії восьми польських об! ластей, окупованих Черво! ною армією, близько тридця! ти тисяч працівників поль! ської поліції, пошти, інших державних установ, праців! ників науки, культури й освіти заарештували. Усі вони по! трапили до концентраційних таборів НКВС у Катині, Ос! ташкові, Мєдному, де їх зни! щили. Лише в Катині під Смо! ленськом у березні!квітні 1940 року “доблесні чекісти” розстріляли понад 12 000 польських офіцерів. Тисячі польських громадян розстрі! ляно в Биківні під Києвом. Уп! родовж 50 років Москва спи! сувала ці звірства на гітлерів! ців. Понад двісті тисяч поль! ських громадян було вислано до Сибіру й Казахстану, тися! чі знищено у в’язницях Льво! ва, Самбора, Станіслава, Дрогобича, інших. Серед них чимало українців. Щоб замести сліди со! вєцької агресії 1939 року і закріпити окупацію східних областей Польщі, Сталін не лише блискуче обдурив ке! рівників країн антигітлерів! ської коаліції на Ялтинській конференції в лютому 1945 року, а й санкціонував акцію “Вісла”, під час якої 1946 року війська НКВС спільно з “польськими това! ришами” виселили десятки тисяч українців і поляків. Із польського боку ново! го кордону українців пересе! лили до північних і західних воєводств Польщі, де в їхнє розпорядження передали майно німців!відселенців, а із совєцького боку “пересе! ляли” до ГУЛАГу, Сибіру і Ка! захстану. Тож 70!річчя від початку Другої світової — це не лише привід для відзначення пев! ного історичного моменту, ай привід для аналізу важли! вих подій упродовж семи де! сятиліть, в яких повною мі! рою виявилася комуністична злочинність, побудована на імперському шовінізмі. Особливої актуальності набуває нині 20!та річниця закінчення комуністичного панування у Польщі. Уже став історичним вислів польської актриси Йоанни Шчепков! скої, яка оголосила в телеві! зійних новинах наступного дня після перших вільних ви! борів: “4 червня 1989 року в Польщі закінчився комунізм!” Цю подію нині урочисто від! значають у незалежних дер! жавах, що виникли на тере! нах колишнього “соціалістич! ного табору”, до 1989 року підпорядкованого Москві. Їй був присвячений саміт ліде! рів держав 4 червня 2009 ро! ку в Кракові. Перемога польського народу, згуртованого в орга! нізації “Солідарність”, пок! лала початок руйнуванню комуністичної диктатури в СРСР і багатьох країнах Єв! ропи. Після польського червня події прискорилися. У листо! паді 1989 року впав Берлін! ський мур, а 21 вересня 1989!го пішов у відставку ко! муністичний керівник Украї! ни В. Щербицький. 16 липня 1990 року Вер! ховна Рада України ухвалила Декларацію про державний суверенітет України, у жовтні рішучими націонал!патріо! тичними акціями заявив про себе Народний рух України, а на референдумі 1 грудня 1991 року 90,3 % громадян України висловилися за не! залежність від Москви. Глибокий сенс і життєву потребу незалежності поля! ки усвідомили значно рані! ше, ніж українці. Тому в квітні 1999 року вони полегшено зітхнули після вступу до НАТО. Радіють і нині, святку! ючи десятиліття членства в Альянсі, завдяки чому мають новітні: мобільні, озброєні найсучаснішою технікою професійні збройні сили, підкріплені потугою майже всіх країн Європи і США. Військова безпека була зміцнена безпекою еконо! мічною. 2004 року Польщу урочисто прийняли до Євро! пейського Союзу. Перед її громадянами відкрили не лише кордони держав Євро! пи, а й можливості праце! влаштування, розширення товарообігу, інвестицій, кон! тактів, участі в міжнародних організаціях. Фінансовий внесок Польщі як члена ЄС стано! вить щороку 1 % її ВВП. Тим часом, як повідомив 30 трав! ня цього року на зустрічі з журналістами Посол Польщі в Україні Яцек Ключковскі, баланс розрахунків між Польщею і ЄС впродовж

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин